Канікули в Польщі. Закінчення.

 Відпочинок.

Розповідь про наш відпочинок була б неповною, якщо не згадати про наше проживання та харчування.
Поселили нас в заміському двоповерховому будинку в Хваловіцах (Chwałowicach), що знаходиться на відстані близько 2-х км від Jelcz-Laskowice.

Комфортні кімнати, їдальня, сучасно обладнані душові кімнати та туалети, комп’ютерний зал, зелені галявини, гойдалки, спортивний майданчик, тренажери, драбинки. М’ячі, кола, скакалки – все це було до наших послуг. Діти з радістю робили ранкову зарядку,

пробіжки, ввечері грали на комп’ютерах та виходили на зв’язок з рідними.
Працівники міського центру культури (Miejsko-Gminne Centrum Kultury w Jelczu-Laskowicach) постійно проводили з дітьми заняття як у Хваловіцах так і в центрі культури в Єльч-Лясковіце, навчали пісень.
 
До нас в гості приїжджали молоді люди (Катерина, Томек), які були у нас в Щирці на початку липня. Привезли апаратуру і організували нам дискотеку. Молодь настільки захопилася танцями, що незчулися, як минула 22 год (час, коли забороняються гучні забави). Але вчасно згадали, і нам чудом вдалося уникнути контакту з поліцією, яку викликала “дружньо налаштована” сусідка.
Смачну їжу, виїзні “сухі пайки” нам готували працівники ресторану “Усміх” (Restauracja “Uśmiech”).

В їдальні завжди був гарячий чай, все до чаю, вода та завжди повний холодильник.

Слід відмітити, що за весь час нашого перебування обідні блюда в ресторані “Усміх” жодного разу не повторювались.

Прощальний вечір
На прощання керівництво гміни (Urząd Miasta i Gminy Jelcz – Laskowice) влаштувало гриль-вечір. Пані Бася і її помічники (ресторан “Усміх”)

з самого ранку готували все – дрова, гриль, розставляли на галявині біля будинку столи.

О 17-й годині почали з’їжджатися всі, хто організовував нам цей незабутній відпочинок – бургомістр Казімір Путира (Burmistrz Jelcza – Laskowic Kazimierz Putyra), віце-бургомістр Александр Мітек (Zastępca Burmistrza ds. Gospodarki Komunalnej, Mieszkaniowej, Oświaty i Spraw Społecznych Aleksander Mitek), пані Йоля, депутати.

В гості “сюрпризом” приїхав також ансамбль “Світезянкі”(Zespół ŚWITEZIANKI Jelcz-Laskowice), що надало вечору неповторний колорит.


Пісні, спільні танці, хороводи, невимушені дружні розмови за столом тривали до ночі. Час збіг непомітно.
 
Хочеш ти чи не не хочеш – потрібно прощатися. О 23-00 пунктуальні Болеслав

і Кароль

подали автобус, і ми вирушили додому. Дорога вночі була для нас неважкою і короткою.
Митниця,

і ми на Україні.
Під обід Щирець зустрічав своїх пілігримів.

Голова Щирця Михайло Бродич, депутати, щасливі батьки вітали дітей.

Канікули в Польщі. Частина 1.

Попович Володимир