Їй було сімнадцять, коли потрапила із далекої Житомирщини у Щирець. Як каже пані Антоніна, знала, що знайде тут свою долю. Так і сталося! З молодим парубком Іваном познайомилася, коли гуляла з подругами. Залицявся він до неї два роки, а тоді й весілля відгуляли. Повінчав їх отець Стахурський у храмі Пресвятої Трійці. Це був 1958 рік. Святкували скромно, запросили рідних та сусідів. А через рік у їхньому домі з’явилася донечка Оля. А в 1963 році-син Володя. Отак і смакувала сім’я Поповичів подружнім життям: будували хату, ростили дітей, працювали. Разом уже 54 роки. Вже й внуки повиростали. Найстаршому Олегу – 28 років, а ще є Галя, Христина та Яринка. Продовження →
У нашому районі нині нікого не здивуєш різними спортивними змаганнями, турнірами, іграми, навіть різного роду шоу і забавами. Але є спортивні турніри, які за своєю виховною спрямованістю, своїм змістом відрізняються від традиційно-звичних змагань. Серед таких є волейбольний турнір пам’яті вчителя фізичної культури Щирецькоїсередньої школи Євгена Михайловича Копитка, започаткований відділом у справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністраціїшість років тому, і який щорічно збирає в спортивному залі ЩирецькоїЗОШ І-ІІІ ступенів №1 десятки ентузіастів і шанувальників видатного спортивного діяча. Продовження →