Інформація 19.04.2019 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

126 Переглядів

Затверджені нові порядки ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій !

З Про це інформував начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області Андрій Кобільник під час брифінгу для представників засобів масової інформації.

Андрій Кобільник інформував, що затверджені нові порядки ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (реєстр екземплярів РРО) та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій (реєстр ЦСО). Відповідний наказ Міністерства фінансів України від 13.02.2019 №64 набирає чинності з дня його офіційного опублікування (орієнтовно 19.04.2019).

Інформував, що змінами передбачено, що реєстрація РРО буде здійснюватись за спрощеною процедурою. Достатньо однієї заяви, яка матиме спрощену форму і її можна подати електронній формі без додатків.

При цьому при реєстрації РРО виробник (постачальник) має внести відомості щодо:

- екземпляра РРО, який ним поставлений для введення в обіг, – до реєстру екземплярів РРО;

- центру сервісного обслуговування (ЦСО), якому надається право здійснювати технічне обслуговування та ремонт такої моделі РРО відповідно до укладеного з виробником договору, – до реєстру ЦСО.

У свою чергу ЦСО має направити до ДФС в електронній формі повідомлення про укладення із суб’єктом господарювання – власником РРО договору про технічне обслуговування та ремонт реєстраторів розрахункових операцій.

Звернув увагу, що до початку реєстрації РРО його власник має надіслати (подати) до контролюючого органу повідомлення про об’єкти оподаткування, об’єкти пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, у якому надати інформацію про господарську одиницю, де буде застосовуватись РРО. Порядок та строки подання повідомлення визначені наказом Мінфіну від 09.12.2011 №1588.

Отже, спрощення реєстраційної процедури забезпечується за рахунок запровадження електронного обміну документами між усіма суб’єктами відносин у сфері застосування РРО (виробник РРО, ЦСО, суб’єкт господарювання, ДФС) та взаємодії інформаційних ресурсів фіскальної служби.

Інформував, що у рамках здійснення заходів, спрямованих на спрощення процедури реєстрації РРО, запровадження двох електронних реєстрів – реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО, ДФС розроблено нові електронні форми документів та створено нові сервіси в Електронному кабінеті, які працюють у тестовому режимі до набрання чинності наказом №64. Це дозволяє виробникам (постачальникам) подавати заяви для наповнення відповідних реєстрів, а ЦСО – повідомлення про укладені договори. Інформаційні повідомлення про запроваджені сервіси розміщені у відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Новини».

Після завершення етапу тестування у зв’язку із набранням чинності наказом №64, виробникам (постачальникам) необхідно буде подати заяви для наповнення реєстрів у порядку та строки, встановлені зазначеним наказом.

Обмін заявами та повідомленнями між виробниками (постачальниками) та ДФС, між ЦСО і ДФС, між ДФС та суб’єктами господарювання здійснюватиметься в електронній формі із застосуванням кваліфікованих електронних підписів (КЕП).

Повідомив, що заяви про включення до реєстрів екземпляру РРО/ЦСО та повідомлення ЦСО можуть підписуватись уповноваженими особами виробників (постачальників) або ЦСО, яким делеговано право підпису електронних документів та направлені повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису в електронному вигляді за формою, встановленою Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами.

Заяви для реєстрації РРО можуть бути підписані та подані представником суб’єкта господарювання за умови наявності документів, що посвідчують його особу та підтверджують надані йому повноваження, а також виконання вимог щодо електронної ідентифікації у випадку подання заяви у електронній формі.

Наказом №64 визначений період (два місяці) та особливості первинного формування і наповнення реєстру екземплярів РРО. Так, ДФС протягом двох місяців, наступних за місяцем набрання чинності цим наказом, формує реєстр, включає до нього екземпляри РРО, які зареєстровані в органах ДФС і перебувають в експлуатації.

Виробники (постачальники) протягом трьох місяців подають заяви про включення до реєстру всіх екземплярів РРО, поставка яких була здійснена до набрання чинності наказом №64.

Начальник Галицького управління інформував, що протягом трьох місяців для первинної реєстрації РРО, які не включені виробниками до реєстру екземплярів РРО, власники повинні будуть додавати до заяви паспорти (формуляри) таких РРО та паспорти модема (у разі застосування зовнішнього модема), а також копії документів, які підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО.

