Інформація 25.09.2020 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

56 Переглядів

Застосування суб’єктами господарювання реєстраторів розрахункових операцій

Про це інформував начальник Львівської ДПІ Андрій Зубрицький під час брифінгу для представників засобів масової інформації.

Інформував, що на даний час суб’єкти господарювання в своїй господарській діяльності при проведенні розрахунків повинні застосовувати належним чином зареєстровані РРО або програмні РРО (далі – ПРРО).

Повідомив, що ПРРО можна встановити на смартфон, планшет, комп’ютер чи інший будь-який гаджет, який має операційну систему та підключення до Інтернет.

Автоматична реєстрація ПРРО через Електронний кабінет або Єдине вікно подання електронної звітності.

Акцентував увагу, що відповідно ст.9 Закону від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є перелік випадків можливості суб’єктів господарювання не застосовувати в своїй господарській діяльності РРО, а саме:

- при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання;

- при виконанні банківських операцій, крім (операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків);

- при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій;

- при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках.

- при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО або ПРРО до Податкового кодексу України, а саме:реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи та другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Повідомив, що норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами за готівкові кошти на ринках.

Відповідальність за порушення Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Звертаю увагу, що при здійсненні розрахунків за товари (послуги), платники повинні застосовувати РРО та відображати реальні показники обсягу реалізованої продукції. Збільшення обсягів розрахункових операцій, проведених через РРО, в подальшому вплине на збільшення доходів до оподаткування, а відповідно і на надходження до бюджету.

 

Які послуги можна отримати через Електронний кабінет

Про це інформував начальник Львівської ДПІ Андрій Зубрицький під час брифінгу для представників засобів масової інформації.

Інформував, що у зв’язку з запровадженням в Україні карантину і з метою запобігання поширення вірусу COVID-19 рекомендуємо платникам податків утриматися від відвідування центрів обслуговування платників без нагальної потреби та користуватися електронними сервісами ДПС для подання звітності, сплати податків та для отримання адміністративних послуг.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Розповів, що у приватній частині Електронного кабінету платник має змогу:

відправити до будь-якого контролюючого органу листа в електронному вигляді (меню «Листування з ДПС»);

доступу до особистої інформації, зокрема реєстраційних та облікових даних (меню «Облікові дані»), даних інтегрованих карток (меню «Стан розрахунків з бюджетом»), переліку отриманих документів та поданої звітності платника податків (меню «Вхідні/вихідні документи»);

переглянути стан розрахунку з бюджетом (меню «Стан розрахунків з бюджетом»);

отримати витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС, надіславши запит на його отримання;

отримати довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи;

надіслати запити на отримання інформації, заяви на реєстрацію платником окремих податків, отримати витяги з реєстрів;

створювати та надсилати електронні документи: податкової та статистичної звітності, звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

скористатися іншими електронними сервісами та отримати корисну інформацію.

 

Як отримати електронні довірчі послуги від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС ?

Для отримання електронних довірчих послуг від Кваліфікованого надавача довірчих послуг ІДД ДПС слід знати, що:

1. Строк чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів становить не більше 2 (двох) років з моменту їх формування.

2. Відповідно до Регламенту Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС кваліфіковані сертифікати відкритих ключів надаються виключно в електронному вигляді шляхом їх розміщення на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) (далі – Сайт Надавача).

3. Згенерувати особисті ключі можливо:

3.1. Безпосередньо у відокремлених пунктах реєстрації Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС (далі – ВПР).

3.2. На Сайті Надавача за допомогою онлайн сервісу «Генерація ключів». Перед генерацією особистого ключа рекомендуємо переглянути «Відеоінструкцію з самостійної генерації ключів заявником».

4. У зв’язку з тим, що в межах електронних довірчих послуг не передбачено надання послуг з копіювання, друку та заповнення реєстраційних карток, бланків та інших документів, продаж або безоплатне надання носіїв ключової інформації, генерація особистих ключів виконується на носії користувача (з’ємні флеш-носії, оптичні носії CD/DVD, захищені носії ключової інформації тощо). Слід зауважити, що кожен особистий ключ користувача повинен бути записаний на окремий носій інформації.

5. Ідентифікація особи, яка звернулася до Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС, здійснюється за паспортом громадянина України, а за його відсутності паспортом громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову, посвідкою на тимчасове/постійне проживання, посвідченням біженця або паспортом громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі.

