Історія Щирця. Частина 2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

2716 Переглядів

З досліджень Кіма Науменка.

Продовження.

початок

Новою сферою в діяльності Є.Науменка було співробітництво і стосунки з Греко-Католицькою церквою, яка мала широку мережу парафій в районі й потужний вплив на суцільно релігійне населення Щиреччини. Згідно з шематизмами на початок 1940-х років, Щирецький деканат на чолі з о. Володимиром Семківим мав 14 парафій у Бродках, Гуменці, Дмитре, Добряні, Красові, Поляні, Сороках, Хоросно й найбільшу у Щирці, якій підлягали Острів, Лани, Піски, Сердиця. Крім того, в Щирці діяв костел і ксьондз римо-католиків.
Священики часто зверталися до голови райвиконкому з метою встановити стосунки і знайти порозуміння з новою владою, яка не визнавала церкву й усіляко боролася проти неї до повного знищення у східних областях УРСР. Але вона змушена була рахуватися з церквою. Є.Науменко в переговорах з представниками церкви завіряв, що влада не втручається в релігійне життя й ніяких утисків від неї не буде. Водночас, рекомендував дотримуватися лояльності до влади в площині заяв митрополита Андрея Шептицького. Позитивно вирішувалися й майнові питання церкви. Усі храми від першого дня приходу Червоної армії продовжували нормальне функціонування, що позитивно впливало на ставлення понад 21 тис. прихожан району до радянської влади. Між тим, навесні 1945 р. радянська влада повела рішучий наступ на Греко-Католицьку церкву з метою ліквідувати її, а її клір приєднати до православної церкви Московського патріархату. Щоправда, цей процес розгорнувся вже після смерті Є.Науменка. Тоді парох Щирця о. Я.Левицький перейшов до православ’я й, власне, врятував себе, оскільки тих, хто відмовлявся виселяли до Сибіру. А пароха з Добрян о. Леоніда Щирбу, який відмовився переходити в православ’я 23 травня 1946 р., звинуваченого у зв’язках з повстанцями, енкаведисти за наказом В.Кондьовки розстріляли в його хаті й оголосили, що це здійснили нібито „бандерівці” за відмову на сповіді відпустити гріхи.
Закінчення війни не зменшило напруженості в роботі голови райвиконкому. В першу чергу, внаслідок досить потужного опору збройних загонів УПА та оунівського підпілля заходам щодо впровадження радянської системи влади. Щоправда, після закінчення війни керівництво району сподівалося на якусь стабілізацію становища у зв’язку з прибуттям в Щирець військової частини – 62-го гвардійського мінометного полку („Катюш”), якому було влаштовано урочисту зустріч з багатолюдним мітингом. У Є.Науменка склалися дружні відносини з начальником політвідділу полку підполковником Павлом Карпенком, якому він віддав кімнату в своєму будинку і приміщення для трьох солдатів. Політпрацівник організував у кінотеатрі Щирця регулярні, щонайменше раз на місяць, концерти художньої самодіяльності, які дуже подобалися жителям міста і сприяли їх позитивному ставленні до особового складу полку.
Помітною подією у житті Щирця став приїзд українців переселених з Польщі, яким була влаштована тепла зустріч за участю великої людності міста. Ця акція – широкомасштабне і трагічне за наслідками насильне виселення польською владою і місцевими збройними загонами Армії Крайової та шовіністів була результатом домовленості Сталіна з прокомуністичним урядом Польщі. Незважаючи на неодноразові звернення М.Хрущова з пропозиціями залишити ці етнічні землі Україні, заснувати на них нові області, зокрема Холмську, звідки була родом його дружина Ніна Петрівна, він віддав Польщі за соціалістичний вибір велику територію старовинних етнічних українських земель Засяння, Холмщини, Ярославщини, Лемківщини, Підляшшя з містами Перемишль, Холм, Ярослав та ін. Більше того, до Польщі було скеровано спеціальну комісію на чолі з М.Підгорним і представника НКВС Т.Кальненка з відповідним апаратом, яка сприяла полякам у насильницькому виселенні українців, щоправда доповідала у Київ і Москву про злочинні дії польських шовіністів. Проте, їх сигнали залишалися без уваги.
Відтак, з великим співчуттям жителі Щирця слухали на мітингу виступ переселенця Дудка, який зі сльозами на очах розповів, як на станції вже перед виїздом наскочила банда польських шовіністів, вивела з натовпу молодих хлопців, зокрема його синів у віці 19 і 22 роки й розстріляла на очах батьків та всіх переселенців. Його виступ доповнили інші переселенці.
Відновлення радянської влади на західноукраїнських землях проходило в жорсткій боротьбі з її завзятими противниками в особі Повстанської армії, яка нараховувала у 1944 році 40-50 тисяч бійців та досить потужної мережі підпілля ОУН. Загони УПА контролювали значні райони в сільській місцевості, особливо покритих великими масивами лісів. Процес активізації руху опору та збільшення чисельності повстанців значно посилив призов галичан до Червоної армії. Тисячі молодих хлопців втікали в ліси й ставали бійцями.

