Глинянська Чудотворна ікона Розп’яття Христового у храмах Пустомитівщини | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

8584 Переглядів

У Щирецькій УГКЦ Святої Трійці тиждень перебувала копія Глинянської Чудотворної ікони Розп’яття Христового. Протягом цього часу тисячі мирян містечка та навколишніх сіл доторкнулися до святині, випрошуючи у Всевишнього здоров’я собі і своїм рідним. Щодень отець Богдан та отець Іван відправляли Служби Божі, мирували присутніх. Після чого вони підходили до образа і обходили його навколо.
Отець Микола, настоятель Глинянського храму Успіння Пресвятої Богородиці (Золочівський район), який привіз ікону, розповів цікаві факти про неї і про саму церкву:
«Церква у Глинянах є однією з найвиразніших і добре збережених пам’яток народного дерев’яного зодчества, вважається чи не найстарішою дерев’яною церквою Галичини. Завдяки свідомій позиції громади і священиків вдалось уникнути незворотніх змін у вигляді церкви. Існує версія, що храмів такого стилю побудови у світі збереглося лише шість: два в Україні (в Глинянах та на Закарпатті), два — у Польщі, один — у Чехії і ще один — в Угорщині.
Храм є живою легендою Божої сили, про що свідчить його історія. Кажуть, сюди приходив помолитися за щасливу долю українського народу гетьман Іван Мазепа, а два старезні ясени на подвір’ї посадив сам Богдан Хмельницький.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці збудована 1749 року в центрі містечка. Наприкінці XIX ст. розширена видовженням бабинця. У 1931 році реставрована — проведено заміну гнилих конструкцій стін, підвалин, бані. Після Другої світової війни зачинена, а у 80-х роках XX ст. пристосована під краєзнавчий музей.

У 1886 році церква вдруге залишається неушкодженою після великої пожежі. Тоді цілковито згоріло все середмістя і навіть храм св. Івана Хрестителя на Застав’ї, у передмісті Глинян. Коли палало місто, за спогадами очевидців, над храмом з’явилася постать Божої Матері у блакитному вбранні з рожевим відтінком. Богородиця тримала над церковцею широко розведені руки аж до того часу, коли полум’я зникло. Вогонь валом доходив до стін храму і відкочувався назад. Усе довкола згоріло, а храм залишився неушкодженим. Але настав момент, коли частоту Богослужінь було обмежено до мінімуму: лише раз на рік тут виставляли Плащаницю. Навіть з’явилась думка розібрати старий храм, а на його місці поставити пам’ятний знак. 12 червня 1936 року інженер Владислав Заморський провів детальні дослідження пам’ятки архітектури, підтвердивши її історичну вартість та відзначивши аварійний технічний стан. За зачиненими дверима запанувала не властива для молитовного місця тиша. Середина храму, як і всі образи у ньому, потемніла і закоптилася. Ікони та закутки покрилися шаром пилу і павутинням…
Однак сталася незвичайна подія, яка перетворила приречений на запустіння храм на місце паломництва для багатьох молільників.

