Інформація 26.05.2020-2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

81 Переглядів

Як подати документи в податкову в електронному вигляді

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок) на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

Платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) чи кваліфікованої електронної печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Після накладання КЕП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня.

Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка у день надходження, або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня, або за 1 годину до його закінчення.

За результатами автоматизованої перевірки платнику надсилається перша квитанція протягом двох годин з часу отримання електронного документа контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком, формується друга квитанція, яка є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Якщо платником надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що платнику надійшла друга квитанція про прийняття.

 

Про порядок подання уточнюючого розрахунку за формою № 1ДФ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами (далі – Порядок № 4).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період так і за попередні періоди (п. 4.3 Порядку № 4).

У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 Порядку № 4).

Відповідно до п. 4.4 Порядку № 4 порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Коригування показників розділу I «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку»:

► для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» – на виключення рядка;

► для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» – на введення рядка;

► для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього п. 4.4 Порядку № 4, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Коригування показників розділу II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір»:

► підрозділ «Оподаткування процентів»: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів – виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;

► підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею – виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;

► підрозділ «Військовий збір»: для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір – виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.

 

Про термін подання заяви за формою №1-ПДВ «єдинником» у разі добровільного переходу на загальну систему оподаткування

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України (далі – ПКУ), у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

Норми встановлені п. 183.4 ст. 183 ПКУ.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст.293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Згідно з п.183.3 ст.183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п.6 п.180.1 ст.180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

 

До уваги платників ПДВ!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до            п.4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 зі змінами та доповненнями рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – це рахунок, відкритий платнику ПДВ в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство), на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому, при заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ:

- у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

- у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

- у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

- у полі «№рахунка» необхідно заповнювати номер електронного рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ за стандартом IBAN.

Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Постанова № 22).

Згідно з п. 3.7 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у полі «Призначення платежу» друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».

 

Щодо перенесення терміну подання заяви для обрання спрощеної системи оподаткування

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що для новостворених фізичних осіб – підприємців, у яких 10-ий день з дня їх державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день, термін подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплати ПДВ, переноситься на перший робочий день, наступний за вихідним або святковим днем.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 розд. XIV «Спеціальні режими оподаткування» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (п.п.298.1.2 п. 298.1 ст.298 ПКУ).

Слід зазначити, що ПКУ не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви у разі, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.

Разом з тим, згідно з частиною першою ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст.252 ЦКУ).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п’ята п. 254.5 ст. 254 ЦКУ).

 

Чи включається до доходу ЮО – платника ЄП третьої групи відшкодована орендарем сума комунальних платежів?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п.292.1 ст. 292 ПКУ).

До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість за звітний період також включається сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

До суми доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за звітний період включається вартість реалізованих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених ПКУ.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст. 283 Господарського кодексу України (далі – ГКУ).

Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст. 286 ГКУ).

Таким чином, сума комунальних платежів, яка згідно договору оренди відшкодовується орендарем окремо від орендної плати, включається до доходу юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи (орендодавця).

 

Верховна Рада України удосконалила норми законодавства щодо нарахування та сплати ЄСВ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Верховна Рада України прийняла Закон «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо усунення дискримінації за колом платників) (законопроєкт № 2166). Наразі Закон передано на підпис Президенту України.

Законом удосконалено норми чинного законодавства щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).

Законом, зокрема, передбачено:

1) Звільнення від сплати ЄСВ за себе осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю.

Крім того, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства звільнятимуться від сплати ЄСВ за себе, якщо вони отримують пенсію за вислугу років.

Такі особи зможуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

2) Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільнятимуться від сплати за себе ЄСВ за умови взяття їх на облік як фізичних осіб-підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно в якості ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

3) Фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, звільнятимуться від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску (в 2020 році – 1039,06 гривень). Такі особи зможуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про збір та облік ЄСВ (в 2020 році –70 845,00 гривень). При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Довідково: відповідно до Закону про збір та облік ЄСВ основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

При цьому податковим органам з метою правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати ЄСВ надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

4) Скасування обов’язку фізичних осіб-підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства сплачувати ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску у разі, якщо такими платниками не отримувались доходи (прибутки) у звітному кварталі або місяці.

Такі платники матимуть право самостійно визначити базу нарахування ЄСВ, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом про збір та облік ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

5) Платники ЄСВ (зокрема, ФОП), якщо вони не є роботодавцями, звільнятимуться від виконання обов’язків платника ЄСВ, визначених Законом про збір та облік ЄСВ, на весь період їх незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях за заявою члена сім’ї або платника ЄСВ, після його визволення та/або після закінчення його лікування (реабілітації), що підтверджується даними державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника.

