Інформація 27.02.2020-2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

94 Переглядів

З 03.02.2020 року знижено розміри штрафів за порушення трудового законодавства

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що 03.02.2020 набрав чинності Закон України від 12 грудня 2019 року №378-ІХ «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України», зокрема щодо зменшення штрафів за порушення роботодавцями норм трудового законодавства (законопроект № 1233).

Так, згідно з положеннями цього закону, з 03.02.2020 року застосовуються нові розміри штрафів за порушення роботодавцями норм трудового законодавства, зокрема:

за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту); оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, встановлений на підприємстві, а також виплату заробітної плати без нарахування і сплати ЄСВ –штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення (до 03.02.2020 року було 30);

за повторне порушення протягом двох років з дня виявлення першого порушення – штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення;

*Вийнятки. (Для юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку I–III груп, за таке саме порушення, вчинене вперше, замість штрафу передбачається письмове попередження. За повторне впродовж двох років з дня виявлення порушення – штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення);

за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці штраф у розмірі 2 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення (до 03.02.2020 року було 10);

за недотримання гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків передбачених законом України «Про військовий обов’язок та військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» штраф у розмірі 4 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого здійснено порушення (до 03.02.2020 року було 10);

*Вийнятки. (Для юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, і є платниками єдиного податку 1-3 груп – попередження);

за недопуск до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах» штраф у розмірі 16 мінімальних зарплат (до 03.02.2020 року було 100);

за порушення інших вимог трудового законодавства, окрім передбачених абз. 2-7 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України – штраф у розмірі 1 мінімальної зарплати за кожне таке порушення. За повторне впродовж року з дня виявлення порушення 2 розміри мінімальної зарплати за кожне таке порушення.

Андрій Кобільник наголосив роботодавцям на необхідності легалізації трудових відносин з найманими працівниками, оскільки працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення про це територіального органу ДПС в терміни та за формою, визначеними Порядком повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413.

 

Про терміни впровадження програмних РРО для платників єдиного податку

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що з 19 квітня 2020 року податкова надасть безкоштовне рішення, яким можна буде користуватися в частині фіскалізації торговельних операцій.

Крім того, інформуємо про основні дедлайни впровадження програмного РРО.

- З 19 квітня 2020 року – виникає право на використання альтернативних РРО – програмних РРО

платники зможуть використовувати програмні РРО доступні на ринку

- До 1 жовтня 2020 року

реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

- З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року

Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

  • реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

  • роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

  • діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

  • діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

  • діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

  • реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (фізичною особою – підприємцем) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

- З 1 січня 2021 року

використання РРО стане обов’язковим для всіх платників єдиного податку ІІ – IV груп.

 

Терміни та порядок розгляду звернень платників

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що розгляд та оформлення звернень громадян, а також листів, запитів (крім звернень платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі) від юридичних осіб та самозайнятих осіб здійснюється з урахуванням норм Закону України «Про звернення громадян», Податкового кодексу України (далі ПКУ) та інших нормативно-правових актів.

Згідно зі ст.20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

Водночас ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не передбачено для юридичних осіб та самозайнятих осіб (фізичних осіб – підприємців або фізичних осіб, які провадить незалежну професійну діяльність) іншого порядку оформлення та розгляду листів, запитів до органів ДПС, крім звернень платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі, вимоги до оформлення яких визначені ПКУ.

Порядок розгляду звернень платників органами ДПС визначено Порядком розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015 №271.

Усі звернення органами ДПС розглядаються та вирішуються у строк не більше одного місяця із дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх реєстрації.

Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції податкових органів таке звернення в строк не більше п’яти днів пересилається за належністю, про що повідомляється заявникові.

 

пРРОсто просте рішення для мікробізнесу

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що податкова запустила MVP (minimumviableproduct) для тестування безкоштовного програмного РРО «пРРОсто». Забезпечення розробки програмного рішення та можливості його тестування здійснюється Державною податковою службою України на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2019 року №837/2019 та Закону України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».

Це лише MVP версія для тестування. Наступні релізи будуть відбуватись після опрацювання коментарів та пропозицій від тестувальників, а також з урахуванням вимог API.

Чи працюватиме програмне РРО «пРРОсто» в оффлайні?

