Інформація 22.03.2018-2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

234 Переглядів

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області тривають тренінги – навчання новацій податкового законодавства!

Про декларування доходів, отриманих в іншій країні

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до норм Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи отримані у 2017 році, зокрема, при отриманні:

- іноземних доходів (громадянами України);

- доходів з джерелом їх походження в Україні та іноземних доходів, що отримуються іноземцем, який у звітному році набув статусу резидента України.

Декларацію за 2017 рік необхідно подавати до державної податкової інспекції, за місцем реєстрації, до 1 травня поточного року. Декларація подається особисто платником або уповноваженою особою.

Звернули увагу, що при заповненні Декларації платники повинні розрахувати податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб – за ставкою 18 відс. та військового збору – за ставкою 1,5 відсотка.

При цьому, платник податку має право зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. У такому випадку, платнику податку необхідно визначити суму такого зменшення, за зазначеними підставами, у річній Декларації, за умови отримання від уповноваженого державного органу країни, де було одержано дохід, довідки про суму сплаченого податку та збору, а також про базу або об’єкт оподаткування.

Порядок оподаткування іноземних доходів регламентується п.170.11 ст.170 ПКУ.

Нагадали, що граничний термін подання декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік – до 01 травня 2018 року. Податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються фізичною особою самостійно не пізніше 31 липня 2017 року.

Безоплатно отримані основні засоби: коли нараховується у податковому обліку амортизація?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п.14.1.138 п.14.1 ст.14 розділу I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п.138.3 ст.138 розділу III ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п.138.3 ст.138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку (п.п.138.3.1 п.138.3 ст.138 ПКУ).

Згідно з п.п.138.3.2 п.138.3 ст.138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел: вартість гудвілу; витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів; витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток (далі – платник податку).

Відповідно до п.22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 №92, об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості земельних ділянок, природних ресурсів і капітальних інвестицій).

Пунктом 4 П(С)БО 7 встановлено, що під амортизацією розуміється систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Нормами П(С)БО 7 та Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561, визначено відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів та нарахування амортизації на них.

З урахуванням вищевикладеного, у податковому обліку не передбачено обмежень щодо нарахування амортизації на основні засоби, які безоплатно отримані платником податку, тому такі основні засоби, отримані після 01.01.2015, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку, підлягають амортизації згідно з п.138.3 ст.138 ПКУ.

Водночас, згідно з п.11 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п.138.3 ст.138 ПКУ балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до статей 144 – 146 та 148 розділу III ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року.

При цьому відповідно до п.144.1 ст.144 ПКУ у редакції, що діяла до 01.01.2015, амортизації підлягали, зокрема витрати на придбання (самостійне виготовлення) основних засобів. Отже, на вартість безоплатно отриманих основних засобів амортизація не нараховувалась.

Тобто, до переліку об’єктів основних засобів, які підлягають амортизації у податковому обліку, не відносяться основні засоби, безоплатно отримані платником податку до 01.01.2015, крім:

- безоплатно отриманих об’єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об’єктів;

- основних засобів, безоплатно отриманих або виготовлених чи споруджених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України чи під гарантії Кабінету Міністрів України, у разі виконання зобов’язань за гарантією Кабінетом Міністрів України;

- безоплатно отриманих для експлуатації підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств;

- основних засобів, якщо їх вартість визначена на рівні звичайної ціни, отриманих в концесію відповідно до Закону України від 21.10.2010 №2624-VI «Про особливості передачі в оренду чи концесію об’єктів централізованого водо-теплопостачання і водовідведення, що перебувають у комунальній власності» (п.144.1 ст.144 ПКУ у редакції, чинній до 01.01.2015).

Спадщину та дарунок від нерезидента, далеких родичів та знайомих слід задекларувати до 1 травня 2018 року

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що громадяни, які у 2017 році отримали спадщину (дарунок) від родичів першого та другого ступеня споріднення, не зобов’язані подавати декларацію і сплачувати податок з суми отриманої спадщини (дарунка).

