Лангсат

Лангсат (лат. Lansium parasiticum) інакше ще називають “лонгконг”.  

Пряме, красиве дерево, що досягає 15 метрів у висоту. Батьківщиною плодової рослини є Малайзія. Лангсат воліє вологий клімат, і прекрасно себе почуває у В’єтнамі, Індії і Таїланді. Також культивується на Філіппінах і Гавайських остовах. Завдяки широкій популярності по всьому Малайськму архіпелазі, рослиною засаджують всі горбисті місцевості. Зустрічається як в культурному, так і в дикорослому вигляді. Перший урожай з’являється на 15-16 році життя дерева. В Малайзії лангсат плодоносить двічі на рік, влітку в червні-липні, і взимку в грудні-січні. Запилюються квітки бджолами та метеликами. Велика квітка складається з декількох маленьких. Великі суцвіття видають приємний, дивовижний аромат. Плоди утворюють великі по 15-20 шт. ароматні грона. Фрукти з сірувато-коричневою шкірочкою, досить щільною, не більше 5 см. в діаметрі. Помаранчеві плоди трохи нагадують мандарин або цибулину. Усередині фрукта – соковиті ароматні дольки, різні за розміром. Молочна м’якоть солодка на смак, з незначною гіркотою. Можливо, гіркота в м’якоть йде від насіння, які дуже гіркі. Поєднання гіркого і солодкого, приправлене дивним ароматом, надає фрукту незвичайний смак. 

Застосування.
В Таїланді культивують два види лангсата: лангсат і лангконг. Стиглий фрукт лангконга має більш ароматну і солодку м’якоть. Шкірочка тонше і відсутня гіркота плода. Його їдять в сирому вигляді, і зацукрованому. Чудові виходять джеми, сиропи і соуси. Смак лангсату найкращим чином поєднується з багатьма м’ясними стравами з курки і індички. Солодкий фрукт є чудовою начинкою в пироги і булочки. Якщо додати лангсат до тушкованого м’яса, блюдо здобуває ніжний солодкуватий смак. Плоди служать чудовою прикрасою тортів і тістечок. Ароматний сік додають в морозиво та напої, які чудово освіжають і втамовують спрагу. Готуючи соуси з соковитих плодів, слід пам’ятати, що ніжні дольки здатні швидко втрачати аромат і смак, тому додавати в каструлю лангконг потрібно в самому кінці. Лангсат чудово зберігається в консервованому вигляді. Кімнатна температура здатна зіпсувати фрукти вже на 3-4 день, а ось забезпечивши високу вологість і температуру 12-13 ° С, можна насолоджуватися свіжими фруктами до двох тижнів.

Корисні властивості.
Фрукт лангсат багатий вітаміном С, вуглеводами, кальцієм. Місцеві жителі спалюють шкірочку лангсату, яка є чудовим репелентом, і відлякує комах. У медицині кісточки плодів використовують для провокування аборту і в боротьбі з педикульозом. Також насіння використовують як глистогінний і жарознижуючий засіб. З кори роблять цілющий відвар і лікують хворих на малярію і дизентерію. Жителі острова Ява вірять в чарівну силу кори лангсат, її висушують і обкурюють хворих з метою якнайшвидшого одужання. Кімнатне вирощування.
Лангсат легко розмножується свіжозібраним насінням. Так як рослина воліє рости і плодоносити у вологих тропіках, такі ж умови потрібно створити самостійно. Успішний ріст забезпечить рясний полив теплою водою. Взимку полив можна трохи зменшити, але обприскувати крону і гілки потрібно цілий рік. Ідеальний грунт – це дернова земля з багатим вмістом глини і піску. Вологість має важливий аспект, не нижче 60-70, інакше це згубно відіб’ється на рості. Сіянці повинні знаходитися в світлому і теплому місці, але ні в якому разі не під прямими променями сонця. Теплицю потрібно частіше провітрювати. Ні в якому разі не допускати пересихання ґрунту, а й застій води теж вкрай не бажаний. У віці 6 років, лангсат потрібно пересадити, діжка на 50 літрів цілком підійде