Інформація 26.06.2017 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

572 Переглядів

Змінено форму декларації акцизного податку та форму акцизної накладної

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що в бюлетені «Офіційний вісник України» від 06.06.2017 №44 опубліковано накази Міністерства фінансів України №№ 451, 452, якими внесено зміни до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, а також до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, які набрали чинності з дати оприлюднення.

Наказом № 451 затверджено Зміни до форми декларації акцизного податку (далі – Декларація) та Порядку заповнення та подання Декларації, а саме уточнено відображення після 01.01.2017 операцій з роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розділі Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» та додатку 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до Декларації, показники яких приведено у відповідність до положень підпункту 2 пункту 1, підпункту 2 пункту 8 розділу І Закону України від 20 грудня 2016 року №1791-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році».

Наказом № 452 затверджено Зміни до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального та внесено зміни до форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 №218 (далі – Наказ №218), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за №405/28535.

Зокрема, примітку 1 форми акцизної накладної та форми розрахунку коригування акцизної накладної доповнено новим типом причини «6 – виробництво пального в споживчій тарі ємністю до двох літрів (включно)», яка зазначається у разі ненадання отримувачу пального акцизної накладної/розрахунку коригування акцизної накладної.

У верхній лівій частині заявки на поповнення (коригування) залишку пального, що відвантажується на умовах, встановлених статтею 229 розділу VI Податкового Кодексу України, із змінами і доповненнями (далі – Кодекс), замість відмітки «Х» проставляється тип причини «1».

Для уповноважених юридичних осіб, які ведуть облік діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, в акцизній накладній, розрахунку коригування акцизної накладної вказуються основні реквізити особи (платника податку), що реалізує пальне, та особи – отримувача пального, зокрема назва договору, найменування уповноваженої особи та податковий номер, наданий такій особі при взятті на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 та пунктом 64.6 статті 64 глави 5 розділу II Кодексу.

Внесено зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Наказом Міністерства фінансів України від 28.04.17 р. №468 (далі – Наказ №468) внесено зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт). Наказ № 468 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 16.06.17 р. №47 та набрав чинності з цієї дати.

Форму Звіту викладено в новій редакції та встановлено, що Звіт подається до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі якщо платником податку виявлено, що в раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

– новий Звіт (із позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

– уточнюючий Звіт (із позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (із позначкою «звітний»).

Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

 Щодо правильності застосування радіокористувачами коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Державна фіскальна служба України у листі від 29.05.2017р. 13556/7/99-99-12-03-04-17 «Про коригуючі коефіцієнти» надала роз’яснення щодо правильності застосування радіокористувачами понижувальних та підвищувальних коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – Рентна плата).

Законом України від 20 грудня 2016 року 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» (далі – Закон) запроваджено коригуючі коефіцієнти до ставок Рентної плати, передбачені примітками 1 – 8 до п. 254.4 ст.254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, примітка 1 (понижувальний коефіцієнт 0,75) застосовується для платників Рентної плати – користувачів радіозв’язку у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів (далі – Платники Рентної плати).

Однак, в опублікованій 27 січня 2017 року (Відомості Верховної Ради, 2017, 4, стор.33, ст.42) редакції тексту Закону (адреса: https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1791-19/page2) у рядку 5 таблиці ставок Рентної плати для Платників Рентної плати застосована ставка у розмірі 26,21 грн. за 1 МГц смуги радіочастот на місяць та наявна примітка у вигляді позначки «1» (перша).

Водночас у оприлюдненій станом на 01 березня 2017 року редакції тексту Кодексу (Відомості Верховної Ради України, 2011, №№13-17, ст.112) (зі змінами, внесеними згідно із Законом України 1791-VIII від 20.12.2016 (Відомості Верховної Ради, 2017, 4, стор.33, ст.42) (адреса: https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/ed20170301/page39) у рядку 5 таблиці ставок рентної плати, ставку для Платників Рентної плати зазначено у розмірі 26,211 грн. за 1 МГц смуги радіочастот на місяць та без примітки.

З метою виправлення вказаної редакційної помилки ДФС листом від 18.05.2017 1622/4/99-99-12-02-03-13 звернулася до Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Таким чином, до виправлення зазначеної вище редакційної помилки Платники Рентної плати мають право застосовувати примітку 1 (понижувальний коефіцієнт 0,75) до ставок Рентної плати для обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, керуючись нормою пп.4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПКУ.

При цьому, слід врахувати, що для обрахування податкових зобов’язань по радіозв’язку у системі передавання даних з використанням шумоподібних сигналів (наприклад, для ширини смуги радіочастот 60 МГц) понижувальний коефіцієнт 0,75 застосовується до 30 МГц, решта 30 МГц оподатковуються за повною ставкою.

