Інформація 23.05.2019

Декларування іноземних доходів

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.170.11 ст.170 Податкового кодексу, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача.

Враховуючи зазначене, громадяни України, які у 2018 році тимчасово або постійно працювали за кордоном та одержували іноземні доходи, зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи і задекларувати отримані іноземні доходи, сплативши до 01.08.2019 року з суми вказаного доходу податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний, разом з декларацією, надати підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст.13 Податкового кодексу.

Оподаткування доходів фізичною особою, яка провадить незалежну професійну та одночасно підприємницьку діяльність

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ст.1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI „Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, зі змінами і доповненнями).

До інших видів правової допомоги належать види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій та роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пп.6 п.1 ст.1 Закону №5076).

Згідно з пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі-Кодекс), зі змінами та доповненнями, незалежна професійна діяльність – це діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Так, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватись фізичною особою – підприємцем.

Разом з тим, згідно з нормами Закону №5076 та Кодексу для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.

Порядок взяття на облік у контролюючих органах фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, визначено наказами Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 „Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів” (далі – Порядок                  №1588) та від 24.11.2014 №1162 „Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників”.

Відповідно до пп.4 п.6.7 розділу VI Порядку №1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою №5-ОПП з позначкою „Зміни” та копію свідоцтва про право на провадження діяльності адвокатів.

Взяття на облік здійснюється у день отримання контролюючим органом заяви за формою №5-ОПП, про що фізичній особі надсилається (видається) довідка про взяття на облік за формою №34-ОПП (підпункт 3 пункту 6.7 розділу VI Порядку №1588).

Фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність та одночасно провадить незалежну професійну діяльність, веде окремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності, та здійснює окремо розрахунки з бюджетом.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено у ст.178 ПКУ.

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV ПКУ.

У разі, якщо фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, одночасно здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, така особа реєструє у контролюючому органі та веде дві книги обліку доходів та витрат.

Одну книгу обліку доходів та витрат, затверджену наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481, для відображення доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, другу книгу для обліку доходів від підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579.

За результатами звітного року такий платник податку подає дві податкові декларації:

декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом ДФС України від 02.10.2015 №859, зі змінами, для відображення доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності (подає до 1 травня року, що настає за звітним, та сплачує податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відс. та військовий збір – 1,5 відс. до 1 серпня року, що настає за звітним);

декларацію фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578, для відображення доходів, отриманих від підприємницької діяльності (подає протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного (податкового) кварталу, та сплачує єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації).

Що вважається реалізацією пального з 1 липня 2019 року

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що абзацом другим п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 23 листопада 2018 року №2628 – VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” (далі – Закон №2628), визначено, зокрема, що з 01.07.2019 реалізація пального для цілей розд. VI ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

До уваги платників акцизного податку – постачальників електричної енергії

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що згідно з положеннями розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 13 квітня 2017 року №2019-VIII „Про ринок електричної енергії” (далі – Закон №2019) з 01 липня 2019 року набирають чинності статті 54, 55, 66 – 71 та 73 цього Закону, що впливає на визначення кола платників акцизного податку з електричної енергії.

Починаючи з 01 липня поточного року, купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст.66 Закону №2019).

Відповідно до норм ст.212 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що платниками акцизного податку з електричної енергії є:

особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;

оптовий постачальник електричної енергії;

виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії.

Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у п.п.212.1.12 п.212.1 ст.212 Кодексу.

Нормами ст.213 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є:

операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

оптового постачання електричної енергії.

Базою оподаткування акцизним податком відповідно до норм п.п.214.1.3 п.214.1 ст.214 Кодексу є вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість, виходячи з якої обчислюється сума податкового зобов’язання із врахуванням ставки у розмірі 3,2 відсотків (п.п.215.3.9 п.215.3 ст.215 Кодексу), а також дати виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електричної енергії – дата підписання акту прийому-передачі електроенергії (п.216.10 ст.216 Кодексу).

Не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п.213.2.8 п.213.2 ст.213 Кодексу).

З 1 липня 2019 року для виробництва, оптової та роздрібної торгівлі, зберігання пального необхідні відповідні ліцензії

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

Відповідно до внесених змін з 1 липня 2019 року виробництво, оптова та роздрібна торгівля, зберігання пального можуть здійснюватись суб’єктами господарювання за наявності відповідної ліцензії.

Ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі пальним видаються терміном на п’ять років. Розмір річної плати за ліцензії на право оптової торгівлі пальним складає:

за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним – 5000 гривень за кожне таке місце;

за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним – 10000 гривень.

Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

– документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

– акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

– дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Штрафні санкції за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії складають 250000 гривень, оптову торгівлю пальним або зберігання пального без наявності ліцензії – 500000 гривень, виробництва пального без наявності ліцензії – 1000000 гривень.

З 1 травня 2019 року акцизні склади підлягають реєстрації

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що:

з 1 травня до 1 червня (не пізніше 31.05.2019 року) платники акцизного податку з реалізації пального зобов’язані зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРП) усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01.07.2019 року;

- до 1 липня 2019 року потрібно зареєструватися платниками акцизного податку (у т. ч. особам, які зареєстровані платниками у поточній системі) та зареєструвати акцизні склади в СЕАРП, розпорядниками яких будуть платники станом на 1 липня 2019 року (для осіб, які відповідатимуть визначенню платників з реалізації пального з 1 липня).

Оновлено порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Кабінет Міністрів України постановою від 24 квітня 2019 року №391 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №117” (далі – Постанова №391) вніс зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).

Порядком, зокрема, визначено ознаки, у разі відповідності яким реєстрація податкових накладних не зупиняється.

Зміни внесені до Порядку з метою упередження безпідставного уникнення зупинки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, штучного формування податкового кредиту. Постановою №391 скориговано відповідні ознаки.

Постанова №391 набрала чинності 11.05.2019 (опубліковано в офіційному виданні „Урядовий кур’єр” 11.05.2019 №87).

Податок на додану вартість: коригування податкових зобов’язань

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Норми визначені п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника ПДВ – постачальника, то постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації в ЄРПН РК до відповідної ПН (п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ).

Згідно з п.192.2 ст.192 ПКУ зменшення суми податкових зобов’язань платника ПДВ – постачальника у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками ПДВ на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору.

При цьому ПКУ не передбачено виключень щодо зменшення таких податкових зобов’язань у разі часткового зменшення вартості поставлених неплатнику ПДВ товарів/послуг (незалежно від причин такого зменшення).

Особливості оподаткування доходу нерезидента – фізичної особи, отриманого від продажу акцій через рахунок умовного зберігання (ескроу)

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що порядок обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, визначено ст.65² Закону України від 17 вересня 2008 року №514-VІ „Про акціонерні товариства” із змінами та доповненнями” (далі – Закон №514).

Згідно з частиною 15 ст.65² Закону №514 придбання акцій заявником вимоги та продаж цих акцій акціонерами не потребує обов’язкової участі торговця цінними паперами та отримання ліцензії на здійснення валютних операцій або інших дозволів та погоджень державних органів, у тому числі Національного банку України.

Для акціонерів результатом операцій з обов’язкового продажу акцій на вимогу власника домінуючого контрольного пакета акцій є виникнення доходу, який включається до розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, податком на доходи фізичних осіб та військовим збором відповідно до чинних норм та положень, встановлених Податковим кодексом України (далі –ПКУ).

Розглянемо, як оподатковується дохід нерезидента – фізичної особи, отриманий від продажу акцій через рахунок умовного зберігання (ескроу) на вимогу заявника – власника домінуючого контрольного пакета акцій, який є:

- нерезидентом – юридичною особою;

- нерезидентом – фізичною особою.

Так, нерезидент – фізична особа, яка отримує доходи з джерелом їх походження з України, є платником податку на доходи фізичних осіб та військового збору відповідно до п.п.162.1.2 п.162.1 ст.162 розділу ІV „Податок на доходи фізичних осіб” та п.п.1.1 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX                      „Перехідні положення” ПКУ.

У разі якщо доходи з джерелом їх походження з України виплачуються нерезиденту – фізичній особі іншим нерезидентом, вони мають зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом – фізичною особою у банку – резиденті України. Режим використання такого рахунку встановлюється Національним банком України. При цьому такий банк – резидент вважається податковим агентом під час проведення будь-яких видаткових операцій з такого рахунку (п.п.170.10.2 п.170.10 ст.170 ПКУ). Порядок оподаткування доходів з джерелом їх походження в Україні, що виплачуються фізичній особі – нерезиденту іншим нерезидентом, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1226.

Таким чином, якщо нерезидент (юридична або фізична особа), який є власником домінуючого пакета акцій, здійснює через ескроу-рахунки виплату доходу фізичним особам – нерезидентам за придбані у таких осіб акції, то банк – резидент, в якому відкритий рахунок такої фізичної особи – нерезидента, має виконати всі функції податкового агента, визначені ПКУ, під час здійснення першої видаткової операції з такого рахунку.

