Інформація 18.09.2019 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

778 Переглядів

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки за 2018 рік

Про це інформував начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області Андрій Кобільник, під час брифінгу для представників засобів масової інформації.

Андрій Кобільник інформував, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) (п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Відповідно до п.п.166.1.1 п.166.1 ст.166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).

Нормами п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ встановлено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Оригінали зазначених у п.п.166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п.166.2.2 п.166.2 ст.166 ПКУ).

Начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області Андрій Кобільник інформував, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки за 2018 рік

ПІДСТАВА ВИТРАТИ ОБМЕЖЕННЯ  
Підпункт 166.3.1

п.166.3 ст.166 ПКУ

Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним кредитом Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла    
Підпункт 166.3.2

п.166.3 ст.166 ПКУ

Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям Сума коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п.133.4 ст.133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року
Підпункт 166.3.3

п.166.3 ст.166 ПКУ

Сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання Понесені витрати на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти тільки такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення
Підпункт 166.3.5

п.166.3 ст.166 ПКУ

Страхові платежі (внески, премії) та пенсійні внески за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення Понесені витрати у 2018 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

► при страхуванні платника податку – 2 470,00 грн.;

► при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення – 1 235,00 гривень

Абзац другий

п.п.166.3.6 п.166.3

ст.166 ПКУ

Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій Включається сума витрат не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік
Абзац третій

п.п.166.3.6 п.166.3

ст.166 ПКУ

Суми витрат на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита Обмежень не встановлено
Підпункт 166.3.7

п.166.3 ст.166 ПКУ

Суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу Витрати, пов’язані з переобладнанням транспортних засобів, що належить платнику податків, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива. При цьому транспортний засіб, що переобладнаний, повинен бути перереєстрований у відповідних органах

 

 

Підпункт 166.3.8

п.166.3 ст.166 ПКУ

Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним Понесені витрати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла
Підпункт 166.3.9

п.166.3 ст.166 ПКУ

Суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи Платник податку має право скористатися зазначеною в цьому підпункті податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

► не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

► не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання/

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року

         

Акцентував увагу, що згідно з нормами п.166.4 ст.166 ПКУ:

► податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ;

► якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, провадить безоплатні роз’яснення порядку документального підтвердження прав на податкову знижку та подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), забезпечує безоплатне надання бланків декларацій, інших розрахунків, передбачених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, контролюючими органами за першим запитом платника податку.

Також начальник Галицького управління Андрій Кобільник, звернув увагу:

- для отримання права на податкову знижку за 2018 рік декларацію необхідно подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким її взято на облік як платника податку) по 31 грудня (включно) 2019 року;

- декларація подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743) із змінами.

Реєстрація акцизних накладних та розрахунків коригування до них в ЄРАН здійснюється за допомогою будь-якого програмного забезпечення

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що платник акцизного податку, зокрема при реалізації пального, зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну (далі – АН) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Норми визначені п.231.1 ст.231 Податкового кодексу України.

Механізм внесення відомостей, що містяться в АН та розрахунках коригування до акцизних накладних (далі – РК АН) за операціями з реалізації та ввезення на митну територію України пального або спирту етилового, до ЄРАН, надання даних, які містяться в ЄРАН, передбачений Порядком ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №114 із змінами (далі – Порядок №114).

Згідно з п.3 Порядку №114 для реєстрації в ЄРАН АН і РК АН надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством. ЄРАН працює постійно (24 години щодня), крім часу, необхідного для технічного обслуговування.

Пунктом 8 Порядку №114 визначено, що для реєстрації в ЄРАН платник акцизного податку здійснює шифрування АН/РК АН з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, на які накладено кваліфікований електронний підпис, та надсилає їх у затвердженому форматі (за стандартом) засобами телекомунікаційного зв’язку до ДФС з урахуванням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями.

