Інформація 16.06.2018 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

105 Переглядів

Отримали від роботодавця безоплатно майно – зобов’язані сплатити ПДФО та військовий збір

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – платник ПДФО) як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника ПДФО.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування ПДФО є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Крім того, дохід, отриманий платником ПДФО у вигляді додаткового блага, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідні ставки ПДФО і військового збору.

Отже, якщо роботодавцем працівнику безоплатно передається майно, то його вартість включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника як додаткове благо та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах за ставками 18 % та 1,5 %.

Вищевказані норми норми передбачені пп.163.1.1 ст.163, пп.164.2.17 «е», п.164.5 ст.164, пп. 168.1.1 ст.168, пп.1.2 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Використовуєте нерухоме майно з метою одержання доходу – пільги з податку на нерухомість не застосовуються!

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що пп.266.4.1. п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості –– на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями)               (п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ).

Крім цього, пп.266.4.3 п.266.4 ст.266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Отже, при обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи (згідно з пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ), до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п.266.4 ст.266 ПКУ, не застосовуються.

Туристичний збір: подання податкової декларації податковим агентом

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до пп.268.5.1 п.268.5 ст.268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:

а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;

б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (п.п.268.7.2 п.268.7 ст.268 ПКУ).

Податкова декларація з туристичного збору (далі – Декларація) подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, Декларація подається податковим агентом до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації. Якщо податковий агент має відокремлений підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі), то за умови покладення на нього податковим агентом обов’язку зі сплати податків та зборів, такий підрозділ повинен стати на податковий облік в контролюючому органі за місцем здійснення діяльності та самостійно подати Декларацію до цього контролюючого органу.

Коли юридична особа – «спрощенець» не звітує за землю?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму земельного податку (далі – податок) щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Водночас особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ         (п.269.2 ст.269 ПКУ).

Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (пп.4 п.297.1 ст.297 ПКУ).

Отже, юридичним особам – платникам єдиного податку за земельні ділянки, належні їм на правах власності або постійного користування, що використовуються ними для провадження господарської діяльності, не потрібно подавати до контролюючих органів податкову декларацію з плати за землю.

Особливості заповнення графи 25 додатка до Звіту про контрольовані операції

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8 зі змінами та доповненнями.

Звіт складається, зокрема із додатка та інформації до додатка, які є невід’ємною частиною Звіту.

У додатку до Звіту наводяться, дані про особу (осіб), яка є стороною (сторонами) контрольованої операції, та деталізовані відомості про контрольовану(і) операцію(ії). В інформації до додатка наводиться інформація про ознаки пов’язаності платника податків із відповідним контрагентом відповідно до пп.14.1.159 п.14.1 ст.14 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п. 4 розділу І Порядку).

Розділами ІV – VI Порядку визначено порядок заповнення розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту та «Інформації про ознаки пов’язаності осіб» до додатка до Звіту.

Пунктом 29 розділу ІV Порядку визначено, що у графі 25 зазначається інформація про сторону, що досліджується відповідно до пп.39.3.2.7 пп.39.3.2 п.39.3 ст.39 розділу I ПКУ. У випадках, якщо платник податків обирає себе стороною, що досліджується, зазначається «1», якщо обрано                  особу-контрагента у контрольованих операціях, зазначається «0».

У разі застосування методів, визначених підпунктами 39.3.1.1, 39.3.1.5 пп.39.3.1 п.39.3 ст.39 розділу I ПКУ, графа 25 не заповнюється.

У разі звільнення працівника протягом місяця, ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно частини п’ятої ст.8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄCВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄСВ.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.

У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄСВ розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.

Спеціальні санкції, які застосовуються за порушення Закону України про зовнішньоекономічну діяльність

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до ст.37 Закону України від 16.04.91 №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №959), за порушення цього або пов’язаних з ним законів України до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) або іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

► накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх обов’язків згідно з Законом №959 або пов’язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

► застосування до суб’єктів ЗЕД та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб’єктами Закону №959 та/або пов’язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

► тимчасове зупинення ЗЕД у випадках порушення Закону №959 або пов’язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Благодійна допомога на відшкодування збитків внаслідок стихійного лиха при певних умовах не підлягає оподаткуванню ПДФО

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до пп.170.7.2 п.170.7 ст.170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку на доходи фізичних осіб, який постраждав внаслідок:

а) екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених згідно з Конституцією України зонами надзвичайної екологічної ситуації, – у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України;

б) стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали шкоди або створюють загрозу здоров’ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви чи втрату власності громадян, у зв’язку з якими рішення про залучення (надання) благодійної допомоги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування, у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування відповідно.

