На початку лютого 1920 р. нависла нова загроза – Червона армія вела широкий наступ, а денікінці панічно відступали до Одеси. Командувач УГА генерал Микитка планував вивести армію в Румунію, але її утримували на Україні 25 тисяч хворих по всьому Правобережжі. 6 лютого в Чичельниках 40 старшин УГА зібралися на нараду. Головувати доручили А.Бізанцу. Після п’ятигодинної дискусії 28 учасників наради висловилися за приєднання до угоди Вінницького ревкому УГА з радянським командуванням. Продовження →
Ранок 23 липня розпочався жваво. О 10 годині 15 хвилин приїхав за нами автобус з веселим та жартівливим водієм Болеком. Ми вирушили в мандрівку. Через дві години автобус зупинився біля воріт парку, який має назву “JuraPark”. Продовження →
Восьмого серпня Григорію Мацейку, уродженцю Щирця, виповнилося б 100 років з дня народження. Його ім’я сьогодні носить одна з вулиць селища. У місцевій школі №2, де навчався, три роки тому з ініціативи Крайового братства ОУН-УПА, при активній підтримці депутатів районної ради відкрито бронзову меморіальну дошку українському герою. Це відзнака за мужність і відвагу. Занесений до списку видатних націоналістичних діячів. Продовження →
27 липня – в день визволення Щирця, оперативна група працівників Щирецького району вступила до міста. Слід відзначити, що політична ситуація в районі була складною. Перед втечею із Щирця 26 червня 1941 р. районний відділ НКВС на чолі з Григорієм Поповим розстріляв всіх 28 в’язнів-місцевих жителів, серед них авторитетних громадських діячів Івана Максимовича та Івана Романіва з Пісків, студентів Степана і Семена Гайдучків з Підтемного, Богдана і Михайла Хоминів, Івана Шеремету з Сердиці, діячів „Просвіти” Петра Рибака з Ланів та Михайла Кузя з Пісків, Юрія Тибінку зі Щирця, вчителя Семена Кузя та інших. Всі вони були затримані з різних, часом незначних провин або безпідставно, як підозрілі, і чекали на розгляд справ у судовому порядку в міській тюрмі. Продовження →
Новою сферою в діяльності Є.Науменка було співробітництво і стосунки з Греко-Католицькою церквою, яка мала широку мережу парафій в районі й потужний вплив на суцільно релігійне населення Щиреччини. Згідно з шематизмами на початок 1940-х років, Щирецький деканат на чолі з о. Володимиром Семківим мав 14 парафій у Бродках, Гуменці, Дмитре, Добряні, Красові, Поляні, Сороках, Хоросно й найбільшу у Щирці, якій підлягали Острів, Лани, Піски, Сердиця. Крім того, в Щирці діяв костел і ксьондз римо-католиків. Продовження →
Становище в Західній Україні турбувало першого секретаря ДК КП(б)У М.Хрущова, який завіряв Сталіна, що звіти НКВС про повстанський рух перебільшені й з УГІА буде покінчено до кінця війни. Він неодноразово здійснював поїздки в регіон, проводив широкі наради, ставив жорсткі завдання. У першій половині листопада 1944 р. – він відвідав Щирець у супроводі львівського керівництва, зокрема першого секретаря обкому партії І.Грушецького, та потужної охорони. Продовження →
Також як сухофрукти, горіхи є улюбленими ласощами багатьох з нас. Яким горіхам віддаєте перевагу ви? Чи багато вам відомо про горіхи, які ви їсте? Давайте дізнаємося про користь і шкоду арахісу. Він також відомий як земляний горіх, є однорічною бобовою рослиною, плоди якого виростають під землею. Продовження →
Подвійну перемогу здобув ФК «Щирець», обігравши колектив з Пустомит. Першими здолали суперника юнаки. Показавши змістовну комбінаційну грувони тричі посилали м’яч у ворота пустомитівчан. Були ще моменти відзначитися, але гостей рятував воротар, або неточними були удари господарів. Продовження →
У Пустомитах відбулись змагання серед команд ДЮСШ району. Були представлені три школи – «Тризуб», «Надія», «Юність». Турнір проходив в рамках до Дня молоді. Юнаки змагалися у двох вікових групах. У старшій найкраще виступили футболісти. ДЮСШ «Юність» з Пустомит, другі – ставчанці, треті – щирчани. Продовження →