Інформація 16.06.2018-2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

99 Переглядів

Таблиця даних платника ПДВ: порядок заповнення

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.29 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок №117), платник ПДВ має право подати до ДФС України таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку №117.

Відповідно до п. 30 Порядку №117 у Таблиці зазначаються:

► у графі «Код згідно з КВЕД ДК 009:2010» – види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010). При цьому цей код потрібно вказувати в кожному рядку;

► у графі «Код згідно з УКТ ЗЕД/ДК 016-2010 (придбання (отримання) товарів/послуг)» – коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі – ДКПП), що на постійній основі придбаваються (отримуються) платником ПДВ. Кожний код УКТ ЗЕД (що відповідає певному товару) зазначається в окремому рядку навпроти рядка, у якому зазначений вид діяльності;

► у графі «Код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП 016-2010 (постачання (виготовлення) товарів/послуг» – коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються (виготовляються) платником ПДВ.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні ПН/РК, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в ПН/РК – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої ПН/РК буде призупинена.

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника ПДВ права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Платник ПДВ має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Пунктом 31 Порядку №117 визначено, що Таблиця подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.

Послуги отримано від нерезидента на митній території України: врахування сум ПДВ в реєстраційній сумі

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.180.2 ст.180 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Згідно із п.208.2 ст.208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 ПКУ.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України вважається дата складення платником ПДВ податкової накладної (далі – ПН) за такими операціями, за умови реєстрації такої ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Пунктом 200¹. 3 ст.200¹ ПКУ визначено, що складовою формули на яку платник ПДВ має право зареєструвати ПН в ЄРПН (далі – реєстраційна сума) є, зокрема, показники:

¨ SНаклОтр – загальна сума податку за отриманими платником ПДВ ПН, зареєстрованими в ЄРПН, ПН, складеними платником ПДВ відповідно до п.208.2 ст.208 ПКУ та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких ПН, зареєстрованими в ЄРПН;

¨ SНаклВид – загальна сума ПДВ за складеними платником ПДВ ПН, зареєстрованими в ЄРПН.

Отже, при реєстрації в ЄРПН отримувачем послуг від нерезидента ПН, складеної ним за такою операцією (при наявності достатнього значення реєстраційної суми), суми ПДВ, зазначені у такій ПН, послідовно збільшують значення показників SНаклВид та SНаклОтр, що в свою чергу відображається у відповідних обсягах на значенні реєстраційної суми.

Рентна плата за спеціальне використання води

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Порядок визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, встановлений ст.255 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), передбачає що Рентна плата не справляється за обсяги води, що використовуються визначеними у п.255.4 ст.255 Кодексу споживачами.

Разом з тим, в умовах дії єдиного тарифу централізованого водопостачання, встановленого згідно з Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.03.2016 №302, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.04.2016 за №593/28723 (далі – Порядок, Тариф), не передбачено процедури обліку обсягів постачання води за різною собівартістю («з» або «без» урахування Рентної плати). До затвердження окремих тарифів забезпеченню ефективного податкового адміністрування може сприяти застосування процедури визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати шляхом складання для кожного водного об’єкта трьох додатків 5 до звітної податкової декларації з Рентної плати за:

обсяги води, які за результатами комерційного обліку комунальних послуг з водопостачання надані для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб споживачам, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, але належить до споживачів, визначених у пп.255.4.1 п.255.4 ст.255 Кодексу (далі – Задоволення питних потреб), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначеним у додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Задоволення питних потреб – рядок 8;

оскільки податкове зобов’язання (р.11) не виникає, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «0» (нуль);

обсяги води, які відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, що задекларовані водокористувачами при затверджені Тарифу та визнані такими, що використовуються первинними водокористувачами на власні технологічні потреби, включаючи втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг (далі – Власні технологічні потреби), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді використані для Власних технологічних потреб – рядок 8;

коефіцієнта 0,3 – рядок 10.2 (відповідно до п.255.7 ст.255 Кодексу та Порядку обчислення Тарифу);

ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9;

обсяги води, що постачені споживачам, які згідно з Порядком не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та не належать до споживачів, визначених у пп.255.4.1. п.255.4 ст.255 Кодексу (далі – Потреб вторинних споживачів), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Потреб вторинних споживачів – рядок 8;

оскільки податкове зобов’язання (р. 11) обчислюються за ставкою, визначеною Кодексом, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р.10.2 зазначається величина «1» (один);

ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9.

Аналогічна позиція викладена у листі ДФС України від 22.05.2018 15323/7/99-99-12-02-03-17 «Про надання інформації».

Юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Статтею 4 Закону України від 01.07.2014 №1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами (далі – Закон №1952) передбачено, що державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п.287.1 ст.287 ПКУ).

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (абз. другий п.286.5 ст.286 ПКУ).

Підтвердження державою фактів припинення речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданих документів (ст.2 Закону №1952).

Отже, у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності у визначеному законодавством порядку, юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Добровільна реєстрація платником ПДВ «єдинника», який перейшов на загальну систему оподаткування

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.183.4 ст.183 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст.181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п.182.1 ст.182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п.183.3 ст.183 ПКУ.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п.«б» п.п.4 п.293.8 ст.293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Згідно з п.183.3 ст.183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п.6 п.180.1 ст.180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Облік платника податків в контролюючому органі за неосновним місцем обліку

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено обов’язок платників податків обліковуватись у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п.63.3.ст.63 ПКУ).

Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків визначено розділом VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №1588).

Якщо відповідно до законодавства у платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі (п.7.1 Порядку №1588).

Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою №17-ОПП (додаток 9 до Порядку                   №1588).

Хто має право на зменшення податку на прибуток за рахунок суми сплаченого акцизного податку?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.15 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку на прибуток підприємств (далі – платник податку) за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 відповідно до УКТ ЗЕД. Разом з тим, не врахована в зменшення податку на прибуток сума акцизного податку на майбутні періоди не переноситься.

При цьому, згідно з п.231.1 ст.231 ПКУ платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Отже, зменшити податок на прибуток підприємств на суму акцизного податку, сплаченого за дизельне пальне, що використане дизельними локомотивами та самоскидами вантажопідйомністю понад 75 тонн, мають можливість лише платники акцизного податку з реалізації пального, які зобов’язані складати та реєструвати акцизні накладні.

ФОП – «загальносистемник» при продажу власної продукції зобов’язаний застосовувати РРО

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

РРО та РК не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Відповідно до п.39 розд. IV «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) касової книги не ведуть.

Отже, ФОП, які знаходяться на загальній системі оподаткування при реалізації продукції власного виробництва, зобов’язані застосовувати РРО.

Вищевказані норми передбачені п.1 ст.3, п.1 ст.9 Закону №265.

Оподаткування поворотної допомоги, наданої фізичній особі

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником ПДФО іншим особам, яка повертається йому або основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником ПДФО (пп.165.1.31 п.165.1 ст.165 ПКУ).

Отже, якщо сума коштів, надана суб’єктом господарювання фізичній особі як поворотна допомога, то таку суму фізична особа (позичальник) повинна повернути позикодавцеві у визначений договором термін. Ця сума не підлягає оподаткуванню ПДФО і не відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Водночас, якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та відображається у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Філія іноземного благодійного фонду не може бути зареєстрована як неприбуткова організація

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до ст.95 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами та доповненнями філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Згідно з пп.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), яка, зокрема утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом України, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Підпунктом 133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ визначені організації, які віднояться до неприбуткових організацій і не є платниками податку на прибуток підприємств. Такі організації зобов’язані відповідати вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 (далі – Порядок №440).

Відповідно до пп.133.4 ст.133 ПКУ та Порядку №440 до Реєстру неприбуткових установ та організацій може бути включено неприбуткову організацію, яка має статус юридичної особи, утворена та зареєстрована відповідно до законів України, що регулюють діяльність відповідної неприбуткової установи та організації.

Враховуючи вищевикладене, філія іноземної організації (благодійного фонду), яке не є юридичною особою відповідно до законодавства України, не може бути зареєстрована як неприбуткова організація, і відповідно така філія не включається до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Вартість пально-мастильних матеріалів для заправки вантажного автомобіля включається до складу витрат ФОП-«загальносистемника»

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до пп.177.4.1 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), зокрема, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат.

Отже, якщо ФОП, що застосовує загальну систему оподаткування, використовує у своїй підприємницькій діяльності вантажний автомобіль, то він має право включити до складу витрат вартість придбаних пально-мастильних матеріалів для заправки вантажного автомобіля.

Проте, звернули увагу, що списання палива і мастильних матеріалів здійснюється виходячи з даних пробігу автомобіля та норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспортту України від 10.02.1998 №43 «Про затвердження Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті» зі змінами та доповненнями.

Про забезпечення органів місцевого самоврядування податковою інформацією щодо податкового боргу з місцевих податків

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що ДФС України листом від 07.06.2018 №17208/7/99-99-12-02-03-17 «Про забезпечення органів місцевого самоврядування податковою інформацією щодо податкового боргу з місцевих податків» (далі – Лист ДФС №17208) повідомила наступне.

