Давид Ноймарк

Давид Ноймарк (1866—1924) – Єврейський релігійний філософ 

 Давид Ноймарк (нім. David Neumark; 3 серпня 1866 Щирець – пом. 15 грудня 1924, Цинциннаті, Огайо, США – єврейський релігійний філософ, доктор філософії.

Біографія

Давид Ноймарк почав вивчати філософію у Львівському університеті, потім продовжив навчання в Берлінському університеті та Школі юдаїки.
У 1894 р. опублікував свою першу статтю на івриті про роботу Ніцше “Введення в теорію надлюдини”. Зі Сходу на Захід.
У 1896 році отримав ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію роботою над доктриною свободи у Канта і Шопенгауера.
У 1897 році пройшов обряд посвячення в рабини. З 1904 по 1907 рік Давид Ноймарк був першим і єдиним рабином у м. Раковнік (Чехія).
У 1907 році був запрошений Кауфманом Колером (1843-1926), зайняти місце професора філософії Єврейського інституту релігії (Hebrew Union College) в Цинциннаті. Працював на цій посаді до своєї смерті в 1924 р.
У 1919 році заснував журнал The Journal of Jewish Lore and Philosophy, який публікувався Єврейським інститутом релігії до 1921 р. Давид Ноймарк був активним прихильником сіонізму.
Давид Ноймарк відомий, в першу чергу, завдяки написаної ним тритомної історії єврейськMartha Newmarkої середньовічної філософії. Третій том з передмовою Рувима Брайнин (1862-1939), присвячений атрибутам навчання, був опублікований вже посмертно.
Ноймарк був одружений з Dora Turnheim і мав трьох дітей: Immanuel Neumark, Martha Neumark Montor і Sally Neumark Brainin 

 Філософія юдаїзму Ноймарка є представником позиції Єврейської Реформи того часу і включає наступні пункти: Юдаїзм – це релігія, що розвивається, яка зазнала змін в минулому, буде продовжувати змінюватись в майбутньому; суттєвим продовжуючим елементом в Юдаїзмі є етичний монотеїзм (єдинобожжя) який юдейська філософія мусить відстоювати, розвивати та удосконалювати; Біблія була написана людиною, і доки вона є джерелом натхнення і повчання, не є обов’язковою і може розходитися в тлумаченнях.
Ноймарк був незвичайний серед реформаторів того часу тим, що був затятим сіоністом. Однак, в основі його філософії юдаїзму він наполягав, що сіонізм мусить мати релігійну базу, що для нього було єдиним сенсом в будь-яких значеннях єврейських справах.
У ідеях Ноймарка відображалася його концепція юдаїзму, у своїх численних роботах. Він намагався показати, що протягом еволюції юдаїзму основні зобов’язання євреїв були що до релігії, і що євреї залишилися вірними юдаїзму протягом століть тільки тому, що їхні уявлення про Бога і мораль відрізнялися і були вище від всіх інших релігій філософій свого часу. У великій роботі Ноймарка: Geschichte der juedischen Philosophie des Mittelalters(1907–10; яка була перекладена на іврит під назвою Toledot ha-Filosofyah be-Yisrael, vol 1, 1922, vol. 2, 1929) поєднує в собі проникливість і іноді проникаюче розуміння, з відсутністю критичного методу і надлишку уяви. Його нариси Jewish Philosophy Містили бібліографію його праць, яка також включала “The Philosophy of Judaism” (HUCA 1925), The Philosophy of the Bible (1918), and Toledot ha-Ikkarim be-Yisrael (Odessa, 2 vols., 1912–19).

David Neumark  The Philosophy of the Bible (1918) PDF

  Марта Ноймарк   ( Martha Neumark )(1904-1981)

 Марта Ноймарк, про яку йтиме мова, дочка професора Давида Ноймарка. Після закінчення усього курсу вимог для висвячування у 1922, вона подала офіційний запит, щоб її висвятили. Це спричинило велику суперечку між дирекцією(викладачами) Єврейського Об’єднаного Коледжу. Збори губернаторів і призупинення просування реформи.
Марта Ноймарк (1904-1981) важливою постаттю в історії жіночого посвячення в рабини.
Вона була дочкою професора, який працював при Єврейському Об’єднаному Коледжі і у 1921 році стала першою жінкою студенткою у ЄОК, щоб заявити про своє бажання стати проповідником(рабином). Того року вона попросила казальницю на наступний рік. Тоді, як її одногрупники чоловіки і так її стримали б. Ректор коледжу сказав своїм підданим, що вона все ж проповідує і, якщо закінчить обов’язкові курси; її повинні будуть висвятити. Це вичерпало спір щодо жіночого висвячування, так як жодна жінка до того не була висвячена у рабини. Факультет схвалив її проповідування(казання), конгрегація у цьому питанні не заперечувала, але пізніше заборонила їй це робити, вона не склала один з її іспитів(провалила один з курсів).
Однак, дискусія на тему жіночого висвячування, яку вона спричинила, продовжувалась і надалі. У 1922 році Ноймарк та її батько відвідали Головну Раду Американських Рабинів, де їм вдалося переконати ГРАР висвячувати жінок у рабини.
ГРАР заявила у відповідь у 1922 році, що «…жінки не можуть бути не допущені до привілея висвячування», лише 11 з 56 не проголосували у підтримку цієї заяви. Наразі дирекція коледжу досі відмовляється висвячувати жінок.
Таким чином, Ноймарк стала директором релігійної школи замість висвячування, хоча вона провела сім з половиною років у рабинській школі.
У 1925 році у Jewish Tribune та Hebrew Standard була опублікована стаття Марти: «Жінка-рабин. Автобіографічний нарис першого кандидата-жінки у рабини»( «The Woman Rabbi: An Autobiographical Sketch of the First Woman Rabbinical Candidate»).
Деякі з її особистих документів зараз зберігаються в американсько-єврейських архівах у Центрі Джейкоба Редера Маркуса при Єврейському Об’єднаному Коледжі.

Адміністрація вдячна Левицькій Людмилі Ярославівні за переклад тексту.