Зокрема, банк – резидент має утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п.167.1 ст.167 ПКУ (18 відсотків), та військовий збір за ставкою, встановленою підпунктом 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX „Перехідні положення” ПКУ (1,5 відсотка). Також банк – резидент виконує функції податкового агента у частині відображення доходу від операцій з інвестиційними активами у податковому розрахунку за формою №1ДФ.

Вищезазначене питання розглянуто в Узагальнюючій податковій консультації щодо оподаткування операцій обов’язкового продажу акцій акціонерами на вимогу особи, яка є власником домінуючого контрольного пакета, затвердженій наказом Міністерства фінансів України 26.04.2019 №181.

ФОП, яка реалізує вироби медичного призначення, обов’язково застосовує РРО

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються, зокрема, платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. При перевищенні у календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Вищезазначені норми не поширюються на платників єдиного податку, які, зокрема, здійснюють реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Отже, ФОП – платники єдиного податку при реалізації виробів медичного призначення та лікарських засобів, призначених для діагностики, лікування, профілактики організму людини за готівкові кошти, обов’язково застосовують РРО, незалежно від обсягу доходу.

Уряд вніс зміни до Положення про митні декларації

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 26.04.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року №344 „Про внесення змін до Положення про митні декларації” (далі – Постанова №344).

Постановою №344 передбачено:

► врегулювання питання завершення митного оформлення обсягів природного газу, ввезеного на митну територію України, щодо яких не оформлено актів приймання-передачі у зв’язку з тим, що частина товарів була переміщена на тимчасово окуповану територію України;

► визначення способу реалізації прав органу доходів і зборів разом із відмовою у митному оформленні товарів за тимчасовою митною декларацією надавати розрахунок розміру фінансової гарантії, достатньої для сплати митних платежів;

► можливість подання декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Постанову № 344 опубліковано в офіційному виданні „Урядовий кур’єр” від 26.04.2019 №81.

ПТКС, призначений для переказу готівки до установи банку, має бути включений до Державного реєстру РРО

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, видавати особі, яка отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції та застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Норми визначені ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі – Закон №265).

Відповідно до ст.2 Закону №265 до РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

РРО – пристрій або програмно-технічний комплекс, зокрема, програмно технічний комплекс самообслуговування (далі – ПТКС), в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Якщо ПТКС призначається для переказу готівки до установи банку, то такий ПТКС є РРО і має бути включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Зміни для постачальників електричної енергії, які застосовуються з 01.07.2019

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що згідно з положеннями Закону України від 13 квітня 2017 року №2019-VIII „Про ринок електричної енергії” (далі – Закон №2019), починаючи з 01 липня 2019 року, купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі (ст.66 Закону №2019).

Нормами ст.212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платниками акцизного податку з електричної енергії є:

◄ особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини;

◄ особа – суб’єкт господарювання, яка ввозить підакцизні товари (продукцію) на митну територію України;

◄ оптовий постачальник електричної енергії;

◄ виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її поза оптовим ринком електричної енергії.

Не є платниками акцизного податку особи, які здійснюють діяльність з виробництва електричної енергії за умови її продажу на оптовому ринку електричної енергії та/або з постачання електричної енергії, крім платників, зазначених у п.п.212.1.12 п.212.1 ст.212 ПКУ.

Відповідно до ст.213 ПКУ об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з:

► реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

► оптового постачання електричної енергії.

Базою оподаткування акцизним податком згідно з нормами п.п.214.1.3 п.214.1 ст.214 ПКУ є вартість реалізованої електричної енергії без податку на додану вартість, виходячи з якої обчислюється сума податкового зобов’язання із врахуванням ставки у розмірі 3,2 % (п.п.215.3.9 п.215.3 ст.215 ПКУ), а також дати виникнення податкових зобов’язань щодо постачання електричної енергії – дата підписання акта прийому-передачі електроенергії (п.216.10 ст.216 ПКУ).

Не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п.213.2.8 п.213.2 ст.213 ПКУ).

Платники, які здійснюють операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії і мають відповідні ліцензії на здійснення таких операцій, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації з акцизного податку незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

До уваги платників акцизного податку – реалізаторів пального та спирту етилового!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” внесено зміни, зокрема до п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який доповнено новим п.п.14.1.6¹, що визначає поняття «акцизний склад пересувний”.

Так, акцизний склад пересувний – це транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним п.п.„а” п.2 частини другої ст.91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст.229 ПКУ.

Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Норми п.п.14.1.6¹ п. 14.1 ст.14 ПКУ набирають чинності з 01.07.2019.

Задекларували доходи – сплатіть зобов’язання з ПДФО та військового збору не пізніше 31 липня!

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що фізична особа, яка задекларувала доходи, отримані у минулому році, зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Таким чином, самостійно нараховані фізичною особою у Декларації за 2018 рік зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору необхідно сплатити не пізніше 31 липня поточного року.

Звертаю увагу, що сума податкових зобов’язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.179.7 ст.179 ПКУ. Водночас, сума, що має бути повернена платнику ПДФО, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену у Декларації, протягом 60-ти календарних днів після надходження такої податкової Декларації (п.179.8 ст.179 ПКУ).

Суб’єкти господарювання з 01.07.2019 не мають права провадити роздрібну торгівлю пальним без ліцензії

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” (далі – Закон №2628) внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі – Закон №481), відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Так, відповідно до змін, внесених Законом №2628 до ст.15 Закону №481, роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2 000 гривень.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на п’ять років.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (зокрема, роздрібна торгівля пальним).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема пальним, додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема пальним, суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Заява про видачу ліцензії та визначені Законом №481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Про податкову соціальну пільгу

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) (п.п.169.1 ст.169 Податкового кодексу (далі – ПКУ)).

Згідно із п.п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику ПДФО у зв’язку з відносинами трудового найму.

З урахуванням того, що сума виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника ПДФО, то у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, найманий працівник має право на ПСП.

Включення або виключення із реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій або внесення змін в Електронному кабінеті

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що у рамках здійснення заходів щодо запровадження спрощеної процедури реєстрації реєстраторів розрахункових операцій, а саме – на підставі однієї заяви за спрощеною формою та без додатків, ДФС відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року №601 „Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій” створює реєстр екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі – реєстр).

Реєстр міститиме відомості про екземпляри РРО, моделі (модифікації) яких включені до Державного реєстру РРО, які поставлені для введення в обіг або експлуатуються та строк служби яких не сплив.

Включення кожного екземпляра РРО до реєстру/виключення з реєстру здійснюється на підставі заяви про включення/виключення до/із реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій або внесення змін (далі – заява), що подається виробником РРО.

Форма заяви затверджується наказом Міністерства фінансів України „Про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій” (далі – наказ), проект якого оприлюднений на офіційному веб-сайті Мінфіну за адресою:https://www.minfin.gov.ua/news/view/proekty-rehuliatornykh-aktiv-dlia-obhovorennia-2019?category=aspekti-roboti&subcategory=reguljatorna-aktivnist.

Для суб’єктів господарювання – виробників РРО запроваджено новий електронний сервіс, який надає їм можливість заповнити та подати заяву в електронній формі.

Подати заяву можна через приватну частину (особистий кабінет) Електронного кабінету з використанням електронного цифрового підпису будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів.

Для цього виробнику РРО в приватній частині Електронного кабінету в меню «Введення звітності» необхідно обрати форму „Заява про включення/виключення до/із реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій або внесення змін за ф.№1-ЕРРО” (J1317001), заповнити її, підписати та надіслати.

Реєстраційні дані суб’єкта господарювання заповнюються автоматично, дані щодо найменування моделі (модифікації) РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення та сфери застосування РРО обираються із електронних довідників, що сформовані на підставі даних Держреєстру РРО.

Підтвердженням подання заяви до ДФС є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання заяви.

Інформація про результати розгляду заяви надсилається суб’єкту господарювання – виробнику РРО в електронному вигляді у другій квитанції.

Відправлену заяву можна переглянути у вкладці „Вхідні/вихідні документи”.

Увага! Заповнення та подання заяви здійснюється в тестовому режимі, який триватиме до моменту набрання чинності наказом. Про початок функціонування реєстру та його наповнення відомостями про екземпляри РРО на підставі поданих виробниками РРО заяв буде повідомлено додатково.

Суб’єкти господарювання з 01.07.2019 не мають права провадити роздрібну торгівлю пальним без ліцензії

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” (далі – Закон №2628) внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі – Закон № 481), відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Так, відповідно до змін, внесених Законом №2628 до ст.15 Закону №481, роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2 000 гривень.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на п’ять років.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (зокрема, роздрібна торгівля пальним).

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема пальним, додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю, зокрема пальним, суб’єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Заява про видачу ліцензії та визначені Законом №481 документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.