Наразі додаток працює тільки в онлайні. Однак, в наступних релізах буде й режим оффлайн відповідно до Закону.

«пРРОсто» взаємодіятиме через Інтернет з фіскальним сервером податкової служби через відкритий програмний інтерфейс (API), і виконуватиме функції: формування чеку, підписання, відправлення та відображення чеків встановленого формату, відкриття та закриття зміни, формування звітів, перегляд даних, завантаження баз даних товарів, оновлення товарів, позицій та цін та інші, які будуть додатково виходити в наступних релізах, до 19 квітня.

Бізнесу податкова запропонує API, завдяки якому бізнес (девелопери, розробники) зможуть розробляти власні програмні рішення відповідно до бізнес-процесів кожного з секторів.

Запропоноване програмне РРО не є ексклюзивним, наявність відкритого програмного інтерфейсу (API) дозволить розробникам програмного забезпечення пропонувати для підприємців та застосовувати для власних потреб альтернативні розробки.

Розробка не потребує сертифікації, технічної експертизи, включення до Державного реєстру моделей – достатньо виконувати вимоги законодавства, формувати, підписувати та реєструвати чеки у встановленому форматі й надавати їх покупцям товарів та отримувачам послуг, в тому числі в електронному форматі.

 

 

ДПС за підтримки Міністерства фінансів України запустила пілотний проєкт «Пошук акцизної марки»

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що з метою запровадження та вдосконалення нових електронних сервісів Державна податкова служба України за підтримки Міністерства фінансів України запустила пілотний проєкт електронного сервісу «Пошук акцизної марки».

За допомогою цього електронного сервісу українці зможуть перевіряти легальність походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також здійснювати громадський контроль за обігом підакцизних товарів.

Зокрема, послуга дає можливість самостійно визначити дату видачі марки акцизного податку, а також суб’єкта господарювання, який її отримав. 

Нині електронний сервіс «Пошук акцизної марки» працює у тестовому режимі. Ознайомитися з його роботою можна за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark.

Свої пропозиції щодо покращення та вдосконалення сервісу просимо надсилати на електронну адресу tax.excise@tax.gov.ua.

 

Задекларована праця найманих працівників: основні ознаки та підстави для допуску до роботи

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що на Львівщині триває інформаційно – роз’яснювальна кампанія щодо неприпустимості використання роботодавцями праці неоформлених належним чином найманих працівників, яка проводиться податковими органами, іншими контролюючими органами Львівської області спільно з органами місцевого самоврядування, а також обласною та районними державними адміністраціями.

Слід наголосити роботодавцям на тому, що згідно з чинним законодавством повністю задекларованою праця найманого працівника вважається лише у тому випадку, якщо роботодавець дотримується одночасно таких умов:

- уклав з працівником трудовий договір;

- офіційно повідомив про його працевлаштування державну податкову службу;

- офіційно і в повному розмірі виплачує працівнику заробітну плату, передбачену умовами трудового договору;

- сплачує за працівника єдиний соціальний внесок у розмірах, передбачених чинним законодавством.

Нагадав, що найманий працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору та повідомлення про це територіального органу ДПС в терміни та за формою, визначеними Порядком повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

 

Офіційне працевлаштування працівників та дотримання мінімальних соціальних гарантій є запорукою гідного майбутнього для мешканців Львівщини

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що на виконання вимог доручення Прем’єр-міністра України від 22.01.2020 №2313/0/1-20 та Плану проведення інформаційно – роз’яснювальних заходів з питань легалізації зайнятості населення на виконання доручення Прем’єр-міністра України від 22.01.2020 №2313/0/1-20, затвердженого на спільній міжвідомчій нараді Львівської обласної державної адміністрації, Львівської міської ради, Головного управління Держпраці у Львівській області, Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області, Львівського обласного центру зайнятості та Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області інформує про наступне.

Відповідно до Закону України від 14 листопада 2019 року №294-ІX ,,Про Державний бюджет України на 2020 рік” мінімальна заробітна плата з 01 січня 2020 року становить 4 723 гривні.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

З метою дотримання вимог законодавства України, а саме Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» та Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з 01 січня 2020 року роботодавцям слід врахувати наступне.