Щодо підготовки документів та реєстрації, то необхідно ознайомитись з Регламентом Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС та умовами Договору про надання електронних довірчих послуг та погодитись з порядком надання зазначених послуг.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на офіційному інформаційному ресурсі Надавача https://acskidd.gov.ua

Також для завантаження форм реєстраційних документів та зразків їх заповнення, перегляду переліку документів, необхідних для реєстрації, з наведеного нижче переліку слід обрати відповідну вам категорію та перейти за посиланням:

 

електронна печатка для РРО (Юридична особа)

 

електронна печатка для РРО (Фізична особа)

 

юридична особа

 

філії та представництва юридичної особи

 

фізична особа

 

іноземні представництва

 

органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності

 

договір про спільну діяльність/договір управління майном/угода про розподіл продукції

 

технологічні сертифікати

Звернув увагу, якщо заповнено реєстраційні заяви, зібрано необхідні документи для реєстрації та отримання електронних довірчих послуг, слід звернутися до будь-якого представництва Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС.

 

Закон України №466: перший звітний період з трансфертного ціноутворення за новими правилами

Як зазначив начальник Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб Р.Савчук, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466) до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема до п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39, яким встановлено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Повідомлення про участь в міжнародній групі компаній подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Інформація, яку має містити повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, встановлена п.п. 39.4.2.2 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України.

Нагадую, що відповідно до п. 53 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України норми п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України щодо подання платниками податків повідомлення про участь у міжнародній групі компаній – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.

Таким чином, за 2020 рік у разі здійснення контрольованих операцій разом із звітом про контрольовані операції подається повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Що стосується подання глобальної документації (мастер-файлу), то відповідно до п.п.39.4.9 п. 39.4 ст.39 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надіслати запит з вимогою надати глобальну документацію з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) платнику податків, що входить до складу міжнародної групи компаній, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи компаній, дорівнює або перевищує еквівалент 50 мільйонів євро. 

Запит на подання глобальної документації (майстер-файла) може бути направлений не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше дванадцяти місяців і не пізніше тридцяти шести місяців після закінчення звітного року.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) має бути надана платником податків до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту.

Якщо в Україні зареєстровані два та більше платників податків, що входять до складу однієї і тієї ж міжнародної групи компаній, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, направляє запит про надання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файла) лише одному з таких платників податків за своїм вибором (п.п.39.4.7 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.53 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України вперше запити контролюючих органів до платників податків про подання глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році.

 

Як повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені

Як зазначила начальник Львівського відділу по роботі з податковим боргом М.Вайтюк, що платник податків має право повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання (ст.43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені:

1.Відсутність податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. При цьому для його погашення платник має право використати зазначену суму переплати, подавши відповідну заяву на перекид.

2.Подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку).

Заява подається у довільній формі до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення, в якій необхідно зазначити напрям перерахування коштів:

- на поточний рахунок платника податків в установі банку;

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

 

Закон України №466: до уваги платників рентної плати

Як зазначив начальник Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб Р.Савчук, що Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466), до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема в частині справляння рентної плати.

Так, внесено зміни щодо критеріїв застосування ставок рентної плати (п.252.20 ст.252 Податкового кодексу України), а також коригуючих коефіцієнтів до них та їх розміру (п. 252.22 ст. 252 Податкового кодексу України).

Нагадую, що базовим звітним (податковим) періодом для Рентної плати є календарний квартал (п.257.1 ст.257 Податкового кодексу України). Отже, декларування податкових зобов’язань з рентної плати за II квартал 2020 року необхідно було здійснювати шляхом складання окремих додатків 1 до податкової декларації з рентної плати, у яких сума податкових зобов’язань з рентної плати за кожним відповідним видом товарної продукції обчислюється:

- за період з 01.04.2020 по 22.05.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок рентної плати та коефіцієнтів до них, що діяли до набрання чинності Законом №466;

- за період з 23.05.2020 по 30.06.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок рентної плати та коефіцієнтів до них, що визначені Законом №466.

 

Закон 466: Продаєте чи обмінюєте більше ніж два транспортних засоби протягом року-сплатіть до бюджету податок

Як зазначила начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб Н.Щур, що Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, щодо оподаткування доходу, отриманого від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда.

Так, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18%.

