Кім Науменко. Григорій Мацейко. | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

1970 Переглядів

Григорій Мацейко.

Вперше почув я це ім’я у вересні 1944 р., коли після евакуації в Казахстан ми приїхали в м.Щирець поблизу Львова до батька, якого було скеровано на роботу з Харківщини до Західної України. Один з моїх друзів, старшокласник Іван Малинівський розповів, що 1933 р. юнак із Щирця, який мешкав у будинку під горою, Григорій Мацейко, за завданням керівництва ОУН застрілив у Варшаві, як писала тодішня підпільна листівка “одного з катів народу українського… міністра справ внутрішніх польського окупаційного уряду на землях західно-українських, Броніслава Пєрацького”
Отже, насамперед, щирецька молодь вважала його національним героєм. Варто зауважити, що подвиг щирецького юнака не отримав визнання, на яке заслуговує. Припустимо, якщо б відомий радянський розвідник і терорист Микола Кузнєцов, що отримав всенародну славу і звання Героя Радянського Союза за вбивство високопосадовців з німецької окупаційної влади в Рівному і Львові у роки Великої Вітчизняної війни, знищив міністра внутрішніх справ Німеччини Гіммлера, напевно став би зразу двічі Героєм. Отже, пізніше мені вдалося зібрати матеріали про життя і діяльність нашого земляка Григорія Мацейка й дати публікацію в газету, хоча слід було би видати монографію. Сподіваюся, що це зроблять наші молоді історики.
Як свідчать матеріали львівського архіву та публікації преси українського зарубіжжя, Григорій Мацейко народився 8 серпня 1915 р. в Щирці тоді Львівського повіту. Після закінчення 7 класу місцевої школи, яка збереглася до нині і у ній навчався автор цих рядків, 1929 р. перебрався до Львова, де замешкав і був на утриманні тітки – маминої сестри Ганни та її чоловіка Євгена Чучманів по вул. Театинська, 5. Проходив фахове навчання і водночас працював у друкарні “Унія”. У Львові юнак із Щирця став членом популярного молодіжного товариства “Луг”, а невдовзі – членом ОУН під псевдо “Гонта”. За належність до організації та розповсюдження оунівських листівок у жовтні 1933р. був арештований і чотири місяці провів у тюрмі.
Навесні 1934 р. Крайовий провід ОУН у Львові на чолі з молодим керівником Степаном Бандерою розпочав підготовку замаху на міністра Пєрацького. Для здійснення цієї досить складної акції підбирали добровольців. Одним з них став Григорій Мацейко, який прагнув спокутувати провину перед організацією за те, що випадково допоміг польській поліції спіймати члена ОУН Івана Мисика. Якось на вулиці повз нього пробіг юнак, якого переслідували люди із закликами : “Ловіть злочинця!” Вважаючи, що цей хлопець вчинив щось погане, Григорій показав куди той побіг, де його й спіймали. Виявилося, що юнак був членом ОУН. Наприкінці травня того року відбулася зустріч Григорія зі Степаном Бандерою, який поставив завдання і передав зброю. Контроль і допомогу молодому бойовикові у Варшаві здійснював Микола Лебедь. Цікаво, що Бандері юнак не показався. Він засумнівався у тому, чи зможе цей худорлявий хлопець виконати таке складне завдання. Але Григорія підтримали соратники Бандери. Відтак юнак повідомив Чучманів, що покидає їх на кілька днів у невідкладних справах і рушив до Варшави. По дорозі дістав у товариша виготовлену ним бомбу.