Згідно із статтею 31 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», із змінами та доповненнями, розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

За фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) відповідно до ст.265 Кодексу законів про працю України передбачено фінансову відповідальність у розмірі 30 мінімальних заробітних плат – 141 690 гривень.

Відповідно до ст.8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якщо працівник за місяць отримує дохід, розмір якого не перевищує рівня мінімальної заробітної плати і при цьому він оформлений за основним місцем праці, єдиний соціальний внесок розраховується, як добуток мінімальної заробітної плати, встановленої законом на ставку єдиного внеску. У 2020 році – це 1039,06 гривень (4 723 грн. * 22 відсотки).

Згідно з п.127.1 ст.127 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, із змінами та доповненнями, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Враховуючи наведене вище, Головне управління ДПС у Львівській області просить врахувати зміни до чинного законодавства в частині оплати праці та оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

Офіційне працевлаштування для працівника – це гарантоване Конституцією України право на працю, реалізоване шляхом укладення трудового договору, це економічні, соціальні та трудові гарантії, передбачені чинним законодавством України та належне пенсійне забезпечення в майбутньому.

Офіційне оформлення трудових відносин для роботодавця – це позитивний імідж та репутація надійного партнера, що є запорукою процвітання бізнесу та примноження прибутків.

 

На Львівщині триває інформаційно-роз’яснювальна кампанія з питань легалізації зайнятості населення

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до доручення №2313/0/1-20, наданого Прем’єр-міністром України 22 січня 2020 року відповідним контролюючим органам та органам місцевого самоврядування, на Львівщині вживаються заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості населення у сфері торгівлі, тимчасового розміщення та організації харчування.

На виконання вимог доручення Прем’єр-міністра України, 23 січня 2020 року проведено спільну міжвідомчу нараду за участю представників Львівської обласної державної адміністрації, Львівської міської ради, Головного управління Держпраці у Львівській області, Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області, Львівського обласного центру зайнятості та Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, за результатами якої затверджено План проведення інформаційно – роз’яснювальних заходів з питань легалізації зайнятості населення на виконання доручення Прем’єр-міністра України від 22.01.2020 №2313/0/1-20.

Відповідно до затвердженого плану заходів вищезазначеними органами розпочато масштабну інформаційно – роз’яснювальну кампанію щодо неприпустимості використання роботодавцями праці неоформлених належним чином найманих працівників.

В межах інформаційної кампанії заплановано проведення семінарів, нарад, лекцій, відвідування суб’єктів господарювання тощо.

 

Розмір податкової соціальної пільги у 2020 році

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2 102 грн. Одночасно зі збільшенням прожиткового мінімуму для громадян відбулося збільшення розміру податкових соціальних пільг.

Податкова соціальна пільга (далі – ПСП) – це сума, на яку платник податку на доходи фізичних осіб має право зменшити суму свого загального місячного оподаткованого доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати. Граничний розмір доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга у 2020 році становить 2 940,0 грн. (2 102 × 1,4), це визначено пп.169.4.1 п.169.4 ст.169 Податкового кодексу України.

Податкова соціальна пільга у 2020 році становитиме такі розміри:

- базова 100 % (загальна) ПСП для будь-якого платника податку – 1 051,0 гривня;

- 150 %  ПСП – 1 576,9 гривні;

- ПСП у розмірі 200 % – 2 102,0 гривні.

Повний перелік платників податків, які мають право на ПСП, визначено у пп.169.1.4 п.169.1 ст.169 ПКУ. Для отримання податкової соціальної пільги працівник подає роботодавцю заяву та (за необхідності) копії документів, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня  2010р. №1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги».

 

Особам, уповноваженим на виконання функцій держави, слід декларувати доходи, майно чи видатки на суму понад 105100 гривень

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що з 1 січня 2020 року набрали чинності зміни до частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», відповідно до яких: у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року (на 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн. х 50 = 105100,00 грн.), зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Положення частини другої цієї статті застосовуються до суб’єктів декларування, які є службовими особами, що займають відповідальне та особливо відповідальне становище, відповідно до статті 50 цього Закону, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків (Перелік посад з високим та підвищеним рівнем корупційних ризиків, затверджено Рішенням НАЗК від 17.06.2016 №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.07.2016 за №987/29117).

