Не думав півень…

Наша кучерява

Не думав півень, що його спільне з курми створіння стане символом життя, символом безсмертя, символом воскресіння.
В Україні з давніх часів зародився звичай розмальовувати, розписувати курячі або декоративні яйця. Особливо масово прикрашають яйця до Великодня. Кожна сім’я підходить до цього по своєму, вкладаючи весь свій талант, щоб її писанки та крашанки яскраво та різнокольорово виглядали з кошика, з-під вишиваного рушника.
Цього року Щирецька школа № 1, вчителі з дітьми, депутати вже вдруге встановлюють писанку. Виготовлену минулого року з легкої руки Сергія Княжева, його талановитими працівниками елегантну конструкцію, оздоблювали учні старших класів.

Весело, невимушено і швидко було прибрано наш символ весни та сонця. Роботу благословляли Тарас Шевченко, символ нашого народу, що спостерігав за всім з п’єдесталу, наші хлопці, борці за Україну, наша церква, випадкові перехожі, пролітаючі пташки, берези та верби.

Трохи шкода було нашій кучерявій, що не побувала вона в Пустомитах на конкурсі писанок, організованому Пустомитівською радою, не потеревенила зі своїми подругами з інших сіл (двері актового залу не пропустили би її гармонійні пропорції).
Велична, легка та пишна, вона вибрала інший варіант – бути серед своїх, серед щирчан, в час свята милувати око, притягувати до себе і найменших і старших, маленькими декоративними яєчками розповідати їм різноманітні Великодні історії.

Володимир Попович