Виявлені протоколи судового процесу 1934 р. свідчать, що 15 червня міністр Пєрацький о 15.40 прибув на авто до будинку “Клюб Товажицький” на обід з друзями. При вході його зустрів Григорій Мацейко, намагався знищити саморобною бомбою, але вона не спрацювала, тоді трьома пострілами впритул застрілив його, вийшов на вулицю й спокійно, посвистуючи якусь мелодію, пішов по вулиці. Коли за ним кинулася погоня, він зупинив її пострілами пістолета, поранив поліцейського. Згодом забіг у під’їзд, скинув зелений плащ, шляпу, словом, дещо змінив зовнішність і зник з Варшави.
Повернувшись до Львова, Григорій доповів про виконання завдання, зрештою, про зухвалий замах писали всі польські газети. До Чучманів не повернувся на всякий випадок, а зупинився в підготовленому організацією помешканні. Крайовий провід ОУН доручив своїм членам Ярославові,Раку і студентці Львівської Політехніки Катерині Зарицькій переправити Мацейка за кордон через Карпати в Чехословаччину. На початку серпня 1934 р. в районі Ясіні він перетнув кордон і на чехословацькому боці його зустрів діяч ОУН Ярослав Барановський. Звідти Григорія переправили через Францію за океан в Аргентину, де він знайшов притулок в українській громаді Ланус під Буеносом-Айресом.
У відповідь на атентат, польська поліція розгорнула широкомасштабні пошуки і репресивні заходи проти ОУН. Були арештовані 800 осіб, зокрема керівництво організації, 120 оунівців кинуто в організований концтабір у Березі Картузькій. 18 листопада 1935 р. з приводу цього у Варшаві розпочався великий судовий процес. У його ході (18.11.1935-13.01.1936) судили дванадцятьох діячів ОУН, серед яких були керівник Крайового проводу Степан Бандера, Микола Лебедь, Микола Климишин, а також Катерина Зарицька, Дарія Гнатківська та інші. Цікаво відзначити, що їх виявив відомий польський детектив Йозеф Будний, який 1930 р. вислідив дядька автора цих рядків, члена ЦК КПЗУ Олексу Кожана. В результаті Степан Бандера, Микола Лебедь і Ярослав Карпинець засуджені до смертної кари, Микола Климишин і Богдан Підгайний – на довічне ув’язнення, такий же присуд за амністією отримали перша трійка. Решта підсудних кинута в тюрми на термін 7-15 років. Слід зауважити, що підсудні трималися стійко, всупереч вимогам говорили українською, вигукували гасла “Хай живе Україна!” та ін. Усі вони визволилися під час розвалу Польщі внаслідок нападу у вересні 1939 р. Німеччини та вторгнення Червоної армії.
На початку 2000-х років, під час праці над збірником документів і матеріалів “Л.Берія і Україна”, автору цієї публікації довелося вивчати в Києві пресу українського зарубіжжя. У одній із газет, яка видавалася в Аргентині, виявилися відомості про роки перебування там Григорія Мацейка. Стало відомо, що він від 1934 р. мешкав у містечку Ланус поблизу аргентинської столиці і мав паспорт громадянина Литви Петра Книша. Взяв шлюб з українкою, мав дітей, яких виховував у національних традиціях, брав участь у громадському житті українського осередку, але за рекомендацією керівництва ОУН сторонився політичної діяльності. Працював висотним будівельником. Розповідали, що в середині 1960-х років впав у депресію, часто хворів. Помер 11 серпня 1966 р. і похований у Ланусі.
З родини на Львівщині вдалося розшукати племінницю пані Любов, яка мешкає у Щирці. Сподіваюся, що молоді історики докладуть зусиль, щоб доповнити його біографію, максимально повно відтворити його життя і діяльність, його подвиг, щоб наші нащадки пам’ятали і шанували його, як одного з визначних борців за незалежність України.


Поширте та додайте в закладки

1 коментар до Кім Науменко. Григорій Мацейко.

  • Валероій Кульиатицький коментує:

    Є різниця в датах нарордження Григорій Мацейка 1913 и 1915 роки. Яка дата справжня ми вже, можливо, ніколи не дізнаємось, але відзначити сторіччя народження ГЕРОЯ УКРАЇНИ мусимо!!!

    Відповіcти

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Вересень 2017
П В С Ч П С Н
« Сер    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  
Стрічка новин

Добровільна пожежна команда

Шквал у Щирці Негода не вибирає.[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат світу серед кадетів 8 -[...]

Оголошення

Повідомлення про проведення громадського обговорення питання «Перепоховання[...]

Німецька молодь у Щирці

Українсько-німецька зустріч у Щирці  Спільні ознайомчі[...]

Вільна боротьба

Дві золоті медалі на чемпіонаті[...]

Вільна боротьба

Всеукраїнський турнір-меморіал імені Олега Сазонова 16-17[...]
Новини податкової

Інформація 15.09.2017

Протягом місяця з дня зміни[...]

Інформація 14.09.2017-2

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС[...]

Інформація 14.09.2017

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
29 Гостей, 1 Робот
Рекомендуємо!