Первинне наповнення реєстру ЦСО інформацією здійснюватиметься на підставі заяв виробників (постачальників) протягом двох місяців після набрання чинності наказом №64. Водночас ЦСО, який укладає договір про технічне обслуговування та ремонт РРО, що вперше буде реєструватись в органах ДФС, на момент укладання такого договору має бути включений до реєстру ЦСО.

Звертнув увагу, що до набрання чинності наказом №64 правові відносини між суб’єктами відносин у сфері застосування РРО під час реєстрації РРО регулюються наказом Мінфіну від 14.06.2016 №547.

А.Кобільник звернув увагу, що починаючи з дня набрання чинності наказом №64, реєстрація РРО здійснюватиметься за новими правилами у такій послідовності:

- виробник РРО включає ЦСО до реєстру ЦСО;

- виробник РРО включає екземпляр РРО до реєстру екземплярів РРО;

- ЦСО надсилає електронне повідомлення про укладений договір з власником РРО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО;

- суб’єкт господарювання – власник РРО подає заяву про реєстрацію РРО;

- ДФС направляє до ЦСО довідку про резервування фіскального номера (дійсна три дні);

- ЦСО вводить РРО в експлуатацію та направляє до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, акт введення в експлуатацію та довідку про опломбування РРО;

- ДФС видає реєстраційне посвідчення.

Наголошуємо, що усі ці процедури здійснюються в електронній формі із застосуванням КЕП.

За бажанням суб’єкти господарювання можуть подати заяву про реєстрацію РРО у паперовій формі та отримати реєстраційне посвідчення у паперовій формі.

А.Кобільник, рекомендував усім учасникам відносин у сфері застосування РРО:

- ознайомитись з текстом наказу № 64;

- звернутись до будь-якого АЦСК (за необхідності) для отримання кваліфікованого сертифіката відкритого ключа – керівнику юридичної особи /фізичній особі-підприємцю, а у разі делегування права підпису документів, пов’язаних з реєстрацією РРО, ведення реєстрів – уповноваженій особі/представнику;

- укласти Договір про визнання електронних документів між суб’єктом господарювання (юридичною особою або фізичною особою) та органом ДФС шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів та подання Повідомлення про надання інформації щодо електронних цифрових підписів із інформацією щодо сертифікатів осіб, відповідальних за подання документів, пов’язаних з реєстрацією РРО, веденням реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО;

- провести всі інші необхідні підготовчі процедури, наприклад – оформлення тестових заяв, повідомлень, інвентаризацію договорів, укладених між виробниками та ЦСО та між ЦСО та суб’єктами господарювання – власниками РРО, тощо;

- виробникам РРО провести інвентаризацію екземплярів РРО, відомості щодо яких необхідно внести до реєстру екземплярів РРО згідно з вимогами порядку, визначеного наказом №64.

Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних

Про це в інтерв’ю розповів начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області Кобільник Андрій Степанович. Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних

Андрій Кобільник інформував, що відповідно до п.120 прим.1.1 ст.120 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст.201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штраф.

В яких розмірах будуть застосовуватися штрафні санкції?

За порушення платниками ПДВ граничного строку, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних тягне за собою штрафи в розмірі, а саме:

- 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

- 50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст.201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п.120 прим.1.1 ст.120 прим.1 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Які ще передбачені штрафні санкції?

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п.120 прим.1.2 ст.120 прим.1 ПКУ, не застосовуються.

- Відповідно до п.120 прим. 1.2 ст.120 прим. 1 ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст.201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні – рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

- Відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п.120 прим.1.2 ст.120 прим. 1 ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, – тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

- У разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п.120 прим.1.2 ст.120 прим.1 ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п.120 прим. 1.2 ст.120 прим.1 ПКУ та п.120 прим.1.1 ст.120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються.

Крім того інформував, що відповідно до п.35 підрозд.2 розд. ХХ ПКУ норми п.120 прим.1.1 ст.120 прим. 1 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року.

Інформаційно-роз’яснювальна робота серед суб’єктів господарювання – роботодавців 

Протягом березня місяця поточного року фахівці Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області приймають участь у засіданнях робочої групи з легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення при Галицькій та Сихівській райдержадміністраціях.

Основною метою проведення таких засідань є інформаційно-роз’яснювальна робота серед суб’єктів господарювання – роботодавців, які знаходяться в «групі ризику» – виплачують середню заробітну плату нижче мінімальної.