6) Підлягають списанню нараховані та несплачені або нестягнуті суми недоїмки разом зі штрафами та пенею, нараховані фізичним особам – підприємцям (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, які з 01.01.2017 і до дня набрання чинності цим Законом не отримували доходи (прибутки) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом подали державному реєстратору заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності або податковому органу заяву про зняття з обліку.

Проведення процедури списання потребує підтвердження припинення підприємницької діяльності такою фізичною особою або зняття її з обліку, подання платником заяви про списання боргу (недоїмки) з єдиного внескутазвітностіу порядку та за формою, встановленими наказом Міністерства фінансів України (якщо вона не була подана раніше), здійснення податковим органом перевірки та прийняття рішення про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску або відмови у його списанні.

Зазначені норми набувають чинності з 1 січня 2021 року.

Із законопроектом можна ознайомитися за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66921. 

За матеріалами пресслужби Державної податкової служби України.

 

До уваги державних підприємств!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2020 року №349 ,,Про внесення змін до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями” внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №138.

Відповідно до внесених змін, за результатами фінансово-господарської діяльності, починаючи з 1 січня 2020 року державні підприємства відраховують 80 відсотків чистого прибутку, замість 90 відсотків.

Постанова КМУ від 6 травня 2020 року № 349 ,,Про внесення змін до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями”

 

В умовах карантину використання «ЗІР» стає ще більш актуальнішим

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що наголошує платникам, що онлайн ресурсом «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» (далі – «ЗІР») можна користуватись 24 години, 7 днів на тиждень, у будь-який зручний час.

Інформація на «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» оновлюється щоденно та містить запитання-відповіді, письмові консультації, нормативні документи та інформаційні матеріали з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДПС.

Державна податкова служба постійно вдосконалює сервіси, за допомогою яких надаються інформаційно-довідкові послуги фізичним та юридичним особам. Сьогодні такі сервіси набули особливої актуальності, адже платники податків можуть не відвідувати податкову, максимально використовуючи засоби електронного зв’язку.

Скориставшись функціональною кнопкою «Нове у розділі», користувачі «ЗІР» мають можливість в один клік здійснити вибірку та ознайомитись із запитаннями-відповідями, документами, відповідями на письмові звернення або всіма одночасно (в залежності від обраного джерела пошуку), внесеними в «ЗІР» протягом останніх семи календарних днів. Крім того, у разі необхідності ознайомлення з інформацією за відповідним тематичним напрямом, критерії можуть бути додатково деталізовані по обраному податку (збору, платежу, внеску), напряму пошуку, типу платника, ключовим словам тощо. За допомогою цих сервісів користувачі також можуть дізнатися про терміни подання звітності та сплати податків (зборів), користуватися можливістю покрокового пошуку інформації, розміщеної в інтерактивних мапах.

Нагадую, що наразі платники податків також мають можливість безкоштовно завантажити мобільні додатки «ЗІР» на базі Android та iOS, мобільна версія сайту знаходиться за посиланням: http://m.zir.tax.gov.ua.

 

Чи має право ЮО – платник ЄП укладати договори переуступки прав вимоги боргу щодо відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг)?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) ( п. 291.6 ст. 291 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі ( п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (п.п.14.1.255 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Згідно із ст. 512 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).

Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦКУ).

Отже, укладення договору переуступки прав вимоги боргу юридичними особами – платниками єдиного податку третьої групи є механізмом розрахунку по правочину купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі, а отже не дає права суб’єкту господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

 

Як визначається ЮО – платником ЄП третьої групи дохід при безоплатному отриманні товарів (робіт, послуг)?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для юридичної особи платника єдиного податку третьої групи доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (п. 292.3 ст. 292 ПКУ).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Слід зазначити, що відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З огляду на зазначене, до суми доходу юридичної особи платника єдиного податку третьої групи включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін. При цьому поняття звичайна ціна визначено п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, з урахуванням особливостей, обумовлених ст. 39 ПКУ.

 

Нагадуємо про способи та терміни подання Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) до контролюючих органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у контролюючих органах в один із таких способів:

засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;

на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти;

надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти.

У разі надсилання Звіту поштою страхувальник зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання звіту, передбаченого у розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі ‒ Порядок).

Така звітність вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв’язку від платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поштового відправлення із звітністю.

Звіт, складений з порушенням вимог, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.

Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

Форми та строки подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) передбачено у Порядку.

 

Для переходу на спрощену систему оподаткування заяву можна подати дистанційно

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що у разі обрання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності заяву про її застосування можна подати через Електронний кабінет.

