Інформація 26.06.2017-3 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

517 Переглядів

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області тривають тренінги – навчання новацій податкового законодавства!

 Змінено форму декларації акцизного податку та форму акцизної накладної

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що в бюлетені «Офіційний вісник України» від 06.06.2017 № 44 опубліковано накази Міністерства фінансів України №№ 451, 452, якими внесено зміни до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, а також до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, які набрали чинності з дати оприлюднення.

Наказом №451 затверджено Зміни до форми декларації акцизного податку (далі – Декларація) та Порядку заповнення та подання Декларації, а саме уточнено відображення після 01.01.2017 операцій з роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розділі Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» та додатку 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до Декларації, показники яких приведено у відповідність до положень підпункту 2 пункту 1, підпункту 2 пункту 8 розділу І Закону України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році».

Наказом №452 затверджено Зміни до форми акцизної накладної, форми розрахунку коригування акцизної накладної, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального та внесено зміни до форми заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 №218 (далі – Наказ №218), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за №405/28535.

Зокрема, примітку 1 форми акцизної накладної та форми розрахунку коригування акцизної накладної доповнено новим типом причини «6 – виробництво пального в споживчій тарі ємністю до двох літрів (включно)», яка зазначається у разі ненадання отримувачу пального акцизної накладної/розрахунку коригування акцизної накладної.

У верхній лівій частині заявки на поповнення (коригування) залишку пального, що відвантажується на умовах, встановлених статтею 229 розділу VI Податкового Кодексу України, із змінами і доповненнями (далі – Кодекс), замість відмітки «Х» проставляється тип причини «1».

Для уповноважених юридичних осіб, які ведуть облік діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договорів, в акцизній накладній, розрахунку коригування акцизної накладної вказуються основні реквізити особи (платника податку), що реалізує пальне, та особи – отримувача пального, зокрема назва договору, найменування уповноваженої особи та податковий номер, наданий такій особі при взятті на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 та пунктом 64.6 статті 64 глави 5 розділу II Кодексу.

Внесено зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Наказом Міністерства фінансів України від 28.04.17 р. №468 (далі – Наказ №468) внесено зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт). Наказ № 468 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 16.06.17 р. № 47 та набрав чинності з цієї дати.

Форму Звіту викладено в новій редакції та встановлено, що Звіт подається до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У разі якщо платником податку виявлено, що в раніше поданому Звіті інформація надана не в повному обсязі, містить помилки або недоліки, такий платник податків має право подати:

– новий Звіт (із позначкою «звітний новий») до граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період;

– уточнюючий Звіт (із позначкою «уточнюючий») після граничного строку подання Звіту за такий самий звітний період.

Новий та уточнюючий звіти повинні містити повну інформацію про контрольовані операції за звітний рік, як передбачено при складанні основного Звіту (із позначкою «звітний»).

Якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Щодо розстрочення у 2017 році податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з отриманням доходів у вигляді додаткового блага, відповідно до п.п. «д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до ст.37 Кодексу податковий обов’язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими Кодекс та закони з питань митної справи пов’язують сплату ним податку.

База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання. База оподаткування і порядок її визначення встановлюються Кодексом для кожного податку окремо (ст.23 Кодексу).

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі -податок), зокрема, визначення кола платників податку, об’єкта та бази оподаткування, ставки податку, особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів регламентується розділом IV Кодексу.

Статтею 164 Кодексу визначається база оподаткування податком, яка визначається як загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених розділом IV Кодексу. При цьому загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами визначеними Кодексом (п.п. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 Кодексу).

Отже, при розрахунку податкових зобов’язань з податку платник податків використовує базу оподаткування і порядок її визначення, що діяв на момент нарахування (виплати, надання) доходів такому платнику податків.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, до якого, зокрема, відноситься п.п. «д» п.п. 164.2.17.

Згідно з п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу у редакції, що діяла у 2016 році, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році -689 гривень). Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку -боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Водночас п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу встановлено, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Отже, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту), анульованого (прощеного) за самостійним рішенням кредитора, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо її розмір перевищує у 2016 році -   689 грн., що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. При цьому у разі дотримання кредитором умов щодо повідомлення боржника про прощення (анулювання) боргу, визначених п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий боржник відображає суму зазначеного доходу у річній податковій декларації та самостійно сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Законом України від 21 грудня 2016 року №1797 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, які набрали чинності з 01.01.2017. Зазначеними змінами передбачено, що з 01.01.2017 платник податку при визначені бази оподаткування податком має право за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), сплатити суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому

задекларовано суму такого податкового зобов’язання, у порядку встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Таким чином, при розрахунку загального річного доходу за результатами 2016 року платник податків не має право скористатися нормою щодо розстрочення податкових зобов’язань у порядку встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Як здійснюється амортизація основних засобів та нематеріальних активів у разі проведення їх уцінки/дооцінки?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст.138 ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на результат переоцінки основних засобів і нематеріальних активів, що передбачає збільшення фінансового результату до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац третій п. 138.1 ст. 138 ПКУ) та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, проведеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац четвертий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).