 

Щодо зберігання копій квитанцій платіжних терміналів

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/408080.html повідомила.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України (далі – ПК) встановлено обов’язок платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Також платники податків зобов’язані, зокрема, забезпечити зберігання документів, визначених п.44.1 ст.44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п.44.3 ст.44 ПКУ).

Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон №265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно зі ст.2 Закону №265 розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Отже, квитанція платіжного терміналу (копія такої квитанції) не є розрахунковим документом у розумінні Закону №265.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України встановлені Законом України від 05 квітня 2001 року №2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами (далі – Закон №2346).

Так, ст.1 Закону №2346 визначені терміни та поняття, які застосовуються при здійсненні розрахунків та переказу коштів, зокрема:

● документ за операцією із застосуванням електронних платіжних засобів – документ, що підтверджує виконання операції із використанням електронного платіжного засобу, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки (п.1.5 ст.1 Закону №2346);

● електронний платіжний засіб – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ (п.1.14 ст.1 Закону №2346).

● платіжний термінал – електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з рахунка, у тому числі видачі готівки, отримання довідкової інформації і друкування документа за операцією із застосуванням електронного платіжного засобу (п.1.32¹ ст.1 Закону №2346).

Також Національним банком України (НБУ) на запит ДПС надано роз’яснення (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) щодо порядку здійснення з використанням електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ).

Враховуючи положення Закону №2346 та відповідно до зазначеного листа НБУ, ЕПЗ є інструментом доступу до рахунку, який використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку, зокрема для оплати вартості товарів і послуг. При цьому ініціювання переказу за допомогою ЕПЗ має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням ЕПЗ (квитанція платіжного термінала).

Тобто квитанція платіжного термінала лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ, а не факт продажу товару (отримання послуг), тому квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом у розумінні Закону №265.

Таким чином ДПС та НБУ мають однакову позицію щодо можливості віднесення квитанції платіжного термінала (копії такої квитанції) до розрахункового документа у розумінні Закону №265.

Отже, що копія квитанції платіжного терміналу не є первинним документом у розумінні п.44.1 ст.44 ПКУ, а тому на сьогодні відсутній обов’язок зберігання такої копії протягом терміну, встановленого п.44.3 ст.44 ПКУ.

Просимо суб’єктів господарювання взяти зазначену інформацію до відома та використовувати при здійсненні господарської діяльності.

 

Деклараційна кампанія 2020: оподаткування ПДФО іноземних доходів

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що деклараційна кампанія 2020 продовжується.

Нормами п.170.11 ст.170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною у п.167.1 ст.167 ПКУ (18 відсотків).

Водночас, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник ПДФО може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації.

У разі відсутності у платника ПДФО підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст.13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання Декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк Декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника ПДФО:

а) податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

б) поштові податки;

в) податки на реалізацію (продаж);

г) інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Сума податку з іноземного доходу платника ПДФО – резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника ПДФО відповідно до законодавства України.

 

Інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку у СЕА ПДВ платник може отримати через Електронний кабінет

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що платник податків має право реалізовувати через Електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Норми встановлені п.п.17.1.14 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до вимог п.п.14.1.56² п.14.1 ст.14 ПКУ з метою реалізації платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами своїх прав та обов’язків, визначених ПКУ, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами, наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 із змінами затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.

Вхід до інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

У приватній частині Електронного кабінету в меню «Система електронного адміністрування ПДВ» платник має доступ до інформації з системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ), а саме: реєстру операцій, реєстру транзакцій, інформації про суму перевищення.

За допомогою опції «Реєстр транзакцій» користувачі Електронного кабінету отримують перелік всіх операцій, пов’язаних з електронним рахунком у СЕА ПДВ (далі – електронний рахунок), в тому числі інформацію про тип транзакції (зарахування коштів, списання коштів тощо), загальну суму поповнення електронного рахунку, списання коштів з електронного рахунку, суму всіх кредитових оборотів по електронному рахунку, заборгованість, актуальний залишок коштів на електронному рахунку.

Крім того, згідно з абзацом третім п.200¹.5 ст.200¹ ПКУ на запит платника ПДВ йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ.

Отже, інформацію щодо залишку коштів на електронному рахунку платник ПДВ може отримати через Електронний кабінет за допомогою меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій», а також шляхом подання за допомогою програмного забезпечення для подання податкової звітності в електронній формі засобами телекомунікаційного зв’язку сервісного запиту J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» та отримати у відповідь витяг J1402301/F402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку».