Відповідні зміни до п.173.2 ст.173 ПКУ набрали чинності з 23 травня 2020 року.

 

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання та пені можна повернути

Як зазначила начальник Львівського відділу по роботі з податковим боргом М.Вайтюк, що платник податків має право повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання відповідно до п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені:

Відсутність податкового боргу (п. 43.1 ст. 43 ПКУ).

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. При цьому для його погашення платник має право використати зазначену суму переплати, подавши відповідну заяву на перекид.

Подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Заява подається у довільній формі до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення, в якій необхідно зазначити напрям перерахування коштів:

- на поточний рахунок платника податків в установі банку;

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

 

Нововведення Закону №466: податок з доходу нерезидента

Як зазначив начальник Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб Р.Савчук, що запроваджені Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX, які внесли корективи та удосконалення в регулювання міжнародного оподаткування платників податків в Україні.

Цим Законом, з 23 травня 2020 року внесено зміни до п.103.2. ст.103 та п.103.3. ст.103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які мають на меті введення наскрізного підходу при застосуванні міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування та деталізують визначення бенефіціарного власника доходу.

Так, податкові вигоди у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, передбачені міжнародним договором, не надаються стосовно відповідного виду доходу або прибутку, якщо головною або переважною метою здійснення відповідної господарської операції нерезидента з резидентом України було безпосереднє або опосередковане отримання переваг, які надаються міжнародним договором у вигляді звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку. Ця норма не застосовується, якщо буде встановлено, що отримання таких переваг відповідає об’єкту та цілям міжнародного договору України. У разі якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж передбачені цим пунктом, застосовуються відповідні правила міжнародного договору.

У разі, якщо отримувач доходу є нерезидентом, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу, дозволяється застосування міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу, в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку, за умови надання особі (податковому агенту) таких документів:

а) від отримувача доходу – заяви у довільній формі про відсутність у нього статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, а також про наявність такого статусу у нерезидента, який надав документи, зазначені у пп. «б»;

б) від бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу – заяви у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу та документів, які підтверджують такий статус (зокрема, але не виключно, ліцензії,

договори, офіційні листи компетентних органів), а також документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами п. 103.4 ст.103 ПКУ.

Крім цього, до п.103.3. ст.103 ПКУ внесено доповнення стосовно поняття бенефіціарного власника та визначення випадків, коли юридична або фізична особа не є бенефіціарним отримувачем доходу для цілей застосування правил міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.

Так, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні (якщо відповідна умова передбачена міжнародним договором), вважається особа, що має право на отримання таких доходів та є вигодоотримувачем щодо них (має право фактично розпоряджатися таким доходом).

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не є юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або виконує лише посередницькі функції щодо такого доходу, про що, зокрема, можуть свідчити такі ознаки:

зазначена особа не має достатньо повноважень або у випадку, підтвердженому фактами та обставинами, не має права користуватися та розпоряджатися таким доходом, та/або

зазначена особа передає отриманий дохід або переважну його частину на користь іншої особи незалежно від способу оформлення такої передачі та зазначена особа не виконує суттєвих функцій, не використовує значні активи та не несе суттєві ризики в операції з такої передачі, та/або зазначена особа не має відповідних ресурсів (кваліфікованого персоналу, основних засобів у володінні або користуванні, достатнього власного капіталу тощо), необхідних для фактичного виконання функцій, використання активів та управління ризиками, пов’язаних з отриманням відповідного виду доходу, які лише формально покладаються (використовуються, приймаються) на зазначену особу у зв’язку із здійсненням операції з такої передачі.

Якщо нерезидент – безпосередній отримувач доходу з джерелом походження з України не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу, то під час виплати такого доходу застосовуються положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу.

У цьому випадку обов’язок доведення того, що нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такого доходу покладається на такого нерезидента або на нерезидента, який звертається із заявою до контролюючого органу про повернення зайво утриманого податку.

 

Закон №466: розширено права контролюючих органів

Як зазначила начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб Н.Щур, що під час проведення перевірок з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками податківці мають право отримувати пояснення від роботодавців та їх працівників щодо укладення трудових договорів, заробітної плати, її оподаткування.

Виключено право отримувати зазначені пояснення про отримані пасивні доходи та додаткові блага.

Детальніше: підпункт 20.1.47 статті 20 ПКУ.

