Інформація 13.04.2018 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

147 Переглядів

Доходи від здавання в оренду нерухомого майна слід задекларувати до 01 травня 2018 року

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.1 ст.810 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла передає або зобов’язується передати другій стороні житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла (п.1 ст.820 ЦКУ).

Отже, укладання договору найму (оренди) житла на безоплатній основі чинним законодавством України не передбачено.

Доходи платника податку – фізичної особи від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.

Якщо платник податку отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, то такий платник податку зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року.

Разом з тим податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю, є орендар.

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець. Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.

Дохід від надання в оренду нерухомості оподатковується за ставкою 18%. Крім того, такий дохід оподатковується військовим збором за ставкою 1,5 %.

Податкову декларацію про майновий стан і доходи слід подати за 2017 рік до 01 травня 2018 року за формою Податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556.

Бланк декларації можна отримати безкоштовно, як і консультацію щодо її заповнення в Центрах обслуговування платників податків, які працюють у м.Львові (вул.Стрийська,35), у кожному районному центрі та містах обласного підпорядкування Львівської області.

Фізична особа зобов’язана самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації за 2017 рік – не пізніше 31 липня 2018 року.

Наведемо приклад щодо заповнення Податкової декларації про майновий стан і доходи у разі отримання доходів від здавання в оренду майна у 2017 році.

Наприклад, дохід становить 24 тис. грн. Його слід відобразити у колонці 3 рядка 10.3 розділу II Податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація).

Податок на доходи фізичних осіб складе: 24000,00 Х 18%/100% = 4320 гривень.

Цю суму слід відобразити у колонці 6 рядка 10.3 розділу II декларації як суму, що підлягає сплаті до бюджету.

Військовий збір, який слід сплатити з отриманого доходу від оренди:

24000,00 х 1,5%/100% = 360 гривень. Його слід зазначити у колонці 7 рядка 10.3 розділу II декларації як суму, що підлягає сплаті до бюджету.

Крім того, необхідно зробити позначку «х» про надання в оренду майна в розділі «Відомості про власне нерухоме (рухоме) майно та/або майно, яке надається в оренду (суборенду)», де зазначити категорію об’єкта та іншу інформацію, передбачену у цьому розділі. Категорії об’єктів вказані в примітці.

Власники земельних ділянок площею понад 2 га повинні задекларувати доходи, отримані від продажу сільськогосподарської продукції

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року №2768-III, із змінами та доповненнями, для ведення, зокрема, особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому, в зазначений розмір не враховуються земельні ділянки, їх частки (паї), які не використовуються, тобто здаються в оренду, обслуговуються (абзац третій п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України).

Якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах. У цьому випадку до 1 травня 2018 року за 2017 рік необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплатити у термін до 1 серпня цього року самостійно нарахований податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.

У разі продажу сільськогосподарської продукції податковому агенту обов’язок нарахування та утримання податків покладається на такого агента.

Кожний громадянин, якому необхідно задекларувати доходи, може звернутися у Центр обслуговування платників за місцем реєстрації (податкової адреси), які є у м. Львові, у кожному районному центрі та містах обласного підпорядкування для отримання консультації щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи та сплати податку, а також отримати безкоштовно бланки декларацій.

Спадщину та дарунок від нерезидента, далеких родичів та знайомих слід задекларувати до 1 травня 2018 року

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що громадяни, які у 2017 році отримали спадщину (дарунок) від родичів першого та другого ступеня споріднення, не зобов’язані подавати декларацію і сплачувати податок з суми отриманої спадщини (дарунка).

Членами сім’ї фізичної особи відповідно до ступеня споріднення вважаються:

- перший ступень споріднення – батьки фізичної особи, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені;

- другий ступень споріднення – рідні брати та сестри фізичної особи, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Громадяни, які отримали спадщину від інших (більш далеких) родичів, а також від просто знайомих мають з вказаної суми спадщини (дарунка) сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.

Громадяни, які отримали спадщину (дарунок) від нерезидента, незалежно від ступеня споріднення, зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи та сплати з вказаної суми спадщини (дарунка) податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка.