Для формування та надсилання АН та РК АН в електронному вигляді платник податків самостійно обирає будь-яке програмне забезпечення, що формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

Податкова знижка за витратами, понесеними фізособою на лікування за наслідками 2018 року, не надається

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України, включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також сума коштів, сплачених платником ПДФО, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику ПДФО або його дитині – інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ набирає чинності з 01 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2019 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником ПДФО на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ), за наслідками 2018 року платникам не надається.

Термін, протягом якого новоствореним установам та організаціям необхідно подати заяву з метою отримання статусу неприбуткових

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що нормами абзацу першого п.6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №440) встановлено:

● для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу за її основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою №1-РН і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за формою №1-РН засвідчену підписом керівника або представника такої організації та скріплену печаткою (за наявності) копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня.

Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру, вважаються для цілей оподаткування неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації (абзац двадцять другий п.4 Порядку).

Отже, з метою отримання статусу неприбуткової організації зареєстровані установи та організації (новостворені) мають подати реєстраційну заяву за формою №1-РН державному реєстратору під час їх державної реєстрації або контролюючому органу за основним місцем обліку протягом 10 календарних днів з дня їх державної реєстрації.

Відповідальність за несвоєчасну сплату (несплату) частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету України

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138 із змінами визначено Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (далі – Порядок №138).

Пунктом 2 Порядку №138 встановлено, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.

Частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства (п.3 Порядку №138).

Контроль за відрахуванням до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями покладено, зокрема, на Державну податкову службу.

Нормами п.113.3 ст.113 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених ПКУ та іншими законами України.

Так, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, то до такого платника застосовується відповідальність у вигляді штрафу, передбаченого ст.126 ПКУ, та пені відповідно до положень п.129.4 ст.129 ПКУ.

Крім того, згідно зі ст.163² Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року №8073-X із змінами та доповненнями неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) тягнуть за собою також накладення штрафу на посадових осіб.

Продаж білетів державних лотерей: застосування РРО

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Норми визначені п.4 ст.9 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265).

Згідно з п.11 ст.1 Закону України від 06 вересня 2012 року №5204-VI «Про державні лотереї в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон №5204) оператор державних лотерей – юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, що одержала право на проведення державних лотерей у порядку, визначеному Законом №5204.

Лотерейний білет – документ встановленої умовами проведення лотереї форми, виготовлений відповідно до вимог законодавства, наявність якого засвідчує внесення гравцем лотереї ставки і надає право одержати приз відповідно до умов проведення лотереї. Державна лотерея може проводитись як із застосуванням лотерейних білетів, так і з застосуванням інших засобів, які дозволяють засвідчити участь у лотереї або розмір виграшу, якщо вони передбачені умовами лотереї, в тому числі через термінали електронної системи прийняття ставок (п.8 ст.1 Закону №5204).

Електронна система прийняття ставок – програмно-технічний комплекс, призначений для фіксації та обліку ставок у державній лотереї, фіксації виплати призів і/або виплати призів, зберігання інформації про проведення лотереї, а також для здійснення інших операцій, пов’язаних з проведенням державної лотереї.

Електронна система прийняття ставок складається з центральної електронної системи та терміналів електронної системи прийняття ставок, пов’язаних між собою електронним або іншим зв’язком (п.16 ст.1 Закону №5204).

Пунктом 17 ст.1 Закону №5204 визначено, що термінал електронної системи прийняття ставок – це програмно-технічний комплекс, який призначений для реєстрації здійснених розповсюджувачем або гравцем (термінал самообслуговування) операцій з прийняття ставок у державні лотереї, перевірки виграшності лотерейних білетів або інших засобів, які засвідчують участь у грі, виплати виграшів та передачі інформації про здійснені операції до центральної електронної системи. Термінал електронної системи прийняття ставок не повинен містити в собі приладів та/або програм, які самостійно визначають результат розіграшу лотереї або розмір виграшу гравця, а також не може бути з’єднаним з такими пристроями та/або програмами (крім з’єднання з центральною електронною системою державної лотереї).