 Ikona

ЧУДЕСНЕ ВІДНОВЛЕННЯ ОБРАЗА

На Святвечір 1936 року в церкві надприродним способом самовідновився запрестольний образ Розп’яття Ісуса Христа, за переказами, подарований Богданом Хмельницьким, який часто бував у Глинянах, зокрема 1648 року, готуючись до штурму Львова, відпочивав на подвір’ї храму Успіння Пресвятої Богородиці. Відповідно до цієї версії, вік образу Розп’яття на сьогодні перевищував би 350 років. Однак науковці схильні датувати її кінцем XVIII ст. Отже, розп’яттю трохи більше ніж 200 років. Уночі перед Різдвом 1936 року, за спогадами місцевих мешканців, у старенькому дерев’яному храмі з’явилося дивне світло — сіяла запрестольна ікона Розп’яття Ісуса Христа, на яку в той час мало хто звертав увагу. 
Із розповідей, першими дивне світло у храмі побачили Богдана Маркевич, Ізабелла Новак і Ярослава Паньків. Тоді вони були ще дітьми. Найближче до церкви жила Богдана Маркевич.
– Я з церквою росла, — розповідала бабуся Богдана. – Тоді ще навіть загорожі не було. Вийшла з хати — і просто на подвір’я храму. Зближався Святвечір, ми з дівчатами бавилися біля церкви. Зима була безсніжна. Аж раптом побачили у храмі сильне світло. Подумали, що то щось горить. Почали через шпарки зазирати всередину. Побігли до паламаря Івана Ціслецінського, у якого були ключі. Диво — на запрестольному тьмя ному образі з’явилося світло. Так виглядало, наче хтось поньому навскіс водить ліхтариком. Паламар почав бити у дзвони, як на пожежу. Люди позбігалися у церкву. Не знали, що коїться, клякали і плакали. Спочатку думали, що це сонячне проміння, з аслоняли вікна. Світло не зникало. Світило як удень, так і вночі. Диво-сяйво тривало аж до Йордану. Тоді на іконі ще не було рами і скла.
За словами ще одного свідка цієїісторії Михайлини Демчишин, храмтоді відчиняли лише на Вели кдень і Різдво. Коли востаннє заносили Плащаницю до церкви, все за престолом було чорне, засноване павутинням. Лю дськ і руки тут практично ні до чого не торкалися, адже Богослужіння відбувались у сусідній церкві святого Миколая. Пані Михайлині тоді було чотирнадцять років.
– Я стояла на Різдвяній відправі 1936 року неподалік від престолу, — пригадувала вона. – Світло на старенькій іконі постійно переливалося. Через три тижні, коли сяйво зникло, люди побачи- ли, що образ вкрився позолотою. Розп’яття було дерев’яним, кров на руках стала яскраво-червоною, а цвяхи — виразними, блискучими. Місцевий парох Володимир Левицький поїхав до Львова, все розповів митрополитові Андреєві Шептицькому. Польська влада не відреагувала на висновки української комісії. Тоді отець запросив іншу — з Кракова. Я бачила цих людей і чула, що вони говорили. Мене зустріла подруга й каже: «Ти бачила, якісь пани пішли до старенької церкви. Йдемо подивимося». Четверо чоловіків через лупу з усіх сторін оглядали ікону. Ззаду було павутиння, павуки. Нарешті один вимовив по-польськи: «Тут людска ренка ніц не робіла, то цудо Боскі». Потім у неділю священик оголосив, що маємо дозвіл відправляти у церкві, то треба наводити лад…» Відомості про відновлений образ були передані до Риму. Святійший Отець Папа Пій XI грамотою від 18 травня 1938 року надає церкві право проведення відпустів у свята Вознесіння Христового, Пресвятої Євхаристії, Різдва Івана Хрестителя, Успіння Пресвятої Богородиці і Воздвиження Чесного і Животворного Хреста. Згодом Митрополит Андрей Шептицький надав церкві право проведення 12 відпустів до року.
У часи радянської влади храм зачинили на довгих тридцять років. Працівники КДБ навіть хотіли вивезти ікону з церкви, але спроба виявилася невдалою — офіцера, який намагався зняти образ, відкинуло, він знепритомнів, з вуст пішла піна, ним сильно трясло. Відтак на ікону більше ніхто не зазіхав. У церкві відкрили музей килимарства, а іконостас завісили тканиною. Та хоча церк- ва не діяла і не було священика, люди все одно йшли сюди молитися. Перед іконою відбувались і відбуваються численні навернення і зцілення.
Ліворуч від престолу є місце, де люди моляться у своїх потребах і потім йдуть навколішки, щоби доторкнутися до чудотворного образа.
Загалом мирянам не дозволяється заходити у вівтар, тим паче жінкам, але у Глинянах Митрополит Андрей Шептицький зробив виняток із цього правила. Його устами Господь благословляє всіх, хто потребує спасіння, доторкнутись до цього самовідновленого Розп’яття».
Після суботньої Літургії урочисто, святково Глинянська Чудотворна ікона Розп’яття Христового була передана парафіянам Наварійської церкви.

Записав Р.СКОЧИЛЯС


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Березень 2024
П В С Ч П С Н
« Лют    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Стрічка новин

Інтерв'ю з письменником

                                      «Час минає й слідів[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]
Новини податкової

Інформація 10.02.2022-3

Навчальний семінар з актуальних питань[...]

Інформація 10.02.2022-2

На «гарячій лінії» у Львівській[...]

Інформація 10.02.2022-1

У Львівській ДПІ відбувся семінар -[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
5 Гостей
Рекомендуємо!