Інформація 12.12.2017-2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

346 Переглядів

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області тривають  тренінги – навчання новацій податкового законодавства!

Зміни прожиткового мінімуму з 1 грудня 2017 року: на що звернути увагу платникам

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що у зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму з 01.12.2017 зростає максимальна величина доходу застрахованої особи, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) (25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у місяці нарахування доходу і з 01.12.2017 дорівнює 44 050 грн.). Отже, збільшується максимальний розмір нарахованого ЄСВ. Так, з 01.12.2017 ЄСВ становитиме 9691 грн. (44 050 грн. х 22%) або 3704,61 грн. (44 050 грн. х 8,41%) при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівника-інваліда, якщо роботодавцем є юридична особа. Також змінюється розмір максимального ЄСВ для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), який з 01.12.2017 становитиме 9691 грн. (44 050 грн. х 22%). Крім того, розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць не повинні перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ, тобто 44 050 грн. Звернули увагу, що без змін залишаються: – розмір мінімальної заробітної плати – 3200 грн.; – розмір мінімального єдиного соціального внеску – 704 грн., для ФОП –платників єдиного податку 1 групи – 352 грн.;

- розмір податкової соціальної пільги;

- граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги; – граничний розмір добових; – сума неоподатковуваного доходу у вигляді подарунків; – сума нецільової благодійної допомоги; – ставка податку на нерухоме майно; – ставки єдиного податку: ¨ для платників єдиного податку 1-ої групи – до 160 грн. (до 10% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2017 року); ¨ для платників єдиного податку 2-ої групи – до 640 грн. (до 20% від мінімальної зарплати на 1 січня 2017 року).

Перерахування контролюючим органом сум транспортного податку у разі виявлення розбіжностей

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.5 глави дев’ятої розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, податкові повідомлення-рішення з транспортного податку можуть бути скасовані (відкликані) на підставі заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

• об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

• розміру ставки податку;

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми транспортного податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Дохід податковим агентом нараховано, але не виплачено: який термін перерахування до бюджету військового збору?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.1.4 п.16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст.168 ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою, визначеною п.п.1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ, тобто 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду (п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПКУ).

Отже, якщо податковий агент нараховує, але не виплачує (не надає) платнику податку дохід, то військовий збір, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Земельна ділянка фізичною особою надана в оренду: чи зберігається пільга?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.284.3 ст.284 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Особливості складання Повідомлення-РК

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) з метою мінімізації впливу помилок, допущених платниками податку при визначенні в податкових накладних/розрахунках коригування (далі – ПН/РК) ознаки їх належності до спец режиму, у листі від 28.11.2017 №32659/7/99-99-15-03-02-17 «Про помилки при визначенні ознаки у номері податкової накладної» (далі – лист ДФС №32659) повідомила про особливості складання Повідомлення у вигляді розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – Повідомлення-РК) залежно від певної ситуації.

Розглянули ситуацію, коли у зареєстрованій в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) ПН, складеній за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг у межах спецрежиму (в частині, регламентованій ст.209 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), крім п.209.18 ст.209 розділу V ПКУ) не вказано ознаку її належності до спецрежиму (код «2» після першого знака дробу у номері ПН) або такий код вказано після другого знака дробу у номері ПН, але така ПН відображена в складі податкових зобов’язань у податковій звітності, яка подавалася у межах спецрежиму (декларації за формами 0121-0123).