Враховуючи вищевикладене та норми ст.9 Закону №265, суб’єкти господарювання – оператори державних лотерей при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, РРО та книги обліку розрахункових операцій не застосовують.

При цьому оператори державних лотерей забезпечують ведення та подання статистичної та бухгалтерської звітності щодо проведення державних лотерей, руху лотерейних білетів та коштів у порядку, встановленому законодавством (п.4 ст.6 Закону №5204).

Операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання його реєстрації, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов’язань із ПДВ у випадках, визначених ПКУ.

Норми визначені п.п.«б» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (п.184.7 ст.184 ПКУ).

Крім того, згідно з п.п.«а» п.198.5 ст.198 ПКУ платник ПДВ зобов’язаний, зокрема, нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст.196 ПКУ).

Операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.196.1.7 ст.196 ПКУ).

Отже, платник ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону, не здійснює ні нарахування податкових зобов’язань на товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника ПДВ, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання.

Умови, за яких у платника акцизного податку припиняється обов’язок з подачі декларацій

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Норми встановлені п.п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому, платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.2 ст.49 ПКУ).

Також платники, визначені п.п.212.1.15 п.212.1 ст.212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п.49.2¹ ст.49 ПКУ).

Отже, якщо платник не є особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, або здійснює діяльність, яка не ліцензується, тобто у нього відсутні діючі (у т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією та у звітному періоді у такого платника не виникли об’єкти оподаткування, або не з’явились показники, що підлягають декларуванню, то платник у такому звітному періоді не зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку.

Обмеження граничних сум готівкових розрахунків

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 із змінами та доповненнями (далі – Положення №148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн. включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розділу II Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення №148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1. Із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.

Платежі на суму, що перевищує 50 000 грн., проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;

2. Між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн., здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Пунктом 8 Положення №148 визначено, що обмеження, установлені підпунктами 6 та 7 розділу II Положення №148, не стосуються:

1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження;

4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;

5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст.24 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

До уваги платників ПДВ!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.п.14.1.266 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V «Податок на додану вартість» ПКУ – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Тобто, якщо платник ПДВ придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то суми ПДВ, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.

За операціями, за якими податкові зобов’язання нараховуються в загальновстановленому порядку відповідно до ст.187 ПКУ, право на податковий кредит виникає за правилами, визначеними ст.198 ПКУ.

При одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме: за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги, призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково – за подією, що сталася раніше (дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником ПДВ товарів/послуг), то право на податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.

Установи і підприємства мають право вести касову книгу в електронній формі

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що установи/підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів мають право вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп’ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, повинне забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира»), які за формою і змістом повинні відтворювати форму та зміст касової книги в паперовому вигляді.

Норми встановлені п.41 розділу IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 із змінами (далі – Положення №148).

Відповідно до підпунктів 5 та 6 Пояснення до заповнення додатка 5 до Положення №148 записи в касовій книзі здійснюються на підставі інформації з касових документів. Записи в касовій книзі здійснюються до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містять усі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги нумеруються автоматично в порядку зростання з початку року.

Під час складання електронного документа касової книги роздруковуються кожна з двох частин аркуша касової книги: «Вкладний аркуш касової книги» та «Звіт касира».

Водночас:

1) у разі роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» у кінці місяця автоматично роздруковується загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року – їх загальна кількість за рік;

2) після роздрукування «Вкладного аркуша касової книги» і «Звіту касира» касир перевіряє правильність складання цих документів, підписує їх і передає «Звіт касира» разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у «Вкладному аркуші касової книги»;

3) протягом року «Вкладний аркуш касової книги» зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера установи/підприємства – юридичної особи, а підшивки формуються в книгу;

4) після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях передається для зберігання відповідно до законодавства України.

