11478 Переглядів
Осип Петрович Курилас
(* 7 липня 1870, Щирець, Львівщина — † 25 червня 1951) — український маляр; переважно жанровий портретний живопис, реалістична, демократична традиція («Жебраки», «На Гуцульщині»).
Життєпис
Народився 7 липня 1870 року в селі Острові, в передмісті Щирця у багатодітній сім’ї дяка, який був учителем народної школи. Потяг до малювання у хлопця проявився рано, але батько хотів, щоб син унаслідував його професію, тому віддав хлопця до дяківської бурси. Потім, у 1886 році вступив до Львівської школи мистецького живопису, яку закінчив через 4 роки. Юнак мав бажання продовжувати навчання в Академії мистецтв, але для цього потрібні були гроші, які батько спрямовував на виховання решти своїх дітей. Осип підробляв малюванням ікон і портретів для міщан.
У 1898 році він отримав грошову допомогу від родичів, які жили в Хорватії і став студентом Краківської академії мистецтв. Брав участь у виставках, які організовувало у Львові «Товариство для розвою української штуки». Відвідав картинні галереї Відня, Мюнхена, Дрездена, Праги і Будапешту. До початку Першої світової війни жив у рідному Щирці.
Доброволець Легіону Українських Січових Стрільців, співробітник Пресової квартири (1915 — 1919). У ті часи потоваришував із композитором Левком Лепким, який служив у тому самому відділі. Створив десятки портретів, жанрових картин і рисунків, які оспівують подвиги січовиків.
На початку 1920-х років вів рисунок у художній школі, створеній Олексою Новаківським при допомозі митрополита Андрея Шептицького. У 1935 р., після смерти Новаківського, очолив школу. У ті роки малював багато ілюстрацій для газет, часописів і шкільних підручників, картини на релігійну тематику (ікони «Богородиця» та «Ісус Христос»). Товаришував із письменником Василем Стефаником — Куриласові ілюстрації до «Кленових листків» досі вважають одними з найкращих.
У 1922 р. разом з О.Кульчицькою та А.Манастирським він проілюстрував шкільний підручник «Перша книжечка». З того часу митець надовго захопився графікою. Ілюстрував дитячі видання («Друга книжечка до читання», вид. 1923, «Буквар», вид. у Львові в 1923, 1926 р.) і новели В.Стефаника. Малював картини на релігійні («Богородиця», «Преображення») та історичні («Гетьман Мазепа») теми, листівки-портрети (Т.Шевченка, митрополита А.Шептицького, князя Володимира Великого), карикатури, пейзажі Гуцульщини та ін. Він автор багатьох іконостасів.
У Пісочній та Розвадові створив цілу галерею портретів січових стрільців та старшин. Зробив серію шкіців зі стрілецького життя та боїв на фронті, які залишилися цінними документами цієї епохи (зокрема картини «Убитий стрілець», «Біля хреста», «Галя — учителька в с.Пісочна», «Пісочна в 1917 р.», «Церква в с.Черниця»). Там же були викопані ікони для церкви у с.Дроговиж. Частина стрілецьких портретів і батальних полотен була опублікована в «Літописі Червоної Калини». На жаль, оригінали були знищені більшовиками та їх ревнивими прислужниками вже у 60-ті роки разом з іншими фондами Львівської наукової бібліотеки ім.В.Стефаника.
Повоєнні твори, які мусіли бути у жанрі соціалістичного реалізму і відображати «радість оновленої Галичини» були не найкращими роботами Осипа Куриласа. Типові назви його тогочасних картин: «Колгосп у Щирецькому районі» чи «На колгоспному дворі».
О.Курилас був одним із піонерів нового українського малярства. За польської окупації вій викладав у Львівській гімназії рисунок і малярство. Часто бував у Миколаєві. Контактував з о. В.Федусевичем. У 1991 р. після довгих років забуття, відбулася персональна виставка творів Осипа Куриласа. Серед них було виставлено 25 картин, написаних у с.Пісочна.
Помер 25 червня 1951 року. Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Кім Науменко. Осип Курилас.
Осип Курилас – роботи
Поширте та додайте в закладки
Пінґбек: Осип Курилас | ArtLvivOnline (Арт Львів Онлайн)