У цьому випадку до ПН складається та подається до ДФС Повідомлення-РК, в якому:

1) у заголовній частині зазначаються реквізити ПН, до якої подається таке Повідомлення-РК (дата складання, номер ПН, вказаний при її реєстрації в ЄРПН, індивідуальні податкові номери постачальника (продавця), отримувача (покупця), їх найменування);

2) у другій частині порядкового номера Повідомлення-РК (після знака дробу) проставляється умовний код «7»;

3) у полі «Дата складання» зазначається дата «31.12.2016». Будь-які інші цифри у цьому полі (інша дата) не повинні бути вказані;

4) у графі 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» вказується «1»;

5) у графі 2 «Причина коригування» розділу Б табличної частини Повідомлення-РК вказується причина коригування, а саме текст такого змісту: «Надання інформації про зареєстровану в ЄРПН ПН на операції з постачання сільськогосподарської продукції власного виробництва, в якій помилково не зазначено у другій частині порядкового номера після першого знака дробу – код «2»;

6) інші графи табличної частини розділів А та Б такого Повідомлення-РК не заповнюються (повинні бути пустими; нулі, прочерки чи будь-які інші знаки в них не зазначаються).

Звернули увагу на причини, з яких у прийнятті Повідомлення-РК може бути відмовлено, а саме, якщо:

1. Повідомлення-РК містить будь-яку іншу інформацію, ніж та, що передбачена листом ДФС №32659.

2. Повідомлення-РК складено до ПН, яка відображена у податковій звітності (декларації та Додатку Д5) за звітний період, який не відповідає даті складання такої ПН.

3. Повідомлення-РК складено до ПН, яка не відображена у податковій звітності (декларації та/або Додатку Д5).

4. При складанні Повідомлення-РК не дотримано вищезазначених особливостей складання.

Нагадали, що подання Повідомлень-РК до ДФС здійснюється платниками податку лише в період з 28.11.2017 по 08.12.2017 включно.

Лист ДФС №32659 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:https://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72598.html

У разі внесення змін у дані платника, довідка за формою №34-ОПП підлягає заміні

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.9.4 розділу ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці за формою №34-ОПП (найменування (прізвище, ім’я, по батькові), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника, контролюючого органу, в якому платник податків перебуває на обліку, тощо), довідка за формою №34-ОПП підлягає заміні у контролюючому органі.

Для отримання нової довідки платник податків подає до контролюючого органу за основним місцем обліку звернення із зазначенням причин заміни та доданою до нього старою довідкою. Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику податків нову довідку.

У такому самому порядку видається дублікат довідки замість зіпсованої чи втраченої або копія довідки. У разі втрати довідки нова довідка видається за заявою платника податків, в якій надаються пояснення і викладаються обставини втрати довідки або до якої додані документи, що підтверджують факт втрати довідки.

Про видачу кожної довідки за формою №34-ОПП робиться запис у журналі за формою №14-ОПП, а відповідний запит зберігається у реєстраційній частині облікової справи платника податків.

Юридична особа – платник єдиного податку третьої групи має право вносити кошти до статутного капіталу іншої юридичної особи

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV ПКУ.

Не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків (п.п.291.5.5 п.291.5 ст.291 ПКУ).

Слід зауважити, що частка засновників у розмірі не менше 75 відсотків статутного капіталу юридичної особи, яка планує обрати спрощену систему оподаткування, повинна належати юридичним особам – платникам єдиного податку.

Отже, ПКУ не заборонено юридичній особі – платнику єдиного податку третьої групи вносити кошти або майно до статутного капіталу іншої юридичної особи (бути засновником іншої юридичної особи).

Термін дії ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями закінчився: чи потрібно придбавати нову ліцензію для реалізації залишків алкогольних напоїв?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно зі ст.15 Закону України від 19.12.1995 №481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481) оптова і роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Тобто, Законом №481 реалізація залишків алкогольних напоїв без ліцензії не передбачена.

Порядок видачі ліцензій на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами визначений статтею 15 Закону №481.

Екологічний податок: до якого бюджету платити?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.250.5 ст.250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники екологічного податку (далі – податок) перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.

Платники податку, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, перераховують суми податку до державного бюджету, які використовуються відповідно до Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. За рішенням платника податку сума податку може сплачуватися щомісяця в розмірі однієї третьої частини планового обсягу за квартал із перерахунком за результатами базового податкового (звітного) періоду (п.250.6 ст.250 ПКУ).