Відповідальність при несвоєчасному перерахуванні (неперерахуванні) єдиного внеску з вини банку

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що органи ДПС застосовують до банків фінансові санкції, зокрема, за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування банками на рахунки органів ДПС сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок); фінансових санкцій, зазначених у частині 11 ст.25 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464), органами ДПС нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування), та накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не зарахованих (не перерахованих) сум.

Норми визначені п. 1 частини дванадцятої ст.25 Закону №2464.

Фінансові санкції до суб’єктів господарювання за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску визначено частиною 11 ст.25 Закону №2464, яка не передбачає застосування органом ДПС до суб’єкта господарювання штрафних санкцій у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.

Водночас, відповідно до п.129.6 ст.129 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України від 05 квітня 2001 року №2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених ПКУ, а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів, платежів розпочинається з моменту такого відновлення (п.129.7. ст.129 ПКУ).

Отже, орган ДПС не застосовує до суб’єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) єдиного внеску з вини банку.

При цьому суб’єкт господарювання повинен надати до органу ДПС заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

Зміни до порядку зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що 31.08.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 21 серпня 2019 року №778 (далі – Постанова №778).

Постановою №778 внесено зміни до Порядку зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2019 році, затвердженого постановою КМУ від 27 березня 2019 року №259 «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2019 році» (далі – Порядок).

Зміни спрямовані на реалізацію п.п.431 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України стосовно спрямування частини акцизного податку з пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

З метою автоматичного розподілу між бюджетами місцевого самоврядування частини (13,44 %) акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального у другому півріччі 2019 року Постановою №778 встановлені відповідні частки (додаток 2 до Порядку).

Постанову №778 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 31.08.2019 №166 та розміщено на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-poryadku-zarahuvannya-chastini-akciznogo-podatku-z-viroblenogo-t210819

Облікові дані платника в Електронному кабінеті

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що меню «Облікові дані платника» Електронного кабінету дозволяє переглянути окремі дані або весь перелік даних платника, виділивши їх позначкою. Для цього необхідно обрати облікові дані із запропонованого переліку:

► ідентифікаційні дані;

► реєстраційні дані;

► відомості про керівників;

► присвоєння ознаки неприбутковості;

► дані про реєстрацію платником ПДВ;

► дані про реєстрацію платником єдиного податку;

► дані про реєстрацію платником єдиного внеску;

► відомості з реєстру осіб, які здійснюють операції з товаром;

► відомості про РРО;

► інформація про книги ОРО;

► відомості про об’єкти оподаткування;

► інформація про неосновні місця обліку;

► дані про банківські рахунки.

Для перегляду вибраних даних необхідно натиснути кнопку «Переглянути» або перейти на вкладку «Перегляд даних».

Вибрані облікові дані можна роздрукувати за допомогою кнопки «Друкувати».

До уваги податкових агентів!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену у ст.167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ.

ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування ПДФО до бюджету (п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПКУ).

При цьому, якщо оподатковуваний дохід надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Разом з тим, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПКУ визначено, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику ПДФО, то ПДФО, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Застосування коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що базою оподаткування земельним податком є, зокрема нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділу XIІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.271.1 ст.271 ПКУ.

Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п.289.1 ст.289 ПКУ).

Пунктом 289.2 ст.289 ПКУ визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 01 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу, не може бути меншою за розмір земельного податку:

◄ для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

◄ для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПКУ);

◄ не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п.288.5.2 п.288.5 ст.288 ПКУ);

◄ може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п.288.5.2 п.288.5 ст.288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п.288.5.3 п.288.5 ст.288 ПКУ);

◄ для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п.288.5.4 п.288.5 ст.288 ПКУ);

◄ для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.5 п.288.5 ст.288 ПКУ).

Меню «Система електронного адміністрування ПДВ» Електронного кабінету

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що меню «Система електронного адміністрування ПДВ» надає користувачам Електронного кабінету доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ, а саме до:

► Реєстру операцій;

► Реєстру транзакцій;

► Інформації про суму перевищення.