Підпунктом 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів і нематеріальних активів, яка проведена відповідно до положень національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 ПКУ та відповідно при розрахунку податку на прибуток підприємств.

Чи виникають різниці при нарахуванні амортизації малоцінних необоротних активів та як заповнюються рядки 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ та додаток АМ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначаються відповідно до вимог ст. 138 ПКУ.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ (пп. 138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ).

Нормативним документом, що регламентує облік основних засобів та їх відображення у фінансовій звітності, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, відповідно до якого основні засоби – матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

На відміну від правил бухгалтерського обліку, у податковому обліку до малоцінних необоротних матеріальних активів відносяться активи вартістю не більше 6000 гривень та строком корисного використання не більше одного року (до 01.09.2015 – 2500 гривень).

Отже, оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, за такими активами не виникають.

Відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ, здійснюється у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі – додаток РІ до Декларації), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897:

у рядку 1.1.1 додатка РІ до Декларації відображається сума нарахованої амортизації необоротних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

у рядку 1.2.1 АМ додатка РІ до Декларації відображається сума розрахованої амортизації необоротних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Таким чином, у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів без врахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів.

Які платники податку на додану вартість можуть вибрати квартальний податковий період подання звітності з податку на додану вартість?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.202.2 ст.202 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку, які сплачують єдиний податок можуть вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається контролюючому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

У разі якщо платник податку, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.

Які терміни встановлені для складання акцизних накладних, їх реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

У разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.

Акцизна накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо акцизні накладні не були складені на ці операції) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у разі здійснення реалізації пального за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником акцизного податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок особи, що реалізує пальне).

Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Яким чином в розділах та додатках до декларації акцизного податку заповнюються вартісні показники та курс гривні до євро – в гривнях з копійками чи без?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 №841), особи, визначені як платники акцизного податку складають та подають декларацію акцизного податку, додатки до Декларації є її невід’ємною частиною.

Порядком передбачено заповнення усіх показників Декларації (крім додатків) у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами.

Тобто вартісні показники розділів Декларації заповнюються лише у гривнях без копійок.

В Додатках 1 та 11 офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), зазначається у гривнях з округленням до чотирьох знаків після коми.

Округлення вартісних показників у Додатках до декларації здійснюється наступним чином:

в графах 15, 16 та 17 Додатка 1 вказуються суми податкового зобов’язання нараховані за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, заповнені у гривнях з копійками та округлена до двох знаків після коми;

у графі 20 Додатка 11 проставляються суми податкового зобов’язання з акцизного податку, нараховані за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, в гривнях із заокругленням до чотирьох знаків після коми;

суми податкового зобов’язання нараховані за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, у додатках 2, 5 та додатку 7 заповнюються у гривнях з копійками з відповідним округленням до двох знаків після коми;

у додатках 3 та 4 суми податкового зобов’язання нараховані за відповідним кодом товару згідно з УКТ ЗЕД, заповнюються у гривнях з копійками з відповідним округленням до трьох знаків після коми.

Підсумкові суми податкового зобов’язання у зазначених додатках зазначаються з округленням до цілого значення (у гривнях без копійок).

Додаток 6 до Декларації в частині розрахункових даних заповнюється у гривнях з двома знаками після коми (у т.ч. сума податкового зобов’язання з акцизного податку за гр.5 та за гр.6); підсумкова сума за Додатком 6 зазначається у гривнях без копійок, округлення сум відбувається за загальновстановленими правилами.

Додаток 8 до Декларації заповнюється відповідно до вимог розділів, які він уточнює – тобто у гривнях без копійок.

Як особа, отримувач пального, може отримати інформацію щодо реєстрації платником акцизного податку контрагента?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що ДФС щодня оприлюднює на власному офіційному веб-порталі інформацію з Реєстру платників із зазначенням ідентифікаційних та реєстраційних даних платників акцизного податку з реалізації пального.

Будь-яка особа може отримати інформацію щодо реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку з реалізації пального, скориставшись пошуковим сервісом «Дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального».

Доступ до пошуку відкритий в «Електронному кабінеті платника», до якого можна увійти за адресою https://cabinet.sfs.gov.ua або скориставшись на веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) банерами «Інформація з реєстрів» чи «Електронний кабінет платника».

 

За якими цінами здійснюється продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що продаж сигарет (з фільтром, без фільтру) у роздрібній мережі здійснюється за цінами, не вище за максимальні роздрібні ціни (далі – МРЦ) встановлені виробниками або імпортерами товарів, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Тобто, до МРЦ (100 відс.) додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 відсотків. Вартість тютюнових виробів, вище за яку не дозволено їх реалізацію, можна отримати помноживши МРЦ (вказану на пачці) на 1,05.

