Інформація 25.07.2018-2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

71 Переглядів

Здійснюєте спортивну діяльність – зобов’язані застосовувати РРО!

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), згідно зі ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, – із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Статею 9 Закону №265 визначено випадки, за яких суб’єкти господарювання мають право не застосовувати РРО та РК.

Так, відповідно до п.4 ст.3 Закону №265 надано право проводити розрахунки готівкою зі споживачами без використання РРО та РК, зокрема, при продажу квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів. Звільнення від застосування РРО спортивної діяльності Законом № 265 не передбачено.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює спортивну діяльність, при наданні послуг зобов’ясний застосовувати РРО у разі проведення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо).

Земельний податок: сплата ФОП – «єдинником», що є власником земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Так, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (пп.4 п.297.1 ст.297 ПКУ).

Отже, у разі здійснення будівництва (в тому числі виробничих об’єктів), фізична особа – підприємець (далі – ФОП) не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють такого платника єдиного податку від сплати земельного податку.

Отже, ФОП – платник єдиного податку, що є власником земельної ділянки (право власності на земельну ділянку оформлене на фізичну особу (або на ФОП)), на якій здійснюється будівництво (у тому числі виробничих об’єктів), сплачує земельний податок на загальних підставах.

Отриманий фізособою дохід у вигляді призу в негрошовій формі оподатковується із застосуванням підвищуючого коефіцієнту

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з пп.164.2.8 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Відповідно до пп.170.6.2 п.170.6 ст.170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ (18 %), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ (18 %) (пп.170.6.3 п.170.6 ст.170 ПКУ).

При цьому, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт (п.164.5 ст.164 ПКУ).

Змінили місцезнаходження – внесіть зміни до відомостей, зазначених у виданій ліцензії

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до частини тридцять третьої ст. 15 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами і доповненнями у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Для отримання ліцензії, оформленої на новому бланку, суб’єктом господарювання подаються:

  • · заява (довільної форми);

  • · документи, що підтверджують зміну відомостей.

Довідково: з інформаційними картками адміністративних послуг «Видача ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту)», «Видача ліцензії на право оптової торгівлі сидром та перрі (без додання спирту)», «Видача ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами», що надаються органами ДФС України, можливо ознайомитись на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України (https://sfs.gov.ua), у розділі «Діяльність» → «Адміністративні послуги».

Сплачуєте страхові платежі – маєте право на податкову знижку

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з пп.166.3.5 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних оіб (далі – платник податку) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених таким платником податку страховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як самого платника, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

► при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому пп. 169.4 п.169.4 ст.169 ПКУ (у 2017 році – 2 240 грн. у розрахунку на місяць);

► при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2017 році – 1 120 грн. у розрахунку на місяць).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Слід зазначити, якщо платник податку до кінця податкового року, що настає за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків

Згідно з п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями процедура адміністративного оскарження закінчується:

◄ днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

◄ днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

◄ днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи;

◄ днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов’язання платника податків.

наступні податкові роки не переноситься (пп.166.4 п.166.4 ст.166 ПКУ).

Деякі особливості сплати екологічного податку для спеціалізованих підприємств

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно пп.14.1.223 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) розміщення відходів – постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

Згідно з пп.240.1.3 п.240.1 ст.240 ПКУ платниками екологічного податку (далі – податок) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).

Не є платниками податку за розміщення відходів суб’єкти господарювання, які розміщують на власних територіях (об’єктах) виключно відходи як вторинну сировину (п.240.5 ст.240 ПКУ).

У випадку, якщо спеціалізоване підприємство здійснює збирання відходів та тимчасово розміщує ці відходи на власних (орендованих) полігонах з їх наступною утилізацією, то таке підприємство не є платником екологічного податку.

Об’єкт нерухомості – за межами України: оподаткування ПДВ у повіреного та виконавця з надання нерезиденту – довірителю будівельно-монтажних робіт

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до пп. «б» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Згідно з пп.186.2.2 п.186.2 ст.186 ПКУ місцем постачання послуг для послуг, які пов’язані з нерухомим майном, а саме: послуг агентств нерухомості, послуг з підготовки та проведення будівельних робіт, інших послуг за місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується, є фактичне місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі що будується.