Як це зробити?

За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа – підприємець має змогу направити до органу ДПС разом із супровідним листом заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Датою подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування разом із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

 

Віднесення витрат за розрахунково-касове обслуговування до складу витрат ФОП – «загальносистемника»

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичної особи – підприємця (далі – ФОП) є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

До переліку інших витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування належить, зокрема, плата за розрахунково-касове обслуговування (п. п.177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Розрахунково-касове обслуговування – це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов’язані з переказом коштів з рахунку (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором (п.1.37 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).

Отже, суми коштів, сплачені ФОП – платником ПДФО на користь банку за надані послуги з розрахунково-касового обслуговування, пов’язані з веденням господарської діяльності (відкриття, закриття, переоформлення рахунків, відкритих безпосередньо на ФОП, надання виписок з рахунків тощо), включаються до складу витрат такої ФОП на загальній системі оподаткування.

 

Щодо перенесення терміну подання заяви для обрання спрощеної системи оподаткування

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що для новостворених фізичних осіб – підприємців, у яких 10-ий день з дня їх державної реєстрації припадає на святковий або вихідний день, термін подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплати ПДВ, переноситься на перший робочий день, наступний за вихідним або святковим днем.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 розд. XIV «Спеціальні режими оподаткування» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації (п.п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Слід зазначити, що ПКУ не передбачено перенесення граничного строку подання такої заяви у разі, якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день.

Разом з тим, згідно з частиною першою ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша ст. 252 ЦКУ).

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п’ята п. 254.5 ст. 254 ЦКУ).

 

Зміни для фізичних осіб – платників ПДВ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що згідно з п. 183.18 ст.183 Податкового кодексу України особі, що реєструється як платник ПДВ, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати ПДВ.

Нормами п.п.2 п.1.6 розділу І Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, із змінами (далі – Положення №1130) встановлено, що індивідуальний податковий номер для фізичних осіб становить 12-розрядний числовий номер такої структури: 1-10-й знаки – реєстраційний номер облікової картки платника податків, 11-й та 12-й знаки – контрольні розряди, алгоритм формування яких встановлює Державна податкова служба України.

Для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, стосовно яких замість реєстраційного номера облікової картки платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань внесено серію (за наявності) та номер паспорта, 1-10-й знаки 12-розрядного індивідуального податкового номера включають номер паспорта.

Зазначена норма передбачена з 09.03.2020 у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2020 № 30 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ №30).

До внесених Наказом № 30 змін індивідуальний податковий номер для фізичних осіб становив 10-значний реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Новий алгоритм формування індивідуального податкового номера застосовується під час реєстрації ФОП платником ПДВ, починаючи з 09.03.2020.

Нормами п. 1.6 розділу І Положення № 1130 визначено, що індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.

Подання Звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) до контролюючих органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у контролюючих органах в один із таких способів:

засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації ЕЦП відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;

на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;

на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти;

надсилання поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення за умови, що у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти.

У разі надсилання Звіту поштою страхувальник зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання звіту, передбаченого у розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 із змінами і доповненнями.

Така звітність вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв’язку від платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поштового відправлення із звітністю.

Звіт, складений з порушенням вимог, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.

Відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.

 

До уваги платників податків!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що подання електронних документів здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу.

Платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) чи кваліфікованої електронної печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами) (п. 3 розд. ІІ Порядку).

Після накладання КЕП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 4 розд. II Порядку).

Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 8 розд. ІІ Порядку) у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення (п. 9 розд. ІІ Порядку).

За результатами автоматизованої перевірки платнику надсилається перша квитанція протягом двох годин з часу отримання електронного документа контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня (абзац перший п. 11 розд. ІІ Порядку).

Якщо автору протягом встановленого строку (абзац перший п. 11 розд. ІІ Порядку) після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом (абзац третій п. 11 розд. ІІ Порядку).

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком, формується друга квитанція, яка є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа (абзац перший п. 12 розд. ІІ Порядку).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 14 розд. ІІ Порядку).

Якщо платником надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що платнику надійшла друга квитанція про прийняття (п. 15 розд. ІІ Порядку).

 

Ключові дати запровадження програмних РРО перенесено

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що у зв’язку з карантином відтерміновано запровадження нових правил використання РРО, а саме:

до 01 серпня 2020 року перенесено застосування програмних РРО, як альтернативу класичним РРО;

до 01 серпня 2020 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО підприємцями – платниками єдиного податку другої – четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення.

Зверніть увагу, що надання платних послуг у сфері охорони здоров’я, виключено із зазначеного переліку.