Продаж тютюнових виробів (крім сигарет) здійснюється за цінами, рівень яких визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (крім акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) та акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що становить 5 відсотків вказаної вартості.

Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, які перераховуються на користь фізичної особи – підприємця

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що підпунктом 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь осіб, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Виключенням відповідно до цього положення Кодексу можуть бути тільки фізичні особи, які є платниками податку на доходи фізичних осіб. Зазначене обґрунтовується запровадженням в Кодексі уніфікованої ставки у розмірі 18 відсотків для оподаткування як податком на прибуток підприємств, так і податком на доходи фізичних осіб.

Отже, платники податку на прибуток підприємств, які нараховують штрафи, пені, неустойки відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, повинні коригувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Кодексу.

Роз’яснення з цього приводу надано в листі Міністерства фінансів України від 10.04.2017 р. N 11210-09-10/9617.

Який порядок підписання податкової звітності в електронному вигляді, у разі тимчасової відсутності керівника або головного бухгалтера?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.7 р. ІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.08 №233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.04.08 за №320/15011, підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є:

його відповідність затвердженому формату (стандарту);

підтвердження електронного цифрового підпису платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов’язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в ст. 3 Закону України від 22 травня 2003 року №852-IV «Про електронний цифровий підпис»;

чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

Отже, оскільки підставою для прийняття податкової звітності в електронному вигляді є підтвердження електронного цифрового підпису посадових осіб платника податків, підписи яких є обов’язковими для податкової звітності в паперовій формі, то посилені сертифікати відкритих ключів можуть подаватись на всіх відповідальних працівників підприємства, які мають право відповідного підпису на випадок тимчасової відсутності керівника або головного бухгалтера.

Податкову декларацію екологічного податку за новою формою слід подавати починаючи,          з ІІ кварталу

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Державна фіскальна служба України в листі від 04.05.2017 р. N11086/7/99-99-12-03-04-17 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку» надала роз’яснення платникам екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені).

Так, наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2016 N1177, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2017 за N116/29984 (далі – Наказ N1177) (набрав чинності з 21 лютого 2017 року) затверджені зміни до форми Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація), а саме викладено у новій редакції додаток 4 «Розрахунок за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)» до Декларації.

Раніше діючий додаток доповнено рядками 4.2.1.2.4, 4.2.2.2.4, 4.3.1.2.4, 4.3.2.2.4, які мають назву «коригуючий коефіцієнт», оскільки податкові зобов’язання з екологічного податку у частині екологічного податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) стосовно накопичених до 1 квітня 2009 року відходів обчислюються із застосуванням коригуючого коефіцієнта.

Згідно з пунктом 46.6 статті 46 Податкового кодексу України до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Таким чином, додаток 4 до Декларації за I квартал 2017 року слід було подати за старою формою, а за II квартал та наступні податкові періоди подається за новою формою, затвердженою Наказом N 1177.

Який порядок подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатки підприємства.

Крім того, платник податків отримує в контролюючому органі за місцем реєстрації або на офіційному веб-cайті ДФС України чи регіонального органу ДФС:

- текст примірного договору про визнання електронних документів;

- безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до контролюючих органів податкових документів в електронному вигляді.

Інформація на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) знаходиться в рубриці Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/.

Яким чином здійснюється підписання податкової звітності у паперовому вигляді, у разі тимчасової відсутності керівника або головного бухгалтера?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, при взятті платника податку на облік в контролюючому органі, подається заява за формою №1-ОПП, в якій зазначаються дані про керівників, головного бухгалтера чи іншу особу, на яку покладено обов’язки з ведення бухгалтерського обліку платника податків.

Згідно із п.48.5 ст.48 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу.

У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису у відповідності до п.48.5 ст.48 ПКУ:

уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку;

фізичної особи – платника податків або його законного представника;

особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Якщо податкова декларація подається податковими агентами – юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків – фізична особа – таким платником податків (п.48.6 ст.48 ПКУ).

Якщо установчими документами платника податків не передбачено покладання на іншу особу організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків на випадок відсутності керівника або головного бухгалтера з об’єктивних причин (відпустка, відрядження, лікарняний тощо), то відповідними організаційно-розпорядчими документами підприємства тимчасово призначається особа, уповноважена на виконання таких функцій.

Отже, у разі відсутності керівника та головного бухгалтера юридичної особи на роботі з поважних причин, податкова декларація може бути підписана іншими особами, які уповноважені виконувати обов’язки керівників на час їх відсутності, за умови, що повноваження особи, яка підписала податкову декларацію, підтверджені відповідними документами (установчими, наказами чи розпорядженнями тощо), які подаються разом з податковою декларацією до контролюючого органу.

