Інформація 13.12.2019 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

497 Переглядів

Про право платника податків на отримання податкової знижки

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що податкова знижка – це документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів, робіт чи послуг у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, отриманого у вигляді заробітної плати.

Зокрема, податкова знижка надається на сплату за навчання в вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти, у вищих та професійно-технічних закладах та інші.

Для отримання податкової знижки за результатами 2018 року необхідно подати декларацію за місцем реєстрації до 31 грудня 2019 року в один із наведених способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу;

- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Також звертаємо увагу, що в ,,Електронному кабінеті платника” працює сервіс із заповнення та подання податкової декларації про майновий стан і доходи платниками податків – фізичними особами. У разі, якщо платник податку до кінця року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступний податковий рік не переноситься.

Фізична особа-підприємець – платник єдиного податку не має право здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться дані, зокрема, про види діяльності фізичних осіб-підприємців. До реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема, види господарської діяльності.

Підприємець-платник єдиного податку, який здійснює види діяльності, не зазначені в його облікових даних та в реєстрі платників єдиного податку, зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалися види діяльності, які не зазначені в його облікових даних та реєстрі платників єдиного податку.

У разі якщо підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України для платників податку – фізичних осіб.

Отже, підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності, види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

Про сплату податку на доходи фізичних осіб з доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв)

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що податкові зобов’язання по військовому збору з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) сплачуються за податковою адресою.

Так, при отриманні фізичною особою – орендодавцем у 2019 році доходу від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець визначає свої податкові зобов’язання за результатами такого року у річній декларації про майновий стан і доходи та сплачує податок на доходи фізичних осіб з таких доходів до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв) та військовий збір за своєю податковою адресою.

Для реалізації зазначеної норми у новій формі податкової декларації передбачили окремі рядки: «10.4.1» для відображення вищенаведених доходів; «17» для відображення військового збору з таких доходів.

ФОП – платники єдиного податку 1 групи та 2 групи, що не використовують найману працю

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що ФОП – платники єдиного податку 1 групи та 2 групи, що не використовують найману працю, звільняються від сплати єдиного податку за 1 місяць протягом року під час відпустки.

Такі ФОП не сплачують єдиний податок за період хвороби, якщо така хвороба триває 30 та більше календарних днів.

Інформацію про період відпустки чи термін тимчасової втрати працездатності разом з копією листка непрацездатності такі ФОП надають органу податкової служби у заяві довільної форми.

На сплату ЄСВ за себе ця норма не розповсюджується. Детальніше у пункті 295.5 та підпункті 298.3.2 ПКУ.

Оподаткування незалежної професійної діяльності

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що І ФОП, і особи, що здійснюють НПД (незалежна професійна діяльність) є самозайнятими особами.

Нормами ПКУ (пп.14.1.226) встановлено, що НПД – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем.

Особа, що здійснює НПД може використовувати найману працю не більш як чотирьох осіб.

Взяття на облік в контролюючому органі ФОП здійснюється без участі підприємця, на підставі отриманих даних з державного реєстру про їх реєстрацію.

Облік ж платника податків, що має намір займатися НПД, здійснюється за його заявою та доданими до неї документами.

Облік та оподаткування доходів від НПД має також свої особливості та викладено у статті 178 ПКУ.

Мінімально та максимально допустимі розміри ЄСВ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) – це консолідований страховий внесок в Україні, збір якого здійснюється в системі загальнообов’язкового державного страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі.

Мінімальний страховий внесок з ЄСВ у 2019 році складає 4173 х 22% = 918,06 грн.

Максимальна база нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати, з 01.01.2019 р. – це 62 595 грн.

Отже, максимальний страховий внесок у 2019 році складає 15 х 4173 х 22% = 13770,90 грн.

ФОП змушений відмовитися від єдиного податку

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що ФОП, платник єдиного податку, зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування у таких випадках:

  • застосування іншого способу розрахунків (крім готівкового та безготівкового);

  • здійснення заборонених для платника єдиного податку видів діяльності;

  • перевищення чисельності найманих осіб;

  • здійснення видів діяльності, не зазначе

  • перевищення встановленого обсягу доходу;

  • них в реєстрі платників єдиного податку;

  • наявності податкового боргу протягом двох послідовних кварталів;

  • здійснення діяльності, яка не передбачена ПКУ для платників 1 та 2 групи.

Детальніше у пункті 298.2.3 статті 298 ПКУ.

Вимоги до РРО – новації 2020 року

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон №128) внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО), зокрема ст. 12 Закону про РРО викладено у новій редакції.

