703 Переглядів
«Час минає й слідів не лишається,
Що в житті цім зробив,чим живу?…
Вітаю!
Мене звати Вікторія, і сьогодні я б хотіла ознайомити вас із творчістю письменника мого населеного пункту,який є Лауреатом премії імені В.Дроцика,нагороджений почесною відзнакою «Хрест звитяги»,а також є автором книжки «Княже місто Щирець».
Вікторія:»Доброго дня,Романе. Дякую за те,що погодилися зі мною зустрітися,та дати відповідь на декілька запитань. Отож,почнімо…
Розкажіть будь ласка про себе. Де і коли навчалися?Чим займалися у вільний час?Що подобалося у дитинстві?»
Роман:»Добрий день. Значить закінчив я Щирецьку середню школу. У 8 класі захопився поезією і з 15-ти років вже писав вірші і так йшло…Почалося всьо з любові до книжок. Книжки-це було моє захоплення. Тільки навчився читати ,одразу записався у Щирецьку бібліотеку. За рік міг читати до 200 книжок. Був запас слів відповідно і я міг щось писати. Писав для себе,друзів,читав у школі вірші. Товариші то схвалювали і я того не полишав. Хоча я за освітою інженер,закінчив Політехнічний інститут,але любов до книжок мене привела на літературну ниву.»
Вікторія:»Ого,так багато читали…Це справді неймовірно,адже на сьогодення-це велика рідкість…Розкажіть про свою творчість,будь ласка. Скільки книг ви вже написали,і про що вони?»
Роман:» За свою літературну діяльність написав я 21 книжку:13-поетичних книжок і 8-прозових. 6 із них-романи, і 2 книжки есе. То є «Історія Щирця» і ще «Насильницьке переселення українців із Польщі на терени Пустомитівського району». То так коротко мій літературний «паспорт».
Вікторія:»Коли вийшла ваша перша збірка?»
Роман:» Писав я багато,аж у 1994 році я випустив свою першу поетичну збірку «Покаяння». Потім написав ще три книжки і після того прийняли мене до Національної спілки письменників України.
Вікторія:»У 2018 році ви написали історію нашого містечка. Що ж стало поштовхом для написання цієї книги «Княже місто Щирець»?
Роман:»Я довго чекав щоб хтось із істориків таке написав,але такої книжки на жаль не було. Навіть маленькі села вже мали написану свою історію…а Щирець?Тож є стародавнє,княже,древнє місто,якому по моїх дослідженнях вже є більше ніж 1000 років. У 986 році вже була згадка,що на Золотій горі був монастир,значить за моїми дослідженнями поселення виникло приблизно у 965 році. Я собі вирішив,що то не гоже Щирцю не мати своєї історії. Якщо історики не хочуть,то я як не як письменник повинен написати…та й багато моїх знайомих казали:»Роман Михайлович,та напишіть історію Щирця». І я так взявся і буквально за пів року написав. Ну матеріалу в мене було перед тим багато. Написав і люди схвалюють,кажуть: “Хороша книжка…”
Вікторія: »Так,справді хороша. Я й сама читала в школі і мені сподобалося,не дивлячись на те,що я не люблю історичних книжок. А чи є у вас збірка,якою ви найбільше пишаєтеся?»
Роман:»…Є, “Тайна прозріння”.
Вікторія: »Чим саме вона “запала в душу”?
Роман: »То є філософська лірика…А мені якраз більше імпонує духовна і філософська лірика.
Вікторія: »Які у вас плани на майбутнє?»
Роман: » Я зараз працюю над духовною книжкою. То вже буде моя 22…До речі,в середньому “пересічний письменник” скажемо так,пише до 10 книжок,а в мене вже є 21… То є дуже довга праця,а мені вже 75 років,тому дальше поки що не загадую…»
Вікторія:»Ну і таке останнє,заключне питання:Оскільки ви є досить таки відомою людино,вас часто запрошують на різні заходи,творчі вечори,зустрічі…Тож чи є у вас така зустріч,яка вам найбільше запам’яталася,сподобалася?
Роман:»Ну мені всі зустрічі дуже подобаються. Тому що на мій подив,а я трохи скептично до того ставлюся, людям більше подобаються все ж таки прозові твори,але знаєте,люди з величезним задоволення сприймають мою поезію. І то мені дуже імпонує і як то кажуть “окриляє”. Старші люди,здається далекі від поезії,але із захопленням сприймають більше філософські,духовні та громадянські вірші, молоді звичайно ж більше подобається інтимна… Тому у мене є на всякі уподобання.
Вікторія:»Дуже вам дякую. Справді було цікаво почути вашу історію,ваш шлях і ваші думки…»
Я справді пишаюся тим,що у моєму населеному пункті є такі талановиті люди,які готові надихати молодь для читання,адже на сьогоднішній час-це велика рідкість… »
Студентка ЛНУ
Факультету журналістики
ЖРН-11с
Вітер Вікторія
Поширте та додайте в закладки
Напишіть відгук