З досліджень Кіма Науменка.

27 липня – в день визволення Щирця, оперативна група працівників Щирецького району вступила до міста.
Слід відзначити, що політична ситуація в районі була складною. Перед втечею із Щирця 26 червня 1941 р. районний відділ НКВС на чолі з Григорієм Поповим розстріляв всіх 28 в’язнів-місцевих жителів, серед них авторитетних громадських діячів Івана Максимовича та Івана Романіва з Пісків, студентів Степана і Семена Гайдучків з Підтемного, Богдана і Михайла Хоминів, Івана Шеремету з Сердиці, діячів „Просвіти” Петра Рибака з Ланів та Михайла Кузя з Пісків, Юрія Тибінку зі Щирця, вчителя Семена Кузя та інших. Всі вони були затримані з різних, часом незначних провин або безпідставно, як підозрілі, і чекали на розгляд справ у судовому порядку в міській тюрмі. Продовження →

З досліджень Кіма Науменка.

Продовження.

початок

Новою сферою в діяльності Є.Науменка було співробітництво і стосунки з Греко-Католицькою церквою, яка мала широку мережу парафій в районі й потужний вплив на суцільно релігійне населення Щиреччини. Згідно з шематизмами на початок 1940-х років, Щирецький деканат на чолі з о. Володимиром Семківим мав 14 парафій у Бродках, Гуменці, Дмитре, Добряні, Красові, Поляні, Сороках, Хоросно й найбільшу у Щирці, якій підлягали Острів, Лани, Піски, Сердиця. Крім того, в Щирці діяв костел і ксьондз римо-католиків. Продовження →

З досліджень Кіма Науменка.

Закінчення. 

початок

Становище в Західній Україні турбувало першого секретаря ДК КП(б)У М.Хрущова, який завіряв Сталіна, що звіти НКВС про повстанський рух перебільшені й з УГІА буде покінчено до кінця війни. Він неодноразово здійснював поїздки в регіон, проводив широкі наради, ставив жорсткі завдання. У першій половині листопада 1944 р. – він відвідав Щирець у супроводі львівського керівництва, зокрема першого секретаря обкому партії І.Грушецького, та потужної охорони. Продовження →