На засідання робочих груп запрошуються суб’єкти господарювання – роботодавці «групи ризику», їх увагу акцентують на питаннях щодо легального використання найманої праці, збільшення розміру заробітної плати, підвищення рівня соціальної захищеності найманих працівників, що має прямий вплив на соціальний захист решти населення районів Львівщини та розмір пенсій найманих працівників.

Із запрошеними під час засідання робочих груп проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу представники Головного управління Держпраці у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України та відповідних структурних підрозділів райдержадміністрації.

Під час засідань робочих груп постійно наголошують присутнім суб’єктам господарювання – роботодавцям, що 05 вересня 2018 року Уряд ухвалив Розпорядження №649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення», яким передбачено проведення комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками та нагадує, що обов’язковою умовою правильного оформлення новоприйнятого працівника є вчасне подання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до органу ДФС за місцем основного обліку повідомлення про прийняття працівника на роботу, що передбачено Кодексом законів про працю України. Форма такого повідомлення затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015р. №413.

Відбулось засідання комісії щодо детінізації заробітної плати у Галицькому управлінні ГУ ДФС у Львівській області

На засіданні робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, проведеному у Галицькому управлінні ГУ ДФС у Львівській області, проведено заслуховування керівників «підприємств-мінімізаторів» району, у яких середня заробітна плата у лютому 2019 року склала менше, ніж у відповідній галузі економічної діяльності. Зустріч проводилась з метою встановлення проблемних питань функціонування таких суб’єктів господарювання та їхнього врегулювання і вирішення.

Під час зустрічі обговорили питання детінізації та легалізації заробітної плати, адже від розміру отриманої зарплати залежить рівень соціального захисту людини. Тому роботодавцям рекомендувалось підняти заробітну плату найманим працівникам, дотримуючись міжпосадових і міжкваліфікаційних вимог в оплаті праці. Рекомендовано не допускати встановлення необґрунтованого неповного робочого дня або тижня, належним чином оформити трудові відносини з найманими працівниками, дотримуватись чинного трудового законодавства, особливо в частині оплати праці.

Крім того, Ігор Мочерад нагадав про кампанію декларування доходів, одержаних громадянами протягом 2018 року. Зокрема, розповів присутнім про види доходів, які підлягають декларуванню та оподаткуванню, способи подання декларацій та терміни сплати задекларованих податкових зобов’язань.

Про переваги користування Електронним кабінетом

Фахівцями Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області проведено практикум, щодо користування Електронним кабінетом при вході до приватної частини (особистого кабінету) з обранням типу особи, якою здійснюється вхід та проводиться електронна ідентифікація.

Наголошено, що посадові (уповноважені) особи державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, підприємств та організацій після проходження електронної ідентифікації з використанням електронного підпису, отриманого такими посадовими особами для виконання прав та обов’язків, покладених на них відповідними органами, мають можливість здійснити вхід до Електронного кабінету в якості «посадової особи» або «фізичної особи».

Зокрема, Електронний кабінет для фізичної особи надає такі можливості як сплата податків, отримання відомостей про суму виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, подання Декларації про майновий стан та доходи, інші сервіси та послуги для фізичних осіб (громадян), тощо.

Також зазначили, що вхід до особистого кабінету юридичної особи може здійснюватися керівником, бухгалтером, особою, яка має право підпису, або особою, якій делеговано право підпису відповідних документів.

Включення або виключення із реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій або внесення змін в Електронному кабінеті

Фахівцями Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області проведено практикум, що у рамках здійснення заходів щодо запровадження спрощеної процедури реєстрації реєстраторів розрахункових операцій, а саме – на підставі однієї заяви за спрощеною формою та без додатків, ДФС відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року №601 «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» створює реєстр екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі – реєстр).

Реєстр міститиме відомості про екземпляри РРО, моделі (модифікації) яких включені до Державного реєстру РРО, які поставлені для введення в обіг або експлуатуються та строк служби яких не сплив.

Включення кожного екземпляра РРО до реєстру/виключення з реєстру здійснюється на підставі заяви про включення/виключення до/із реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій або внесення змін (далі – заява), що подається виробником РРО.