Як наслідок, такі послуги можна буде надавати в межах зазначеного ліміту до 01 січня 2021 року.

З 01 січня 2021 до 01 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО підприємцями – платниками єдиного податку 2-ї – 4-ї груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п.11 ст.9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

 

Затверджено Порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків, зборів, ЄСВ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Кабінет Міністрів України 29 квітня 2020 року затвердив Порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади.

Єдиний рахунок впроваджується з 1 січня 2021 року. Він відкривається на ім’я Державної податкової служби України у Казначействі. Платник податків за його бажанням може використовувати такий рахунок для сплати платежів. Для цього він повинен подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Кодексу.

Платник податків має право повідомити про використання або відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Через єдиний рахунок можна буде сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Нагадую, що Верховною Радою України прийнято Закони України від 04 жовтня 2019 року № 190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та від 13 квітня 2020 року№ 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Фізична особа здає в оренду свою нерухомість. Чи обов’язково реєструватися фізичною особою-підприємцем?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм Податкового кодексу України без реєстрації орендодавця фізичною особою – підприємцем.

У разі надання в оренду власного майна без реєстрації підприємцем податок складатиме 19,5% від суми орендної плати (18% – податок на доходи фізичних осіб та 1,5% – військовий збір).

У разі реєстрації підприємцем та обрання спрощеної системи оподаткування податок складатиме 944,60 грн. щомісячно або 5% від суми орендної плати відповідно для 2 та 3 груп платників єдиного податку.

Слід також зазначити, що фізичні особи – підприємці, які надають в оренду:

- земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара;

- житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів;

- нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів

не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування.

 

Інформація для платників акцизного податку – виробників дезінфекційних засобів

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540), яким внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, підрозділ 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ Законом № 540 доповнено, зокрема пунктами 293.2 і 293.5.

Тимчасово, до 31 травня 2020 року, акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва дезінфекційних засобів (п. 293.2 підрозділу 5 розділу XX ПКУ).

На виробників лікарських засобів, які здійснюють виробництво дезінфекційних засобів з використанням спирту етилового, акцизний податок з якого справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, не поширюються вимоги до обладнання виробництв витратомірами-лічильниками (п. 293.5 підрозділу 5 розділу XX ПКУ).

 

Оподаткування ПДВ операцій з придбання у резидента повіреним – резидентом для довірителя – нерезидента рекламних послуг

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

Місцем надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у п. 186.3 ст. 186 ПКУ, зокрема, рекламних послуг, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання (п.п. «є» п. 186.3 ст. 186 ПКУ).

Базою оподаткування ПДВ для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ (п. 189.4 ст. 189 ПКУ).

Оскільки місцем постачання резидентом – платником ПДВ рекламних послуг повіреному – резиденту є митна територія України, то операція з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ.

Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників ПДВ, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 ПКУ.

Враховуючи те, що місцем постачання придбаних рекламних послуг повіреним – резидентом довірителю – нерезиденту є місце постачання їх за межами митної території України, то зазначена операція не є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому повірений – резидент не має права на формування податкового кредиту при придбанні таких послуг.

 

Несплата (несвоєчасна сплата) єдиного внеску роботодавцем – є недоїмкою

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Норми встановлені ч.12 ст.9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 частини 1 ст.1 Закону №2464 суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою.

Відповідно до п.3 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449) із змінами і доповненнями, контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема:

► платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

► платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом 3 робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

◄ платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції №449 (страхувальникам, які використовують найману працю), протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

◄ платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (фізичним особам – підприємцям, у тому числі тим, які обрали спрощену систему оподаткування, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розділу VІ Інструкції № 449).

Водночас, слід зазначити, що закони України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»), та від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесли зміни до Закону № 2464.

Відповідно до внесених змін від сплати єдиного внеску з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року тимчасово звільняються лише за себе наступні категорії платників:

фізичні особи – підприємці, у тому числі «єдинники»;

► особи, які провадять незалежну професійну діяльність;

► члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Зазначені платники на власний розсуд вирішують питання такого звільнення.

А у разі, якщо вони прийняли рішення сплачувати єдиний внесок з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року, то ця інформація зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період.

Крім того, тимчасово не застосовуються штрафні санкції за порушення, вчинені у періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року, а саме за:

● несвоєчасну сплату єдиного внеску;

● неповну або несвоєчасну сплату єдиного внеску одночасно з видачею авансових платежів;

● несвоєчасне подання до податкових органів звітності.

