Інформація 19.06.2019-2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

536 Переглядів

Дії платника ПДВ, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК

Про це інформував начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області Андрій Кобільник, під час брифінгу для представників засобів масової інформації.

Андрій Кобільник інформував, що відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (далі – ПН), зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його ПН та/або розрахунку коригування (далі – РК) до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання ПН та/або РК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК, така ПН вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Згідно з п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі – Порядок №1246), ПН та/або РК приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192, підпунктами 200¹.3, 200¹.9 ст.200¹ і підпунктами 201.1, 201.10 і 201.16 ст.201 ПКУ.

Начальник Галицького управління інформував, що відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження ПН та/або РК до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:

- відповідності ПН та/або РК затвердженому формату (стандарту);

- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника ПДВ таких ПН та/або РК;

- дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201 10 ст.201 ПКУ;

- наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ;

- наявності суми ПДВ відповідно до підпунктів 200¹.3 і 200¹.9 ст.200¹ ПКУ (для ПН та/або РК, що реєструються після 1 липня 2015 року);

- факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації ПН та/або РК з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації ПН та/або РК.

З метою отримання зареєстрованих ПН та/або РК платник ПДВ складає запит в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилає його за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем до ДФС (пункти 21 та 22 Порядку №1246).

Звернув увагу, що відповідно до п.3 Порядку №1246 операційний день триває з 8 до 20-ї години.

Згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827, автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для надання таких документів.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за одну годину до його закінчення.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі –протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У п.25 Порядку №1246 визначено, що платник ПДВ через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами ПН та/або РК.

Андрій Кобільник акцентував звернув увагу, що враховуючи усі складові реєстрації ПН та/або РК, з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації ПН / РК, пропонуємо платнику ПДВ:

1) через Електронний кабінет, шляхом перегляду у режимі реального часу переглянути дані ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами ПН та/або РК;

2) звернутись до Центру обслуговування платників за своїм місцезнаходженням чи до гарячої лінії за телефоном 0-800-501-007(напрямок 0) з детальним описом ситуації;

3) якщо після надсилання ПН чи РК через 2 години не надійшла квитанція, в Електронному кабінеті відсутні дані про реєстрацію та інспектор по телефону підтвердив відсутність надходження документу, то потрібно надіслати документ повторно на реєстрацію.

В який термін та за який період суб’єкту господарювання надається акт звірки розрахунків за податками, зборами та по єдиному внеску?

Фахівцями Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області проведено практикум, що пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно зі ст.1 Закону України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст.20 Закону №393).

Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

Помилково сплачені суми єдиного внеску повертаються у визначеному законодавством порядку

Фахівцями Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області проведено практикум, що ДФС України у зв’язку із зміною рахунків зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та надходженням звернень від платників щодо можливості повернення коштів, які були помилково сплачені на старі рахунки, надала роз’яснення, як мають діяти платники у разі виникнення такої ситуації.

У разі помилкової сплати сум єдиного внеску на невідповідний рахунок платники мають змогу повернути кошти.

Повернення помилково сплачених коштів здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6 (далі – Порядок). Кошти повертаються у порядку календарної черговості та на підставі заяви платника про таке повернення.

У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу.

Відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), на рахунок 3719.

Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення коштів.

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 п.5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

У випадку, передбаченому п.п.3 п.5 Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених коштів у довільній формі із зазначенням суми та напрямку повернення.

Також звертаємо увагу, що повернення помилково сплачених сум у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 Порядку, здійснюється з урахуванням положень ст.43 ПКУ та п.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/378247.html

Чи застосовується підвищуючий коефіцієнт при визначенні бази оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податків на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені строки?

Фахівцями Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області проведено практикум, що відповідно до п.164.5. ст.164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Згідно з п.п.164.2.11 п.164.2 ст.164, сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Чи враховується переплата з податку на прибуток підприємств в оплату авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів?

Фахівцями Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області проведено практикум, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п.57.1¹ ст.57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст.137 ПКУ (п.п.57.1¹.1 п.57.1¹ ст.57 ПКУ).

Крім випадків, передбачених п.п.57.1¹.3 п.57.1¹ ст.57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст.136 ПКУ (18 відсотків). Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів (п.п.57.1¹.2 п.57.1¹ ст.57 ПКУ).

Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 із змінами (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за №974/27419), сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ.

При заповненні розрахункових документів платниками податків у полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема код 101 – для суми грошового зобов’язання, код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.

Отже, врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено.

Разом з цим, згідно з п.43.3 ст.43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

До уваги платників єдиного внеску!

Фахівцями Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області проведено практикум, що з 02 травня 2019 року введені в дію нові небюджетні рахунки 3719 для сплати коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), відкритих на балансі центрального апарату Казначейства України (код банку – 899998, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП)).

При цьому повідомляємо, що Казначейством України зафіксовано значну кількість випадків сплати коштів з єдиного внеску на заблоковані рахунки.

Починаючи з 02 травня 2019 року кошти, які сплачені платниками на старі рахунки по зарахуванню єдиного внеску, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження.

Переглянути нові реквізити рахунків можна на головній сторінці суб-сайту «Територіальні органи ДФС у Львівській області» у розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням http://lv.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/  або отримати, звернувшись до Центрів обслуговування платників при податкових інспекціях.

Нагадуємо, що відповідно до ст.9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Про повторне формування сертифікатів за електронним запитом

Фахівцями Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області проведено практикум, що ДФС України на головній сторінці офіційного веб-порталу за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/379524.html повідомила наступне.

Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити он-лайн та за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates).

Для початку використання он-лайн сервісу платнику необхідно зайти за посиланням: Головна / «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» у вкладці «on-line». Обрати тип носія діючого особистого ключа, діючий особистий ключ та ввести пароль захисту ключа і натиснути «Зчитати».

Також повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» за посиланням: Головна / «Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом» у вкладці «За допомогою Користувача ЦСК».

Додатково усім клієнтам АЦСК ІДД ДФС рекомендовано переглянути відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом (https://www.youtube.com/watch?v=abVjwGuWZSU).

Детальний опис роботи сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах «Настанови користувача».

Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:

- чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);

- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);

- особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) (https://acskidd.gov.ua).

До уваги неприбуткових установ та організацій!

Фахівцями Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області проведено практикум, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року №423 затверджено зміни до «Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру«, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440.

Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 опублікована у виданні «Урядовий кур’єр» від 29 травня 2019 року №99.

Згідно змін, до пункту 8 Порядку, реєстраційна заява за формою 1-РН та документи, що додаються до неї для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, розглядаються контролюючим органом протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

У разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості (пункт 8 Порядку).

Згідно змін, неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру (пункт 12 1 Порядку).

Запит про отримання витягу з Реєстру за формою згідно з додатком 3 подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації. Усі розділи запиту підлягають заповненню.

Витяг безоплатно надається протягом трьох робочих днів.

Витяг міститиме відомості про неприбуткову організацію або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі.

 


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Березень 2024
П В С Ч П С Н
« Лют    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Стрічка новин

Інтерв'ю з письменником

                                      «Час минає й слідів[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]
Новини податкової

Інформація 10.02.2022-3

Навчальний семінар з актуальних питань[...]

Інформація 10.02.2022-2

На «гарячій лінії» у Львівській[...]

Інформація 10.02.2022-1

У Львівській ДПІ відбувся семінар -[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
3 Гостей
Рекомендуємо!