Форма заяви затверджується наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій» (далі – наказ), проект якого оприлюднений на офіційному веб-сайті Мінфіну за адресою: https://www.minfin.gov.ua/news/view/proekty-rehuliatornykh-aktiv-dlia-obhovorennia-2019?category=aspekti-roboti&subcategory=reguljatorna-aktivnist.

Для суб’єктів господарювання – виробників РРО запроваджено новий електронний сервіс, який надає їм можливість заповнити та подати заяву в електронній формі.

Подати заяву можна через приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.

Для цього виробнику РРО в приватній частині Електронного кабінету в меню «Введення звітності» необхідно обрати форму «Заява про включення/виключення до/із реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій або внесення змін за ф.№1-ЕРРО» (J1317001), заповнити її, підписати та надіслати.

Реєстраційні дані суб’єкта господарювання заповнюються автоматично, дані щодо найменування моделі (модифікації) РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення та сфери застосування РРО обираються із електронних довідників, що сформовані на підставі даних Держреєстру РРО.

Підтвердженням подання заяви до ДФС є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання заяви.

Інформація про результати розгляду заяви надсилається суб’єкту господарювання – виробнику РРО в електронному вигляді у другій квитанції.

Відправлену заяву можна переглянути у вкладці «Вхідні/вихідні документи».

Увага! Заповнення та подання заяви здійснюється в тестовому режимі, який триватиме до моменту набрання чинності наказом. Про початок функціонування реєстру та його наповнення відомостями про екземпляри РРО на підставі поданих виробниками РРО заяв буде повідомлено додатково.

Деякі особливості обчислення суми податку на нерухомість у разі переходу права власності на об’єкт протягом року

Фахівцями Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області проведено практикум, що за наявності у власності платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема у власності фізичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.м (для квартири) та/або 500 кв.м (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (п.п.«ґ» п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п.266.8.1 п.266.8 ст.266 ПКУ).

Отже, у разі переходу права власності на об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частку, від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року сума податку, збільшена на 25 000 грн. на рік за загальну площу такого об’єкту (його частки), що перевищує 300 кв.м (для квартири) та/або 500 кв.м (для будинку), обчислюється контролюючими органами для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений будинок, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:

(Сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ) + (25 000 грн. / 12 х К міс.), де:

К міс. – кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості.

«Електронний кабінет» допоможе перевірити фіскальний чек на відповідність реальним операціям

Фахівцями Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області проведено практикум, що Держаною фіскальною службою реалізовано електронний сервіс, який дозволяє покупцям товарів (послуг) здійснювати пошук і перегляд фіскального касового чека, який формується як традиційними реєстраторами розрахункових операцій, так і електронним фіскальним чеком, створеним новими РРО.

Щоб перевірити фіскальний касовий чек необхідно зайти на офіційний портал територіальних органів ДФС у Кіровоградській області чи офіційний портал Державної фіскальної служби України та відкрити вкладення «Електронний кабінет». Сервіс знаходиться в відкритій частині електронного кабінету, доступ до якого здійснюється в режимі реального часу (24/7/365) без ідентифікації особи за посиланням: http://cabinet.sfs.gov.ua/cashregs/check.

Для пошуку та перегляду фіскального касового чеку необхідно ввести: фіскальний номер РРО, дату та час видачі чека (для традиційних РРО).

Пошук електронного чека здійснюється за його фіскальним номером і датою. Якщо ви не знайшли чек в системі, зробіть його фото та надішліть за адресою: infozvit@sfs.gov.ua. Фахівці фіскальної служби вивчать причину, через яку електронний чек не потрапив до системи та вжиють відповідних заходів.

Зазначимо, що E-Receipt – нова інформаційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій, яка передбачає тільки реєстрацію пристроїв без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів і не потребує плати за користування нею. Електронний чек генерується, реєструється в системі ДФС і доповнюється QR-кодом, після чого передається на пристрій. Інформація про фіскальний номер чека та його QR-код зберігається в e-Receipt і доступний для перегляду в електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.

Документи для отримання ідентифікаційного номера можна подати через Електронний кабінет

Фахівцями Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області проведено практикум, що з 1 березня 2019 року ДФС запровадила в тестовому режимі новий електронний сервіс. У рамках нового електронного сервісу фізична особа, не звертаючись до органів ДФС, через меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету може створити та направити до ДФС:

- облікову картку фізичної особи – платника податків (F1314601), яка є заявою для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків;

- заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (F1314701);

- надати копії документів, необхідні для реєстрації/ внесення змін до Державного реєстру (F1360102);

- обрати контролюючий орган, до якого особа може звернутись для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Підтвердженням подання заяви до ДФС є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання заяви.