Не надійшло повідомлення про сплату податку на нерухоме майно – звертайтеся до органу фіскальної служби

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що в 2017 році фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно за 2016 рік.

Податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити будуть надіслані платникам податку за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня. Розрахунок буде здійснено на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів з моменту отримання повідомлення рішення.

Останнім днем сплати податку припадає на 29 серпня.

За порушення термінів сплати податків платники притягуються до відповідальності у вигляді штрафу від 10 до 20% своєчасно несплаченої суми.

З метою недопущення несвоєчасної сплати податку власникам об’єктів нерухомого майна, які володіють житловими будинками площею понад 120 кв.м., квартирами площею понад 60 кв.м., або об’єктами нежитлової нерухомості у разі неотримання податкових повідомлень – рішень на сплату податку, або ж якщо платник податку не погодиться з розрахунком податку або виявить розбіжності в наявній у нього інформації про об’єкт нерухомості, він має звернутися з оригіналами документів на нерухомість до фіскальних органів, за місцем реєстрації платника.

Останні, якщо є підстави, мають провести перерахунок суми податку і надіслати нове податкове повідомлення-рішення.

Законом України від 21 грудня 2016 року №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон №1801) визначено:

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Законом України від 21 грудня 2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон №1801) визначено:

прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2017 рік:

з 01 травня 2017 року – 1684,0 гривні.

Враховуючи розмір єдиного внеску (22%) та норми Закону №1801, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску для фізичних  осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність на  2017 рік становить:

з 01 травня 2017 року – 42100,0 грн. (1684,0 х 25).

Якщо сума доходу (прибутку) на місяць перевищує цю суму, то єдиний внесок сплачується лише з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, яка встановлена законодавством, тобто максимальна сума єдиного внеску, яку необхідно сплатити фізичній особі – підприємцю та особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, за 2017 рік складатиме:

з 01 травня 2017 року – 9262,0 грн. (42100 х 22 відсотки).

в квітні 2017 року склали 743,49 млн.грн., що на 190,54 млн.грн. більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року (в квітні 2016 року надходження єдиного внеску склали 552,95 млн. гривень).

За чотири місяці цього року надходження по єдиному внеску становлять 2 696,15 млн. грн., що на 634,48 млн. грн. більше у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року (за січень-квітень 2016 року надходження єдиного внеску склали 2 061,66 млн. гривень).

Щодо розстрочення у 2017 році податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з отриманням доходів у вигляді додаткового блага

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Державна фіскальна служба України у листі від 22.05.2017 №12893/7/99-99-13-01-03-17 надала роз’яснення щодо розстрочення у 2017 році податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з отриманням доходів у вигляді додаткового блага, відповідно до п.п. «д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до ст.37 ПКУ податковий обов’язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ та закони з питань митної справи пов’язують сплату ним податку.

База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання. База оподаткування і порядок її визначення встановлюються Кодексом для кожного податку окремо (ст.23 ПКУ).

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – податок), зокрема, визначення кола платників податку, об’єкта та бази оподаткування, ставки податку, особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів регламентується розділом IV ПКУ.

Статтею 164 ПКУ визначається база оподаткування податком, яка визначається як загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділом IV ПКУ. При цьому загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами визначеними Кодексом (п.п.164.1.1 п.164.1 ст.164 ПКУ).

Отже, при розрахунку податкових зобов’язань з податку платник податків використовує базу оподаткування і порядок її визначення, що діяв на момент нарахування (виплати, надання) доходів такому платнику податків.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п.164.2 ст.164 ПКУ, до якого, зокрема, відноситься п.п.«д» п.п. 164.2.17.

Згідно з п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ у редакції, що діяла у 2016 році, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 гривень). Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку-боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Водночас п.п.165.1.55 п.165.1 ст.165 ПКУ встановлено, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту), анульованого (прощеного) за самостійним рішенням кредитора, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо її розмір перевищує у 2016 році – 689 грн., що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. При цьому у разі дотримання кредитором умов щодо повідомлення боржника про прощення (анулювання) боргу, визначених п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ, такий боржник відображає суму зазначеного доходу у річній податковій декларації та самостійно сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Законом України від 21 грудня 2016 року №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ, які набрали чинності з 01.01.2017. Зазначеними змінами передбачено, що з 01.01.2017 платник податку при визначенні бази оподаткування податком має право за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), сплатити суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання, у порядку встановленому п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ.