Стало:

20.1.47. отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання податковим агентом податкового законодавства щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом;

Було:

20.1.47. отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання податковим агентом податкового законодавства щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом.

 

Відповідальність за порушення здійснення розрахунків з використанням платіжного терміналу, який не поєднаний з РРО або ПРРО

Як зазначив начальник Львівської ДПІ А.Зубрицький, що при здійсненні розрахунків з використанням платіжного терміналу суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій із роздрукуванням розрахункових документів.

У разі невиконання цієї умови передбачена відповідальність згідно з ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі:

- 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;

- 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Що стосується проведення розрахункових операцій через програмний РРО у разі використання платіжних терміналів (платіжних карток), то на даний час здійснюється інтеграція безкоштовних програмних рішень з банківськими сервісами, які дозволять без додаткових пристроїв (платіжних терміналів) здійснювати безготівкові платежі за товари/послуги.

 

Терміни розстрочення грошових зобов’язань

Як зазначила начальник Львівського відділу по роботі з податковим боргом М.Вайтюк, що розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із п.100.8 ст.100 ПКУ затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.

Повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року та за межі поточного бюджетного року визначені п.100.8 та .п.100.9 ст.100 ПКУ.

Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

Таким чином, згідно з положеннями чинних нормативно-правових актів мінімальним терміном є:

- для відстрочення грошових зобов’язань – 1 календарний місяць з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника,

- для відстрочення податкового боргу – 1 календарний місяць з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про відстрочення),

- для розстрочення грошових зобов’язань – 2 календарних місяці з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;

- для розстрочення податкового боргу – 2 календарних місяці з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про розстрочення).

 

Відсутність інвестиційного прибутку при продажу корпоративних прав не звільняє фізичну особу від подання декларації

Як зазначила начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб Н.Щур, що відповідно до пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України отриманий фізичними особами протягом календарного року інвестиційний дохід (крім сум доходу, які не оподатковуються) підлягає обов’язковому відображенню в податковій декларації про майновий стан та доходи за звітний рік з визначенням загального фінансового результату (інвестиційного прибутку або інвестиційного збитку), навіть якщо продаж інвестиційного активу здійснено через торговця цінними паперами.

Відповідно до законодавства термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

При продажу, обміну, зворотному викупі інвестиційного активу, поверненні особі коштів або майна, попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, громадяни отримують інвестиційний дохід.

До складу загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 ст. 170 Податкового кодексу України.

Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку податковим (звітним) періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого податкового (звітного) року (пп.170.2.1 ст.170 Кодексу).

При продажу інвестиційного активу фізичною особою з використанням послуг торговця цінними паперами, включаючи банк, який розраховує інвестиційний прибуток фізичної особи та сплачує податок до бюджету, фізична особа не звільняється від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів.

 

Запроваджено трирівневу структуру документації з трансфертного ціноутворення

Як зазначив начальник Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб Р.Савчук, що Законом України від 16 січня 2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженості у податковому законодавстві», (далі – Закон №466), який набрав чинності з 23 травня 2020 року, запроваджено трирівневу структуру документації з трансфертного ціноутворення.

Відповідно до оновленої редакції пп. 39.4.2 п.39.4 статті 39 Податкового кодексу України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, разом із звітом про такі операції зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, також повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Підпунктом 39.4.2.2 п.39.4 ст. 39 Кодексу визначено невиключний перелік інформації, яку має містити таке повідомлення. Визначено, що форма та порядок складання такого повідомлення затверджуються Міністерством фінансів України. Дане повідомлення подається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній має містити:

  • дані щодо материнської компанії;

  • дані щодо юридичної особи, яка є уповноваженим учасником Групи на подання звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній;

  • дату останнього для фінансового року для консолідованої звітності;

  •  інформацію щодо розміру сукупного консолідованого доходу Групи за рік, що передує звітному.

Відповідно до внесених змін запроваджують трирівневу структуру документації з трансфертного ціноутворення. Трирівнева модель звітності з ТЦ, рекомендована ОЕСР (крок 13 Плану BEPS) дозволить створити сприятливі умови для ведення бізнесу в Україні та здійснювати контроль над операціями в рамках міжнародних груп компаній.

