Цього року травень був багатий на вихідні, а також на дуже хорошу погоду. Учні Щирецької ЗОШ №1 І-ІІІ ст. скористалися такою можливістю і не тільки відпочили на довготривалих травневих канікулах, а ще й провели їх з користю. Вчитель географії Стефанія Павлівна Деревацька організувала пізнавальний і захоплюючий похід в Городоцький район. Продовження →
Зразковий ансамбль пісні й танцю «Щирчанка» відзначив своє двадцяти п’ятиріччя. У неділю, 12 травня, Народний дім був вщент переповнений гладачами, які прийшли подивитись ювілейний виступ колективу. За хвилин двадцять до початку концерту люди вже шукали місця у проходах, під стінами, щоб вкотре спостерігати, підтримати оплесками своїх улюбленців. Продовження →
Завдяки запрошенню римської Спільноти святого Егідія (далі спільнота) мені пощастило побувати в Римі протягом Страсного тижня та Пасхи за Григоріанським календарем. Уже більше десятка років отримував подібні запрошення, однак, зважаючи на близькість або співпадіння Великодніх свят за обома стилями, не вдавалось мені це зреалізувати. Цього ж року, через велику часову віддаль між обома Пасхами, вирішив не втрачати нагоду святкування Великодня у Римі. Продовження →
Скільки цікавих таємниць ховає у собі кожен куточок нашої Батьківщини. Як і кожне місто, село чи витвір мистецтва, озера також мають свою історію, біографію і, навіть, якісь секрети, відомі небагатьом. Далеко не потрібно йти… Невеличке село Сердиця може похвалитися озерами із незвичними історіями. Продовження →
У травні 1919 р. в районі Щирця розгорілися запеклі бої частин 7-ї Львівської бригади Галицької армії з військами Польщі, які переважаючими силами розгорнули наступ на усьому українсько-польському фронті з метою повністю захопити Східну Галичину й ліквідувати незалежну Західно-Українську Народну Республіку. Саме тоді в рядах оборонців української держави відзначився парох Щирецької церкви Святої Трійці, водночас – духовник 7-ї Львівської бригади о.Михайло Баричко. Продовження →
Погожого травневого дня 1907 року до будинку окружного суду в Щирці (у 1945-2005 рр. в ньому розміщувалася військова частина) прийшов високий, інтелігентної зовнішності пан з вусами-стрілами і, знайшовши двері з табличкою “Адвокат д-р Кость Бірецький” постукав. Коли адвокат ознайомився з рекомендаційним листом, зняв окуляри і здивовано вигукнув: - Даруйте, ви той самий Лесь Мартович? - Так, – посміхнувся відвідувач, знімаючи капелюха, – він самий, прошу пана. Продовження →
Вперше я побачив Осипа Петровича восени 1944 р., коли ми приїхали з евакуації в містечко Щирець до батька, який був скерований у Західну Україну і очолив Щирецький райвиконком. О.Курилас неодноразово бував у нас дома й вирішував з батьком особисті проблеми. До речі, в недавно виданій книзі А.Крижанівського “Осип Курилас” наведено документ за підписом батька і печаткою райвиконкому від 3 серпня 1944 р., тобто через тиждень після визволення Львова, коли діяли комендантська година та перепускна система. Продовження →
Він народився 1909 р. в селі Сердиці (одна селищна рада, приміт. адмін.) , неподалік від Щирця нині Пустомитівського району Львівщини. Навчався у сільській школі. Згодом старший брат Михайло забрав його до Львова, де влаштував у школу мистецького промислу, оскільки Іван з дитинства виявив хист до малярства. Слід відзначити, що Михайло, який був на 14 років старший від Івана і опікувався ним, був єдиним із сім’ї, який мав таку змогу – закінчив Львівську Політехніку, працював інженером у Львові. Продовження →
Вперше почув я це ім’я у вересні 1944 р., коли після евакуації в Казахстан ми приїхали в м.Щирець поблизу Львова до батька, якого було скеровано на роботу з Харківщини до Західної України. Один з моїх друзів, старшокласник Іван Малинівський розповів, що 1933 р. юнак із Щирця, який мешкав у будинку під горою, Григорій Мацейко, за завданням керівництва ОУН застрілив у Варшаві, як писала тодішня підпільна листівка “одного з катів народу українського… міністра справ внутрішніх польського окупаційного уряду на землях західно-українських, Броніслава Пєрацького” Продовження →
- «Пустомитівщина: постаті», – так називається нова книга відомого письменника та історика, автора й співавтора 25 книг Кіма Науменка, який народився в 1930 році на Харківщині, але чимало років пов’язав зі Щирцем. Тут і сьогодні проживає його сестра, до якої часто навідується. Продовження →