Таким чином, при розрахунку загального річного доходу за результатами 2016 року платник податків не має право скористатися нормою щодо розстрочення податкових зобов’язань у порядку встановленому п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ.

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, які перераховуються на користь фізичної особи – підприємця

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що підпунктом 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Виключенням відповідно до цього положення ПКУ можуть бути тільки фізичні особи, які є платниками податку на доходи фізичних осіб. Зазначене обґрунтовується запровадженням в ПКУ уніфікованої ставки у розмірі 18 відсотків для оподаткування як податком на прибуток підприємств, так і податком на доходи фізичних осіб.

Отже, платники податку на прибуток підприємств, які нараховують штрафи, пені, неустойки відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, повинні коригувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 ПКУ.

Роз’яснення з цього приводу надано в листі Міністерства фінансів України від 10.04.2017р. №11210-09-10/9617.

Який порядок подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді?

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатки підприємства.

Крім того, платник податків отримує в контролюючому органі за місцем реєстрації або на офіційному веб-cайті ДФС України чи регіонального органу ДФС:

- текст примірного договору про визнання електронних документів;

- безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до контролюючих органів податкових документів в електронному вигляді.

Інформація на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) знаходиться в рубриці Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/.

Порядок підписання податкової звітності в електронному вигляді, у разі тимчасової відсутності керівника або головного бухгалтера

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що відповідно до п.7 р. ІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.08 №233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.08 за №320/15011, підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є:

його відповідність затвердженому формату (стандарту);

підтвердження електронного цифрового підпису платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов’язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в ст.3 Закону України від 22 травня 2003 року №852-IV «Про електронний цифровий підпис»;

чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

Отже, оскільки підставою для прийняття податкової звітності в електронному вигляді є підтвердження електронного цифрового підпису посадових осіб платника податків, підписи яких є обов’язковими для податкової звітності в паперовій формі, то посилені сертифікати відкритих ключів можуть подаватись на всіх відповідальних працівників підприємства, які мають право відповідного підпису на випадок тимчасової відсутності керівника або головного бухгалтера.

Яким чином здійснюється підписання податкової звітності у паперовому вигляді, у разі тимчасової відсутності керівника або головного бухгалтера?

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, при взятті платника податку на облік в контролюючому органі, подається заява за формою №1-ОПП, в якій зазначаються дані про керівників, головного бухгалтера чи іншу особу, на яку покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку платника податків.

Згідно із п.48.5 ст.48 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу.

У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису у відповідності до п.48.5 ст.48 ПКУ:

уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку;

фізичної особи – платника податків або його законного представника;

особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Якщо податкова декларація подається податковими агентами – юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків – фізична особа – таким платником податків (п.48.6 ст.48 ПКУ).

Якщо установчими документами платника податків не передбачено покладання на іншу особу організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків на випадок відсутності керівника або головного бухгалтера з об’єктивних причин (відпустка, відрядження, лікарняний тощо), то відповідними організаційно-розпорядчими документами підприємства тимчасово призначається особа, уповноважена на виконання таких функцій.

Отже, у разі відсутності керівника та головного бухгалтера юридичної особи на роботі з поважних причин, податкова декларація може бути підписана іншими особами, які уповноважені виконувати обов’язки керівників на час їх відсутності, за умови, що повноваження особи, яка підписала податкову декларацію, підтверджені відповідними документами (установчими, наказами чи розпорядженнями тощо), які подаються разом з податковою декларацією до контролюючого органу.

Податкову декларацію екологічного податку за новою формою слід подавати починаючи з ІІ кварталу

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Державна фіскальна служба України в листі від 04.05.2017 р. №11086/7/99-99-12-03-04-17 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку» надала роз’яснення платникам екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені).

Так, наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2016 №1177, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2017 за №116/29984 (далі – Наказ №1177) (набрав чинності з 21 лютого 2017 року) затверджені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація), а саме викладено у новій редакції додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)» до Декларації.

Раніше діючий додаток доповнено рядками 4.2.1.2.4, 4.2.2.2.4, 4.3.1.2.4, 4.3.2.2.4, які мають назву «коригуючий коефіцієнт», оскільки податкові зобов’язання з екологічного податку у частині екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) стосовно накопичених до 1 квітня 2009 року відходів обчислюються із застосуванням коригуючого коефіцієнта.

Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Таким чином, додаток 4 до Декларації за I квартал 2017 року слід було подати за старою формою, а за II квартал та наступні податкові періоди подається за новою формою, затвердженою Наказом              №1177.

Оновлено форму декларації з податку на прибуток підприємств

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017р. №467 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», яким оновлено форму декларації з податку на прибуток, опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.06.2017р. №45, і з цієї дати він набирає чинності.