Трирівнева структура документації з ТЦ, що запроваджується, відповідає положенням Глави V «Документація» та додатків до неї з Настанов ОЕСР 2017 та містить:

1) Документація з трансфертного ціноутворення (локальний файл) має містити:

  • дані про особу, яка є стороною контрольованої операції та пов’язаних осіб платника податків:

  • контрагента контрольованих операцій;

  • фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків;

  • осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 25 і більше відсотків;

  • осіб корпоративними правами яких у розмірі 25 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків.

  • якщо платник податків входить до міжнародної групи компаній документація повинна містити:

  • копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованих операціях;

  • копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), в підготовці яких не брав участь центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику;

  • копію аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період.

2) Глобальна документація з трансфертного ціноутворення (майстер-файл) – подається платником податків, який входить до складу міжнародної групи компаній, річний дохід якої дорівнює або перевищує еквівалент 50 млн. євро.

Документація подається протягом 90 календарних днів з дня отримання запиту, але не раніше 12 і не пізніше 36 місяців з дати закінчення фінансового року, встановленого міжнародною групою компаній, до якої належить такий платник податків, а у разі відсутності відомостей про встановлений міжнародною групою компаній фінансовий рік – не раніше 12 місяців і не пізніше 36 місяців після закінчення звітного року.

Глобальна документація з трансфертного ціноутворення має містити інформацію про:

  • організаційну структуру Групи (у вигляді графічної схеми);

  • загальний опис діяльності Групи;

  • нематеріальні активи, які використовуються Групою;

  • фінансову діяльність Групи;

  • консолідовану фінансову звітність;

  • перелік і опис односторонніх договорів про попереднє узгодження ціноутворення.

3) Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (country-by-country reporting) – подається коли сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, в яку входить платник податків, перевищує еквівалент 750 млн. євро та за наявності однієї з обставин:

  • платник податків є материнською компанією Групи;

  • платник податків уповноважений материнською компанією на подання звіту у розрізі країн Групи;

  • материнська компанії не подає звіт тане уповноважує іншого учасника Групи на подання;

  • між Україною та іноземною юрисдикцією розташування материнської компанії підписано договір про обмін податковою інформацією, але не набув чинності порядок обміну звітами.

Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній складається за фінансовий рік та повинен містити інформацію в розрізі кожної юрисдикції, у якій зареєстрований учасник міжнародної групи компаній або в якій міжнародна група компаній здійснює свою діяльність, а саме:

  • назву держави (території) реєстрації;

  • загальну суму доходів (виручки), у тому числі з розбивкою на окремі угоди;

  • суму нарахованого та сплаченого податку на прибуток підприємств (корпоративного податку);

  • розмір статутного капіталу;

  • суму нерозподіленого (накопиченого) прибутку;

  • чисельність працівників;

  • балансову вартість матеріальних активів;

  • основні види діяльності, що здійснюються учасниками Групи.

Крім того, відповідно до перехідних положень Податкового Кодексу, норми щодо подання платниками податків:

- повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (МГК) – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік;

- глобальної документації з ТЦ (майстер-файлу) – вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році;

- звіту у розрізі країн МГК вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню про автоматичний обмін міждержавними звітами.

 

Створіть електронний підпис та користуйтеся Електронним кабінетом

Як зазначив начальник Львівської ДПІ А.Зубрицький, що створіть електронний підпис та користуйтеся Електронним кабінетом

Це зручно та вигідно. А на час карантину ще й убереже Ваше здоров’я.

Використовуючи електронний цифровий підпис платник податку може через електронний кабінет подавати декларацію про доходи та майновий стан, усю податкову звітність, здійснювати листування, подавати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості, зробити запит про отримані доходи та багато іншого.

Ви зможете отримати майже весь спектр адміністративних послуг не відвідуючи особисто податкову.

Ці відеоуроки допоможуть Вам зорієнтуватися під час роботи в Електронному кабінеті.

Відеоурок від податкової № 1. Заповнення декларації про майновий стан і доходи громадян

Відеоурок від податкової № 2. Податкова декларація платника єдиного податку-ФОПа 3 групи за квартал

Відеоурок від податкової № 3. Оформлення запиту щодо отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків

Відеоурок від податкової № 4. Листування з ДПС за допомогою Електронного кабінету

Відеоурок від податкової № 5. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску

Відеоурок від податкової № 6. Подання заяви про надання довідки про відсутність заборгованості

Відеоурок № 7. Як сформувати сертифікат електронної печатки для РРО фізичною особою-підприємцем

Відеоурок № 8. Як сформувати сертифікат електронної печатки для РРО юридичною особою

https://cabinet.tax.gov.ua/help/video.html

 

Закон України №466: сплата земельного податку єдинниками при наданні земельних ділянок в оренду

Як зазначила начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб Н.Щур, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», зокрема, внесено зміни до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України щодо сплати платниками єдиного податку окремих податків та зборів.