Останній термін подання заяви для відмови від застосування спрощеної системи оподаткування з 2018 року 21 грудня 2017 року

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.298.2.2 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п.298.2.1 п.298.2 ст.298 ПКУ).

Отже, останній термін подання заяви платниками до контролюючого органу для відмови від застосування спрощеної системи оподаткування з 2018 року 21 грудня 2017 року.

Про рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Державна фіскальна служба України на численні запити платників рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (далі – Рентна плата) щодо практичного застосування норми п.257.5 ст.257 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у частині визначення термінів виникнення податкових зобов’язань з Рентної плати у разі отримання у 2017 році дозволів на використання лісових ресурсів у 2018 році повідомила наступне.

Основні елементи оподаткування Рентною платою врегульовано ст.256 ПКУ.

Законом від 21.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» п.257.5 ст.257 ПКУ доповнено абзацем другим наступного змісту:

«Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів «а» і «б» п.п.256.11.6 п.256.1 ст.256 ПКУ».

Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» (далі – Порядок). При цьому формою Лісорубного квитка, який є Додатком 1 до Порядку, передбачено відображення строків внесення плати за деревину та закінчення заготівлі.

Таким чином, у разі отримання лісокористувачем спеціального дозволу (Лісорубного квитка) у поточному році, наприклад у грудні 2017 року, із наданням права використання лісових ресурсів у наступному звітному (податковому) періоді, наприклад у 2018 році, податкові зобов’язання з Рентної плати у лісокористувача виникатимуть з початку періоду, на який отримано такий дозвіл, а саме з 01 січня 2018 року.

Ставка податку за об’єкт нерухомості «нуль»: чи необхідно юридичній особі подавати декларацію?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно з п.п.266.7.5 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок) – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, зокрема, у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ, подавати податкові декларації щодо окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків (п.49.2 ст.49 ПКУ).

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408, передбачає відображення ставки податку у графі 4 Декларації.

Отже, якщо об’єкт нерухомості оподатковується за нульовою ставкою, то Декларація до контролюючого органу подається на загальних підставах.

Фізична особа з метою використання права на податкову знижку зобов’язана разом с декларацією надати контролюючому органу довідку про отримані у звітному році доходи

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.«в» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.

Отже, фізична особа, яка зобов’язана подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідно до вимог Податкового кодексу України, або має право скористатися податковою знижкою, повинна на вимогу контролюючого органу надати разом із такою декларацією довідку про отримані у звітному році доходи.

При цьому, п.п.«в» п.176.2 ст.176 ПКУ передбачено, що особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО.

Врахування приватним нотаріусом у складі витрат сплачених сум єдиного внеску

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.178.3 ст.178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями оподатковуваним доходом, отриманим фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Відповідно до положень Закону України від 02.03.1993 №3425-XII «Про нотаріат» та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Міністерством юстиції України видано лист від 02.02.2006 №31-35/20 «Щодо єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів». У зазначеному листі наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами внесків, у тому числі на користь найманих працівників та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у тому числі на користь найманих працівників, за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.

Про право громадян на доступ до публічної інформації

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що Закон України від 13.01.2011 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2939) визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом №2939, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до п.1 ст.2. Закону №2939 метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень та створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації, у тому числі і до публічної інформації про діяльність органів Державної фіскальної служби України (далі – ДФС України).

Так, згідно із п.4.1 розділу IV наказу Міністерства фінансів України від 20.11.2014 №1154 «Про затвердження Типового порядку організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної фіскальної служби при розгляді запитів на отримання публічної інформації» зі змінами та доповненнями, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.12.2014 за №1573/26350, доступ до публічної інформації про діяльність органів ДФС України забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

• в офіційних друкованих виданнях;

• на офіційному веб-порталі ДФС України, субсайтах територіальних органів ДФС України;

• на інформаційних стендах у приміщеннях органів ДФС України;

• будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Нагадуємо, що відповідно до п.1 ст.20 Закону №2939 розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Єдиний внесок особами з території проведення АТО сплачується на загальних підставах

Чи звільняються від нарахування, сплати єдиного внеску та подання звітності платники єдиного внеску, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території проведення антитерористичної операції (далі – АТО)?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до частини першою ст.4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Платник ЄВ зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ та подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄВ у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством (пп. 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону №2464).

