Інформація 29.08.2016 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

369 Переглядів

Відповідає «гаряча лінія»!

На запитання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідала завідувачем сектору по роботі з персоналом Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Наталія Фецюх.

Пропонуємо до уваги відповіді на актуальні питання.

Які документи необхідно подати для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади державної служби?

Особа, яка виявила бажання взяти участь у конкурсі, подає особисто або поштою конкурсній комісії такі документи:

1) копію паспорта громадянина України;

2) письмову заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів до зайняття посади державної служби (за формою згідно з додатком 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року №246 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби»), до якої додається резюме у довільній формі;

3) письмову заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», та надає згоду на проходження перевірки та оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону або копію довідки встановленої форми про результати такої перевірки;

4) копію (копії) документа (документів) про освіту;

5) посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою;

6) заповнену особову картку встановленого зразка;

7) у разі проведення закритого конкурсу – інші документи для підтвердження відповідності умовам конкурсу;

8) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Де оприлюднюється оголошення про проведення конкурсу на вакантну посаду державної служби?

Оголошення про проведення конкурсу на вакантну посаду державної служби оприлюднюється:

- за категорією «А» – на офіційних веб-сайтах суб’єкта призначення та Нацдержслужби;

- за категоріями «Б» і «В» – на офіційних веб-сайтах державного органу, в якому проводиться конкурс, та Нацдержслужби.

З метою широкого поширення інформації про вакансію така інформація може бути додатково оприлюднена на інших веб-сайтах або в засобах масової інформації.

Яке законодавство необхідно знати для успішного проходження тестових завдань?

Тестування проводиться з метою визначення рівня знань законодавства на знання Конституції України, законодавства про державну службу, антикорупційного законодавства та знання спеціального законодавства.

Одне завдання включає 40 тестових питань, які обираються для кожного учасника тестування автоматично із загального переліку питань, що включає не менш як 100 питань на знання кожного із зазначених видів законодавства.

Чи є законодавчо встановлені обмеження при вступі на державну службу?

На державну службу не може вступити особа, яка:

1) досягла шістдесятип’ятирічного віку;

2) в установленому законом порядку визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

3) має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;

4) відповідно до рішення суду позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади;

5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення – протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;

6) має громадянство іншої держави;

7) не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення;

8) підпадає під заборону, встановлену Законом України «Про очищення влади».

Чи може бути скасоване рішення комісії стосовно переможця конкурсу на посаду державної служби?

Рішення Комісії стосовно переможця конкурсу першого та другого за результатами конкурсу кандидата на посади державної служби скасовується у разі:

1) встановлення факту порушення умов конкурсу під час його проведення, яке могло вплинути на його результати;

2) коли за результатами конкурсу не визначено кандидата на зайняття вакантної посади;

3) коли за результатами спеціальної перевірки виявлено обмеження щодо вступу на державну службу переможця конкурсу та відсутності другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби;

4) незгоди переможця конкурсу з рішенням про встановлення випробування під час призначення на посаду державної служби вперше;

5) відмови особи, призначеної на посаду державної служби вперше, від складення Присяги державного службовця, якщо Комісією не визначено другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби.

Протгом якого терміну можна подавати документи для проходження конкурсного відбору?

Відповідно до частини п’яної статті 23 Закону строк подання документів для участі в конкурсі не модже становити менше 15та більше 30 календарних днів з дня оприлюднення інформації про проведення конкурсу.

Які вимоги до кандидатів на участь у конкурсі на державну службу?

1. Право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою та яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче:

1) магістра – для посад категорій «А» і «Б»;

2) бакалавра, молодшого бакалавра – для посад категорії «В».

Протягом якого часу після призначення присвоюються ранги державних службовців?

Відповідно до частини п’ятої статті 39 Закону ранги державних службовців присвоюються одночасно з призначенням на посаду державної служби, тобто дата присвоєння рангу має співпадати з датою призначення на посаду державної служби, а в разі встановлення випробування – після закінчення його строку. Державному службовцю, який вперше призначається на посаду державної служби, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної категорії посад.

В які етапи проводиться конкурсний відбір на зайняття вакантних посад державних службовців?

Конкурс проводиться в 9 етапів, а саме:

1) прийняття рішення про оголошення конкурсу;

2) оприлюднення рішення про оголошення конкурсу;

3) приймання документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі;

4) попередній розгляд поданих документів на відповідність встановленим законом вимогам;

5) проведення тестування та визначення його результатів;

6) розв’язання ситуаційних завдань та визначення їх результатів (крім категорії «В»);

7) проведення співбесіди та визначення її результатів;

8) проведення підрахунку результатів конкурсу та визначення переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата;

9) оприлюднення результатів конкурсу.

У чому полягшає зміст відкладеного права на зайняття вакантної посади державної служби?

Відповідно до статті 29 Закону та пукту 62 Порядку проведення конкуру на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів україни від 25 березня 2016 року №246, другий за результатами конкурсу кандидат на зайняття вакантної посади державної служби має право на призначення на таку посаду протягом одного року з дня проведення конкурсу, якщо:

- посада стане вакантною;

- переможець конкурсу відмовиться від зайняття посади;

- переможцю конкурсу вдмовлено у призначенні на посаду за результатами спеціальної превіруки.