Інформацію про результат розгляду заяви можна переглянути у вкладці «Вхідні/вихідні документи»: повідомлення про результати обробки Облікової картки фізичної особи – платника податків – форма №1ДР (F1414601), повідомлення про результати обробки Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків – форма №5ДР (F1414701).

* До запиту обов’язково додаються Повідомлення про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, права та обов’язки фізичної особи – платника податків (F1314501) та скановані копії необхідних документів;

Подання Облікової картки/ Заяви для внесення змін на своїх дітей – малолітніх осіб (до 14 років) в електронному вигляді можливе на підставі Свідоцтва про народження дитини для малолітніх осіб (до 14 років) та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Як виправити помилки, допущені у поданій податковій звітності

Фахівцями Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області проведено практикум, що відповідно до част.6 ст.14 Закону України від 16.07.1999 №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки, з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин.

Згідно з абз.1 п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку на прибуток разом з відповідною податковою декларацією подають квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст.137 ПКУ це встановлено абз.1 та 2 п.46.2 ст.46 ПКУ .

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ, платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною.

Згідно з п.48.3 ст.48 ПКУ податкова декларація повинна містити, зокрема, інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація). Фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Декларації. При цьому у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка «+».

Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники Декларації, то таке уточнення здійснюється відповідно до положень ПКУ, із поданням до уточнюючої Декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період.

Пунктом 50.1 ст.50 ПКУ встановлено обов’язок платника податків надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) він самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним такій податковій декларації.

Тобто, якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники Декларації, платник податку подає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний період у такому самому порядку, як і фінансову звітність, що уточнюється, без подання уточнюючої Декларації.

Як отримати довідку про відсутність заборгованості?

Фахівцями Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області проведено практикум, що Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи видається відповідно до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733, зареєстрованим  Міністерстві юстиції України 27.09.2018за №1102/32554.

Для отримання Довідки платник податків подає відповідну заяву за вибором:

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Довідка або відмова у її наданні готується уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.

Довідка видається безоплатно, за вибором платника – у паперовій або електронній формі, про що зазначається у поданій заяві.

Термін дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

Чи можна виправити помилку, допущену у звіті за формою 1ДФ?

Фахівцями Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області проведено практикум, що уточнений звіт форми 1ДФ подається на підставі інформації, отриманої з попередньої поданої форми і містить лише ті рядки та інформацію, які уточнюються – це визначає п.4.4 розд. ІУ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від13.01.2015 р. №4.

Щоб вилучити помилковий рядок з попередньої інформації (з помилково поданого звіту), необхідно повторити всі графи такого рядка та зазначити у графі 9 показник “1” – на виключення рядка.

Для введення нового, або пропущеного рядка, потрібно заповнити всі графи рядка, а у графі 9 зазначити показник “0” – на введення рядка.

У разі, якщо коригування здійснюється щодо одного працівника, то уточнюючий звіт форми 1ДФ міститиме два рядки, один – на вилучення даних по ньому, другий – на введення.

Стосовно фізичних осіб, щодо яких інформацію про доходи та податки у попередньому звіті відображено правильно, інформація не вноситься, тобто, уточнена форма звіту містить інформацію лише на тих осіб, щодо яких допущено помилку.

У випадку необхідності уточнення інформації відносно всіх фізичних осіб, то щодо цих осіб вказуються два рядки: на виключення та на введення.

При поданні уточнюючих звітів форми 1ДФ порядкові номери записів не мають значення, оскільки головними показниками у цьому звіті є реєстраційні номери облікових карток платників податків.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Вересень 2019
П В С Ч П С Н
« Чер    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30  
Стрічка новин

Інформація 19.06.2019-2

Дії платника ПДВ, якщо протягом[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]

Вільна боротьба

Пам’яті Олекси Довбуша У місті Коломиї[...]
Новини податкової

Інформація 19.06.2019-2

Дії платника ПДВ, якщо протягом[...]

Інформація 19.06.2019

З початку 2019 року до[...]

Інформація 13.06.2019

До уваги розпорядників акцизних складів![...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
2 Гостей, 5Роботів
Рекомендуємо!