Інформація 18.12.2019 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

180 Переглядів

За порушення нових норм застосування РРО законодавством передбачена відповідальність

Про це інформував начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області Андрій Кобільник під час брифінгу для представників засобів масової інформації.

Андрій Кобільник інформував, що Законом України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон №128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), зокрема до ст.17 Закону про РРО.

Акцентував увагу, що відповідно до внесених Законом №128 змін у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (РРО), програмних реєстраторів розрахункових операцій (програмні РРО) або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовуються такі фінансові санкції:

► до 01 жовтня 2020 року, тобто у перехідний період,

- 10 % вартості товару, проданого з порушеннями – за порушення, вчинене вперше;

- 50 % вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення.

з 01 жовтня 2020 року, тобто після перехідного періоду – розмір штрафів буде наступним:

- 100 % вартості товару, проданого з порушеннями – за перше порушення;

- 150 % вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення.

Крім того, до платників застосовується такі фінансові санкції:

◄ п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – якщо у випадках, визначених Законом про РРО, при здійсненні розрахункових операцій суб’єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки;

◄ тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій та/або програмних реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;

◄ п’ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного товару, який не є підакцизним, та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості;

◄ триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості;

◄ двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі порушення встановленого пунктом 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;

◄ триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;

◄ тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій через дротові або бездротові канали зв’язку в разі обов’язковості її подання.

Андрій Кобільник звернув увагу, що норми набирають чинності 19.04.2020.

Запровадження нових правил застосування РРО у 2020 році

Про це інформував начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області Андрій Кобільник під час брифінгу для представників засобів масової інформації.

Андрій Кобільник акцентував увагу на нововведеннях, які запроваджено законами України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та №129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».

Інформував, що вищезазначені закони наберуть чинності з 19 квітня 2020 року, крім окремих норм.

Андрій Кобільник наголосив на основних питаннях, пов’язаних з новими правилами застосування РРО та програмних РРО, зокрема, на етапах введення обов’язкового застосування РРО (програмних РРО) для фізичних осіб – підприємців та запровадженні механізму «кешбек», що «запрацює» з 01 жовтня 2020 року.

«Нові закони відкрили можливість використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій – програмні РРО.

Таку програму можна буде встановити на будь-який «гаджет», у тому числі на смартфон, перетворивши його таким чином у касовий апарат. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктами господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки програмне забезпечення, а і його обслуговування», – повідомив Андрій Кобільник.

За словами начальника Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області важливим нововведенням для платників є запровадження механізму «кешбек». Він передбачає компенсацію покупцю на підставі його скарги щодо порушення продавцем встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до продавця. Такому покупцю компенсується 100 відсотків вартості придбаних товарів, зазначених у скарзі. При цьому, сума порушення повинна складати понад 850 гривень.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління Галицького управлінння Головного управління ДПС у львівській області Андрія Кобільника на тему «Запровадження нових норм застосування реєстраторів розрахункових операцій».

Що таке програмні РРО, і чи необхідно застосовувати додаткові кошти для їх придбання?

Закон України від 20 вересня 2019 року №128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон №128) відкрив можливість використовувати замість традиційних РРО спеціальні програми призначені для реєстрації розрахункових операцій – програмні РРО.

Таку програму можна буде встановити на будь-який «гаджет», у тому числі і на смартфон. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка.

Коли можна буде застосовувати програмні РРО? Для яких ФОП та у які терміни РРО необхідно застосовувати обов’язково?

Відповідно до положень Закону №128 використовувати програмні РРО можна буде з 19 квітня 2020 року.

З 01 жовтня 2020 року використання РРО (як класичного так і програмного) стане обов’язковим для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, другої, третьої та четвертої груп, які здійснюють:

► реалізацію товарів (надання послуг) через мережу інтернет;

► реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

► роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах;

► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;

► діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

► реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках);

► реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінету Міністрів України.

З 01 січня 2021 року використання РРО буде обов’язковим для ФОП – платників єдиного податку 2, 3 та 4 груп незалежно від видів діяльності.

Що таке механізм «кешбек» у розумінні Закону №128 і з якого періоду цей механізм почне застосовуватись?

Механізм «кешбек» у розумінні Закону №128 передбачає компенсацію покупцю на підставі його скарги щодо порушення продавцем встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до продавця.

Застосування механізму «кешбек» відповідно до норм Закону №128 почнеться з 01 жовтня 2020 року.

Отже, якщо фінансові санкції, передбачені пунктом 1 статті 17 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), застосовано до суб’єктів господарювання згідно з рішеннями контролюючих органів, прийнятими за результатами перевірки, проведеної на підставі скарги покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, такому покупцю (споживачу) із застосованих штрафних (фінансових) санкцій компенсується 100 відсотків вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у його скарзі (сума порушення повинна складати понад 850 гривень).

Компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, передбачених статтею 17 Закону про РРО, здійснюється при дотриманні таких умов:

1) у зверненні покупця зазначено номер його рахунку та банківську установу, в якій такий рахунок відкрито;

2) сума штрафних (фінансових) санкцій зарахована до державного бюджету в повному обсязі;

3) до скарги додано електронні копії або копії паперових документів, виготовлені шляхом сканування, отриманих разом із придбаним товаром (роботою, послугою), про які зазначається в скарзі, покупцем від продавця товарів (робіт, послуг);

4) вартість товарів (робіт, послуг) у межах однієї розрахункової операції, щодо яких подано звернення покупця, становить понад 850 гривень на день їх отримання покупцем (споживачем).

Слід зазначити, що інформація про проведену компенсацію обов’язково доводиться до відома покупця (споживача) через Електронний кабінет, який функціонує відповідно до статті 421 Податкового кодексу України, у разі, якщо штрафні (фінансові) санкції було застосовано за скаргою покупця (споживача), поданою за допомогою такого Електронного кабінету.

Які фінансові санкції передбачені законодавством за порушення норм застосування РРО?

Розмір фінансових санкцій за порушення норм застосування РРО визначені статтею 17 Закону про РРО, до якої внесено зміни Законом №128.

Так, наприклад, відповідно до оновленого пункту 1 статті 17 Закону про РРО:

► у разі встановлення у ході перевірки фактів:

♦ проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);

♦ непроведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО з фіскальним режимом роботи;

♦ невідповідності на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

♦ невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання

до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції:

● до 1 жовтня 2020 року у розмірі:

- 10 відсотків вартості товару, проданого з порушеннями – за порушення, вчинене вперше;

- 50 відсотків вартості товару, проданого з порушеннями – за кожне наступне порушення;

● після 01.10.2020 штрафні санкції складають:

- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями – за порушення, вчинене вперше;

- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями – за кожне наступне вчинене порушення.

Хочу запитати, якщо покупець перерахував кошти продавцю через банківську установу, чи необхідно за новими правилами застосовувати РРО?

Якщо розрахунки за придбаний товар (послугу) проводяться у безготівковій формі без застосування платіжних карток і кошти перераховуються з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця, така операція не потребує застосування РРО.

Теж саме стосується випадків, коли покупець розраховується з продавцем шляхом внесення коштів через касу банка для подальшого їх зарахування на поточний рахунок продавця (пункт 2 статті 9 Закону про РРО).

Мінуси заробітної плати «у конверті»

Протягом грудня місяця поточного року фахівці Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області приймають участь у засіданнях робочої групи з легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення при Галицькій райдержадміністрації.

Легалізації трудових відносин є першочерговим завданням органу Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області була інформаційно-роз’яснювальна кампанія серед суб’єктів господарювання.

На жаль, для багатьох зарплата «у конверті» стала звичайним явищем і нормою. При цьому, нелегальне працевлаштування позбавляє працівника права не лише на достойну пенсію, а й знижує його соціальну захищеність.

Мінуси заробітної плати «у конверті» очевидні:

► трудовий стаж не зараховується, не виплачується гарантований розмір заробітної плати (зокрема, доплати, надбавки та заохочувальні виплати);

► відсутні жодні соціальні гарантії, передбачені для працівника, а саме: права на відпустку, зокрема, додаткову та без збереження зарплати, відпустку по вагітності та пологах; права на оплату листа непрацездатності; права на соціальне страхування на випадок безробіття; права на достроковий вихід на пенсію, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права на скорочений робочий день, тиждень, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права не працювати у вихідний та святковий день; права не залучатися до наднормових робіт без вашого бажання; права на охорону праці; права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; права на гарантії за колективним договором. Якщо умови оплати праці не обумовлені у трудовому договорі, їх виконання або невиконання визначатиметься тільки особистим ставленням керівника до конкретної людини;

► звільнення може відбутися у будь-який момент і без вихідної допомоги.

Звернули увагу, що відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) при виплаті доходу фізичній особі є податковий агент (роботодавець).

Так, нормами п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податковий агент (роботодавець), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст.167 ПКУ.

Згідно із п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПКУ ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Згідно Закону України від 23 листопад 2018 року №2629-VIII «Про державний бюджет України на 2019 рік» з 01 липня 2019 року прожитковий мінімум на одну особу становить 1 936 гривень.

Слід зазначити, що зміна розміру прожиткового мінімуму не вплине на ті показники, що встановлюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) залежно від його розміру на 1 січня звітного податкового року, зокрема на:

● штрафні санкції відповідно до статей 120 та 128¹ ПКУ;

● ставки єдиного податку для 1 групи платників;

● розмір податкової соціальної пільги та розмір доходу, до якого вона застосовується тощо.