У вікні «Реєстр операцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, зареєстрованих в Системі електронного адміністрування ПДВ – податкових накладних, розрахунків коригування, поповнення рахунку, овердрафту тощо. Реєстр операцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних операцій від новіших до старіших та дозволяє отримати інформацію про актуальні ліміти та інші показники цього реєстру.

Максимальна кількість записів Реєстру операцій для вивантаження обмежена 1 000 строками.

У вікні «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій за              ПДВ-рахунком, у тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення рахунку, списання коштів з рахунку, суму всіх кредитових оборотів по ПДВ-рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на рахунку. Реєстр транзакцій будується за календарною черговістю реєстрації відповідних транзакцій від новіших до старіших.

За допомогою сервісу «Інформація про суму перевищення» платникам надано можливість перегляду інформації щодо даних розрахунку суми перевищення та результату порівняння даних податкової звітності з ПДВ та ЄРПН.

Нагадую, що вхід до Електронного кабінету ДПС України здійснюється за новою адресою: cabinet.tax.gov.ua.

Водночас, до завершення заходів з реорганізації ДФС України для зручності користувачів вхід до Електронного кабінету буде можливим і за адресою: cabinet.sfs.gov.ua.

Громадська організація без статусу юрособи не може бути включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

◄ утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

◄ установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІV із змінами та доповненнями), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПКУ;

◄ установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення абзацу четвертого п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

◄ внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Норми визначені п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ.

До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств можуть бути віднесені, зокрема, громадські об’єднання (п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ).

Відповідно до п.3 ст.1 Закону України від 22 березня 2012 року №4572-VI «Про громадські об’єднання» із змінами та доповненнями (далі – Закон №4572) громадська організація – це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадське об’єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (п.5 ст.1 Закону №4572).

Отже, до Реєстру неприбуткових установ та організацій можуть бути включені громадські об’єднання лише зі статусом юридичної особи, які відповідають вимогам п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ.

Договір комісії: особливості оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України товарів

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з ввезення товарів на митну територію України.

Норми встановлені п.п.«в» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VІ із змінами і доповненнями, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до ст.39¹ ПКУ (п.190.1 ст.190 ПКУ).

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п.201.12 ст.201 ПКУ).

Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684.

Отже, під час ввезення на митну територію України товарів комітентом – імпортером – платником ПДВ, який здійснює сплату ПДВ при митному оформленні таких товарів безпосередньо зі свого поточного рахунку, датою виникнення податкових зобов’язань згідно із п.187.8 ст.187 ПКУ є дата подання митної декларації для митного оформлення, а датою віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п.198.2 ст.198 ПКУ є дата сплати (нарахування) податку за такими податковими зобов’язаннями.

Тобто, враховуючи правила формування податкового кредиту, сплачений при імпорті товарів ПДВ на підставі належним чином оформленої митної декларації відноситься до податкового кредиту комітента (власника товару).

При цьому, комісіонер суми ПДВ до податкового кредиту не відносить, а отримана в межах посередницьких договорів винагорода як оплата за послуги з придбання товарів у такого комісіонера підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою.

Податкова знижка за витратами, понесеними фізособою на лікування за наслідками 2018 року, не надається

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України, включається сума коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також сума коштів, сплачених платником ПДФО, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику ПДФО або його дитині – інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ набирає чинності з 01 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2019 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником ПДФО на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ), за наслідками 2018 року платникам не надається.

Повернення помилково та/або надмірно сплачених сум грошового зобов’язання з ПДВ при анулюванні реєстрації платника ПДВ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що нормами п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.

У разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з ПДВ за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного п.184.6 ст.184 ПКУ.

Після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (п.200¹.8 ст.200¹ ПКУ).

Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання можуть бути повернуті платнику ПДВ відповідно до ст.43 ПКУ.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення відповідно до п.43.3 ст.43 ПКУ.

