І яке ж свято без спортивних змагань? Тим більше, що у Щирці зараз є багато футбольних команд – команд учасниць обласних (ФК “Щирець”, ФК “Гетьман”) та районних (ФК “Галичина”) змагань, ветеранів (ФК “Юність”). Продовження →
Поки завершувалась підготовка до святкування Дня міста, гості Щирця відвідали Львів. Львів зустрів гостей лондонського погодою. Висока вологість, дрібна мжичка – таким він запам’ятається. Але це не завадило виконати нам офіційну та екскурсійну частини програми. Продовження →
До цього дня Щирець йшов 900 років. Було все: і татарська навала, і Магдебурське право; і радість, і печаль; і день, і ніч… Вогонь, вода і мідні труби. Через все це перейшов сивочолий Щирець. Разом з ним мандрували через віки його мешканці. Його захищали від ворогів, відновлювали та розбудовували, будували помешкання, храми, школи. Вірні щирчани ніколи не ганьбили свого міста, а жили, любили і берегли пам’ять з покоління в покоління. Продовження →
Багата осінь на визначні події, духовні свята, пам’ятні дати та урочистості. Саме в серпні історико-культурний заповідник «Нагуєвичі» проводить традиційне літературномистецьке свято «Я син народа, що вгору йде». Цьогоріч свято було приурочене 157-роковинам від дня народження Івана Франка. Продовження →
З висівками і злаками, з насінням і горіхами, з родзинками і маком, бездріжджовий, вітамінізований, житній, лляний, «живий», «біо» … Про що це? Звичайно ж, про хліб. На Русі споконвіку основною їжею був пісний хліб з грубої пшениці. Його готували за спеціальним рецептом в монастирях. Зараз у наших магазинах великий вибір хлібобулочних виробів, як кажуть, на будь-який смак. Але багато хто відмовляється від борошняних виробів, вважаючи, що хліб сприяє набору зайвої ваги. Продовження →
Розповідь про наш відпочинок була б неповною, якщо не згадати про наше проживання та харчування. Поселили нас в заміському двоповерховому будинку в Хваловіцах (Chwałowicach), що знаходиться на відстані близько 2-х км від Jelcz-Laskowice. Продовження →
Липень цього року видався спекотним, але ми, завдяки організаторам, цього не відчували, тому що майже щоденно купалися то в міському басейні Єльч-Лясковіце (Jelcz-Laskowice), Продовження →
Його ім’я поруч з іменами видатних українських військовиків стане напевне причиною неоднозначних відгуків. Адже зовсім недавно радянська преса писала про нього: “Альфред Бізанц – німець за національністю, після ліквідації УГА працював у штабі Пілсудського, у 30-ті роки – в абвері, в роки другої світової війни – полковник абверу і СС, керував так званою “бойовою управою”, що формувала дивізію СС “Галичина”. Дійсно, він був німцем, членом нацистської партії, полковником абверу, затаврований радянською історіографією як „воєнний злочинець”. Але в його біографії переважає інше. Продовження →