Одночасно повідомляємо, що громадяни, які отримали спадщину (дарунок) не від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення та від нерезидентів зобов’язані подати податкову декларація про майновий стан і доходи за 2017 рік у строк до 1 травня 2018 року, до податкового органу за місцем реєстрації громадянина (тимчасового проживання) та самостійно сплати податок та збір до 1 серпня 2018 року.

Громадянину, який отримував у 2017 році грошове утримання від фізичної особи, згідно з договором про довічне утримання, необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи не пізніше 02 травня 2018 року

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що статтею 744 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.

У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (п.1 ст.749 ЦКУ).

З наведених законодавчих норм випливає, що при укладанні договору довічного утримання (догляду) відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.

Відповідно до пп. «є» пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.

Фізична особа, як резидент так і нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України є платником податку на доходи фізичних осіб (пп.164.1.1 та пп.164.1.2 п.164.2 ст.164 ПКУ).

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).

Таким чином, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи не пізніше 02 травня 2018 року за наслідками 2017 року, а також сплатити податок з таких доходів не пізніше 31 липня 2018 року.

Особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, подають декларацію за 2017 рік не пізніше 02 травня 2018 року

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб (п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається самозайнятою особою за умови, що вона не є працівником в межах підприємницької діяльності чи незалежної професійної діяльності.

Особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію про майновий стан та доходи за результатами 2017 року відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України не пізніше 02 травня 2018 року та зобов’язані самостійно не пізніше 31 липня 2018 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ними податковій декларації про майновий стан та доходи.

Іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи, є резидентами і у річній податковій декларації поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Про відповідальність за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно з п.126.1 ст.126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.

Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ).

Згідно з п.129.4 ст.129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п.129.1.3 п.129.1 ст 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Зняті з реєстрації фізичні особи податкову декларацію про майновий стан і доходи подають за попередньою податковою адресою

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що триває кампанія декларування доходів громадян за 2017 рік і річну податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно подати не пізніше 02 травня 2018 року контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

При цьому слід звернути увагу, що якщо на момент подання декларації фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, вона повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

Платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу відповідно до пункту 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Відповідно до ст.6 Закону України від 11 грудня 2003 року №1382-IV «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Витрати на лікування до податкової знижки не включаються

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що до переліку витрат, дозволених для включення до податкової знижки відповідно до п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розд. ХІХ ПКУ встановлено, що п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 1 січня 2017 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п.166.3.4 п.166.3 ст.166 ПКУ), за наслідками 2017 року платникам не надається.

Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що обов’язок щодо подання податкової декларації виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів:

- від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п.177.11 ст.177 Кодексу);

- від провадження незалежної професійної діяльності (п.178.4 ст.178 Кодексу);

- від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених Кодексом (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 Кодексу);

- у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 Кодексу);

- у вигляді іноземних доходів (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 Кодексу);

- від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 ст.170 Кодексу (п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 та п.п.170.1.5 п. 170.1 ст.170 Кодексу);

- у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу (п.п.164.2.7 п.164.2 ст.164 Кодексу);

- у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п.165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст.165 Кодексу (п.п.164.2.9 п.164.2 ст.164 та п.п. 170.2.1 п.170.2 ст.170 Кодексу);

- у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV Кодексу (п.п.164.2.10 п.164.2 ст.164 та п.174.3 ст.174 Кодексу);

- у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.ст.172 – 173 Кодексу (п.п.164.2.4 п.164.2 ст.164 Кодексу);

- у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, у порядку встановленому п.п.«д»п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Кодексу (п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Кодексу);

- від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 Кодексу);

- отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (п.п.165.1.24 п.165.1 ст.165 Кодексу);

- у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу (п.п.170.7.3 п.170.7 ст.170 Кодексу);

-у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п.165.1.54 п. 165.1 ст.165 Кодексу, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (п.п.170.7.8 п.170.7 ст. 170 Кодексу);

- з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п.170.10.4 п.170.10 ст.170 Кодексу).

Які особи мають право подати за платника ПДФО декларацію про майновий стан і доходи?