 

За використання незадекларованої праці законодавством передбачена відповідальність

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що роботодавець порушує норми Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), якщо:

► не оформив із працівником трудовий договір і не повідомив про його найм органи Державної податкової служби;

► якщо офіційно виплачує лише частину заробітної плати, а решту або всю зарплату – у «конверті»;

► якщо укладено цивільно-правову угоду або договір із працівником, який фактично виконує певні трудові функції за посадою на постійному робочому місці і отримує за це винагороду на постійній основі;

► якщо роботодавець здійснює діяльність без реєстрації як юридична, або фізична особа – підприємець і при цьому наймає на роботу працівників.

У всіх вищезазначених випадках роботодавцем порушується чинне законодавство про працю (далі – КЗпП), а саме:

◄ здійснюється фактичний допуск до роботи працівників без укладання з ним трудового договору (контракту);

◄ заробітна плата (винагорода) виплачується без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податків та зборів;

◄ оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;

◄ підміна трудових відносин цивільними – використовується праця працівника без укладання з ним трудового договору (контракту).

Статтею 265 КЗпП за такі порушення передбачено накладення на роботодавців штрафних санкцій.

 

З 19 квітня 2020 року у платників виникає право на використання альтернативних РРО – програмних РРО

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що з 19 квітня поточного року ДПС надасть безкоштовне рішення, яким можна буде користуватися в частині фіскалізації торговельних операцій.

ДПС запустила MVP (minimumviableproduct) для тестування безкоштовного програмного РРО «пРРОсто».

Забезпечення розробки програмного рішення та можливості його тестування здійснюється ДПС України на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2019 року №837/2019 та Закону України від 20 вересня 2019 року №128-IX.

Це лише MVP версія для тестування. Наступні релізи будуть відбуватись після опрацювання коментарів та пропозицій від тестувальників, а також з урахуванням вимог API.

Бізнесу податкова запропонує API, завдяки якому бізнес (девелопери, розробники) зможуть розробляти власні програмні рішення відповідно до бізнес-процесів кожного з секторів.

Запропоноване програмне РРО не є ексклюзивним, наявність відкритого програмного інтерфейсу (API) дозволить розробникам програмного забезпечення пропонувати для підприємців та застосовувати для власних потреб альтернативні розробки.

Розробка не потребує сертифікації, технічної експертизи, включення до Державного реєстру моделей – достатньо виконувати вимоги законодавства, формувати, підписувати та реєструвати чеки у встановленому форматі й надавати їх покупцям товарів та отримувачам послуг, в тому числі в електронному форматі.

 

При самостійному виправленні помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску передбачена відповідальність

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що страхувальники – це роботодавці, та інші особи, які відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Норми встановлені пунктом 10 частини 1 ст.1 Закону №2464.

Відповідно до частини 11 ст.9 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Пунктами 3 та 5 частини 11 ст.25 Закону №2464 передбачено відповідальність зокрема, за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

За неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 ст.26 Закону №2464 визначено, що посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність:

► за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску;

► неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску;

► подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр), інших відомостей, передбачених Законом №2464.

У відповідності до ст.165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року №8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за порушення порядку нарахування єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі, – на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу – підприємця (далі – ФОП) або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, накладається штраф від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із правопорушень, зазначених у частині першій ст.165¹ КУпАП, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Про види розрахунків, на які не поширюється обмеження щодо граничних сум готівкових розрахунків

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, із змінами та доповненнями (далі – Положення №148) суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п.6 розділу II Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Згідно з п. 7 розділу ІІ Положення №148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі на суму, що перевищує 50 000 грн, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;

2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Пунктом 8 Положення №148 визначено, що обмеження, установлені в підпунктах 6 та 7 розділу II Положення № 148, не стосуються:

1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження;

4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;

5) використання готівкових коштів з фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій, створеного на виконання частини третьої ст.24 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» із змінами та доповненнями.

 

За неналежне ведення або неведення Книги обліку доходів і витрат передбачена відповідальність

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник ПДФО зобов’язаний відповідно до розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) подавати декларацію про майновий стан і доходи або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Норми встановлені п.п.«а» п.176.1 ст.176 ПКУ.