Членами сім’ї фізичної особи відповідно до ступеня споріднення вважаються:

-    перший ступень споріднення – батьки фізичної особи, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені;

-    другий ступень споріднення – рідні брати та сестри фізичної особи, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Громадяни, які отримали спадщину від інших (більш далеких) родичів, а також від просто знайомих мають з вказаної суми спадщини (дарунка) сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.

Громадяни, які отримали спадщину (дарунок) від нерезидента, незалежно від ступеня споріднення, зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи та сплати з вказаної суми спадщини (дарунка) податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.

Одночасно повідомляємо, що громадяни, які отримали спадщину (дарунок) не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення та від нерезидентів зобов’язані подати податкову декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік у строк до 1 травня 2018 року, до податкового органу за місцем реєстрації громадянина (тимчасового проживання) та самостійно сплати податок та збір до 1 серпня 2018 року.

 Декларацію подавати не потрібно, якщо продано один автомобіль чи мотоцикл

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що подання річної декларації про майновий стан і доходи фізичною особою, яка у звітному (податковому) році отримала дохід від продажу одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда не частіше одного разу на рік, нагадали, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст.172 – 173 ПКУ.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст.173 ПКУ, відповідно до п.173.1 якої дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п.167.2 ст.167 ПКУ.

Як виняток із положень п.173.1 ст.173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (п.173.2 ст.173 ПКУ).

Відповідно до абзацу третього п.173.1 ст.173 ПКУ дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 %.

Таким чином, якщо фізична особа отримала дохід від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, то такий дохід відповідно до п.173.2 ст.173 ПКУ не оподатковується, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

 Декларування доходів, якщо протягом звітного року змінили прізвище

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що при заповненні декларації про майновий стан та доходи (далі – Декларація) у рядку 3 згідно з даними паспорта вказуються прізвище, ім’я, по батькові платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

У разі якщо протягом звітного періоду, за який здійснюється декларування, або у наступному за ним році платник ПДФО змінив прізвище (ім’я, по батькові), у рядку 3 слід зазначити спочатку нове прізвище (ім’я, по батькові), а в дужках – попереднє прізвище (ім’я, по батькові).

Нагадали, що з 01.01.2018 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859», яким внесені зміни до форми Декларації та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859.

Отже, фізичні особи, які відповідно до норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) зобов’язані та/або мають право подати Декларацію, починаючи з 1 січня 2018 року повинні звітувати за новою формою Декларації.

Податкові зобов’язання з ПДФО та з військового збору, зазначені в поданій річній Декларації, фізичні особи зобов’язані сплатити самостійно до 1 серпня 2018 року – це визначено п.179.7 ст.179 ПКУ.

Витрати на лікування до податкової знижки не включаються

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що до переліку витрат, дозволених для включення до податкової знижки відповідно до п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розд. ХІХ ПКУ встановлено, що п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 1 січня 2017 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ), за наслідками 2017 року платникам не надається.

Як відобразити збитки за 2015 рік в звітній Декларації з податку на прибуток за 2017 рік, якщо в 2016 році в Декларації – прибуток, але збитки 2015 року в ній не відображені?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій звітності, платником податку здійснюється відповідно до норм ст.50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

При виправленні самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданих податкових деклараціях, використовується Податкова декларація з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація), зокрема через заповнення додатка ВП до декларації.

Якщо від’ємне значення об’єкта оподаткування за 2015 рік не було враховано в декларації з податку на прибуток за 2016 рік, то при заповненні декларації за 2017 рік виправлення помилки відображається в додатку ВП (з відміткою за 2016 рік). Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування за 2015 рік відображається у рядку 03 РІ таблиці 1 Додатка ВП до Декларації. Зменшення податкового зобов’язання відображається в рядку 27 таблиці 2 Додатка ВП, яке переноситься в рядок 27 Декларації за 2017 рік.

Від’ємне значення об’єкта оподаткування за 2016 рік з врахуванням виправлених показників з р.04 додатка ВП за 2016 рік переноситься в ряд.3.2.4. додатка РІ до декларації за 2017 рік.