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.179.5 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – декларація) заповнюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником ПДФО здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу II ПКУ.

Обов’язок щодо заповнення та подання декларації від імені платника ПДФО покладається на таких осіб:

- батьків, опікуна або піклувальника – щодо доходів, отриманих малолітньою/неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

- спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) – щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

- державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом (п.179.6 ст.179 ПКУ).

Про відповідальність за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно з п.126.1 ст.126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу.

Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (п.п.129.1.3 п.129.1 ст.129 ПКУ).

Згідно з п.129.4 ст.129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п.129.1.3 п.129.1 ст 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

 

 

Деклараційна кампанія – 2018: що необхідно для підтвердження сплати податків з іноземних доходів?

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п.170.11 ст.170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, та оподатковується за ставкою, визначеною у п.167.1 ст.167 ПКУ, крім доходів, визначених п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п.167.5.4 п.167.5 ст.167 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно з п.13.3 ст.13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст.13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п.13.5 ст.13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Отже, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування.

Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Внесено зміни до Положення про реєстрацію платників ПДВ

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Міністерство фінансів України наказом від 16.01.2018р. №7, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 06.02.2018р. за №151/31603, затвердило зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014р. №1130. Наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування.

Так, уточнено повноваження територіальних органів ДФС у частині реалізації процедур формування та ведення реєстру платників ПДВ відповідно до функцій, визначених Податковим кодексом України.

Контролюючі органи в областях та місті Києві, міжрегіональні територіальні органи забезпечують організацію роботи з реєстрації та обліку платників ПДВ, що перебувають на їх території.

Врегульовано питання реєстрації платником ПДВ особи, утвореної шляхом перетворення платника ПДВ, а саме: якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому цим Положенням, контролюючий орган після спливу цього строку приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.

Крім цього, передбачено, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ може прийматись заступником керівника контролюючого органу або уповноваженою особою.

Внесено зміни до:

  • додатка 5 «Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (Форма № 6-РПДВ)»;

  • додатка 7 «Рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість» (Форма № 7-РПДВ);

  • додаток 9 «Рішення про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб’єктів спеціального режиму оподаткування (Форма № 6-РРС)».

Внесено зміни до Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що постановою кабінету Міністрів України від 04.04.2018 №240 (далі – Постанова №240) внесено зміни до пункту 1 Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок (далі – Порядок).

Порядок визначає механізм проведення контролюючими органами зустрічних звірок.

Під час зустрічної звірки:

- здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків;

- забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для встановлення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у випадках, передбачених п.п.39.5.2.13 п.п.39.5.2 п.39.5 ст.39 Податкового кодексу України.

Постанову №240 розміщено на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-punk

До уваги платників податків! Затверджено нові узагальнюючі податкові консультації з деяких питань оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на доходи фізичних осіб

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що наказом Міністерства фінансів України від 03.04.208 №400 (далі – Наказ №400) відповідно до п.52.6 ст.52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) та Порядку надання узагальнюючих податкових консультацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.09.2017 року №811, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2017 за №1266/31134, затверджено узагальнюючі податкові консультації з деяких питань оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на доходи фізичних осіб, а саме:

- Узагальнюючу податкову консультацію щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до п.п.«а» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ;

- Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування положень п.139.3 ст.139 ПКУ стосовно порядку врахування перевищення резерву над розміром встановленого ліміту;

- Узагальнюючу податкову консультацію щодо необхідності здійснення коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із використанням резерву при здійсненні прощення фінансовою установою заборгованості боржника;

- Узагальнюючу податкову консультацію щодо належного повідомлення боржника – фізичної особи про анулювання (прощення) боргу.

Слід зазначити, що податкові консультації повинні застосовуватись у частині, що не суперечать вищевказаним узагальнюючим податковим консультаціям.

Наказ №400 розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України за посиланням:https://www.minfin.gov.ua/news/view/normatyvnopravovi-akty-z-podatkovykh-konsultatsii?category=bjudzhet&subcategory=podatkovi-konsultatsii

До уваги усіх фінансових установ та платників податків!

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) на офіційному веб-порталі за посиланням https://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/332466.html повідомила наступне.

