Інформація 31.05.2016 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

551 Переглядів

Відповідає «гаряча лінія»!

На запитання платників відповідав заступник начальника – начальник Сихівського відділення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Ігор Лазорко. Пропонуємо до уваги відповіді на найбільш актуальні питання, з якими абоненти звертались на «гарячу лінію»:

Чи мають право суб’єкти господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів та багажу, при продажу квитків у кіосках та салонах транспортних засобів проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО?

Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон) реєстратори розрахункових операцій 

(далі – РРО) та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються, зокрема, при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.

Згідно із ст. 10 Закону перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік), встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики. Перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами та доповненнями. 

Відповідно до п. 10 Переліку дозволено, зокрема проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) при продажу квитків у кіосках та салонах транспортних засобів для проїзду в міському, приміському та міжміському електротранспорті, міжміському автотранспорті, на морських і річкових суднах.

Враховуючи викладене вище, при продажу квитків у кіосках та салонах транспортних засобів суб’єкти господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів та багажу, мають право використовувати РК та КОРО, без використання РРО.

Чи потрібно суб’єкту господарювання застосовувати РРО при здійсненні розрахунків через POS-термінал із застосуванням платіжних карток?

Пунктом 1 ст. 3 Закону про РРО встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.

Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону розрахунковий документ — це документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом про РРО, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

У разі застосування при проведенні розрахунків з використанням платіжної картки платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек повинен містити обов’язкові реквізити, визначені у п. 3.6 розділу 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614.

Водночас згідно з пп. 12 п. 4 розділу I Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 05.11.2014 р. № 705, сліп — це паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки. Тобто з урахуванням норм Закону про РРО сліп не є розрахунковим документом.

Таким чином, при здійсненні розрахунків через POS-термінал (із застосуванням платіжних карток) суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Яким чином проводяться розрахунки на АЗС у разі виходу з ладу спеціалізованого РРО для АЗС або відключення?

Згідно із ст. 5 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Пунктом 9 глави III Порядку реєстрації та застосування еєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 передбачено, що після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт.

Відповідно до Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1315, умовою включення моделі реєстратора до вказаного Державного реєстру є її відповідність встановленим фіскальним вимогам.

Згідно з п. 4 Технічних вимог до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, затверджених Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27 червня 2002 року № 13 (далі – Вимоги) до складу спеціалізованого реєстратора для АЗС повинні входити такі функціональні блоки як, зокрема, програмно-технічні засоби управління паливно-роздавальними колонками (далі – ПРК) та фіскальний блок.

Фіскальний блок, механізм друкування чеків, контрольної стрічки та звітів, а також програмно-технічні засоби управління електронними ПРК повинні розміщуватися в єдиному корпусі (п. 5 Вимог). 

Пунктом 21 Вимог передбачено, що відпускання пального повинно блокуватися: 

всіма ПРК – у разі від’єднання механізму друкування чеків, контрольної стрічки та звітів або відсутності електроживлення ЕККА;

окремим роздавальним краном ПРК – у разі відсутності зв’язку ЕККА з ПРК, при нероздрукуванні чека за останнім замовленням на відпускання пального через цю ПРК, а також у разі ненадходження до оперативної пам’яті фіскального блока інформації про обсяг відпущеного пального або її надходження із дискретністю, що перевищує 1 літр.

Таким чином, норми Вимог передбачають керування відпусканням пального з ПРК одним спеціалізованим реєстратором розрахункових операцій для АЗС. 

Враховуючи викладене вище, у разі виходу з ладу спеціалізованого реєстратора розрахункових операцій для АЗС проведення розрахункових операцій може здійснюватися лише з використанням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

При цьому, у разі відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється.

Чи зобов’язані суб’єкти господарювання щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки та забезпечувати їх зберігання в КОРО?

Відповідно до п.9 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

З якого періоду фізичні особи-підприємці – платники ЄП другої та третьої груп повинні застосовувати РРО?

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон) було внесено зміни до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) в частині застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку другої і третьої груп.

Згідно з п. 1 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону норми стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку, набирають чинності:

для платників єдиного податку третьої групи – з 1 липня 2015 року;

для платників єдиного податку другої групи – з 1 січня 2016. 

Разом з цим, Законом України від 01 липня 2015 № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій», який набрав чинності 23.07.2015, п. 296.10 ст. 296 ПКУ викладено у новій редакції, зокрема визначено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які за перше півріччя 2015 року перевищили обсяг доходу 1 000 000 гривень, зобов’язані з 01.10.2015 при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати реєстратори розрахункових операцій, або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи у разі перевищення обсягу доходу 1 000 000 гривень у 2015 році (незалежно від місяця, у якому відбулося таке перевищення) зобов’язані з 01.01.2016 при провадженні своєї господарської діяльності розпочати застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Чи передбачено застосування РРО фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність?