Так, на території України у сферах, визначених Законом про РРО, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Відповідно до внесених Законом №128 змін РРО, що створює контрольну стрічку в електронній формі, повинен забезпечувати згідно з технологією, розробленою Національним банком України та погодженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», та/або інших дозволених згідно із законодавством засобів, контроль відсутності спотворення або знищення даних про проведені розрахункові операції, копій розрахункових документів, які на ній містяться, можливість ідентифікації зазначеного реєстратора на такій стрічці.     Норми набирають чинності 19.04.2020.

Тимчасове ввезення та тимчасове вивезення за межі митної території України товарів з метою ремонту: що з ПДВ?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що нормами п.206.7 ст.206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ або умовне часткове звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ):

► умовне повне звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (п.п.206.7.1 п.206.7 ст.206 ПКУ);

► умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст.106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (п.п.206.7.2 п.206.7 ст.206 ПКУ).

Відповідно до п.206.8 ст.206 ПКУ до операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ.

Умови, за яких адвокатське бюро (об’єднання) може бути платником єдиного податку третьої групи

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що адвокатська діяльність регулюється Законом України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон №5076).

Адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (частина перша ст.14 Закону №5076).

Адвокатське об’єднання є юридичною особою, створеною шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (частина перша ст.15 Закону №5076).

Пунктом 291.3 ст.291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку у порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV ПКУ.

Згідно з п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п.291.4 ст.291 ПКУ.

Відповідно до п.291.4 ст.291 ПКУ суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на окремі групи платників єдиного податку.

До третьої групи платників єдиного податку, зокрема належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

Нормами п.291.5 ст.291 ПКУ визначено види діяльності, що не дають права суб’єктам господарювання бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. На юридичну особу – адвокатське бюро чи об’єднання норми п.291.5 ст.291 ПКУ не поширюються.

Отже, адвокатське бюро чи об’єднання як юридична особа може обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV ПКУ.

Знижка у вигляді бонусів, які надходять на телефонні рахунки невизначеного кола платників, не є оподатковуваним доходом

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що доходом з джерелом його походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі доходи у вигляді додаткового блага.

Норми встановлені п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПКУ додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу ІV ПКУ).

Відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО.

Таким чином, сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.

Отже, якщо одержувачами знижки у вигляді заохочень (бонусів), що надходять на телефонні рахунки платників податків, є невизначене коло осіб, то сума таких бонусів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.

Релігійна організація надає в оренду земельну ділянку: сплата земельного податку

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, визначено ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до якого належать, зокрема земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п.п.283.1.8 п.283.1 ст.283 ПКУ).

ПКУ передбачає реалізацію принципу платності користування землею у двох формах: земельний податок, який сплачується власниками земельних ділянок, а також постійними користувачами земельних ділянок державної або комунальної власності; та орендна плата, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Пільги зі сплати орендної плати за земельні ділянки комунальної власності ПКУ не передбачено.

Чинний Довідник №94/2 інших податкових пільг станом на 01.10.2019 у розділі «Пільги по платі за землю» за кодом 18010505 ідентифікує пільгу по несплаті земельного податку для земель, визначених п.п.283.1.8 п.283.1 ст.283 ПКУ.

Водночас, згідно з п.284.3 ст.284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Отже, юридичні особи (у т.ч.релігійні організації), які користуються земельними ділянками, що відповідають вимогам підпунктів 283.1.7 та 283.1.8 п.283.1 ст.283 ПКУ, та надають їх в оренду або розташовані на них окремі будівлі, споруди (їх частини), сплачують земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

До уваги платників акцизного податку!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних затверджено постановою Кабінету міністрів України від 26 лютого 2016 року №114 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №114).

Відповідно до п.7 Порядку №114 на складені акцизні накладні/розрахунки коригування (далі – АН/РК) накладаються спочатку кваліфікований електронний підпис посадової особи платника акцизного податку, що реалізує пальне або спирт етиловий, яка відповідає за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, або керівника чи уповноваженої особи, а потім кваліфікована електронна печатка платника акцизного податку (за наявності).

Платник акцизного податку, що є фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), накладає спочатку кваліфікований електронний підпис ФОП чи уповноваженої особи, а потім – кваліфіковану електронну печатку платника акцизного податку (за наявності).

У разі складення АН у двох примірниках платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає кваліфікований електронний підпис відповідно до абзаців першого та другого п.7 Порядку №114 на перший та другий примірники АН. Перший примірник АН надсилається для реєстрації до Єдиного реєстру акцизних накладних (далі – ЄРАН), а другий примірник – платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на нього власний кваліфікований електронний підпис у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та після отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний надсилає його для реєстрації до ЄРАН.