Для платників податків ДФС запроваджено новий сервіс передачі фінансовим установам даних фінансової звітності підприємства.

30.03.2018 ДФС підписано Угоду про інформаційне співробітництво щодо надання сервісної послуги з передачі фінансовій установі даних з фінансової звітності підприємства (далі – Угода), яка є публічним письмовим договором, відкритим для приєднання фінансових установ шляхом підписання Договору приєднання та Порядку отримання даних з фінансової звітності.

Інформаційне співробітництво між ДФС та фінансовими установами надасть можливість засобами «Електронного кабінету»:

¨ фінансовим установам – після приєднання до Угоди отримувати (за наявності згоди платника) дані з фінансової звітності підприємства, яка подана до контролюючих органів;

¨ платникам – за бажанням формувати та передавати фінансовим установам дані з фінансової звітності, яка подана до контролюючих органів, шляхом подання до ДФС в електронній формі відповідної згоди на передачу таких даних.

Сервісна послуга, в першу чергу, запроваджена для платників, у яких виникає необхідність подання документів до фінансових установ, та спрощує процедуру подання такими платниками до банків документів та відомостей, необхідних для здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також проведення фінансовими установами аналізу відповідності фінансової операції змісту діяльності та фінансового стану підприємства згідно зі ст.64 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Угоду та відповідні додатки до неї розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділах «Електронні сервіси» та «Меморандуми та договори про співпрацю».

Самотня мати має право на застосування підвищеної податкової соціальної пільги

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що порядок надання податкових соціальних пільг (далі – ПСП) встановлений ст.169 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 ПКУ будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Платник ПДФО, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, має право на ПСП у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 ПКУ (у 2018 році – 1321,50 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років (п.п.169.1.3 п.169.1 ст.169 ПКУ).

Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п.169.3 ст.169 ПКУ, якщо платник ПДФО має право на застосування ПСП з двох і більше підстав, застосовується одна ПСП з підстав, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ.

Платник ПДФО, який має право на застосування ПСП більшої, ніж передбачена п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 ПКУ, зазначає про таке право у заяві про застосування ПСП, до якої додає відповідні підтвердні документи.

Отже, самотня мати має право на застосування ПСП у розмірі 150 відсотків суми пільги, яка визначена п.п.169.1.1 п.169.1 ст.169 ПКУ, у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п.169.4.1 п.169.4 ст.169 ПКУ, та наданням відповідних підтверджуючих документів.

Для оформлення пільг, субсидій та інших соціальних виплат з державних цільових фондів необхідний реєстраційний номер облікової картки платника

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.70.5 ст.70 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа – платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи – платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу.

Фізична особа – платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред’явити паспорт.

Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі.

Нагадую, що згідно з п.70.12 ст.70 ПКУ реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами – підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі:

¨ виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізичні особи зобов’язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи;

¨ укладення цивільно-правових договорів, предметом яких є об’єкти оподаткування та щодо яких виникають обов’язки щодо сплати податків і зборів;

¨ відкриття рахунків у банках або інших фінансових установах, а також у розрахункових документах під час здійснення фізичними особами безготівкових розрахунків;

¨ заповнення фізичними особами, визначеними у п.70.1 ст.70 ПКУ, митних декларацій під час перетину митного кордону України;

¨ сплати фізичними особами податків і зборів;

¨ проведення державної реєстрації фізичних осіб – підприємців або видачі таким особам спеціальних дозволів (ліцензій тощо) на провадження деяких видів господарської діяльності, а також реєстрації незалежної професійної діяльності;

¨ реєстрації майна та інших активів фізичних осіб, що є об’єктом оподаткування, або прав на нього;

¨ подання контролюючим органам декларацій про доходи, майно та інші активи;

¨ реєстрації транспортних засобів, що переходять у власність фізичних осіб;

¨ оформлення фізичним особам пільг, субсидій та інших соціальних виплат з державних цільових фондів;

¨ в інших випадках, визначених законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Звільнення від оподаткування ПДВ: набула чинності постанова «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011р. №79»

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що 28.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №167 (далі – Постанова №167), якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 №79 «Деякі питання реалізації підпункту 197.1.3 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України».

