Щирецька трагедія. | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

1043 Переглядів

Низький уклін убієнним.

В останню неділю червня на місці Щирецької трагедії завжди багатолюдно. Вклонитися українським убієнним приходять люди не лише зі Щирця, а й з навколишніх сіл та навіть районів. Хоча від тих страшних червневих подій 1941 року, коли протягом двох днів – 26-27 червня безперестанку гудів трактор, нас відділяє все більше часу, про це лихо добре знають не лише дорослі, а й підростаюче покоління.
Процесія УГКЦ Святої Трійці була доволі довгою. Попереду несли хрест, хоругви. Очолював вірних отець Іван Курилець. Зрівнявшись з пам’ятником повстанця Фітя, вбитого енкаведистами, вклонились герою. Співаючи духовних пісень, зайшли на подвір’я. Тепер тут діє «Музей жертв сталінських репресій».
Відправляючи Літургію, отець Іван поіменно згадав закатованих: найстаршому було п’ятдесят років, а наймолодшим виповнилося лише 20. У страшних муках вони відійшли у потойбічний світ.

Tragedija2
У руки катів ці люди потрапили по-різному: одних зловили у полі, інших удома, декого викликали повісткою ніби у військкомат. Ніхто з них не сподівався, що більше не побачить своїх рідних, не любуватиметься сходом сонця, не вдихатиме запаху срібних світанків.
Зниклих довго шукали. Навіть припускали, що «червоні визволителі», втікаючи від фашистів, взяли їх із собою. Ніхто і не сподівався, що дорогі люди вже мертві.
Трупи закатованих знайшли випадково. Один з коней, який повернувся на приходство, ніяк не хотів зайти у стайню: кусався, ставав на дибки, фиркав. Людей це здивувало і викликало занепокоєння. Підозра, що тварина через кров не переступає порогу, незабаром підтвердилася. Ретельно оглянувши місце, під соломою побачили ще свіжу землю. Відразу взялися за роботу. За другим-третім штиком наткнулися на знівечені тіла: руки зв’язані колючим дротом, у багатьох виколоті очі, глибокі ножові порізи, пробиті черепи. Не в одного від побаченого стискалося серце, тіло вкривав холодний піт.

Була створена спеціальна комісія, яка ретельно все записувала. Восьмого липня відбувся загальний похорон. Майже з усієї околиці з хоругвами прийшли церковні процесії.
Кожного закатованого несли в окремій труні. На Золотій горі щирецького цвинтаря була вирита загальна могила. Перед захороненням у могилу поклали пляшку з прізвищами жертв.
Довгі роки радянська влада намагалася приховувати підступний вчинок енкаведистів. Не було жодного напису і на великій могилі. Лише потайки батьки розповідали дітям про червневі події 1941 року, які сталися на поборстві польського священика. Вже у перші роки незалежності України з ініціативи отця Степана Гриньківа на могилі постав пам’ятник на честь убієнних. Щороку священики відправляють панахиди, освячують місце святою водою. До могили лягають квіти.
У пам’ять Щирецької трагедії виходець з містечка Богдан Ільків, який останні роки проживав у Києві і передчасно пішов з життя, випустив невеликий фотоальбом, у якому коментує ці події. Місцевий поет-аматор (також уже покійний), голова осередку «Просвіта» Петро Адермах написав вірш «Розповідь трактора». Його прості рядки зворушують до болю:
А тут, у Щирці, де зойки і крики,
Мене поставили на оберти великі.
І гудів зловісно аж дорання,
Й глушив більшовицькі знущання.
З тих пір майнула купа літ,
Його не раз переправляли,
Рід тракторний свій проклинав.
Бо стогін чує тих, що умирали.
Вже пізніше цій тематиці свій вірш присвятив поет, житель Щирця, член Національної спілки письменників України Роман Мазій, назвавши поезію Щирецька трагедія» Зворушливі у ньому рядки:
Дріт колючий, мов змія здавила,
Руки й горло, аж затьмився світ.
Кулю у висок – аж кров по стінах била
Ще живий – багнетом у живіт.
І нема рятунку, й не впросити,
А життя у кожного одне.
Двічі в цей день на подвір’ї співали Гімн України. Перший раз після закінчення Літургії і виступу хору «Черемшина». Якраз після цього підійшла процесія з УАПЦ Різдва Пресвятої Богородиці на чолі з отцем Андрієм. Була відправлена загальна панахида. Священики у своїх промовах згадували всіх загиблих за Україну: закатованих у Щирці, Героїв Небесної сотні, українських військових, які полягли у боях проти сепаратистів і російських найманців на Донбасі. Запам’ятався гарно прочитаний Яриною Шуварик з Ланів патріотичний твір та виступи ансамблю «Гомін» та хору «Черемшина».

Tragedija
За пропозицією директора «Музею…» Надії Кривченко хвилиною мовчання вшанували українських патріотів. Ще довго люди не покидали місце трагедії: одні стояли біля стели, інші оглядали музей, у якому є що побачити, почерпнути, вкарбувати у пам’ять.
І.Павленко, Р.Скочиляс.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Червень 2017
П В С Ч П С Н
« Тра    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
Стрічка новин

Вільна боротьба

Всеукраїнський турнір-меморіал імені Олега Сазонова 16-17[...]

Свято для футболістів

Відкриття майданчика зі штучним покриттям[...]

Вільна боротьба

Відкритий Кубок Львова  13 - 14[...]

Вільна боротьба

Міжнародний турнір у Польщі 2, 3[...]

Великого бажайте!

З'їзд християнської молоді у Щирці   28[...]

Оголошення

  Оголошення У неділю, 4 червня 2017[...]
Новини податкової

Інформація 14.06.2017

Галицька об’єднана державна податкова інспекція[...]

Інформація 26.05.2016

Внесено зміни у форми звітів[...]

Інформація 24.05.2017

Легалізація заробітної плати – головна[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
6 Гостей, 1 Робот
Рекомендуємо!