Отже, у разі якщо об’єкт нерухомості, у тому числі що будується, розташований за межами митної території України, то операції з надання нерезиденту – довірителю будівельно-монтажних робіт на таких об’єктах, як у повіреного так і у виконавця, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Водночас, винагорода, отримана повіреним в межах договору доручення з нерезидентом, за яким повірений надає свої послуги, відповідно до п.186.4 ст.186 ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах за основною ставкою.

Придбання програмного забезпечення: витрати ФОП

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст.177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.177.2 ст.177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем, встановлено п.177.4 ст.177 ПКУ.

Відповідно до п.п.177.4.5 п.177.4 ст.177 ПКУ до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування не включаються: витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою – підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Підпунктом 177.4.6 п.177.4 ст.177 ПКУ визначено, що фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації зокрема, підлягають витрати на придбання нематеріальних активів.

Згідно з п.4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242, нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Підпунктом 177.4.9 п.177.4 ст.177 ПКУ встановлено, що амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів. Для групи 4 «Нематеріальні активи» – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менше як два роки. Дія цього пункту поширюється виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

Отже, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право віднести до складу витрат амортизаційні відрахування з вартості придбання програмного забезпечення, що використовується для ведення господарської діяльності, витрати на придбання якого підтверджені документально з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

Доходи в іноземній валюті: база оподаткування ПДФО

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно із п.164.3 ст.164 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.

Відповідно до п.164.4 ст.164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) доходів.

Враховуючи вищевикладене, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Чи може фізична особа на спрощеній системі оподаткування здавати в оренду частину нерухомості як фізична особа, а іншу частину як платник єдиного податку?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до норм Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, фізичні особи – підприємці, які надають в оренду житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 м2, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 м2.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування (п.1 ст.320 Цивільного кодексу України).

Отже, фізична особа, якій належить нерухоме майно (житлового або нежитлового призначення), загальна площа якого не перевищує вищезазначені норми, не має права надавати одну частину нерухомого майна в оренду як фізична особа – не суб’єкт господарювання, а іншу частину як фізична особа – підприємець на спрощеній системі оподаткування.

Така фізична особа може надавати нерухоме майно (житлового або нежитлового призначення) в оренду як фізична особа – підприємець на спрощеній системі оподаткування або як фізична особа – не суб’єкт господарювання.

Зазначена норма передбачена п.п.291.5.3 ст.291 Податкового кодексу України.

Трудові та цивільно-правові договори: як нараховувати ЄСВ

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010р. №24б4-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про ЄСВ), платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 цього Закону визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з нормами частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ єдиний внесок для зазначеної категорії платників встановлено у розмірі 22 % бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам із джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Отже, якщо працівник підприємства, перебуваючи у трудових відносинах з роботодавцем, одержує дохід у вигляді заробітної плати, виконує роботу (надає послуги) відповідно до цивільно-правового договору й отримує винагороду, то до бази нарахування єдиного внеску за звітний місяць включаються як заробітна плата (дохід), так і сума винагороди. При цьому якщо база нарахування єдиного внеску буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску у розмірі 22 %.

У разі  якщо  працівник  отримує дохід у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, єдиний внесок нараховується виходячи з розміру єдиного внеску 22 % на фактично нараховану винагороду за договором цивільно-правового характеру незалежно від її розміру, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування.

Припинення підприємницької діяльності ФОП: як повернути суму надміру сплаченого єдиного внеску

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що органи Державної фіскальної служби при поверненні помилково та/або надміру сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування керуються Порядком зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 №6. Повернення надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення.

Відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162, підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків є надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Фізична особа – підприємець знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток платника (далі – ІПК).

Порядком ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (далі – Порядок №422), визначено, що в інформаційній системі органів ДФС ІПК закриваються із встановленням дати закриття за умов:

- погашення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;

- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджету за заявою платника;

- повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів ЄВ та/або списання до фондів соціального страхування за заявою платника;

- відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань або податкового боргу, не погашених на дату закриття ІКП.