При цьому, за кожне неподання звітності, несвоєчасне її  подання, подання не за встановленою формою у березні, квітні та травні поточного року до платника не застосовується штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ці ж самі дії, вчинені платником, до якого протягом року було застосовано штраф, також не накладається штраф у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання звітності, несвоєчасне її подання або подання не за встановленою формою.

Крім того, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

 

Дистанційна взаємодія з контролюючими органами економить час

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що 09.03.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.01.2020 №30 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 30), яким розширено коло осіб, уповноважених платником ПДВ на подання до контролюючого органу запиту про отримання витягу з реєстру платників ПДВ.

Так, вищезазначеним Наказом №30 передбачено можливість подати такий запит особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку.

Запит про отримання витягу з реєстру платників ПДВ за формою № 1-ЗВР (код форми j 1301704) можливо подати за допомогою Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua) або будь-якого іншого програмного забезпечення, що використовується для подання звітності.

Звертаємо увагу платників, що користуючись електронними сервісами ДПС України, заощаджується час.

ДПС на офіційному вебпорталі представлена низка електронних сервісів, які допомагають спілкуватись з контролюючими органами дистанційно:

● Електронний кабінет, через який можна подати звітність, отримати довідку тощо https://cabinet.tax.gov.ua/login

● Реєстри податкової https://cabinet.tax.gov.ua/registers

● Пошук фіскального чека https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check

● Пошук марки акцизного податку https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark

● Дізнайся більше про свого бізнес-партнера https://tax.gov.ua/businesspartner

● Бланки податкової звітності https://cabinet.tax.gov.ua/form

● Он-лайн – консультація https://cabinet.tax.gov.ua/help/sendlist.html#label-sendlist

● Отримання довідки про доходи в електронному вигляді https://www.youtube.com/watch?v=84w1m93W3nM

● Декларація про майновий стан і доходи для громадян https://www.youtube.com/watch?v=i9prExAfrY4

 

Про термін, в який необхідно подати уточнюючу декларацію з податку на нерухомість, у разі зміни бази оподаткування

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість) – юридичні особи самостійно обчислюють суму цього податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми визначені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухомість обчислюється для попереднього власника за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Оскільки для інших випадків зміни бази оподаткування (зміна cтавок або кодів типу об’єкта, введення/скасування пільг, скасування права власності, зміна частки у праві власності на об’єкт тощо) нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не визначений термін подання уточнюючої Декларації, то на вказані випадки поширюється норма п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, а саме уточнююча Декларація має надаватися протягом 30 календарних днів з дня зміни бази оподаткування.

Водночас слід зазначити, що згідно з п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухомість юридичними особами сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній Декларації.

 

Верховна Рада України удосконалила норми законодавства щодо нарахування та сплати ЄСВ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/419230.html повідомила, що Верховна Рада України прийняла Закон «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо усунення дискримінації за колом платників) (законопроєкт № 2166). Наразі Закон передано на підпис Президенту України.

Законом удосконалено норми чинного законодавства щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).

Законом, зокрема, передбачено:

1) Звільнення від сплати ЄСВ за себе осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю.

Крім того, фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства звільнятимуться від сплати ЄСВ за себе, якщо вони отримують пенсію за вислугу років.

Такі особи зможуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

2) Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільнятимуться від сплати за себе ЄСВ за умови взяття їх на облік як ФОП та провадження ними одного виду діяльності одночасно в якості ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

3) ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, звільнятимуться від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску (в 2020 році – 1039,06 гривень). Такі особи зможуть бути платниками ЄСВ за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (в 2020 році –70 845,00 гривень). При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Довідково: відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» основне місце роботи – це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

При цьому податковим органам з метою правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати ЄСВ надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

4) Скасування обов’язку фізичних осіб-підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства сплачувати ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску у разі, якщо такими платниками не отримувались доходи (прибутки) у звітному кварталі або місяці.

Такі платники матимуть право самостійно визначити базу нарахування ЄСВ, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

5) Платники ЄСВ (зокрема, ФОП), якщо вони не є роботодавцями, звільнятимуться від виконання обов’язків платника ЄСВ, визначених Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на весь період їх незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях за заявою члена сім’ї або платника ЄСВ, після його визволення та/або після закінчення його лікування (реабілітації), що підтверджується даними державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника.

6) Підлягають списанню нараховані та несплачені або нестягнуті суми недоїмки разом зі штрафами та пенею, нараховані фізичним особам – підприємцям (крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, які з 01.01.2017 і до дня набрання чинності цим Законом не отримували доходи (прибутки) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим Законом подали державному реєстратору заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності або податковому органу заяву про зняття з обліку.