Під час реєстрації РК до АН платником акцизного податку – отримувачем пального або спирту етилового у випадках, передбачених абзацом четвертим п.6 Порядку №114 (якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального або спирту етилового), платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає на складений у двох примірниках РК до АН кваліфікований електронний підпис відповідно до абзаців першого та другого п.7 Порядку №114 та надсилає такий РК платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на отримані примірники РК власний кваліфікований електронний підпис у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та надсилає його для реєстрації до ЄРАН.

Визначення платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що латниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

► ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

► ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

► дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Норми встановлені п.254.1 ст.254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Не є платниками рентної плати спеціальні користувачі, перелік яких визначено законодавством про радіочастотний ресурс, та радіоаматори (п.254.2 ст.254 ПКУ).

Перелік користувачів радіочастотного ресурсу – платників рентної плати та/або зміни до нього подаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, із зазначенням виду зв’язку, смуги радіочастотного ресурсу, регіонів користування радіочастотним ресурсом двічі на рік до 1 березня та до 1 вересня поточного року станом на 1 січня та на 1 липня відповідно за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (п.п.254.5.1 п.254.5 ст.254 ПКУ).

Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, ліцензій на мовлення та дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв у місячний строк після їх видачі (п.п.254.5.4 п. 254.5 ст.254 ПКУ).

До уваги платників акцизного податку!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних затверджено постановою Кабінету міністрів України від 26 лютого 2016 року №114 із змінами і доповненнями (далі – Порядок №114).

Відповідно до п.7 Порядку №114 на складені акцизні накладні/розрахунки коригування (далі – АН/РК) накладаються спочатку кваліфікований електронний підпис посадової особи платника акцизного податку, що реалізує пальне або спирт етиловий, яка відповідає за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку, або керівника чи уповноваженої особи, а потім кваліфікована електронна печатка платника акцизного податку (за наявності).

Платник акцизного податку, що є фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), накладає спочатку кваліфікований електронний підпис ФОП чи уповноваженої особи, а потім – кваліфіковану електронну печатку платника акцизного податку (за наявності).

У разі складення АН у двох примірниках платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає кваліфікований електронний підпис відповідно до абзаців першого та другого п.7 Порядку №114 на перший та другий примірники АН. Перший примірник АН надсилається для реєстрації до Єдиного реєстру акцизних накладних (далі – ЄРАН), а другий примірник – платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на нього власний кваліфікований електронний підпис у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та після отримання пального або спирту етилового на акцизний склад/акцизний склад пересувний надсилає його для реєстрації до ЄРАН.

Під час реєстрації РК до АН платником акцизного податку – отримувачем пального або спирту етилового у випадках, передбачених абзацом четвертим п.6 Порядку №114 (якщо передбачається зменшення обсягів реалізованого пального або спирту етилового), платник акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, накладає на складений у двох примірниках РК до АН кваліфікований електронний підпис відповідно до абзаців першого та другого п.7 Порядку №114 та надсилає такий РК платнику акцизного податку – отримувачу пального або спирту етилового, який накладає на отримані примірники РК власний кваліфікований електронний підпис у порядку, передбаченому для платника акцизного податку, який реалізує пальне або спирт етиловий, та надсилає його для реєстрації до ЄРАН.

Оподаткування новорічних подарунків

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для фізичної особи – резидента об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 ПКУ).

Статтею 165 ПКУ встановлено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО, зокрема вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п.165.1.39 п.165.1 ст.165 ПКУ).

Отже, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО вартість дарунків, наданих такому платнику ПДФО суб’єктом господарювання, який у розрахунку на місяць не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного податкового року.

Зауважую, якщо дитячі подарунки планується дарувати у 2020 році (тобто, нарахування такого доходу відбудеться у 2020 році), то вартість неоподатковуваних подарунків обчислюватиметься, виходячи з нового розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2020.

Крім того, деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, також врегульовані Законом України від 30 листопада 2000 року №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2117). Норми Закону №2117 діють щороку у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року.

Так, зокрема, звільняються від оподаткування ПДВ операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При цьому суми ПДВ, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються (ст.2 Закону №2117).

Про граничний термін для подання декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму цього податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне, від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми визначені п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Тобто, граничним терміном подання Декларації є 19 лютого звітного року.

Якщо останній день строку подання податкової Декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п.49.20 ст.49 ПКУ).