Згідно з п.43.4¹ ст.43 ПКУ у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ в СЕА ПДВ у порядку, визначеному п. 200¹.5 ст. 200¹ ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що при придбанні пального суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником акцизного податку, через АЗС чи АГЗС за готівку через свого представника, особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну на такого суб’єкта господарювання та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН). При придбанні пального представник суб’єкта господарювання повинен надати документ, який підтверджує його повноваження.

Суб’єкт господарювання як зареєстрований платник акцизного податку з реалізації пального на всі обсяги витраченого для власних виробничих потреб пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД витраченого пального та зареєструвати її в ЄРАН.

Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст.212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п. 231.4 ст.231 ПКУ).

За допомогою запровадженої системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) ведеться автоматизований облік у розрізі платників податку, зокрема, обсягів реалізованого пального, в тому числі обсягів пального, використаного для власного споживання, та сум сплаченого акцизного податку з цих обсягів.

СЕАРП та СЕ дає можливість контролювати в автоматичному режимі здійснення платником податку операцій обігу та реалізації, зокрема, пального всередині країни, а акцизна накладна є обов’язковим електронним документом, який складається при всіх операціях з реалізації, зокрема, пального на внутрішньому ринку та реєструється у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).

Статтею 231 ПКУ встановлено порядок складання акцизних накладних при реалізації, зокрема, пального та їх реєстрації в ЄРАН.

Відповідно до п.231.1 ст.231 ПКУ платник податку при реалізації, зокрема, пального, зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в ЄРАН з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством електронного підпису уповноваженої платником особи.

Отже, при придбанні пального суб’єктом господарювання, який зареєстрований платником акцизного податку, через АЗС або АГЗС за готівку через свого представника, особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну на такого суб’єкта господарювання та зареєструвати її в ЄРАН. При придбанні пального представник суб’єкта господарювання повинен надати документ, який підтверджує його повноваження.

Платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги, зокрема, пального, використаного для власного споживання (абзац другий п.231.1 ст.231 ПКУ).

Отже, суб’єкт господарювання як зареєстрований платник акцизного податку з реалізації пального на всі обсяги витраченого для власних виробничих потреб пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД витраченого пального та зареєструвати її в ЄРАН.

Такий облік отриманого та реалізованого (витраченого) пального ведеться з метою виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком, а саме: обсягів перевищення реалізованого (витраченого) пального над отриманим.

При цьому якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок, то у платника податку не виникатиме об’єкта оподаткування відповідно до п.п.213.1.12 п.213.1 ст.213 ПКУ.

За яких випадків не надається податкова знижка

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки обмеження права на її нарахування визначені ст.166 Податкового кодексу України (далі –ПКУ).

При правильному документальному підтвердженні податкова знижка дає можливість громадянам здійснити перерахунок податку на доходи з фізичних осіб (далі – ПДФО) та отримати повернення такого податку з бюджету.

Станом на 2019 рік, не набрав чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування, тому податкова знижка по витратах, понесених платником ПДФО на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ), за наслідками 2018 року платникам не надається.

До переліку витрат не включається:

- протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

- лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

- косметичне лікування або косметична хірургія, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

- аборти (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

- лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

- придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

- операцій із зміни статі.

Як сплачують єдиний внесок фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є приватні підприємці.

Фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, здійснюють обчислення єдиного внеску за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиний внесок застосовується ставка у розмірі 22%.

У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (в 2019 році – 918,06 гривень).

Зазначена норма передбачена п.4 ч.1 ст.4, ч.2 ст.7, абз. 3 ч.8 ст.9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Право на податкову знижку за сплачені допоміжні репродуктивні послуги

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До даного переліку включається сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ).

Відповідно до частини сьомої ст.281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Платник ПДФО чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника ПДФО, але оплачених таким платником (чоловіком).

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що у зв’язку з офіційним опублікуванням з 07.08.2019 року набрав чинності Наказ Міністерства фінансів України №177 від 25.04.2019 року «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», яким затверджено нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи.