Проведення процедури списання потребує підтвердження припинення підприємницької діяльності такою фізичною особою або зняття її з обліку, подання платником заяви про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску та звітності у порядку та за формою, встановленими наказом Міністерства фінансів України (якщо вона не була подана раніше), здійснення податковим органом перевірки та прийняття рішення про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску або відмови у його списанні.

Зазначені норми набувають чинності з 01 січня 2021 року.

Із законопроектом можна ознайомитися за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66921.

 

 

Зміни у застосуванні РРО

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Верховною Радою України прийнято закони України від 20 вересня 2019 року №128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі – Закон № 129).

Зазначеними законами, зокрема, запроваджується низка новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

1. Суб’єктам господарювання буде дозволено при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, в якості яких можливо буде застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо). Програмний РРО за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.

Слід зазначити, що для уникнення втрат, у першу чергу суб’єктів малого та мікробізнесу (дрібних підприємців), відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.

2. Передбачається запровадження механізму компенсації споживачу коштів, сплачених за придбаний товар (послугу), якщо такому споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС (далі – механізм «Кешбек»).

Так, якщо споживачу надано касовий чек РРО, проте інформація про такий чек відсутня на сервері ДПС, споживач має право звернутися до контролюючого органу про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків та, у разі їх підтвердження, має можливість отримати з бюджету як компенсацію 100 відсотків вартості придбаного товару, який йому було реалізовано з порушенням вимог чинного законодавства.

Механізм «Кешбек» запроваджується, в першу чергу, для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки, які не є фіскальними, проте на вигляд схожі на фіскальні чеки.

3. Передбачається впровадження обов’язкового застосування РРО фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – платниками єдиного податку ІІ та ІІІ групи при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами.

Крім того, перед цим передбачається впровадження обов’язку застосування РРО для ФОП (платників єдиного податку другої та третьої груп), які провадять певні ризикові види діяльності (продаж товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, торгівля ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, готелів тощо, реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках).

4. За незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачається деяке збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій, оскільки діючі норми щодо розміру штрафних санкцій було прийнято ще у      2000 році. При цьому ніяких додаткових штрафів до вже передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265) не встановлюється.

5. Також Законом № 128 передбачається обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (до цього було тільки для пального).

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно до п. 7 ст. 17 Закону № 265 до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533) було перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону № 128 і Закону № 129.

Так, відповідно до підпунктів 4 та 5 розділу І Закону № 533 набрання чинності законами № 128 та № 129 відтерміновується:

з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних РРО і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;

з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку другої та третьої груп, які провадять ризикові види діяльності;

з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма ФОП – платниками єдиного податку другої та третьої груп.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/418924.html

 

Завантаження кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів у разі відмови від публікації їх на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).

Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

Тобто, клієнти (користувачі), які відмовилися від публікації кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС, мають можливість завантажити власні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою Програми.

Детальну інформацію щодо роботи Програми та покрокову інструкцію, зокрема стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, розміщено в Настанові користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС за посиланням Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».

 

Операція із внесення ФОП майна до статутного фонду юрособи в обмін на корпоративні права є об`єктом оподаткування ПДВ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

Згідно із п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема обмін.

Якщо фізична особа – підприємець зареєстрована платником ПДВ, то операція із внесення такою особою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права є об’єктом оподаткування ПДВ.

 

До уваги платників акцизного податку – виробників електричної енергії!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до ст.1 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2019):

► виробник електричної енергії (далі – виробник) – це суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії;

► виробництво електричної енергії – це діяльність, пов’язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів.

Господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії (ст. 9 Закону № 2019).

Згідно з п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками акцизного податку є, зокрема, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу (п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 ПКУ).

При цьому, базою оподаткування акцизним податком відповідно до п.п. 214.1.3 п. 214.1 ст. 214 ПКУ є вартість реалізованої електричної енергії без ПДВ.

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електричної енергії є дата підписання акту прийому-передачі електричної енергії (п. 216.10 ст. 216 ПКУ).

Оскільки використання для власного споживання виробленої електричної енергії не передбачає передачу (відвантаження) підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами базою оподаткування операцій з передачі (відвантаження) електричної енергії власного виробництва для забезпечення своєї власної господарської діяльності є виробнича собівартість такої електричної енергії. При цьому, собівартість повинна включати всі витрати на придбання, витрати на переробку та інші витрати, понесені під час доставки запасів до їх відповідного місцезнаходження та приведення їх у відповідний стан.

Отже, електрична енергія, яка використовується для власного споживання виробниками електричної енергії, що мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії, є об’єктом оподаткування акцизним податком.

Виробник електричної енергії, що отримав відповідну ліцензію, буде платником акцизного податку з операцій передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки.