Інформаційно-роз’яснювальна робота серед суб’єктів господарювання – роботодавців, які виплачують середню заробітну плату нижче мінімальної

Протягом грудня місяця поточного року фахівці Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області приймають участь у засіданнях робочої групи з легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення при Сихівській райдержадміністрації.

Основною метою проведення таких засідань є інформаційно-роз’яснювальна робота серед суб’єктів господарювання – роботодавців, які знаходяться в «групі ризику» – виплачують середню заробітну плату нижче мінімальної.

На засідання робочих груп запрошуються суб’єкти господарювання – роботодавці «групи ризику», їх увагу акцентують на питаннях щодо легального використання найманої праці, збільшення розміру заробітної плати, підвищення рівня соціальної захищеності найманих працівників, що має прямий вплив на соціальний захист решти населення районів Львівщини та розмір пенсій найманих працівників.

Із запрошеними під час засідання робочих груп проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу представники Головного управління Держпраці у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України та відповідних структурних підрозділів райдержадміністрації.

Під час засідань робочих груп постійно наголошують присутнім суб’єктам господарювання – роботодавцям, що 05 вересня 2018 року Уряд ухвалив Розпорядження №649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення», яким передбачено проведення комплексних заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками та нагадує, що обов’язковою умовою правильного оформлення новоприйнятого працівника є вчасне подання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою – підприємцем до органу ДПС за місцем основного обліку повідомлення про прийняття працівника на роботу, що передбачено Кодексом законів про працю України. Форма такого повідомлення затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015р. №413.

Отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати платежів можна як у паперовій так і в електронній формі

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за №1102/32554) затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок №733).

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку №733 формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку №733.

Заява подається платником (на його вибір):

● у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган).

● в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Заява повинна містити, зокрема:

- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та

- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Відповідно до пункту 7 Порядку №733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

З’явився об’єкт оподаткування, повідомлення про нього можна подати через Електронний кабінет

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що користувачі Електронного кабінету через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в електронному вигляді за формою №20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. №20-ОПП).

Реєстраційні дані платника у Повідомленні за ф. №20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДПС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.

Повідомлення за ф. №20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції №2, яку можливо переглянути у режимі «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються у режимі «Облікові дані платника» Електронного кабінету.

Нагадуємо, що обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України. Такі відомості подаються у Повідомленні за ф. №20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкту оподаткування або об’єкту, пов’язаного з оподаткуванням.

Приміщення, в якому виробник здійснює розлив, пакування, а також реалізацію пива, не є акцизним складом

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що нормами п.п.14.1.6 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що акцизний склад – це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Отже, акцизним складом є приміщення, де розпорядник здійснює операції зі спиртом етиловим, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та/або пальним.

Терміни та визначення основних понять у галузі лікеро-горілчаної промисловості встановлено Національним стандартом України «ДСТУ 3297:95. Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять».

Згідно із зазначеним стандартом лікеро-горілчаний напій – це алкогольний напій міцністю від 1,2 до 60,0 відсотків, виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами, інґредієнтами та підготовленою водою, насичений або ненасичений діоксидом вуглецю (для слабоалкогольних напоїв).

Підпунктом 14.1.144 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотків об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Отже, пиво не належить до категорії «лікеро-горілчані вироби».

Таким чином, приміщення, в якому виробник здійснює вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розлив, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачу, а також реалізацію пива не є акцизним складом.

Особливості виправлення помилок у зведеній податковій накладній

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної (далі – ПН), не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/ послуг, відповідно до ст.192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – РК) за формою згідно з додатком 2 до ПН.

Нормами п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №1307), встановлено, що у разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у п.11 Порядку №1307, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зведеної ПН платником ПДВ зазначаються дати складання та порядкові номери ПН, складених на такого платника ПДВ при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п.198.5 ст.198 та           п.199.1 ст.199 ПКУ.

Якщо із зведеної ПН, складеної відповідно до вимог п.198.5 ст.198 та/або п.199.1 ст.199 ПКУ, необхідно вилучити зайві ПН, які не підлягали включенню до такої ПН, та додати іншу/інші податкову/податкові накладну/накладні, яку/які не було включено до зведеної ПН, та таке додавання призведе до збільшення суми ПДВ за такою ПН, то платнику ПДВ необхідно:

► скласти РК, в якому виводяться в «0» (обнуляються) відповідні рядки зведеної ПН, в яких зазначено зайві ПН. У такому РК зазначається код причини 201 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п.198.5 ст. 198 ПКУ», або 202 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ» (в залежності від того, з яким типом причини складена зведена ПН);

► скласти нову зведену ПН, в якій зазначити правильні дані, у тому числі позиції, не відображені в ПН, складеній з помилками. Така ПН складається на дату не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому платник ПДВ зобов’язаний був визначити відповідні податкові зобов’язання з ПДВ на підставі п.198.5 ст.198 та/або п.199.1 ст.199 ПКУ.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Норми встановлені п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.46.2 ст.46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання декларації з урахуванням вимог ст.137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ, зокрема, платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

Пунктом 50.1 ст.50 ПКУ встановлено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації (крім обмежень, визначених ст.50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 із змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Якщо помилка у раніше поданій Декларації виправляється шляхом виправлення такої помилки, зокрема, у звітній (звітній новій) Декларації, то за звітний (податковий) період, в якому була допущена помилка, заповнюється додаток ВП.