Адвокат, який не провадить самостійну діяльність, а перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не є самозайнятою особою

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що самозайнятою особою є платник податку на доходи фізичних осіб, який є фізичною особою – підприємцем (ФОП) або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або ФОП та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Норми встановлені п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.63.2 ст.63 ПКУ та п.1.3 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, із змінами взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов’язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Якщо адвокат здійснює свою діяльність виключно у рамках трудових відносин з роботодавцем (адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням), всі договори про надання правової допомоги укладаються від імені роботодавця, та оплата за послуги адвоката здійснюється від імені роботодавця, то такий адвокат не повинен ставати на облік в контролюючому органі, як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність.

Якщо хоча б одна з вищевказаних умов не виконується, то адвокат повинен стати на облік у контролюючому органі, як самозайнята особа.

Суб’єкт господарювання за придбані джерела іонізуючого випромінювання сплачує екологічний податок

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що згідно зі ст.1 Закону України від 08 лютого 1995 року № 39/95-ВР «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» зі змінами та доповненням джерело іонізуючого випромінювання – це, зокрема, фізичний об’єкт, крім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину.

Відповідно до підпунктів 240.1.4 та 240.1.5 п.240.1 ст.240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема:

► утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

► тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки до 01 грудня року, що передує звітному, подає до контролюючого органу переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – суб’єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії, у результаті діяльності яких утворилися, утворюються або можуть утворитися радіоактивні відходи та які тимчасово зберігають такі відходи понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п.250.4 ст.250 ПКУ).

Платники екологічного податку – суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії обчислюють суми екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів їх виробниками, пропорційно обсягу та активності радіоактивних матеріалів щокварталу, що сплачується у загальному розмірі 10 відсотків вартості (без урахування ПДВ) кожного джерела іонізуючого випромінювання, яка визначається з дати придбання (купівлі-продажу) цього джерела. Вартість здавання накопичених до 01 квітня 2009 року радіоактивних відходів для таких суб’єктів визначається за договорами між виробниками радіоактивних відходів і спеціалізованими підприємствами з поводження з радіоактивними відходами (абзац сімнадцятий п.249.7 ст.249 ПКУ).

Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу державної санітарно-епідеміологічної служби та органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки для перевірки правильності визначення платниками фактичних обсягів радіоактивних відходів (абзац другий п. 250.12 ст. 250 ПКУ).

Отже, суб’єкт діяльності у сфері використання ядерної енергії є платником екологічного податку у загальному розмірі 10 відсотків вартості (без урахування ПДВ) кожного джерела іонізуючого випромінювання, яка визначається з дати придбання (купівлі-продажу) цього джерела.

Водночас, у кожному окремому випадку суб’єкт господарювання повинен з’ясувати питання віднесення джерела іонізуючого випромінювання до об’єкта оподаткування екологічним податком з відповідною регіональною державною інспекцією з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України.

З інформацією про кваліфіковані сертифікати відкритих ключів можна ознайомитись на інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що ознайомитись з інформацією про діючі/ скасовані кваліфіковані сертифікати відкритих ключів, отриманих у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС:

1) за посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».

Для цього в полі:

● «код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);

● «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);

● «УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).

При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.

Водночас, для пошуку скасованих сертифікатів у полі «Інформація тільки про скасовані сертифікати» ставиться відмітка.

Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості, зокрема, про статус кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (діючий/скасований);

2) за допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».

Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо його статусу (діючий/скасований).

Договір управління майном: складання податкової накладної

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що для цілей оподаткування ПДВ платником ПДВ, зокрема, є особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з ПДВ щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Норми встановлені п.п.5 п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми п.п.5 п.180.1 ст.180 ПКУ не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

Взяття на облік договору управління майном здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору.

Управителю майна при взятті на облік договору управління майном присвоюється 9-значний реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який використовується для сплати податків, виконання прав та обов’язків платника податків за договором окремо від власної діяльності.

Цей номер згідно з п.1.6 розділу I Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 із змінами, є також індивідуальним податковим номером платника ПДВ для особи – управителя майна.

Відповідно до п.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №1307), при здійсненні господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, отриманого в управління за договорами про управління майном, податкова накладна складається особою – управителем майна, яка веде окремий облік з ПДВ таких господарських операцій та відповідальна за утримання і внесення ПДВ до бюджету.

При цьому у такій податковій накладній у графі «Постачальник (продавець)» – зазначається найменування управителя майна, а у графах «Індивідуальний податковий номер» та «Податковий номер» – зазначається присвоєний 9-ти значний номер.

Решта реквізитів податкової накладної заповнюються у відповідності з Порядком №1307.