Чи враховується вартість товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у платників єдиного податку при коригуванні (збільшенні або зменшенні) фінансового результату?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 135 ПКУ.

Базою оподаткування є грошове вираження об’єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПКУ з урахуванням положень ПКУ (п. 135.1 ст. 135 ПКУ).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Відповідно до норм ПКУ при коригуванні (збільшенні або зменшенні) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) вартість товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у платників єдиного податку, не враховується.

Який порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлений у п. 57.11 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 57.11.1 п. 57.11 ст. 57 ПКУ у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ.

Згідно з п.п. 57.11.2 п. 57.11 ст. 57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених п.п. 57.11.3 п. 57.11 ст. 57 ПКУ), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 ПКУ контрольованими. Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Положення п. 57.11.1 ст. 57 ПКУ поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями п. 57.11 ст. 57 ПКУ, незалежно від того, чи є особа платником податку.

Підпунктом 57.11.5 п. 57.11 ст. 57 ПКУ визначено, що авансовий внесок з податку на прибуток, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ або міжнародних договорів України.

Особливості заповнення коду товару та коду послуги в податковій накладній

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що нова форма податкової накладної передбачає обов’язкове заповнення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) та коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Кодексом дозволено зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду (крім підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається в податковій накладній повністю (10 знаків).

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД затверджено Законом України від 19.09.13 N584-VII “Про Митний тариф України”.

При складанні податкової накладної за операціями з постачання самостійно виготовлених товарів платник податку самостійно визначає відповідність таких товарів певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, керуючись Законом N 584 та Поясненнями до УКТ ЗЕД, затвердженими наказом ДФС від 09.06.15 N 401.

Інформацію про код товарів згідно УКТ ЗЕД, яка зазначається в податковій накладній, можна отримати в регіональних торгово-промислових палатах.

В той же час УКТ ЗЕД не містить кодів для окремих товарів (наприклад, об’єкти незавершеного будівництва, нерухомого майна, земельні ділянки, тощо).

Як визначено п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом МФУ від 31.12.15 №1307, ДФС визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних.

Довідник таких умовних кодів розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: https://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/dovidniki-/288992.html.

Для визначення кодів послуг використовується Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.10 N457.

ДКПП використовується лише для визначення кодів послуг. Коди видів продукції з ДКПП для визначення кодів товарів не використовуються.

З питання визначення кодів послуг згідно з ДКПП платники податків мають можливість звернутися до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Зазначена норма визначена пп. 201.1 “і” ст. 201 Податкового кодексу та роз’яснена листом ДФС України від 16.06.2017 р. № 15731/7/99-99-15-03-02-17.

Для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, код товару згідно з УКТ ЗЕД в податковій накладній зазначається повністю (10 знаків)

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що нова форма податкової накладної передбачає обов’язкове заповнення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) та коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Кодексом дозволено зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду (крім підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України код товару згідно з УКТ ЗЕД (графа 3.1 табличної частини податкової накладної) зазначається повністю (10 знаків).

Отже, починаючи з 1 січня 2017 року при здійсненні платниками податку операцій з постачання товарів у податковій накладній в обов’язковому порядку зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних і імпортних товарів – 10 знаків, для інших товарів – не менше 4 знаків).

При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД (графа 3.1 податкової накладної) зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати).

Отже, якщо здійснюється постачання підакцизного товару або товару, ввезеного на митну територію України, у графі 3.1 має бути вказаний десятизначний код товару.

Одночасно у разі постачання імпортованого товару у графі 3.2 (код ознаки імпортованого товару) проставляється позначка “Х”.

Графа 3.2 заповнюється на всіх етапах постачання товару, який було ввезено на митну територію України.

Код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо).

Заповнення в одному рядку граф 3.1 (код товру згідно з УКТ ЗЕД), 3.2 (код ознаки імпортованого товару) та 3.3 (код послуги згідно ДКПП) одночасно або граф 3.2 та 3.3 не допускається.

Зазначена норма визначена пп. 201.1 “і” ст. 201 Податкового кодексу та роз’яснена листом ДФС України від 16.06.2017 р. № 15731/7/99-99-15-03-02-17.

Які суб’єкти господарювання належать до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об’єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ У ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.«ж» п.п.266.2.2 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Згідно з п.п.14.1.235 п.14.1 ст.14 ПКУ сільськогосподарський товаровиробник – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

 


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Жовтень 2021
П В С Ч П С Н
« Вер    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Стрічка новин

Інтерв'ю з письменником

                                      «Час минає й слідів[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]
Новини податкової

Інформація 24.09.2021-4

Про порядок отримання витягу з[...]

Інформація 24.09.2021-3

Питання подання одноразової  (спеціальної) добровільної декларації  Львівська[...]

Інформація 24.09.2021-2

Львівська ДПІ інформує щодо змін[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
4 Гостей
Рекомендуємо!