Інформація про те, що відповідна посада стала вакантною, повідомляється другому за результатами конкурсу кандидату протягом п’яти календарних днів.

Відповідає «гаряча лінія»!

На запитання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідала завідувач сектору податків і зборів з юридичних осіб Сихівського відділення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Наталією Хемич.

Пропонуємо до уваги відповіді на актуальні питання.

Як зменшується податок на прибуток на суму нарахованого податку на нерухоме майно?

В зв’язку з набранням чинності 01 січня 2016 року Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» Державна фіскальна служба України в листі від 18.01.2016 року №1626/7/99-99-19-02-02-17 роз’яснила зміни в податковому законодавстві щодо зменшення податку на прибуток на суму нарахованого податку на нерухоме майно.

Пунктом 137.6 статті 137 ПКУ визначено, якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.

Який порядок коригування фінансового результату на доходи від участі в капіталі та дивіденди?

Підпункт 140.4.1 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено в новій редакції, що дає змогу платникам податку зменшувати фінансовий результат до оподаткування також на суму нарахованих доходів від участі в капіталі платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

Відповідно до пункту 40 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ таке право надано платникам для врахування зазначених доходів у зменшення фінансового результату при розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у 2015 році.

Які зміни відбулись в податковому законодавстві, що стосуються оподаткування податком на прибуток на період дії закону щодо фінансової реструктуризації?

Державна фіскальна служба України в листі від 18.01.2016 року №1626/7/99-99-19-02-02-17 роз’яснила зміни в податковому законодавстві щодо оподаткування податком на прибуток на період дії закону щодо фінансової реструктуризації.

Підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який доповнено пунктом 39, визначає, яким чином платник податку на прибуток на період дії закону щодо фінансової реструктуризації зменшує, збільшує, або не змінює фінансовий результат до оподаткування.

Чи застосовуються штрафні санкції до неприбуткової організації, яка після внесення змін до статутних документів у 10-денний термін не подала до контролюючих органів заяву щодо перереєстрації?

Відповідно до п.117.1 ст.117 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ,

- тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 510 гривень.

У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення,

- тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.

Якщо неприбуткова організація (установа), у якої виникли зміни (доповнення) у документах, визначених в реєстраційній заяві, не подала в 10-денний строк після їх виникнення до контролюючих органів за місцезнаходженням документи з указаними змінами (доповненнями) та додаткову реєстраційну заяву з позначкою «зміни» або «доповнення», то до такої неприбуткової організації (установи) застосовується штраф у розмірі 510 гривень. У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року неприбутковою організацією, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, до такої організації застосовується штраф у розмірі 1020 гривень.

Які відбулися зміни у Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій?

На виконання Закону України від 17.07.2015 №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (набрав чинності 13.08.2015) постановою КМУ від 13.07.2016 №440 затверджено Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок №440), який набув чинності 16 липня 2016 року.

Порядком №440 визначено:

- алгоритм дій для неприбуткових організацій та контролюючих органів при включенні/виключенні неприбуткової організації до/із такого Реєстру;

- особливості перебування у Реєстрі, включення та виключення неприбуткових організацій з Реєстру в перехідний період.

Так, протягом двох місяців з дня набрання чинності Порядком №440 органи ДФС надсилатимуть усім неприбутковим організаціям, що обліковувалися в Реєстрі на дату набрання чинності Закону №652, запити про їх відповідність статусу неприбуткової організації згідно з вимогами, встановленими пунктом 133.4 статті 133 ПКУ. Неприбуткові організації повинні у місячний строк з дня отримання запитів надати до органу ДФС за місцем обліку завірені копії установчих документів організації, а для житлово-будівельних кооперативів також завірені ними копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»).

Протягом календарного місяця з дня отримання відповіді на запит органи ДФС повинні розглянути подані документи і, за результатами розгляду, або занести таку організацію до нового реєстру неприбуткових організацій, або надіслати повідомлення про невідповідність статутних документів приписам п.133.4 ст.133 ПКУ.

Неприбуткові організації, установчі документи яких не відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ, матимуть змогу до кінця 2016 року внести зміни та повторно подати документи на розгляд до органу ДФС.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не приведуть свої установчі документи у відповідність із нормами п.133.4 ст.133 ПКУ, після 01 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Чи потрібно сплачувати авансові внесків з податку на прибуток у 2016 році?

З 01 січня 2016 року з пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) виключено положення, які передбачали щомісячну авансову сплату податку на прибуток.

Відповідно до нової редакції пункту 9 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ у січні – грудні 2015 року платники зобов’язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. Починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються.

При цьому платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року.

Які зміни у порядку оподаткування прибутку нерезидентів?

З 29 липня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 13.06.2016 №544 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво» .

Цим наказом затверджено:

Порядок розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво;

форму Розрахунку податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності;

форму Розрахунку податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Крім того, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 25.06.2013 №610 «Про затвердження форм та Порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво».