Водночас, реалізація електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії відноситься до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню  (п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ).

Тому, у разі, якщо виробник здійснюватиме виробництво електричної енергії, виробленої на кваліфікованих когенераційних установках та використовуватиме її для власних потреб, то у такого виробника не виникатиме податкове зобов’язання з акцизного податку.

 

Термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа можна перевірити

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС наступним чином:

1. За посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».

Для цього в полі:

«код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);

«Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);

«УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).

При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.

Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

2. За допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».

Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо терміну його дії.

 

Продаж агентом (повіреним) авіаквитків на міжнародні авіаперевезення на підставі агентських договорів: оподаткування ПДВ

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів авіаційним транспортом згідно із п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є об’єктом оподаткування ПДВ.

Відповідно до п. 186.2 ст. 186 ПКУ місцем постачання послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачання продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання, є місце фактичного їх постачання.

Згідно із п.195.1 ст.195 ПКУ операції з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються ПДВ за ставкою 0 %.

Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

У разі здійснення продажу агентом (повіреним) авіаквитків на міжнародні авіаперевезення на підставі агентських договорів з авіакомпанією – резидентом або авіакомпанією – нерезидентом, операції з продажу таких квитків підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 0 %.

При цьому, винагорода, отримана агентом (повіреним) на підставі агентських договорів з авіакомпанією – резидентом або авіакомпанією – нерезидентом, оподатковується ПДВ за ставкою 20 %.

 

Деякі особливості заповнення декларації у разі переходу права власності на транспортний засіб протягом звітного року

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація юридичною особою – платником транспортного податку подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а транспортний податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Норми встановлені п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року транспортний податок обчислюється попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт (п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» зі змінами.

Рядок 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: «Звітна», «Звітна нова», «Уточнююча».

Згідно з примітками 2 та 3 інформації до Декларації:

- поле «починаючи з» заповнюється у разі подання Декларації щодо транспортних засобів, придбаних протягом звітного року або отриманих у разі переходу права власності на транспортні засоби протягом звітного року (зазначається номер місяця арабськими цифрами);

- поле «з урахуванням уточнень з» заповнюється у разі уточнення податкових зобов’язань (зазначається номер місяця арабськими цифрами).

Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча», у разі переходу права власності (набуття/втрати права власності) на транспортні засоби протягом звітного року, заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», де зазначається арабськими цифрами номер місяця звітного року, в якому виникло/втрачено право власності на транспортні засоби.

Враховуючи зазначене, при поданні Декларації з типом «Уточнююча» заповнюється поле «з урахуванням уточнень з», яке означає, що у платника протягом року змінюється кількість об’єктів оподаткування (відбувся перехід права власності (набуття/втрата права власності) на транспортні засоби).

Поле «починаючи з» заповнюється у Декларації з типом «Звітна» у разі виникнення протягом року об’єкта оподаткування (до цієї дати у платника об’єктів оподаткування не було).

 

Перейшли зі спрощеної системи на загальну систему оподаткування: що з податком на прибуток підприємств?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

Норми визначені п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку третьої групи, зокрема юридичними особами, здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 ст. 298 ПКУ (п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Так, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Згідно з п. 294.1 ст. 294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – період з дня державної реєстрації до  31 грудня того ж року.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств (далі – податок), крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Поряд з цим, п. 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

З урахуванням зазначеного, платники єдиного податку, які з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, враховуючи положення абзацу «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ.

 

Податковим агентам про заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа при сплаті ПДФО

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО, передбачений розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.

Норми встановлені п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, призначеного для сплати податків та зборів до бюджетів, здійснюється відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 із змінами (далі – Порядок № 666).

Згідно з п.1 Порядку №666 при заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа в полі 3:

► друкується розділовий знак ”;”;

► друкується один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

Тобто у полі 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, який складається податковим агентом щодо ПДФО, проставляється або код ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи, або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом, такого податкового агента.

 

Єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої фізособі згідно з договором оренди нерухомого (рухомого) майна

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Згідно з частиною 1 ст.759 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособі згідно з договором найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.

 

Коли, у разі самостійного виправлення помилки при нарахуванні ПДФО, податковий агент несе відповідальність?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ),              п.169.4 ст.169 якого визначено порядок проведення податковим агентом перерахунку сум нарахованих доходів та утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування.

Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати визначено ст. 127 ПКУ.

Так, п.127.1 ст.127 ПКУ встановлено, що передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку ПДФО, передбаченого п.169.4 ст.169 ПКУ, та виправляється у наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.