Форма Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2017 №591.

Відповідно до ст.164¹ Кодексу України про адміністративне правопорушення від 07 грудня 1984 року №8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП), зокрема неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст.164¹ КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

В Електронному кабінеті можна переглянути інформацію щодо реквізитів рахунка у СЕА ПДВ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, шляхом, зокрема перегляду у режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, дані системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).

Норми встановлені п.42¹.2 ст.42¹ Податкового кодексу України ПКУ.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Інформацію щодо реквізитів рахунка у СЕА ПДВ платники податків мають можливість переглянути у приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ».

 

Про запровадження єдиної звітності з єдиного внеску та ПДФО

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що з 01 січня 2021 року наберуть чинності закони України від 19 вересня 2019 року №115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» та №116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».

Обидва закони опубліковані в офіційному виданні «Голос України» від 25.09.2019 №183.

Нову єдину звітність з ПДФО та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування вперше потрібно буде подавати за І квартал 2021 року.

 

Включення неприбуткової установи до Реєстру неприбуткових установ та організацій: чи надсилається рішення до такої організації?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 440).

Включення неприбуткових організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) здійснюється згідно з положеннями пунктів 3 – 8 Порядку №440.

Абзацом восьмим п.8 Порядку №440 встановлено, що у разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.

У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку №440 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст.42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а другий залишається в контролюючому органі (абзац дев’ятий п.8 Порядку №440).

Враховуючи зазначене, у разі включення неприбуткової установи (організації) до Реєстру контролюючий орган вносить до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої установи (організації) до Реєстру. При цьому рішення про включення (повторне включення) до Реєстру такій неприбутковій установі (організації) не надсилається.

З переліком неприбуткових установ (організацій), включених до Реєстру, можна ознайомитись у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua).

 

Орендар, який продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, продовжує сплачувати орендну плату

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Норми встановлені п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Орендна плата – обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ), а платником орендної плати – орендар земельної ділянки (п.288.2 ст. 288 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 ПКУ).

Відповідно до ст.31 Закону України від 06 жовтня 1998 року №161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №161) договір оренди землі припиняється у разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст.33 Закону №161 по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, якщо платник продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від орендодавця щодо використання земельної ділянки, то до поновлення дії договору оренди такий платник буде сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі. При цьому річна сума платежу не може бути меншою розміру, встановленого п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПКУ.

 

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.п.140.5.9 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п.140.5.13 п.140.5 ст.140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відсотка оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Підпунктом 140.5.14 п.140.5 ст.140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

При цьому, згідно з п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

► бюджетні установи;

► громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

► спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

► житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

► об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

► професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

► сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

► інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування на суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перерахованих (переданих) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, положеннями ПКУ не передбачено.

 

Використовуєте працю найманих осіб без належного оформлення: контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право здійснювати фактичні перевірки і у разі наявності або отримання інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцям доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету. Під час проведення таких перевірок посадові (службові) особи органів державної податкової служби повинні діяти у межах повноважень, визначених ПКУ.

Так, згідно з п.81.1 ст.81 ПКУ посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, таких документів:

► направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

► копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці – адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПКУ, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

► службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

 

Для роботодавців запроваджено нові штрафи за порушення законодавства про працю

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 12 грудня 2019 року №378-ІХ «Про внесення змін до Кодексу Законів про працю України» (далі – Закон №378), який набрав чинності 02.02.2020, внесено зміни, зокрема до ст.265 Кодекса законів про працю України (далі – КЗпП).

Так, відповідно до внесених змін ст.265 КЗпП викладено у новій редакції, а саме: юридичні та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:

► фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження;

► вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

► порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

► недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

► недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у чотирикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп, застосовується попередження;

► недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

► вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, – у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

► порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – восьмим цієї частини, – у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення;

► вчинення порушення, передбаченого абзацом дев’ятим цієї частини, повторно протягом року з дня виявлення порушення – у двократному розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою ст.265 КЗпП, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій ст.265 КЗпП, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року               №509 «Про затвердження Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» із змінами.

У разі сплати юридичною особою або ФОП, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого ст.265 КЗпП, така постанова вважається виконаною.

Слід зауважити, що сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Закон № 378 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 01.02.2020 №20.