Так, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема:

- податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Отже, для платників єдиного податку першої – третьої груп з 01 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку).

Тобто, у разі надання нерухомого майна в оренду платниками єдиного податку першої – третьої груп з 01 липня 2020 року необхідно сплачувати земельний податок.

Зазначені зміни набрали чинності з 01 липня 2020 року.

 

Для ФОПів з 1 вересня збільшено розмір єдиного внеску

Як зазначила начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб Н.Щур, що з 1 вересня цього року збільшено мінімальну заробітну до 5000 гривень. Відповідно розмір заробітної плати вплинув на збільшення суми єдиного внеску. Єдиний податок для ФОП 1 та 2 груп не змінюється до кінця року.

Для усіх ФОП незалежно від групи ЄП та системи оподаткування мінімальний розмір єдиного внеску збільшується до 1100 грн. на місяць починаючи з вересня (5000 Х 22% = 1100).

ФОП, що сплачують ЄСВ за себе поквартально у жовтні повинні сплатити 1039.06+1039.06+1100 = 3178,12 грн.

ФОП, що сплачують єдиний внесок помісячно у вересні за серпень сплачують 1039.06 грн, а за вересень у жовтні 1100 грн.

Для ФОП першої та другої групи єдиний податок не збільшується та складає 210,20 та 944,60 грн. на місяць до кінця поточного року.

 

РРО: оновлено порядок проведення розрахунків

Як зазначив начальник Львівської ДПІ А.Зубрицький, що у зв’язку з набранням чинності з 01.08.2020 року змін до Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).

Так, згідно із ст. 3 Закону №265, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК (п. 1 ст. 3 Закону №265);

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) (п.2 ст. 3 Закону №265);

3) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п.13 ст. 3 Закону №265).

Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 2 Закону №265 програмний реєстратор розрахункових операцій є окремим програмним, програмно-апаратним або програмно-технічним комплексом, який не відноситься до реєстраторів розрахункових операцій.

 

Подання звітності фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку

Як зазначила начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб Н.Щур, що відповідно до абзацу першого пп.298.1.2 ст.298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Отже, новостворена фізична особа – підприємець є платником єдиного податку з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація, а доходи, отримані у цьому періоді, включаються до податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Мінфіну України від 19.06.2015 р. №578 (далі – Декларація №578).

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, у строки, встановлені для річного податкового періоду відповідно до пп. 49.18.3 ст. 49 ПКУ, протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) року.

У період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування фізична особа – підприємець перебуває на загальній системі оподаткування.

Доходи, отримані новоствореною особою у цей період, оподатковуються на загальних підставах відповідно до ст.177 ПКУ.

Підпунктом 177.5.2 ст. 177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочато таку діяльність або відбувся перехід на (із) спрощену (ої) систему (и) оподаткування, обліку та звітності.

Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Мінфіну України від 02.10.2015р. №859                       (у редакції наказу Мінфіну України від 25.04.2019 р. №177) (далі – податкова декларація).

При цьому податкова декларація за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року, подається платниками податків на доходи фізичних осіб – підприємцями протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп.49.18.5 ст.49 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п.57.1 ст.57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Отже, новостворена фізична особа – підприємець за період від дати державної реєстрації до дати переходу на спрощену систему оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої груп, перебуває на загальній системі оподаткування та подає річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року і самостійно сплачує суму податкового зобов’язання, зазначену у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, визначеного для подання податкової декларації.

Водночас абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі до платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

 

Про облік у податковій осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність

Як зазначила начальник Львівського відділу податків і зборів з фізичних осіб Н.Щур, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» вдосконалюється порядок обліку у контролюючих органах фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Відповідно до пункту 65.9 статті 65 Податкового кодексу України (далі ‒ ПКУ) якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Відповідно до пункту 65.10 статті 65 ПКУ підставами для внесення до Державного реєстру запису про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи є припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

 

Мораторій на перевірки продовжується

Як зазначив начальник Львівської ДПІ А.Зубрицький, що з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби діє мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок, крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п.78.1.7 та 78.1.8 ст.78 ПКУ;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

  • обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

  • цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

  • обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

  • здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 ст. 80 ПКУ.