Боротьбу з повстанськими частинами, а після демобілізації армії генералом Шухевичем у 1947 р. – окремими загонами і боївками, вели війська НКВС партизанські частини з розформованих з’єднань Ковпака, Федорові Маликова та інших, а також створені у кожному райцентрі винищувальні батальйони, щоправда, боєздатність яких була низькою.
Згідно архівних даних в регіоні тоді діяли 20 тис. бійців внутрішніх військ НКВС, 18 тис. бійців винищувальних батальйонів та 26 тис. вояків Червоної армії. Винищувальний батальйон чисельністю близько 200 бійців було створено й у Щирці, який безпосередньо був підпорядкований начальнику райвідділу НКВС Єрофієву. Внаслідок його низької боєздатності, його бійці, звичайно, виконували охоронну службу, зокрема вночі патрулювали вулицями Щирця.
Про масштаби збройного протистояння свідчить документ з московського архіву – доповідь наркома внутрішніх справ СРСР Л.Берії від 12 грудня 1944 р Й.Сталіну. У ній відзначено, що за перші чотири місяці після визволення регіону під час проведених операцій вбито 50.925, захоплено в полон 42.984 „бандитів”. Крім того захоплено гармат – 32, мінометів – 300, кулеметів – 2416, автоматів — 3.349) гвинтівок — 15.263, пістолетів і револьверів — 1.494. Втрати лише особового складу НКВС становили 1.424 вбитими і 1.440 пораненими. Причому, у Львівській області лише від 22 серпня до початку вересня було вбито 4101 повстанців і арештовано 3776, а на 31 грудня 1944 р. кількість вбитих повстанців сягала 12.713, захоплено у полон 10.471.
Як і в інших теренах Західної України, на Щиреччині у міжвоєнні роки існували і досить активно діяли осередки ОУН. На території Щирецького району повстанці контролювали лісисту східну частину району з селами Красів, Попеляни, Підтемне, Черкаси, Глуховець. їх боївки здійснювали поодинокі акції – напади на сільради, новостворені колгоспи, представників району, які у справах повинні були виїжджати в села. Більше того, були випадки нападу і захоплення райцентрів, наприклад Заболотців.27 серпня 1944 р. великий загін чисельністю близько 20,0 повстанців зважився вдень здійснити напад на Щирець. Під час просування від Красіва вони розігнали охорону табору в Дорнфельді (нині Тернопілля Миколаївського району), де перебувало близько 400 військовополонених німців. Цікаво, що коли вони закликали їх взяти участь у операції із захоплення Щирця, ніхто до них не приєднався. Щоправда, німці розійшлися навколишніми селами, але за кілька днів самостійно зібралися в табір.
На підступах до райцентру – у с.Піски, повстанці виявили офіцерів військомату, які на чолі з майором Герасимовим проводили мобілізацію в армію і відправляли колону призивників у Щирець. Повстанці обстріляли й знищили конвоїрів, чим скористалися призивники й розбіглися по домівках. Але досвідченому фронтовикові майору Герасимову вдалося швидко зібрати у Щирці 30-40 озброєних працівників радянських установ та з десяток солдатів, які зайняли оборону на рубежі залізниці і зустріли наступаючих вогнем. Безперечно, вони б не втримали Щирець, якби з сусіднього польського села Семенівки не приспіла запрошена допомога. Станкові кулемети польської самооборони, встановлені на возах, вдарили нападникам у фланг і тил. Крім того, з боку Дорнфельда під’їхала на машинах вислана зі Львова рота енкаведистів. Отже, напад було відбито, причому без втрат для повстанців.
Слід відзначити, згідно свідчень відомого львівського історика Феодосія Стеблія, який у свій час вчителював у Щиреччині, сусідня Семенівка – в 2-х кілометрах від міста, де мешкало 600 польських і всього 17 українських родин, була сильною потужною базою Армії Крайової. Комендант підпоручик Г. Давискиба сформував у селі три озброєні стрілецькі роти. Німці дивилися на це скрізь пальці, бо польська АК у 1943-1944 pp. розгорнула війну проти українців. Семенівський відділ АК нападав на українські села навколо Щирця, вбивав активних селян і навіть священиків. Зокрема, улітку 1943 р. в Ланах поляки замордували активістів читальні „Просвіти” братів Андрія і Михайла Верхоляків, перед Великодніми святами 1944 р. було вбито українську родину в околиці Щирця. Зауважимо, що українські повстанські загони здійснювали відплатні акції, в яких гинули не лише польські бойовики, але й мирні люди, зокрема спалили навесні 1944 р. Гуту Щирецьку. Радянська влада, як і німці, використовувала українсько-польске протистояння, мирилася з існуванням польських бойовиків АК, як це було під час нападу загону УПА на Щирець.
закінчення…

Редагування: Басюк Оксана.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Травень 2017
П В С Ч П С Н
« Кві    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
Стрічка новин

Вільна боротьба

XIII Всеукраїнська Універсіада  17-19 травня  2017[...]

Вільна боротьба

Кубок Дністра 20 травня 2017 року[...]

«Четвертий гріш» у Щирецькому війтівстві

Податки – «четвертий гріш» у[...]

Великого бажайте! (Анонс)

З’їзд християнської молоді у Щирці. 28[...]

Чемпіонат України

Вільна боротьба 10 - 13 травня[...]

Вільна боротьба

Турнір «Чорне море» 5-6 травня 2017[...]
Новини податкової

Інформація 24.05.2017

Легалізація заробітної плати – головна[...]

Інформація 23.05.2017-3

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]

Інформація 23.05.2017-2

Кому та коли слід подавати[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
2 Гостей
Рекомендуємо!