Наказ №544 опубліковано в газеті «Офіційний вісник України» №57 від 29.07.2016.

За 2016 рік потрібно звітуватись за новою формою Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації?

Так, 02 серпня 2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 (далі – Наказ №553), яким затверджено нову форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.

Звіт за новою формою подається до контролюючих органів неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, визначеними п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у строки, передбачені для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, тобто за новою формою такі неприбуткові підприємства, установи та організації вперше подадуть його за 2016 рік не пізніше 01 березня 2017 року.

Ті ж неприбуткові підприємства, установи та організації, які отримуватимуть доходи від діяльності, яка не пов’язана із статутною (у т.ч. здійснюють продаж основних засобів), та не використовують їх для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, повинні при заповненні нового звіту зазначати номер календарного місяця, в якому порушено вимоги пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ, подати його у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, протягом 20 календарних днів, що настають за його останнім календарним днем.

З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду за новою формою.

З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для неприбуткових організацій – платників податку на прибуток.

Крім цього, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства доходів і зборів України від 27.01.2014 №85 «Про затвердження форми і Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій».

Чи повинен платник єдиного податку третьої групи юридичної особи звітуватися?

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або при наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.2 ст.49 ПКУ).

Згідно з п.291.2 ст.291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, який передбачає, що платник єдиного податку звільняється від сплати низки податків, у т.ч. податку на прибуток (п.297.1 ст.297 ПКУ). Право перебувати на цій системі мають суб’єкти господарювання, які дотримуються критеріїв, визначених п.291.4 ст.291 ПКУ, зокрема юридичні особи, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн. гривень.

Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи юридичної особи надається щокварталу із зазначенням об’єктів оподаткування наростаючим підсумком (п.294.1 ст.294, п.296.7 ст.296 ПКУ).

Щоквартальне відображення факту не перевищення встановленого обсягу доходу у податковій декларації є показником, який підлягає декларуванню суб’єктом господарювання як платником єдиного податку.

При перевищенні з початку календарного року встановленого обсягу доходу 5 млн. грн. суб’єкт господарювання зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (частина третя п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ).

Таким чином, щоквартальне декларування показника дотримання критерію щодо не перевищення встановленого обсягу доходу 5 млн. грн. визначає податковий (звітний) період, у якому відбулося перевищення допустимої суми доходу, а також період, у якому суб’єкт господарювання має перейти на сплату інших податків і зборів, тим самим забезпечується контроль правомірності перебування суб’єкта господарювання на спрощеній системі оподаткування.

Чи підлягає взяттю на облік у контролюючих органах нерезидент у разі придбання корпоративних прав юридичної особи резидента?

Відповідно до підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами (далі – ПКУ) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

Згідно з пунктом 64.5 статті 64 ПКУ підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом.

Статтею 167 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV із змінами та доповненнями передбачено, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, якщо компанія – нерезидент не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва, то, у разі придбання корпоративних прав юридичної особи – резидента, ставати на облік у контролюючому органі не потрібно.

Як визначається дохід за попередній календарний рік, у разі прийняття юридичною особою рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з 1 січня наступного року?

Згідно з підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

При цьому, перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені у пункті 291.4 статті 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ.

У разі прийняття юридичною особою рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року, заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Отже, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

Чи потрібно у разі зміни найменування юридичної особи, переукладати договір про визнання електронних документів?

Відповідно до п.п.6.4 п.6 розділу ІІІ «Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008р. №233 (далі – Інструкція №233) контролюючий орган, де зареєстрований платник, звіряє реквізити, вказані у Договорі, з реєстраційними даними платника податків в контролюючому органі.

Додатком 1 до Інструкції №233, визначено текст примірного договору про визнання електронних документів, в якому зазначається, зокрема найменування платника податків – юридичної особи.

Внесення змін до облікових даних платників податків визначено розділом IX «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.11 №1588.

Тобто, у разі зміни найменування юридичної особи, платнику необхідно переукласти договір про визнання електронних документів.

Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року повідомляти податкову?

Відповідно до п.250.9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен:

- повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення;

- скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку.

В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст.250 ПКУ. Тобто суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Серпень 2017
П В С Ч П С Н
« Лип    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  
Стрічка новин

Німецька молодь у Щирці

Українсько-німецька зустріч у Щирці  Спільні ознайомчі[...]

Вільна боротьба

Дві золоті медалі на чемпіонаті[...]

Вільна боротьба

Всеукраїнський турнір-меморіал імені Олега Сазонова 16-17[...]

Свято для футболістів

Відкриття майданчика зі штучним покриттям[...]

Вільна боротьба

Відкритий Кубок Львова  13 - 14[...]

Вільна боротьба

Міжнародний турнір у Польщі 2, 3[...]
Новини податкової

Інформація 15.08.2017

Як функціонує система автоматизованого моніторингу[...]

Інформація 14.08.2017-3

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]

Інформація 14.08.2017-2

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
6 Гостей, 2Роботів
Рекомендуємо!