Постановою №167 внесені зміни у перелік технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів) для інвалідів та інших пільгових категорій населення, операції з постачання і послуги з ремонту та доставки яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, а також у перелік комплектувальних виробів і напівфабрикатів для виготовлення технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів) для інвалідів та інших пільгових категорій населення, операції з постачання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість.

Слід зазначити, що основною підставою для звільнення від оподаткування додатковим імпортним збором товарів, що ввозяться на митну територію України, є відповідність таких товарів найменуванням та опису виробів, які зазначено в вищевказаних переліках.

Постанову №167 опубліковано у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 28.03.2018 №59.

Як знятися з обліку в контролюючих органах особі, яка здійснювала незалежну професійну діяльність та проживала на території проведення антитерористичної операції?

Як зазначив начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що нормами п.п.67.1.2 п.67.1 ст.67 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що підставою для зняття з обліку в контролюючих органах фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, є документально підтверджена інформація відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо) про реєстрацію припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи у відповідному уповноваженому органі.

Процедури зняття з обліку платників податків в контролюючих органах регламентуються розділом ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) із змінами та доповненнями (далі – Порядок №1588).

Відповідно до п.11.18 розд. ХІ Порядку №1588 фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданої до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за ф. №8-ОПП.

Процедура зняття з обліку осіб, які здійснювали незалежну професійну діяльність, місцем проживання яких залишилась територія проведення антитерористичної операції (далі – АТО) (Луганськ, Донецьк тощо) проводиться контролюючим органом за основним місцем обліку платника.

Дані про взяття на облік платників податків з зазначенням найменування та коду ДПІ за основним місцем обліку оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет».

Після державної реєстрації припинення незалежної професійної діяльності фізичних осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія або територія проведення АТО, процедури та дії по зняттю з обліку самозайнятих осіб можуть проводитись за місцем перебування таких осіб у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування (п.п.6 п.11.18 розд. ХІ Порядку №1588).

Державна реєстрація припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання (п.п.65.10.8 п.65.10 ст. 65 ПКУ та п.п.4 п.11.18 розд. ХІ Порядку №1588).

Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території та які отримали в органах Державної міграційної служби довідку, що підтверджує місце їх перебування, а також внутрішньо переміщені особи, які отримали в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зобов’язані визначити свою податкову адресу та подати відповідному контролюючому органу відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (заяву за ф. №5ДР або за ф. №5ДРП), пред’являючи при цьому документ, що посвідчує особу, та зазначені довідки.

При пред’явленні довідок до заяв за ф. № 5ДР або за ф. 5ДРП вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа особи та повна поштова адреса громадянина, за якою йому може бути вручена офіційна кореспонденція, або адреса фактичного місця проживання/перебування відповідно інформації, зазначеної в довідках.

Таким чином, зняття з обліку фізичної особи, яка здійснювала незалежну професійну діяльність, місцем проживання якої залишилась територія проведення АТО (Луганськ, Донецьк тощо) проводиться контролюючим органом за основним місцем обліку платника.

Зняття з обліку фізичної особи, яка здійснювала незалежну професійну діяльність, та переселилась з території проведення АТО (Луганськ, Донецьк тощо) проводиться контролюючим органом за адресою фактичного місця проживання/перебування особи у разі їх звернення до відповідних контролюючих органів з документальним підтвердженням особи та місця перебування.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Жовтень 2018
П В С Ч П С Н
« Вер    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
Стрічка новин

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]

Вільна боротьба

Пам’яті Олекси Довбуша У місті Коломиї[...]

Наказ про призов громадян

НАКАЗ  Військового комісара Пустомитівського районного військового комісаріату[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Європи-2018 серед юніорів   У столиці[...]
Новини податкової

Інформація 07.09.2018

«Я маю право!» «Знай своє право[...]

Інформація 08.08.2018

До уваги платників податків! Наближається[...]

Інформація 07.08.2018

«Я маю право!» Електронний кабінет пропонує[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
Flash_1, 2 Гостей
Рекомендуємо!