Серед основних змін: введено окремий додаток Ф3 «РОЗРАХУНОК суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку».

Розділ ІІ декларації «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» доповнено новими рядками:

- 10.2 «Дохід, нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру»;

- 10.4.1 «Дохід, отриманий від фізичної особи – платника податку (орендаря), який не є податковим агентом, за оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси платника податку (орендодавця)».

Про ліцензування місць зберігання пального

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального згідно із Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», яким внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон №481). Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Ліцензія на право зберігання пального або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у Законі №481 документів.

Законом №481 встановлена річна плата за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень. Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Застосування штрафів при порушенні порядку реєстрації акцизних накладних передбачено з 1 жовтня

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що розмір штрафних санкцій залежить від кількості календарних днів порушення платником акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН, встановлених статтею 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та визначений від 2 до 40 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких акцизних накладних/ розрахунках коригування (п.1202.1 ст.1202 ПКУ).

Згідно з оновленою редакцією статті 231 ПКУ з 01.07.2019 значно розширено умови та реквізити складання акцизних накладних; коло суб’єктів, які зобов’язані їх складати та реєструвати; визначені терміни для складання та реєстрації в ЄРАН акцизних накладних при ввезенні пального або спирту етилового на митну територію України; запроваджено новий порядок складання та терміни реєстрації в ЄРАН акцизних накладних в одному та двох примірниках з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі, з акцизного складу, з акцизного складу пересувного, та/або розрахунків коригування тощо.

Норми п.п.1202.1 – 1202.3 ст.1202 ПКУ стосовно застосування штрафних санкції за порушення термінів та порядку реєстрації акцизної накладної / розрахунку коригування, другого примірника акцизної накладної / другого примірника розрахунку коригування вперше починають застосовуватись із 01 жовтня 2019 року, тобто такі штрафні санкції можуть бути передбачено до акцизних накладних, розрахунків коригування до них, дата реєстрації яких в ЄРАН починається з 01 жовтня 2019 року.

Придбання ліцензій на зберігання пального

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що з 01 липня 2019 року запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (Закон України від 19 грудня 1995 року №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481) (зі змінами, внесеними Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII).

Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального (ст.15 Закону №481).

Місце зберігання пального – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (ст.1 Закону №481).

Зберігання пального – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Отже суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на місце (територію), що використовується для зберігання пального. Вимог щодо видів, місткості та розміщення обладнання та/або ємностей, що використовуються для такого зберігання не встановлено.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевою бюджету;

- підприємствами, установами та організаціями системи державною резерву;

- суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто – та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Також суб’єкти господарювання мають право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

 

 

Оновлено форму декларації акцизного податку

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що з 09.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.05.2019 №189, яким затверджено зміни до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку.

Зокрема, відповідно до вищевказаного наказу оновлено додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу» та додаток 7 «Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії».

Крім того, затверджено нові додатки:

- додаток 12 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації спирту етилового згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу»;

- додаток 13 «Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу»;

- додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку, що підлягає відніманню, з пального, під час виробництва якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, згідно із пунктом 217.6 статті 217 розділу VI Кодексу»;

- додаток 12 «Довідка про цільове використання спирту етилового (біоетанолу) його виробником як сировини для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.16 пункту 229.1 статті 229 розділу VI Кодексу»;

- додаток 13 «Інформація про повітряні судна, які були заправлені, та про обсяги бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, використані для заправлення таких суден, яка надається згідно із підпунктом 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу».


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Березень 2024
П В С Ч П С Н
« Лют    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Стрічка новин

Інтерв'ю з письменником

                                      «Час минає й слідів[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]
Новини податкової

Інформація 10.02.2022-3

Навчальний семінар з актуальних питань[...]

Інформація 10.02.2022-2

На «гарячій лінії» у Львівській[...]

Інформація 10.02.2022-1

У Львівській ДПІ відбувся семінар -[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
6 Гостей
Рекомендуємо!