Питання оприлюднення інформації про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, у тому числі й з місцевих податків врегульовано п.35.4 ст.35 Податкового кодексу України від 02.12.010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), з дотриманням вимог Порядку формування і оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2015 №67 «Про затвердження форм інформації щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами; інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, та порядку їх оприлюднення».

Відповідно до вимог п.35.4 ст.35 Кодексу, згідно з Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №835, ДФС України як розпорядник інформації забезпечує оприлюднення, зокрема, інформації про суб’єктів господарювання, в тому числі фізичних осіб-підприємців, які мають податковий борг. Вказана інформація із зазначенням сум боргу окремо до державного та місцевого бюджетів розміщується щомісячно в сервісі «Відкриті дані» на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (www.sfs.gov.ua) та рубриці «Податки» Єдиного державного веб‑порталу відкритих даних (www.data.gov.ua).

Повна інформація із зазначеного питання розміщена на офіційному сайті (веб-порталі) Державної фіскальної служби України на Головному порталі у розділі «Довідники, реєстри, переліки» підрозділі «Переліки» за адресою: https://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/pereliki-/

Більш детальніше у Листі ДФС № 17208, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72929.html

Компенсація вартості проїзду працівника: чи є база нарахування ЄСВ?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для роботодавців – підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями).

Витрати на відрядження, зокрема вартість проїзду, компенсаційні виплати, які виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством, не належать до фонду оплати праці (п.3.15 розділу 3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстатом України від 13.01.2004 №5).

Крім того, згідно з п.6 розділу І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2013 №1170, зазначені вище витрати на відрядження (вартість проїзду) належать до виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ.

Враховуючи вищевикладене, суми компенсації вартості проїзду в громадському транспорті, виплачені найманому працівникові при виконанні службових обов’язків, не є базою нарахування ЄСВ.

Внесено зміни до Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що 08.06.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.05.2018 №493, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.05.2018 за №628/32080 (далі – Наказ №493), яким внесено зміни у наказ Міністерства фінансів України від 01.11.2017 №898 «Про затвердження Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.11.2017 за №1429/31297.

Наказ №493 розроблено відповідно до частини сьомої ст.298 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI зі змінами та доповненнями.

Внесенеми Наказом №493 змінами передбачено перенесення термінів переведення обслуговування платників через депозитні рахунки 3734, а саме:

1) переведення підприємств на обслуговування через депозитні рахунки 3734, відкриті в Державному казначействі України на ім’я ДФС України, для зарахування авансових платежів (передоплати) здійснюється поетапно: · на перехідний період (з 15.01.2018 до 15.04.2019) – за рішенням підприємства; з 16.04.2019 – на постійній основі; 2) протягом перехідного періоду:

з 18.03.2019 сплата та зарахування грошових коштів у вигляді авансових платежів (передоплати) підприємств на депозитні рахунки 3734, відкриті в  ГУ Казначейства в м. Києві на ім’я митниці ДФС України, припиняються в установленому порядку;

з 16.04.2019 порядок розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 №25/44, застосовується виключно щодо операцій по перерахуванню до державного бюджету митних та інших передбачених законодавством платежів, сплачених в перехідний період, а також грошових коштів, внесених підприємствами як грошова застава, в разі якщо така застава підлягає перерахуванню до державного бюджету.

Наказ №493 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 08.06.2018 №044.

Касові операції: особливості оприбутковування готівки та застосування КОРО

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 24.05.2018 № 54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», яка набула чинності 01.06.2018, у новій редакції викладено п.11 розділу І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 (далі – Положення №148).

Так, відповідно до п.11 розділу І Положення №148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Крім того, чітко визначено питання застосування КОРО.

Суб’єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:

1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;

2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;

3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

Крім того, внесено зміни до абзацу третього пп.3 п.29 розділу ІІІ Положення №148, який викладено у такій редакції: «документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб’єктів господарювання, є, примірник супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчений підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача».


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Вересень 2018
П В С Ч П С Н
« Сер    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Стрічка новин

Наказ про призов громадян

НАКАЗ  Військового комісара Пустомитівського районного військового комісаріату[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Європи-2018 серед юніорів   У столиці[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Європи 14-17 травня в місті[...]

Рукопашний бій

Чемпіонат України 14-15 квітня 2018 р.[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ 17 квітня (вівторок) 2018 року[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Львівської області  11 квітня 2018[...]
Новини податкової

Інформація 07.09.2018

«Я маю право!» «Знай своє право[...]

Інформація 08.08.2018

До уваги платників податків! Наближається[...]

Інформація 07.08.2018

«Я маю право!» Електронний кабінет пропонує[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
4 Гостей, 2Роботів
Рекомендуємо!