Частиною восьмою ст.9 Закону №2464 визначено, що платники ЄВ зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до п.1 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, роботодавці (страхувальники), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у частині подання звіту за таких осіб зобов’язані формувати та подавати до контролюючих органів звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду, незалежно від того, чи нараховувався дохід найманим працівникам (застрахованим особам).

Згідно з частиною одинадцятою ст.9 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Додатково повідомляємо, що Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України від 02 вересня 2014 року №1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» із змінами та доповненнями (далі – Закон №1669), зокрема, вилучено п.п.8 п.4 ст.11 Закону №1669 та, відповідно, скасовано п.9 прим. 4 розд. VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 щодо звільнення від виконання обов’язків, передбачених частиною другою ст.6 Закону №2464, платників ЄВ, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція (далі – АТО).

Отже, законодавством не передбачено особливих умов щодо виконання зобов’язань платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.

До уваги платників податку на додану вартість!

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що за повідомленням ДФС України, якщо після отримання попередньої оплати та складання податкової накладної, яка була зареєстрована в ЄРПН, відбувається зміна номенклатури товарів/послуг в межах отриманої суми (тобто ні товари/послуги, ні кошти не повертаються), постачальник (продавець) складає два розрахунки коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати:

- у першому зі знаком «–» зазначаються показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких виправляється; такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем (отримувачем) товарів/послуг;

- у другому зі знаком «+» зазначаються показники щодо товарів/послуг, які фактично постачаються; такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником товарів/послуг

При цьому у графі 2 обох розрахунків коригування зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

Чи потрібен РРО ФОП – платнику єдиного податку другої групи, якщо ним надаються послуги з виготовлення швейних виробів на замовлення?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП), який знаходиться на другій групі єдиного податку дозволено працювати без реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) до досягнення ним обсягу доходів протягом календарного року 1 млн. грн. Винятком є ФОП, які торгують технічно складними побутовими товарами, які підлягають гарантійному ремонту, — їм РРО необхідно застосовувати з першого дня торгівлі.

Отже, ФОП – платник єдиного податку другої групи має право надавати послуги з виготовлення швейних виробів на замовлення і проводити розрахунки з покупцями без застосування РРО. Але, у разі перевищення суми в 1 млн. грн., у такого платника усі готівкові платежі мають проходити через РРО, починаючи з 1 числа кварталу, що настає за тим, коли виникло таке перевищення.

Якщо знижка не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості ) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п.165.1.53 п.165.1 ст.165 ПКУ.

Тобто, якщо товар куплено зі знижкою, то сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.

Якщо ж знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Дохід, отриманий фізичною особою за межами території України, не є базою нарахування ЄСВ

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що враховуючи положення частини першої ст.7 Закону Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП), сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями, та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Статтею 4 розділу ІІ Закону №2464 визначені особи, які є платниками ЄСВ. Громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України згідно цієї статті не є платниками ЄСВ в обов’язковому порядку.

Відповідно до частини першї ст.10 Закону №2464 громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату ЄСВ. Такі особи, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного у договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Отже, дохід, отриманий фізичною особою за межами України, не є базою нарахування ЄСВ, оскільки дохід отримано поза межами трудових відносин на території України. При цьому, громадяни України, які працюють за її межами, мають право на добровільну сплату ЄСВ у разі заключення договору про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Втрата або неможливість вивезення первинних документів із зони АТО: дії платника податків

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.38.11 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, у разі втрати та/або неможливості вивезення платниками податків первинних документів у зв’язку з проведенням антитерористичної операції (далі – АТО) або первинні документи знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів на лінії зіткнення і їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя та здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з іншими адміністративними перешкодами, встановленими органами влади, платник податків/податковий агент за місцем свого обліку подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до завершення проведення АТО запроваджується мораторій на проведення будь-яких перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату цих документів, такий платник податків/податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Зазначені у п.п.38.11 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ положення застосовуються до платників податків/податкових агентів, які станом на 1 квітня 2017 року здійснили зміну свого місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення на іншу територію України та сплачували податки до бюджету в період проведення АТО згідно з ПКУ.