Законом України від 14.07.2020 №786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (опублікований 07.08.2020 в газеті «Голос України» № 138), внесено зміни до п. 52.2 ст. 52 підрозділ. 10 розділу ХХ, а саме:

• на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків;

• документальні позапланові перевірки проводяться також і з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ (тобто коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків).

 

Зміни щодо реєстрації платником ПДВ

Як зазначив начальник Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб Р.Савчук, що нормами Закону України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до порядку реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ, встановленого статтями 183 та 184 розділу V Податкового кодексу України, а саме новостворені суб’єкти господарювання зможуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватися як платник ПДВ без подання реєстраційної заяви під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця.

Єдиним способом подання реєстраційної заяви платника ПДВ до контролюючого органу (для обов’язкової, добровільної реєстрації та перереєстрації) є спосіб подання заяви засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Способу подання реєстраційної заяви платника ПДВ особисто до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, пунктом 183.7 статті 183 Кодексу не передбачено.

Також збільшено час для подання суб’єктами господарювання реєстраційних заяв для добровільної реєстрації платниками ПДВ та у разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку ‒ не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ (замість 20 календарних днів).

Крім цього, спрощено процедури перереєстрації платників ПДВ. Зокрема, перереєстрація не передбачається у випадках зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження (місця проживання), а перереєстрація у зв’язку зі зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі ‒ Єдиний державний реєстр), здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ.

Анулювання реєстрації проводитиметься контролюючим органом автоматично на підставі відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (крім перетворення) або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, отриманих згідно із законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», або за даними реєстру платників єдиного податку про застосування суб’єктом господарювання спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку на додану вартість.

У разі перетворення юридичної особи – платника податку проводиться перереєстрація платника ПДВ. Якщо особа, утворена шляхом перетворення, не подала у встановлений строк заяви для перереєстрації, її реєстрація платником податку анулюється відповідно до статті 184 Податкового кодексу України.

 

Про наявність боргу можна дізнатись в Електронному кабінеті

Як зазначила начальник Львівського відділу по роботі з податковим боргом М.Вайтюк, що приватна частина Електронного кабінету пропонує платникам податків сервіс «Стан розрахунків з бюджетом». У цьому розділі відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить дані по кожному виду платежу: нараховані/зменшені суми, суми сплачені до бюджету, пені, недоїмки, переплати, залишок несплаченої пені, назва податку (платежу), платіж (код), МФО банку, бюджетний рахунок.

Громадяни, які не є суб’єктами господарювання теж можуть отримати інформацію про наявність або відсутність у них податкового боргу, використавши Електронний кабінет. Громадян часто цікавить інформація щодо наявності/відсутності боргу з податку на нерухоме майно, транспортного податку, плати за землю.

Зайти до Електронного кабінету можна за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Отримати безкоштовно послуги кваліфікованого електронного підпису можна у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (інформація за посиланням http://acskidd.gov.ua/reglament).

Можна звернутись до будь-яких інших кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг, перелік яких розміщено на сайті центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України (czo.gov.ua) у розділі «Довірчі послуги». Клієнти Приватбанку мають можливість безкоштовно отримати електронний підпис у форматі онлайн.

 

Про порядок повідомлення іноземними компаніями та організаціями про відкриття рахунків у банках та фінансових установах

Як зазначив начальник Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб Р.Савчук, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» вносяться зміни щодо обліку у контролюючих органах нерезидентів (іноземних юридичних компаній, організацій). Передбачено взяття на облік у контролюючих органах іноземних юридичних компаній, організацій, які відкривають рахунки в банках України відповідно до ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Відповідно до п.64.5 ст.64 Податкового кодексу України до відкриття рахунку в Україні такі іноземні юридичні компанії, організації зобов’язані подати до контролюючого органу за місцезнаходженням установи (відділення) банку або іншої фінансової установи, в яких відкривається рахунок відповідну заяву.

