Кім Науменко. Іван Курах. | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

2545 Переглядів

Іван Курах.

Він народився 1909 р. в селі Сердиці (одна селищна рада, приміт. адмін.) , неподалік від Щирця нині Пустомитівського району Львівщини. Навчався у сільській школі. Згодом старший брат Михайло забрав його до Львова, де влаштував у школу мистецького промислу, оскільки Іван з дитинства виявив хист до малярства. Слід відзначити, що Михайло, який був на 14 років старший від Івана і опікувався ним, був єдиним із сім’ї, який мав таку змогу – закінчив Львівську Політехніку, працював інженером у Львові. Михайло мав неабиякий вплив на формування свідомості юнака, адже був активним учасником національно-визвольних змагань 1914-1923 рр., від 1917 р. служив у київській формації Січових Стрільців, яка зросла до корпусу під командуванням Євгена Коновальця, був командиром полку, підполковником Армії УНР. Проте забезпечити подальше навчання Івана, який мріяв про Краківську академію красних мистецтв, ніхто не зміг. І хлопець здійснює карколомний проект.
1931 року Іван Курах, маючи в кишені всього 30 злотих, задумав дістатися до Італії, де продовжити навчання. Оскільки грошей вистачало лише на якийсь період харчування, а на проїзд поїздом не було, рушив із Львова пішки. Відтак, поки добирався до Праги, розвалилися старенькі черевики. Змушений був зайти до взуттєвого магазину всесвітньо відомої фірми Баті, щоб підібрати щось дешеве. Коли один із службовців дізнався, що український юнак іде пішки до Італії, він дав йому безплатно черевики з умовою, що коли він добереться до Рима, звернеться до представництва чеської фірми й передасть лист від нього.
Через деякий час Іван дістався до Рима, знайшов офіс представництва й передав лист. А далі сталося як у казці. Йому видали чималу суму грошей, нові черевики, а старі забрали. Крім того, влаштували в готель. Вранці наступного дня він побачив себе на шпальтах римських газет і окреме фото його черевиків. У тексті відзначалося, що український юнак Іван Курах у цих черевиках фірми Баті пройшов пішки від Львова до Рима. В знак подяки за таку рекламу продукції, напевно за дорученням господаря фірми Баті, його представники надали галицькому юнакові можливість пройти курс навчання малярству у Римі, а невдовзі влаштували у відому європейську Академію Брера в Мілані. У ній він багато малював і виявив непересічний талант, який був відзначений керівництвом академії та суспільством. Відтак, з 1939 р. він був асистентом, викладачем академії.

Успішну творчу діяльність Івана Кураха обірвала війна. Влітку 1941 р. він був мобілізований до війська й у складі частин 8-ї італійської армії перебув на радянському фронті 1942-1943 рр. Згодом він згадував, коли частини армії вийшли улітку 1942 р. на Середній Дон, то близько півроку були в обороні. У нього була можливість малювати. Для цього використовував папір з радянських листівок, які розкидали літаки над бойовими порядками італійців. На чистій стороні він малював портрети солдатів і офіцерів, картини фронтового побуту й привіз із фронту велику кількість робіт. Після капітуляції Італії 1943 р. 8-ма італійська армія була відкликана на батьківщину. Її частини деякий час перебували у Львові, розміщувалися в Цитаделі. Багато італійських вояків були розстріляні німцями. Але йому вдалося вибратися з табору, навідатися додому, побачити батьків. Згодом він опинився в Італії й після війни активно працював у галузі живопису, брав участь у мистецьких виставках країн Європи й в Америці. Його фонтові малюнки були надзвичайно популярні в Італії. “В повоєнних роках, – писав у нарисі про Кураха С.Мечник,- його знайомі старшини поробили собі кар’єри: були генералами, міністрами, так впливовими людьми в Італії. Вони завжди щиро приймали Кураха”.
У 1950-х роках він часто бував у СІЛА, де мешкав його брат Михайло, який перебув ув’язнення в радянських тюрмах, зокрема у Воркуті, а 1951 р. звільнився й виїхав за океан. Останній раз брати бачилися 1962 р., коли Іван із Швейцарії, де він замешкав, прибув до Нью-Йорка. Того ж року, невдовзі після повернення в Швейцарію, до нього дійшла звістка що Михайло помер.
Останні роки життя і діяльності нашого славного земляка Івана Кураха пройшли в Цюриху, де він напружено працював, створив багато картин, які з успіхом демонструвалися на виставках у Нью-Йорку, Парижі, Мюнхені. У останній (1965р.) демонструвалося його 50 творів. На ній він зустрівся з послом СРСР в Швейцарії й запропонував йому кілька своїх мистецьких творів для музею у Львові. Кілька з них прибули на батьківщину.
Іван Курах відійшов у вічність в Швейцарії 18 січня 1968 р.


Поширте та додайте в закладки

1 коментар до Кім Науменко. Іван Курах.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Серпень 2019
П В С Ч П С Н
« Чер    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  
Стрічка новин

Інформація 19.06.2019-2

Дії платника ПДВ, якщо протягом[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]

Вільна боротьба

Пам’яті Олекси Довбуша У місті Коломиї[...]
Новини податкової

Інформація 19.06.2019-2

Дії платника ПДВ, якщо протягом[...]

Інформація 19.06.2019

З початку 2019 року до[...]

Інформація 13.06.2019

До уваги розпорядників акцизних складів![...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
1 Гість
Рекомендуємо!