Про право на податкову знижку за навчання в інтернатурі вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Згідно з п.п.166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Статтею 28 Закону України від 01 липня 2014 року №1556-VII «Про вищу освіту» (далі – Закон                 №1556) визначено типи вищих навчальних закладів.

Інтерн – особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування і навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських спеціальностей інтернатури (ст.61 Закону №1556).

Згідно з Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.1996 №291, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.12.1996 за №696/1721, спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III – IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форм власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) – спеціаліста певного фаху.

Таким чином, інтернатура (спеціалізація) є невід’ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за напрямом професійного спрямування.

Отже, суми коштів, сплачені платником ПДФО на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника ПДФО, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст.166 ПКУ, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника ПДФО за звітний рік.

Використовуєте РРО: чи поширюється обмеження граничної суми готівкового розрахунку?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Норми встановлені п.п.5 п.3 розділу І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правлінням Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148).

Згідно з п.6 розділу ІІ Положення №148 суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене у п.6 розділу II Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Отже, обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 10 000 (50 000) грн. поширюється на розрахунки між суб’єктами господарювання та між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги), які здійснюються платниками податків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок).

Податкові агенти зобов’язані надавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за встановленою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» із змінами.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з ПДФО.

Норми встановлені п.п. «в» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Отже, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову Декларацію відповідно до вимог ПКУ, або має право скористатися податковою знижкою, на вимогу контролюючого органу надає разом із такою Декларацією, зокрема, відомості про отримані у звітному році доходи.

При цьому, п.п.«в» п.176.2 ст.176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку.

Визначення дати виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту з ПДВ у туристичного оператора

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).

Датою виникнення права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.

Норми визначені п.207.6 ст.207 Податкового кодексу України.

Право на податкову соціальну пільгу визначено ПКУ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Норми визначені п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ).

У 2019 році ПСП дорівнює 960,50 грн при граничному доході 2 690,00 гривень.

До уваги суб’єктів господарювання, які застосовують РРО!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Закон України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон №128) 19.10.2019 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» №200.

Законом №128 внесено зміни до Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО).

Зокрема розділ ІІ «Прикінцеві положення» Закону про РРО доповнено п.10, відповідно до якого: суб’єкти господарювання, які у зв’язку із застосуванням програмних реєстраторів розрахункових операцій вирішили відмовитися від застосування реєстраторів розрахункових операцій, строк служби яких не закінчився, повинні скасувати реєстрацію таких реєстраторів розрахункових операцій у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, із поданням до контролюючих органів звітних документів, передбачених Законом про РРО. Норма набирає чинності з 19.04.2019.

Чи передбачено повернення надмірно сплаченого туристичного збору?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.

Норми встановлені п.п.268.6.1 п.268.6 ст.268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому базою справляння туристичного збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п.268.5.1 п.268.5 ст.268 ПКУ (п.268.4 ст.264 ПКУ).

Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору відповідно до ПКУ та рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (п.п.268.6.2 п.268.6 ст.268 ПКУ).

У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому ПКУ порядку (п.п.268.6.3 п.268.6 ст.268 ПКУ).

Визначення «повторного» порушення за неподання або несвоєчасне подання звітності з єдиного внеску

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), контролюючим органом здійснюється накладення штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464.

Норми встановлені п.7 частини 11 ст.25 Закону №2464.

Рішення про застосування штрафних санкцій складається за формою згідно з додатком 16 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 із змінами.

Для визначення повторності порушення нормами п.7 частини 11 ст.25 Закону №2464 передбачено період, протягом якого до платника єдиного внеску було застосовано штраф, а саме – протягом року, при цьому, не прив’язано термін «календарний рік» до можливості накладення підвищеного розміру штрафу.

Згідно з ст.35 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року №8073-Х із змінами та доповненнями обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин.

Отже, повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, буде неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності по єдиному внеску, за яке до такого платника протягом року вже було винесено рішення про застосування штрафних санкцій та його застосовано. З дати винесення контролюючим органом такого рішення починається відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) для визначення повторності правопорушення про застосування штрафних санкцій.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Березень 2024
П В С Ч П С Н
« Лют    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Стрічка новин

Інтерв'ю з письменником

                                      «Час минає й слідів[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]
Новини податкової

Інформація 10.02.2022-3

Навчальний семінар з актуальних питань[...]

Інформація 10.02.2022-2

На «гарячій лінії» у Львівській[...]

Інформація 10.02.2022-1

У Львівській ДПІ відбувся семінар -[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
4 Гостей, 1 Робот
Рекомендуємо!