Крім того, ст. 129 ПКУ визначено порядок нарахування і сплати пені. Відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Також п. 119.2 ст. 119 ПКУ встановлена відповідальність податкового агента за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них ПДФО, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника ПДФО та/або до зміни платника ПДФО тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.

Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.

При цьому положеннями ст. 50 ПКУ врегульовано питання виправлення платниками податків помилок, допущених у податковій звітності, зокрема якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються.

 

РРО: новації 2020 року

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що Закон України від 17 березня 2020 року №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» вніс зміни, зокрема, до законів України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та №129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».

Так, до 01 серпня 2020 року перенесено запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), як альтернативу класичним РРО.

Також до 01 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – «єдинниками» другої, третьої та четвертої групи незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг доходу у них протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень.

Незалежно від обсягу доходу зазначеними «єдинниками» обов’язково застосовуються РРО та/або програмні РРО, якщо вони здійснюють:

► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01 січня до 01 квітня 2021 року розширюється перелік видів діяльності, під час здійснення яких ФОП – «єдинники» другої, третьої та четвертої групи зобов’язані використовувати РРО та/або програмні РРО незалежно від обсягу доходу.

До них належать:

► реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

► продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

► продаж товарів та надання послуг через мережу Інтернет;

► реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

► роздрібна торгівлю вживаними товарами у магазинах;

► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;

► діяльність туристичних агентств та операторів;

► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

► реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до затвердженого переліку.

Таким чином, до 01 квітня 2021 року відтерміновано обов’язкове запровадження РРО та/або програмних РРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу.

Нагадуємо, що ФОПи – «єдинники» першої групи РРО та/або програмні РРО не застосовують.

 

ФОП – «єдинники» – власники земельних ділянок у разі припинення діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Норми встановлені статтями 269 і 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п.269.2 ст. 269 ПКУ).

Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п.4 п. 297.1 ст.297 ПКУ).

Статтею 3 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV зі змінами та доповненнями визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

Тобто, у разі припинення господарської діяльності, фізична особа – підприємець (далі – ФОП) не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.

Отже, ФОП – платники єдиного податку – власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками) у разі припинення господарської діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах.

 

Отримуйте довідки про відсутність заборгованості в електронному вигляді!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733 затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Порядок №733).

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), що надається відповідно до Порядку №733, формується за відсутності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Для отримання Довідки платникові необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява) за формою згідно з додатком 2 до Порядку №733.

Заява подається платником (на його вибір):

► у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі –уповноважений орган);

► в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.

Заява повинна містити, серед іншого:

- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині Електронного кабінету з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.

Довідково: про подання заяви стосовно надання довідки про відсутність заборгованості можливо ознайомитись у відеоуроці від податкової №6 на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6153.html ;

 на ютуб-каналі ДПС за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=g3M1TsVr1S8 ;

та сторінці ДПС у мережі Fаcеbook за посиланням:  https://www.facebook.com/TaxUkraine/videos/685039742249060/ .

 

ФОП – провайдер має право застосовувати спрощену систему оподаткування

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до ПКУ щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129) п.п.8 п.п.291.5.1 п.291.5 ст. 291 ПКУ викладено у новій редакції.

Так, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП)), які здійснюють таку діяльність: діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Частиною п’ятою п. 298.3 ст. 298 ПКУ визначено, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010), затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами.

Наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 визначено, що до КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку» розділу 61 «Телекомунікації (електрозв’язок)» включається, зокрема надання доступу до мережі Інтернет через мережі, встановлені між клієнтами та інтернет-провайдерами, що не належать або контролюють ISP, таких як комутований доступ до мережі Інтернет тощо.

Відповідно до понять, наведених у ст. 1 Закону України від 18 листопада  2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» із змінами та доповненнями, розділяються поняття оператора телекомунікацій та провайдера телекомунікацій.

Так, провайдер є суб’єктом господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку.

Тобто ФОП, у разі надання провайдерських послуг доступу до мережі Інтернет має право здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування за умови, що таким провайдером не надаються послуги, визначені п.п. 8 п.п. 291.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Липень 2020
П В С Ч П С Н
« Чер    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Стрічка новин

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]

Вільна боротьба

Пам’яті Олекси Довбуша У місті Коломиї[...]

Наказ про призов громадян

НАКАЗ  Військового комісара Пустомитівського районного військового комісаріату[...]
Новини податкової

Інформація 30.06.2020

Для платників єдиного податку Як зазначив[...]

Інформація 25.06.2020

Актуальні питання, пов’язані із запровадженням[...]

Інформація 24.06.2020

Карантин триває. Як змінилися терміни[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
8 Гостей, 3Роботів
Рекомендуємо!