Інформація 26.09.2019 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

27 Переглядів

Платник податків має кілька стаціонарних джерел забруднення: особливості подання декларації екологічного податку

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що відповідно до п.250.10 ст.250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо:

► платник екологічного податку (далі – податок) має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію екологічного податку щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо (п.п.250.10.1 п.250.10 ст.250 ПКУ);

► платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) один і той самий), то такий платник податку може подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію екологічного податку за такі джерела забруднення (п.п.250.10.2 п.250.10 ст.250 ПКУ);

► платник екологічного податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію екологічного податку за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради) (п.п.250.10.3 п.250.10 ст.250 ПКУ).

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, копії відповідних податкових декларацій подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку (п.250.8 ст.250 ПКУ).

Довідково: податкова декларація екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за  №1052/27497, із змінами.

Оподаткування доходу, отриманого ФОП – «загальносистемником», від видів діяльності, не зазначених у реєстраційних даних

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що у разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Податковим кодексом України (для – ПКУ) для фізичних осіб – платників податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО). Норми визначені п.177.6 ст.177 ПКУ.

Під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують ПДФО у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 п.14.1й ст.14 ПКУ (п.177.8 ст.177 ПКУ).

Порядок заповнення РК до ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН без факту здійснення господарських операцій

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Норми встановлені абзацом першим п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.44.1 ст.44 ПКУ.

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289) із змінами та доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно із п.201.1 ст.201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 192.1 ст.192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування (далі – РК) до ПН у разі допущення платником ПДВ помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

У разі складання ПН без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник ПДВ з метою виправлення помилки може скласти РК до неї.

У такому РК:

► у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;

► у заголовній частині РК – дані із заголовної частини ПН з індивідуальним податковим номером покупця, на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено ПН;

► у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків ПН, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» РК зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така ПН.

Про розмір нецільової благодійної допомоги, що не підлягає оподаткуванню ПДФО

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що до оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходу не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року – у 2019 році ця сума складає 2 690,00 гривень.

Норми встановлені п.п.170.7.3 п.170.7 ст.170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Слід зазначити, що положення п.п.170.7.3 п.170.7 ст.170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п.165.1.47 п.165.1 ст.165 ПКУ.

 Про оподаткування ПДФО надмірно витрачених на відрядження коштів, які не повернуто у встановлені строки

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що нормами п.164.5. ст.164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп), де

К – коефіцієнт;

Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Згідно з п.п.164.2.11 п.164.2 ст.164 ПКУ сума надміру витрачених коштів, отриманих платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п.170.9 ст.170 ПКУ, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась: особливості заповнення форми             №1ДФ

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку на доходи фізичних осіб (далі –ПДФО), а також суми утриманого з них ПДФО до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО податковим агентом протягом звітного періоду.

Норми встановлені п.п.«б» п.176.2 ст.176 ПКУ.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 із змінами (далі – Порядок №4).

Згідно з п.3.7 розділу III Порядку №4 графи 6 та 7 податкового розрахунку за формою №1ДФ заповнюються на фізичних осіб, які:

- приймались на роботу у звітному періоді (графа 6);

- були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді (графа 7).

Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються.

Навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» у реквізитах податкового розрахунку за формою №1ДФ проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами) (п.3.1 розділу III Порядку №4).

При цьому, якщо наприклад, станом на 01 квітня поточного року за трудовими договорами працювало 30 осіб, а протягом звітного кварталу одна особа звільнилась, дві особи були прийняті на роботу, то фактично протягом звітного кварталу працювало 32 особи.

Отже, якщо протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась у зв’язку із прийняттям та звільненням з місця роботи, то в графі «Працювало за трудовими договорами» податкового розрахунку за формою №1ДФ слід зазначати максимальну кількість працівників, які фактично працювали за трудовими договорами протягом звітного кварталу.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу: виправлення помилок

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа – підприємець, які є роботодавцями, повинні подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення).

Обов’язок з подання Повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір).

Форма Повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 (далі – Постанова №413).

Пунктом 2 додатка до Постанови №413 встановлено тип Повідомлення:

● «початкове» – подання інформації про прийняття працівника на роботу;

● «скасовуюче» – подається у разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до повідомлення про прийняття працівника на роботу.