 

ПДВ – декларація: зміни 2020

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що ДПС України у зв’язку із набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2019 №488 «Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2011 року №167» (далі – Наказ №488) листом від 31.01.2020 №1617/7/99-00-07-03-02-07 (далі – Лист №1617) надала опис основних змін, внесених Наказом №488 до податкової звітності з ПДВ.

Так, Наказом №488 внесено зміни до форми податкової декларації з ПДВ (далі – Декларація), форми уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Внесені зміни деталізують порядок відображення у розділі І «Податкові зобов’язання» Декларації обсягів операцій з вивезення товарів за межі митної території України. Разом з цим, з рядка 5 Декларації, виділено окремий рядок 5.1 для зазначення обсягів операцій, які звільнені від оподаткування.

У новій редакції викладено також додаток 6 Декларації (далі – Д6). Так скасовано «Звіт про суми податкових пільг» та встановлено, що суб’єкти господарювання мають відображати інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності.

Замість частини третьої таблиці 1, в якій відображалися операції, що звільнені від оподаткування, впроваджено таблицю 2 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг».

Таблиця 2 (Д6) заповнюється у разі здійснення у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування ПДВ. Інформація зазначається у розрізі податкових пільг, які використовуються платником ПДВ.

Нову редакцію отримала Таблиця «Розрахунок показників щодо належності підприємства (організації) до підприємства (організації) інвалідів».

У новій редакції викладено форму Розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ для осіб, не зареєстрованих платниками податку на додану вартість. Вона, зокрема, передбачає нарахування самостійно платником суми штрафу у зв’язку з виправленням помилок у разі, якщо внаслідок уточнення збільшується сума нарахованих податкових зобов’язань.

Так, особам, не зареєстрованим як платники ПДВ, надана можливість відкоригувати задекларовані податкові зобов’язання з ПДВ, що нараховані отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Нагадуємо, що вищезазначені нововведення набрали чинності з 01.01.2020.

Детальніше про зміни у формі та заповненні Декларації у Листі № 1617, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74330.html

 

Особливості застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 20 вересня 2019 року №129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 53.

Відповідно до вищевказаного пункту, до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

При перевищенні платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

 

Оподаткування ПДВ дебіторської заборгованості у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Норми встановлені п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України.

Отже, платник ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

 

За тимчасове розміщення відходів на власній території у разі виробництва продукції тваринництва екологічний податок не справляється

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що платників екологічного податку визначено п.п.240.1.3 п.240.1 ст.240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єктом та базою оподаткування екологічного податку, що справляється за розміщення відходів, є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання (п.п.242.1.3 п.242.1 ст.242 ПКУ).

Суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину, не є платниками податку за розміщення відходів (п.240.5 ст.240 ПКУ).

Згідно з абзацом другим ст.1 Закону України від 05 березня 1998 року №187/98-ВР «Про відходи» із змінами та доповненнями (далі – Закон №187) відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Термін «розміщення відходів» визначено п.п.14.1.223 п.14.1 ст.14 ПКУ як постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Термін «відведені місця чи об’єкти» визначено абзацом шістнадцятимст. 1 Закону №187 як місця чи об’єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Відходи є об’єктом права власності. Право власності на відходи може переходити від однієї особи до іншої в порядку, передбаченому законом (ст.8 Закону №187).

Отже, суб’єкти господарювання за обсяги відходів, які утворюються в процесі господарської діяльності, зокрема у разі виробництва продукції тваринництва, і тимчасово розміщуються на власній території та в подальшому передаються для утилізації спеціалізованим підприємствам на підставі укладених договорів, не є платниками екологічного податку.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Серпень 2020
П В С Ч П С Н
« Лип    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31  
Стрічка новин

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]

Вільна боротьба

Пам’яті Олекси Довбуша У місті Коломиї[...]

Наказ про призов громадян

НАКАЗ  Військового комісара Пустомитівського районного військового комісаріату[...]
Новини податкової

Інформація 13.08.2020

З початку року до місцевого[...]

Інформація 28.07.2020

Кампанія декларування – актуальні питання! Про[...]

Інформація 27.07.2020

Новації РРО!!!  Уряд затвердив постанови про[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
2 Гостей, 1 Робот
Рекомендуємо!