У разі, якщо платником вже подано декларацію з податку на прибуток за 2017 рік, то невраховані збитки за 2015 рік виправляються шляхом подання уточнюючих декларацій за 2016 і 2017 роки. В уточнюючих деклараціях повинні бути відображені всі рядки з правильними показниками, невраховані збитки за 2015 рік відображаються в р.3.2.4 додатка РІ до декларації з податку на прибуток за 2016 рік. Від’ємне значення об’єкта оподаткування за 2016 рік з врахуванням виправлених показників з р.04 декларації за 2016 рік переноситься в ряд.3.2.4. додатка РІ до декларації за 2017 рік.

Зменшення податкового зобов’язання відображається в р.26 Уточнюючих декларацій за 2016-2017 роки.

Від’ємне значення об’єкта оподаткування за 2016 рік з врахуванням виправлених показників з р.04 додатка ВП за 2016 рік переноситься в ряд.3.2.4. додатка РІ до декларації за 2017 рік.

Як відображаються в податковій декларації з податку на прибуток збитки минулих періодів?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

У податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженій наказом Мінфіну від 20.10.2015 №897, різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій, зокрема, сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (пп.140.4.2 п.140.4 ст.140 ПКУ) відображається у рядку 3.2.4 Додатка РІ.

Отже, від’ємне значення об’єкта оподаткування, що виникло у попередніх звітних (податкових) періодах, враховується у складі від’ємного значення об’єкта оподаткування, що зменшує фінансовий результат до оподаткування у вигляді різниці.

Юридичним особам та фізичним особам-підприємцям для подання звітності в електронному вигляді необхідно укласти договір

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що подання звітності в електронному вигляді значно економить час (не потрібно стояти в чергах) та кошти платників податків.

Для того, щоб її подавати, необхідно укласти договір про визнання електронних документів та надіслати до контролюючого органу заяву про приєднання до нього.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827.

Основними організаційно-правовими засадами Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок) визначено:

- електронний документообіг здійснюється на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір), який укладається шляхом приєднання платника до Договору на підставі заяви про приєднання, що надсилається платником до контролюючого органу в електронному вигляді;

- договори та пов’язані з ними повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису (ЕЦП), які станом на день набрання чинності наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення визначених Порядком підстав;

- електронні документи, що надходять до контролюючих органів від суб’єктів електронного документообігу на підставі діючих Договорів, приймаються до обробки;

- фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням ЕЦП.

Платник створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Підписувач (в особі якого платник приєднується до Договору) завершує створення Заяви про приєднання до Договору накладенням ЕЦП (п.3 розд. ІІІ Порядку).

Підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) є керівником. За наявності електронної печатки на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається ЕЦП, після нього – електронна печатка (п.4 розд. ІІІ Порядку).

Для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган (визначений відповідно до пункту 5 цього розділу) шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів можна заповнити через Електронний кабінет у розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету, де автор створює новий документ за формою «F/J1392001 – Заява про приєднання до договору про визнання електронних документів» (далі – Заява про приєднання до Договору), заповнює усі реквізити, підписує та направляє протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.

Якщо до моменту спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом Заяви про приєднання до Договору (дата, зафіксована у першій квитанції), контролюючий орган не повідомив автора про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Договір) або відмову в приєднанні до Договору, приєднання автора до Договору здійснюється автоматично у момент спливу такого строку (дата, зафіксована у другій квитанції).

Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору, на яку накладається технологічний сертифікат контролюючого органу.

У фізичної особи декілька об’єктів житлової нерухомості, один з яких використовується з метою одержання доходу: чи є пільги з податку на нерухомість?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що п.п.266.4.1. п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ).

Крім того, п.п.266.4.3 п.266.4 ст.266 ПКУ встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Порядок обчислення суми податку визначений п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ.

Отже, при обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи згідно з п.п. 266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ, до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги, передбачені п.266.4 ст.266 ПКУ, не застосовуються.

  Особа не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ: чи може така особа самостійно сплатити до бюджету суму ПДВ, нараховану до моменту її реєстрації платником ПДВ?

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість (далі – ПДВ)), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

При цьому згідно з п.183.1 ст.183 ПКУ будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 ПКУ (п.183.2 ст.183 ПКУ).