Відповідно до преамбули Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,громадського харчування та послуг» (в редакції Закону України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI, далі – Закон), дія Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), не допускається.

При цьому, нормами ст. 178 ПКУ, якою визначено порядок оподаткування фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, не передбачено обов’язкового застосування реєстратора розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків такими платниками податку.

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків.

Чи необхідно вносити зміни в реєстраційне посвідчення на РРО у разі зміни центром сервісного обслуговування версії?

Пунктом 2 гл. 3 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 у разі зміни, зокрема версії внутрішнього програмного забезпечення реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для користування суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.

Після отримання документів посадова особа органу доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

 Зустріч з платниками акцизного податку!

Нещодавно в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відбулася зустріч заступника начальника податкової інспекції Богдана Ігоровича Базарника з платниками акцизного податку на тему: «Нові форми звітності та порядок їх заповнення платниками акцизного податку».

Богдан Базарник розповів, що наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 р. за №340/28470 (наказ набирає чинності з 21.04.2016р.) затверджено новий пакет звітності щодо виробництва й обігу спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів і порядки їх заповнення. У ньому передбачено окремі звіти про обсяги придбання та реалізації алкогольних та тютюнових виробів в оптовій та роздрібній мережах, а саме: звітність суб’єктів господарювання які здійснюють виробництво спирту (форма №1- РС), реалізацію та виробництво алкогольних напоїв (форма №2-РС), реалізацію та виробництво тютюнових виробів (форма №3-РС),обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (форма №1-ОА), обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі (форма №1-ОТ), обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма №1-РА), обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (форма № 1-РТ).

Більш детально розглянемо порядок заповнення звітів, що стосуються придбання та реалізації алкогольних та тютюнових виробів у роздрібній мережі, оскільки основний контингент платників нашого району здійснюють продаж в роздрібній мережі, зазначив Б.Базарник.

Порядком заповнення форми звіту № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» та звіту № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі» встановлено, що звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів у роздрібній мережі (далі – Звіт № 1-РА та Звіт № 1-РТ ) подають суб’єкти господарювання, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

У разі якщо суб’єкт господарювання має в своєму складі структурні одиниці, які не є юридичними особами Звіт № 1-РА та № 1-РТ заповнюється в цілому щодо підприємства з урахуванням усіх структурних одиниць (якщо суб’єкт господарювання має більше 1 ліцензії, то у графі «Реєстраційний номер ліцензії» зазначається загальна кількість ліцензій, графа «строк дії ліцензії» не заповнюється).

Також проінформувала, в яких одиницях виміру заповнюється форма звіту № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» та Форми звіту № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі» а саме:

- Одиницею виміру, яка застосовується при складанні Звіту № 1-РА, є тисяч декалітрів (тис. дал).(суб’єкт господарювання вказує в даному звіті шість цифр після коми).

- Одиниці виміру, які застосовуються при складанні Звіту № 1-РТ:

(суб’єкт господарювання вказує в даному звіті шість цифр після коми)

сигарети з фільтром – млн штук;

сигарети без фільтра – млн штук;

сигари –  млн штук;

інші тютюнові вироби – млн штук або тонни.

Також, наголосив, що вищезазначені звіти передбачено подавати виключно в електронній формі засобами електронного зв’язку з дотриманням умов щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб до 10 числа місяця, що настає за звітним до органів ДФС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання.

Нагадав, що електронний ключ цифрового підпису та відповідне програмне забезпечення, надаються безкоштовно в секторі реєстрації користувачів при Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (АЦСК ІДД) ДФС, який розташований в приміщенні Центру обслуговування платників м.Львова за адресою: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35, каб.136, тел.: (032) 297-39-85, (032) 297-39-89.

Перелік документів, необхідних для отримання посиленого сертифікату ключа, та всю інформацію щодо діяльності АЦСК ІДД ДФС розміщено на офіційному сайті Центру http://acskidd.gov.ua.

Наприкінці зустрічі посадовець відповів на всі запитання, які цікавили платників та подякував за співпрацю та взаєморозуміння.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Вересень 2017
П В С Ч П С Н
« Сер    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  
Стрічка новин

Вітання

Храмовий празник   // З[...]

Добровільна пожежна команда

Шквал у Щирці Негода не вибирає.[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат світу серед кадетів 8 -[...]

Оголошення

Повідомлення про проведення громадського обговорення питання «Перепоховання[...]

Німецька молодь у Щирці

Українсько-німецька зустріч у Щирці  Спільні ознайомчі[...]

Вільна боротьба

Дві золоті медалі на чемпіонаті[...]
Новини податкової

Інформація 15.09.2017

Протягом місяця з дня зміни[...]

Інформація 14.09.2017-2

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС[...]

Інформація 14.09.2017

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
6 Гостей, 3Роботів
Рекомендуємо!