Слід заначити, що втрата документів, яка не пов’язана з проведенням АТО, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення вищевказаного підпункту.

Отримувачу послуги видано касовий чек: коли буде право на податковий кредит?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.1.1 ст.1 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

До складу податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення платником ПДВ операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п.«а» п.198.1 ст.198 розділу V ПКУ).

Підпунктом «б» п.201.11 ст.201 розділу V ПКУ визначено, що підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної (далі – ПН), є, зокрема касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку). У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням ПДВ, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Отже, якщо касовий чек містить суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника) і сума придбання по ньому не перевищує 200 грн. за день (без урахування податку), то такий чек для отримувача товарів/послуг є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної.

Платники єдиного податку четвертої групи сплачують єдиний податок протягом року за різними ставками

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно до п.п.295.9.2 п.295.9 ст.295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

- у I кварталі – 10 відсотків;

- у II кварталі – 10 відсотків;

- у III кварталі – 50 відсотків;

- у IV кварталі – 30 відсотків.

Платники єдиного податку четвертої групи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п.295.9.2 п.295.9 ст.295 ПКУ (п.п.295.9.3 п.295.9 ст. 295 ПКУ).

Крім цього, п.п.295.9.8 п.295.9 ст.295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

Податкова накладна: порядок заповнення

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що згідно із п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) форма та порядок заповнення податкової накладної (далі – ПН) затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №1307) до роділу «Б» ПН вносяться, зокрема, такі дані:

- до графи 2 – номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця);

- до граф 3.1 та 3.3 – код товару згідно УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;

- до граф 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг.

Графи 4 та 5 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженого наказом Держстандарту України від 09.01.1997 №8 (далі – КСПОВО), чинного на дату складання ПН:

• у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.

У разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у п.11 Порядку №1307, у графі 4 вказується «грн».

У разі, якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, то:

• у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;

• у графі 5 зазначається код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО. У разі, якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, то графа 5 не заповнюється;

• у графі 6 зазначається кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

• у графі 7 зазаначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ. Графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством;

• у графі 8 зазаначається код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

Дитячі новорічні подарунки придбано за рахунок роботодавця: чи буде база нарахування ЄСВ?

Під час тренінгу – навчання в Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області присутнім платникам податків розповіли, що відповідно п.1 частини 1 ст.7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) для роботодавців –  підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Cкладові фонду оплати праці визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 №5 (далі – Інструкція №5).

Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Перелік).

Відповідно до п.3.23 розділу ІІІ Інструкції №5 та п.8 розділу I Переліку вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників не належать до фонду оплати праці та не є базою для нарахування ЄСВ.

Отже, не є базою нарахування ЄСВ вартість дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок коштів роботодавця.

 


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Жовтень 2018
П В С Ч П С Н
« Вер    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
Стрічка новин

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]

Вільна боротьба

Пам’яті Олекси Довбуша У місті Коломиї[...]

Наказ про призов громадян

НАКАЗ  Військового комісара Пустомитівського районного військового комісаріату[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Європи-2018 серед юніорів   У столиці[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Європи 14-17 травня в місті[...]
Новини податкової

Інформація 07.09.2018

«Я маю право!» «Знай своє право[...]

Інформація 08.08.2018

До уваги платників податків! Наближається[...]

Інформація 07.08.2018

«Я маю право!» Електронний кабінет пропонує[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
Flash_1, 1 Гість
Рекомендуємо!