Пунктом 183.10 ст.183 ПКУ передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених ст.183 ПКУ, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Згідно з п.201.8 ст.201 ПКУ право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому ст.183 ПКУ.

Отже, особа, яка не подала своєчасно заяву на реєстрацію платником ПДВ, але при цьому підлягала обов’язковій реєстрації, не має змоги самостійно сплатити до бюджету суму ПДВ, нараховану до моменту її реєстрації як платника ПДВ.

Врахування переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску при виплаті дивідендів законодавством не передбачено

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п.57.1¹ ст.57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст.137 ПКУ (п.п.57.1¹.1 п.57.1¹ ст.57 ПКУ).

Згідно з п.п.57.1¹.2 п.57.1¹ ст.57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п.57.1¹.3 п.57.1¹ ст.57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п.136.1 ст.136 ПКУ. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. 

Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666 зі змінами, сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. При заповненні розрахункових документів платниками податків в полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема, код 101 – для суми грошового зобов’язання, код 125 – для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів. Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.

Отже, врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів законодавством не передбачено.

Слід зазначити, що згідно з п.43.3 ст.43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Операції з виплати страхових платежів не є об’єктом оподаткування ПДВ

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з п.п.196.1.3 п.196.1 ст.196 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Відповідно до ст.9 Закону України від 07.03.1996 №85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхова виплата – грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Отже, оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Аванс повернуто продавцем, реєстрація платником ПДВ якого анульовано: коригування податкового кредиту покупцем

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Норма п.192.1 ст.192 ПКУ не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником ПДВ на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок (п.192.2 ст.192 ПКУ).

Водночас, згідно з п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Підпунктом 3 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 зі змінами і доповненнями, передбачено, що коригування податкового кредиту відображається у рядку 14 податкової декларації з ПДВ.

Отже, незалежно від того, що постачальника (продавця) на дату повернення ним авансу/йому неоплачених товарів анульовано як платника ПДВ, покупець повинен здійснити зменшення податкового кредиту за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок та відобразити суму зменшення в податковій декларації з ПДВ. Таке коригування відображається у рядку 14 розділу ІІ податкової декларації з ПДВ з обов’язковим поданням додатка 1 до декларації на підставі бухгалтерської довідки.

Платник податку на прибуток, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, враховує суму коштів, отриманих за товари, відвантажені під час перебування на спрощеній системі оподаткування

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Для платників податку на прибуток (далі – платники податку), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Згідно з п.п.140.5.12 п.140.5 ст.140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Тобто, платник податку, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги) відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Зазначене коригування фінансового результату до оподаткування не поширюється на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Особливості повернення готівкових коштів

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до ст.2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 зі змінами та доповненнями, визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Отже, якщо передоплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку. У разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки повернення коштів здійснюється із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з оформленням відповідного розрахункового документа.

Реорганізація шляхом злиття (приєднання): у правонаступника відсутні підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що пунктами 3, 6 ст.4 розділу І Закону України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями визначено, що у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Припинення вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. У разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр), щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Якщо товари повертаються не юридичною особою – отримувачем таких товарів, а її правонаступником – новим суб’єктом господарювання та новим платником ПДВ, то підстави для коригування податкових зобов’язань з ПДВ у постачальника відсутні.

Але, операція з повернення товарів правонаступником для цілей оподаткування ПДВ розглядається як операція з постачання товарів, яка відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями є об’єктом оподаткування ПДВ. Тобто, за результатами здійснення такої операції особа, яка повертає товар (правонаступник) зобов’язана нарахувати податкові зобов’язання, скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Нові позиції декларації про майновий стан і доходи: особливості заповнення

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що з 1 січня 2018 року декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається за новою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».

Слід зазначити, що в оновленій Декларації з’явились нові позиції, які мають особливості заповнення.