Внесення змін пов’язане із запровадженням із 01 січня 2017р. змін у частині оподаткування податком на прибуток підприємств.

Враховуючи норми пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України оновлена форма декларації повинна подаватися за період, наступний за періодом її оприлюднення.

Отже, якщо платник податку на прибуток звітує поквартально, оновлену декларацію слід подати – за підсумками трьох кварталів 2017 року, якщо раз в рік – за підсумками 2018 року.

Змінено порядки проведення моніторингу контрольованих операцій і опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що 16.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №470 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №651/30519) (далі – Наказ №470), яким внесено зміни до Порядку проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядку опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 №706, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1055/27500 та №1056/27501 відповідно.

Зокрема, Наказом №470 встановлено, що платники податків зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У разі виявлення під час первинного аналізу інформації про здійснені контрольовані операції факту застосування платником податку під час здійснення контрольованих операцій умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», платник податку має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції та сум податкових зобов’язань відповідно до підпункту 39.5.4.1 пунктe 39.5 статті 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Результати первинного аналізу враховуються контролюючим органом при прийнятті рішення про направлення платнику податку запиту про надання документації згідно з підпунктом 39.4.4 пункту 39.4 статті 39 ПКУ та використовуються для подальшого аналізу звітів про контрольовані операції та документації з трансфертного ціноутворення, поданих платником податків відповідно до вимог п.39.4 ст.39 ПКУ, а також вирішення питання призначення перевірки платника податків з питань дотримання принципу «витягнутої руки».  

Наказ №470 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.06.2017 №47.

Внесено зміни до форми звіту про контрольовані операції

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що 16.06.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №468 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.05.2017 за №652/30520) (далі – Наказ №468), яким внесено зміни до форми звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та до Порядку складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за №187/28317.

Так, зокрема:

► у додатку до Звіту у таблиці «Відомості про контрольовані операції»:

- у графі 20 «Загальна вартість операції (без вирахування непрямих податків) (грн)» слова «без вирахування» замінено словами «за вирахуванням»;

- доповнено графу 23 «Цифрове значення показника рентабельності» словами «контрольованих операцій»;

- з’явилася нова графа 25 «Сторона, що досліджується»;

► у новій редакції викладено додаток до Звіту «Інформація про пов’язаність осіб».

Також у новій редакції, зокрема, викладено пункти 1 – 3 розділу І «Загальні положення» Порядку внаслідок змін терміну подання Звіту (з 1 травня на 1 жовтня), збільшення вартісних критеріїв для визнання операції контрольованими.

Крім того, у Порядку детальніше викладено інформацію та уточнено графи у додатку 1 до Порядку «Код підстави віднесення господарських операцій до контрольованих».

Наказ №468 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.06.2017 №47.

Змінено перелік обставин, які є підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що 10.06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №393 (далі – Постанова №393), якою внесено зміни до переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1235.

Зокрема, уточнено, що обставинами, які є підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу заявника, є форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій ст.141 Закону України від 02.12.1997 №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» зі змінами та доповненнями, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин:

  • сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);

  • рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.

В останньому випадку заявник додатково має подати довідку, видану відповідним місцевим органом, що має право підтверджувати наявність обставин непереборної сили.

Постанова №393 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 10.06.2017 №106.

Внесені зміни до порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що 03.06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 №377 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1215» (далі – Постанова №377).

Постановою №377, зокрема, внесено зміни до Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання або ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів для використання як сировини для виробництва етилену (далі – Порядок), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1215(далі – Постанова №1215).

Цей Порядок визначає механізм випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання легких та важких дистилятів, вироблених в Україні, на які встановлено нульову ставку акцизного податку відповідно до підпункту 229.2.1 пункту 229.2 статті 229 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), або до ввезення на митну територію України легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану без сплати акцизного податку відповідно до підпункту 229.3.1 пункту 229.3 статті 229 ПКУ для використання зазначених нафтопродуктів як сировини для виробництва етилену.

Постановою №377 приведено у відповідність до ПКУ Постанову №1215 та Порядок.

Постанова №377 опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 03.06.2017 №102. 


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Березень 2024
П В С Ч П С Н
« Лют    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Стрічка новин

Інтерв'ю з письменником

                                      «Час минає й слідів[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]
Новини податкової

Інформація 10.02.2022-3

Навчальний семінар з актуальних питань[...]

Інформація 10.02.2022-2

На «гарячій лінії» у Львівській[...]

Інформація 10.02.2022-1

У Львівській ДПІ відбувся семінар -[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
6 Гостей
Рекомендуємо!