У разі, якщо при заповнені додатка ВП виправляються показники, відображені у рядках 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» та 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, –)» Декларації за минулий звітний (податковий) період, платнику податку на прибуток необхідно подати виправлену фінансову звітність.

Виправлена фінансова звітність може бути подана в електронній та паперовій формі. У разі подання виправленої фінансової звітності в електронній формі Декларація подається після подання такої фінансової звітності. У разі подання виправленої фінансової звітності у паперовій формі, така фінансова звітність подається до контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом.

Крім того, платники мають право скористатися нормами п.46.4 ст.46 ПКУ щодо подання доповнення до Декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

За яких умов громадянин може скористатись правом на податкову знижку

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що податкова знижка це сума витрат платника податку на оплату товарів, послуг резидента протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу у вигляді заробітної плати.

Податковим кодексом України визначено перелік умов, у разі дотримання яких у громадянина виникає право на податкову знижку. А саме:

– отримання доходу у вигляді заробітної плати. При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суми річної заробітної плати у поточному році;

– дотримання вимог щодо порядку подання та заповнення декларацій. Так, декларація подається по 31 грудня (а у разі наявності обов’язку з декларування доходів – до 1 травня), наступного за звітним року;

– витрати мають бути фактично здійснені та підтверджені документально (платіжними та розрахунковими документами, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами тощо). Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання);

– податкова знижка може бути надана виключно резиденту України, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку;

– скористатися правом на нарахування податкової знижки можна лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк.

Порядок та підстави нарахування податкової знижки регламентуються ст.166 Податкового кодексу України.

Житло у спільній власності. Хто з подружжя має право на податкову знижку за іпотечним кредитуванням?

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 Податкового кодексу України, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст.175 Податкового кодексу України.

Так, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п.175.1 ст.175 Податкового кодексу України).

У разі якщо будинок (квартира, кімната) купується за рахунок іпотечного житлового кредиту, частина суми процентів, що включається до податкової знижки платника податку – позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року в рахунок його погашення, і коефіцієнта, що враховує мінімальну площу житла для визначення податкової знижки, розрахованого відповідно до п.175.3 ст.175 Податкового кодексу України.

Право включити до складу податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом має той член подружжя, який є позичальником такого кредиту.

Які наслідки, якщо не зробили відмітку про сплату в ліцензії на алкоголь?

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що законодавством не передбачено застосування до суб’єкта господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу за здійснення оптової чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами на підставі ліцензії, що дає право на здійснення такої діяльності, в якій відсутня інформація про сплату чергового платежу.

Однак, слід пам’ятати, що у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію дія ліцензії призупиняється на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості. До суб’єкта господарювання, який здійснює оптову чи роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами на підставі ліцензії, дію якої призупинено письмовим розпорядженням органу, що видав ліцензію, застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу у розмірі 200 % вартості отриманої партії товару, але не менше 17 000 гривень.

Програмний РРО вийшов з ладу: дії платника за новими правилами

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що Законом України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон №128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, зокрема до ст.5.

Так, відповідно до внесених змін, на період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного РРО в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган на запит покупця через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст.42¹ Податкового кодексу України, щодо перевірки справжності та достовірності розрахункового документа надає інформацію про суб’єкта господарювання, господарську одиницю та зарезервований фіскальний номер розрахункового документа.

Використання програмного РРО у період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.

Протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється передача копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи.

Такі розрахункові документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів.

У разі виходу з ладу РРО та/або програмного РРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Липень 2020
П В С Ч П С Н
« Чер    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Стрічка новин

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]

Вільна боротьба

Пам’яті Олекси Довбуша У місті Коломиї[...]

Наказ про призов громадян

НАКАЗ  Військового комісара Пустомитівського районного військового комісаріату[...]
Новини податкової

Інформація 30.06.2020

Для платників єдиного податку Як зазначив[...]

Інформація 25.06.2020

Актуальні питання, пов’язані із запровадженням[...]

Інформація 24.06.2020

Карантин триває. Як змінилися терміни[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
3 Гостей, 3Роботів
Рекомендуємо!