Так, у рядку 8 Декларації у колонці «Особа, яка припинила підприємницьку діяльність протягом звітного року датою» передбачено внесення відомостей до категорії платників осіб, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року, шляхом зазначення позначки «V» та визначення дати прийняття рішення про припинення. Такі Декларації є ліквідаційними для даної категорії платників податків. Позначку «V» повинні зазначати лише особи, які прийняли рішення про припинення у звітному (податковому) році, тобто дата прийняття такого рішення повинна бути у межах з 01.01.2017 по 31.12.2017.

Розділ III додатка Ф2 Декларації доповнено рядком «Сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у т.ч. у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця протягом звітного (податкового) року». Цей рядок заповнюється особою, якою протягом звітного (податкового) року було припинено підприємницьку діяльність та в цьому ж році знову набуто статусу фізичної особи – підприємця. Такі платники податків за звітний (податковий) рік відображають загальну суму отриманих доходів за весь звітний рік (з 01.01.2017 по 31.12.2017).

Додаток Ф2 Декларації доповнено окремим розділом II, в якому відображається інформація щодо амортизаційних відрахувань. Амортизаційні відрахування відображаються окремо для кожної з груп 1 – 4 основних фондів, загальна сума відображається у розділі І додатку Ф2 Декларації в даних документально понесених витрат.

Розділ II Декларації доповнено рядком 10.9.1 «Дохід у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит)), в якому відображається дохід та податкові зобов’язання, які розстрочуються платником податків відповідно до абзаців 2 та 3 п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Розстрочення податкових зобов’язань здійснюється при умові одночасного подання до контролюючого органу разом із Декларацією письмової заяви довільної форми, що має містити:

- фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора;

- коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання;

- розрахунок сум розстрочення таких зобов’язань з визначенням строків та сум, які підлягають погашенню;

- дату та підпис платника податків.

Відомості щодо подання такої заяви обов’язково повинні бути зазначені у розділі Декларації «Доповнення до податкової декларації (подається відповідно до п.п.«д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 розділу IV ПКУ)».

 Громадяни, які отримали у 2017 році доходи від надання в оренду земельного паю, зобов’язані подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити податок

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що до загальномісячного або річного доходу платника податку включається дохід від надання майна у лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння або користування).

Згідно із пп.170.1.1 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим агентом платника податку-орендодавця щодо його доходів від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельного паю є орендар.

Податковий агент зобов’язаний утримувати податок із суми таких доходів використовуючи ставки податку та збору, визначені ст.167 та п.161 підрозд.10 розд.ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). У 2018 році ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс., а військового збору – 1,5 відсотка.

Громадяни, які отримали у 2017 році доходи від надання в оренду земельного паю орендарю (суб’єкту господарювання-фізичній особі), повинні подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Тобто, власник земельного паю-орендодавець повинен самостійно нараховувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб.

Крім того, громадяни, які самостійно обробляють земельні ділянки, надані їм у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого сільського господарства, земельні частки (паї), виділені у натурі, сукупний розмір яких перевищує 2 га, повинні декларувати доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції. Такі доходи, також, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором – за ставкою 1,5 відсотка.

Декларацію за 2017 рік орендодавцям, які надають в оренду паї фізичним особам або отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, необхідно подати до 1 травня 2018 року.

Також, Декларацію можна подати за допомогою електронного сервісу «Декларація про майновий стан» у відкритій частині електронного кабінету платника, який розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України, за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/

Платник податку має право включити до податкової знижки витрати з переобладнання автомобіля на газ

Під час тренінгу – навчання в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що платник податку має право включити до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України).

Нагадали, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається до 31 грудня 2017 року.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Жовтень 2018
П В С Ч П С Н
« Вер    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
Стрічка новин

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]

Вільна боротьба

Пам’яті Олекси Довбуша У місті Коломиї[...]

Наказ про призов громадян

НАКАЗ  Військового комісара Пустомитівського районного військового комісаріату[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Європи-2018 серед юніорів   У столиці[...]
Новини податкової

Інформація 07.09.2018

«Я маю право!» «Знай своє право[...]

Інформація 08.08.2018

До уваги платників податків! Наближається[...]

Інформація 07.08.2018

«Я маю право!» Електронний кабінет пропонує[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
Flash_1, 2 Гостей
Рекомендуємо!