При цьому, благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Адвокатське бюро має право обрати спрощену систему оподаткування

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що адвокатська діяльність регулюється Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №5076).

Так, адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (частина перша ст. 14 Закону № 5076).

Пунктом 291.3 ст.291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV ПКУ.

Згідно з пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п.291.4 ст.291 ПКУ.

До третьої групи платників єдиного податку, зокрема належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Нормами п.291.5 ст.291 ПКУ визначено види діяльності, що не дають права суб’єктам господарювання бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. На юридичну особу – адвокатське бюро норми п.291.5 ст.291 ПКУ не поширюються.

Отже, адвокатське бюро як юридична особа може обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим глави 1 розділу ХІV ПКУ.

Роздрібна торгівля безалкогольним пивом:чи є об’єкт оподаткування акцизним податком ?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до пп.14.1.144 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

Водночас, під безалкогольним пивом розуміють насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об’ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2202 (ст.1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями).

При цьому, пп.215.3.1 п.215.3 ст.215 ПКУ ставки акцизного податку встановлено, зокрема, на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно УКТ ЗЕД.

На товари, що відносяться до товарної групи 2202 згідно УКТ ЗЕД, ставки акцизного податку ПКУ не встановлено і такі товари не віднесено до підакцизних.

Отже, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.

Вторинні водокористувачі з 01.01.2018 не є платниками рентної плати за воду

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до ст.255 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з 01.01.2018 платниками рентної плати за спеціальне використання води є суб’єкти господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.

Первинні водокористувачі – водокористувачі, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води (ст. 42 Водного кодексу України від 06.06.1995 №213/95-ВР зі змінами та доповненнями).

Такі водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року, у якому було здійснено таке використання.

Розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до Декларації з рентної плати (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.15 №719 зі змінами.

Вторинні водокористувачі, які отримують воду згідно договору на поставку води, та були платниками рентної плати за спеціальне використання води, востаннє визначали податкові зобов’язання за IV квартал 2017 року та подавали Декларації разом з Додатком 5.

Отже, вторинні водокористувачі з 01.01.2018 не є платниками рентної плати за спеціальне використання води і такі водокористувачі за податкові періоди 2018 року не подають Декларації разом з Додатком 5. При цьому заява про виключення з переліку платників рентної плати за спеціальне використання води такими водокористувачами до фіскальних органів не подається.

Податок на нерухомість: особливості обчислення

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з 01.01.2018 визначені норми, відповідно до яких сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок).

В 2018 році до 01 липня громадяни отримають податкові повідомлення – рішення про сплату податку за 2017 рік, а в окремих випадках – за останні три роки, якщо за 2015 та 2016 роки податок не було сплачено. Сума податку залежить від ставок, прийнятих органами місцевого самоврядування, за місцезнаходженням житлової або комерційної нерухомості і від розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня року, за який проводиться нарахування податку.

Відповідно до п.266.7 ст.266 ПКУ податкове повідомлення – рішення про сплату податку надсилається платнику податку за місцем його реєстрації.

Всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у порядку, визначеному ПКУ (п.63.5 ст.63 ПКУ)

Інформація щодо місця реєстрації – це інформація внесена до інформаційних баз фіскальної служби на момент, коли громадяни звертались до фіскальних органів з метою отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків. Слід зазначити, що згідно з п.70.7 ст.70 ПКУ, протягом місяця після зміни місця реєстрації громадянин зобов’язаний повідомити про такі зміни контролюючий орган, де він перебуває на обліку. Якщо платник не повідомляє органи ДФС про зміну місця реєстрації, то податкове повідомлення – рішення надсилається на адресу, інформація про яку міститься в контролюючому органі, тобто стару адресу. Отже, платник податку у цьому випадку не буде ознайомлений із сумою нарахованного податку. В свою чергу, така ситуація призводить до виникнення податкового боргу і штрафних санкцій.

 


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Вересень 2018
П В С Ч П С Н
« Сер    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Стрічка новин

Наказ про призов громадян

НАКАЗ  Військового комісара Пустомитівського районного військового комісаріату[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Європи-2018 серед юніорів   У столиці[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Європи 14-17 травня в місті[...]

Рукопашний бій

Чемпіонат України 14-15 квітня 2018 р.[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ 17 квітня (вівторок) 2018 року[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Львівської області  11 квітня 2018[...]
Новини податкової

Інформація 07.09.2018

«Я маю право!» «Знай своє право[...]

Інформація 08.08.2018

До уваги платників податків! Наближається[...]

Інформація 07.08.2018

«Я маю право!» Електронний кабінет пропонує[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
4 Гостей, 2Роботів
Рекомендуємо!