При цьому згідно з Порядком №422 після припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури державної реєстрації припинення юридичної особи помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти єдиного внеску (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджету та до фондів соціального страхування за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС.

Таким чином, фізична особа – підприємець, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, має можливість повернути суму надміру сплаченого єдиного внеску на підставі заяви, яка подається до дати зняття з обліку такого платника.

Про визначення особи, на яку складається податкова накладна

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що господарські відносини, які виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).

Статтею 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України ( далі – ПКУ ) встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. З урахуванням вищезазначеного, а також норм п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, 198.2, 198.3 ст.198, п.201.1, 201.7та 201.10 ст.201 податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та за конкретною господарською операцією з постачання товарів/послуг.

Водночас згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ. При цьому п.44.1 ст.44 розділу II ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

З метою визначення особи, на яку необхідно скласти податкову накладну за операцією з постачання товарів/послуг, платник податку повинен керуватися договорами та іншими документами, зокрема, передбаченими абзацом першим п.44.1 ст.44 розділу II ПКУ.

Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку. Ця вимога поширюється у разі якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі.

В той же час якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості в тому числі часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення – рішення. Попереднє податкове повідомлення – рішення вважається скасованим (відкликаним).

До 1 липня 2018 року контролюючи органи надсилають (вручають) платнику за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) податкове/податкові повідомлення –рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Податкові зобов’язання сплачуються протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення.

Самотня мати має право на застосування підвищеної податкової соціальної пільги

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що порядок надання податкових соціальних пільг (далі – ПСП) встановлений ст.169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з нормами згаданої статті ПКУ будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Платник ПДФО, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на ПСП у розмірі 150 відсотків суми пільги (у 2018 році – 1321,50 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років. Про наявність такого права необхідно зазначити у заяві про застосування ПСП, до якої додаються відповідні підтвердні документи.

Отже, самотня мати має право на застосування ПСП у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 ПКУ, у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, та наданням відповідних підтверджуючих документів.

Земельний податок для фізичних осіб: порядок нарахування та сплати

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Порядок обчислення плати за землю визначено статтею 286 Податкового кодексу України.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Нарахування фізичним особам сум такого податку проводиться органами фіскальної служби (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникам до 1 липня поточного року податкові повідомлення-рішення.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У сільській та селищній місцевості фізичні особи можуть сплатити земельний податок через каси сільських (селищних) рад або рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів.

Якими електронними сервісами ДФС уже можуть скористатися платники ПДВ

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що платники ПДВ мають змогу скористатися новими сервісами в Е-кабінеті під час реєстрації ПН/РК ДФС повідомляє, що розширює можливості Електронного кабінету платника.

Так, в Електронному кабінеті є можливість подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо вони складені на одного отримувача за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН відображені однотипні операції. Однотипними операціями є операції з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Для уникнення помилок при складанні РК до ПН платники можуть скористатися сервісом, який дозволяє переглянути повну інформацію щодо ПН з урахуванням всіх зареєстрованих до неї РК кількісних і вартісних показників.

Доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку ПН відображається остаточний розрахунок з урахуванням всіх наступних зареєстрованих до неї РК.

Можна здійснити перегляд розрахункових показників навантаження та суми ПДВ, зазначені платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Вересень 2018
П В С Ч П С Н
« Сер    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
Стрічка новин

Наказ про призов громадян

НАКАЗ  Військового комісара Пустомитівського районного військового комісаріату[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Європи-2018 серед юніорів   У столиці[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Європи 14-17 травня в місті[...]

Рукопашний бій

Чемпіонат України 14-15 квітня 2018 р.[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ 17 квітня (вівторок) 2018 року[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Львівської області  11 квітня 2018[...]
Новини податкової

Інформація 07.09.2018

«Я маю право!» «Знай своє право[...]

Інформація 08.08.2018

До уваги платників податків! Наближається[...]

Інформація 07.08.2018

«Я маю право!» Електронний кабінет пропонує[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
2 Гостей, 1 Робот
Рекомендуємо!