До заяви додаються копії таких документів (з пред’явленням оригіналів):

витяг з відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації), виданого в країні реєстрації іноземної компанії, організації та легалізованого в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

документа, що підтверджує присвоєння ідентифікаційного (реєстраційного, облікового) номера (коду) нерезидента в країні його реєстрації, якщо у витягу з відповідного бізнес-реєстру не зазначені відомості про такий номер (код), що супроводжується нотаріально засвідченим перекладом українською мовою;

документа, яким підтверджуються повноваження представника нерезидента. У разі якщо такий документ виданий в країні реєстрації нерезидента, він повинен бути легалізований в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та супроводжуватися нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

 

На часі електронні сервіси

Як зазначив начальник Львівської ДПІ А.Зубрицький, що Центри обслуговування платників Львівської області на період дії карантину працюють з обмеженим доступом та приймають відвідувачів з 10.00 год. до 17.00 год. (у п’ятницю до 15.45 год.) з обідньою перервою (з 12.00 год. до 12.45 год.).

Оскільки відвідування ЦОП обмежене, на часі електронні сервіси. До ваших послуг Електронний кабінет: https://cabinet.tax.gov.ua.

Для допомоги платникам податків відеоуроки як правильно користуватися електронними сервісами:

Відеоурок від податкової № 1. Заповнення декларації про майновий стан і доходи громадян

Відеоурок від податкової № 2. Податкова декларація платника єдиного податку-ФОПа 3 групи за квартал

Відеоурок від податкової № 3. Оформлення запиту щодо отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків

Відеоурок від податкової № 4. Листування з ДПС за допомогою Електронного кабінету

Відеоурок від податкової № 5. Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску

Відеоурок від податкової № 6. Подання заяви про надання довідки про відсутність заборгованості

Відеоурок № 7. Як сформувати сертифікат електронної печатки для РРО фізичною особою-підприємцем

Відеоурок № 8. Як сформувати сертифікат електронної печатки для РРО юридичною особою

 

Запровадження програмних РРО: проведення розрахункової операції в режимі офлайн  

Як зазначив начальник Львівської ДПІ А.Зубрицький, що Законом України від 20 вересня 2019 року №128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг” передбачені нові норми щодо застосування РРО, зокрема, можливість використання програмних РРО, як альтернативу класичним.

У програмних РРО фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер податкового органу.

На період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

На період виходу з ладу програмного РРО проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.

На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця.

Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою “початок переведення ПРРО в режим офлайн”, до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою “завершення режиму офлайн”, а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою “завершення режиму офлайн”, до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою “початок переведення ПРРО в режим офлайн”, якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.

У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи програмного РРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.

Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання програмного РРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер програмного РРО та про суб’єкта господарювання, для програмного РРО якого зарезервовано фіскальні номери.

 

Закон України №466: змінено підстави для проведення документальних позапланових перевірок

Як зазначив начальник Львівського відділу податків і зборів з юридичних осіб Р.Савчук, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» змінено підстави для проведення документальних позапланових перевірок.

Так, починаючи 23.05.2020 р. виключено п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України і відповідно не проводяться документальні позапланові перевірки на підставі отриманого судового рішення (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ним відповідно до закону.

Разом з тим, 23.05.2020 р. визначено нові підстави для проведення документальної позапланової перевірки, серед яких:

- неподання платником податків в установлений законом термін податкової декларації, розрахунків, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України, якщо їх подання передбачено законом (п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України);

- отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік (п.п.78.1.22 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України).

Також змінено п.п.78.1.21 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, яким визначено, що з 01.07.2020р. підставою для проведення документальної позапланової перевірки є отримання контролюючим органом після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки інформації та/або документів від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої.

Оновлено п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, який набирає чинності 01.01.2021р., зокрема, документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акту перевірки в порядку, визначеному п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Жовтень 2020
П В С Ч П С Н
« Вер    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031  
Стрічка новин

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]

Вільна боротьба

Пам’яті Олекси Довбуша У місті Коломиї[...]

Наказ про призов громадян

НАКАЗ  Військового комісара Пустомитівського районного військового комісаріату[...]
Новини податкової

Інформація 23.10.2020

Своєчасна сплата єдиного соціального внеску гарантує[...]

Інформація 25.09.2020-2

Новації законодавства!!! До уваги платників транспортного[...]

Інформація 16.09.2020

З початку року до місцевого[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
1 Гість
Рекомендуємо!