У разі допущення помилки роботодавцем та необхідності внесення змін до Повідомлення подається Повідомлення типу «скасовуюче» з помилковими даними і одночасно повідомлення типу «початкове» з правильними даними.

 

Фізична особа, яка є власником квартири площею понад 300 м², не має права на пільгу з податку на нерухомість

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що п.266.4. ст.264 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість).

Так, відповідно до п.п.«а» п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПКУ база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухомість, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 м².

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Нормами п.п.266.4.3 п.2666.4 ст.266 ПКУ визначено, що пільги з податку на нерухомість, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПКУ (60 м² х 5 = 300 м²).

Обчислення суми податку на нерухомість з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку на нерухомість, загальна площа якого перевищує, зокрема 300 м² для квартири (п.п. «ґ» п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ).

Отже, якщо фізична особа є єдиним власником квартири загальною площею понад 300 м², то така особа не має права скористатися пільгою.

Крім того, за наявності у власності платника податку на нерухомість об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної – платника податку на нерухомість, загальна площа якого перевищує 300 м² для квартири сума податку на нерухомість збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Роз’яснення щодо сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що фізична особа, відвідавши державного реєстратора, написавши у нього заяву, на наступний день рахується на обліку в податковій інспекції, як фізична особа – підприємець (далі – ФОП).

Відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 01 липня 2004 року №755-IV із змінами реєстрація ФОП діє з моменту включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Звернули увагу, що ФОП обов’язково має декларувати свої доходи, це передбачено статтею 16 Податкового кодексу України.

Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування обов’язково сплачують єдиний внесок у розмірі не менше розміру мінімального страхового внеску, не залежно від того, чи займався підприємницькою діяльністю чи ні, отримував дохід чи ні.

Протягом якого часу суб’єкти господарювання зобов’язані зберігати КОРО та РК, які закінчилися?

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що відповідно до п.6 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95 – ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Платник податку на прибуток отримав оплату за послуги, надані під час перебування на єдиному податку 4-ї групи. Які наслідки?

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що платники податку на прибуток, які при визначенні об’єкта оподаткування здійснюють коригування фінансового результату на податкові різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшують, зокрема, на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Тобто підприємство – платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування, крім підприємств, які були платниками єдиного податку 4-ї групи.

Отже, платники податку на прибуток, які були платниками єдиного податку 4-ї групи, не збільшують фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриманого як оплата за послуги, що були надані під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Зазначена норма передбачена п.п.140.5.12 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України.

Відповідальність суб’єктів господарювання за несплату єдиного внеску

Фахівцями Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області проведено практикум, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

ФОП, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно не сплачених сум.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом України від 08 липня 2010 року №2464 – VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообв’язкове державне соціальне страхування», зі змінами та доповненнями, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати включно.

Питання легалізації виплати заробітної плати на контролі в Галицькому упрапвлінні ГУ ДПС у Львівській області  

Днями в Галицькому управлінні ГУ ДПС у Львівській області відбулось чергове засідання робочої групи з легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, забезпечення контролю за додержанням законодавства про працю та своєчасності і повноти сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, погашення заборгованості із заробітної плати тощо, за участю начальника та фахівців Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області.

Під час засідання було заслухано суб’єктів підприємницької діяльності щодо дотримання ними вимог трудового законодавства. За результатами обговорень їм було рекомендовано належним чином оформити трудові відносини з найманими працівниками та чітко виконувати норми законів, зокрема, в частині оплати праці. Роботодавців закликали не ігнорувати права найманих працівників на гарантований їм державою соціальний захист.

В ході наради проведено співбесіди з економічно активними боржниками стосовно сплати заборгованості страхових внесків, а також заслухано проблемні питання присутніх боржників та обговорено шляхи їх вирішення.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Жовтень 2019
П В С Ч П С Н
« Вер    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  
Стрічка новин

Інформація 19.06.2019-2

Дії платника ПДВ, якщо протягом[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]

Вільна боротьба

Пам’яті Олекси Довбуша У місті Коломиї[...]
Новини податкової

Інформація 22.10.2019-2

РРО не потрібний для ФОПів[...]

Інформація 22.10.2019

З початку року до місцевого[...]

Інформація 18.09.2019-2

З початку року до місцевого[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
7 Гостей
Рекомендуємо!