Інформація 12.01.2019 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

227 Переглядів

«Я маю право!»

Розпочалась кампанія декларування доходів, отриманих у 2018 року

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що з 01 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування доходів громадян, отриманих ними у 2018 році.

Під час кампанії декларування доходів громадян певні категорії фізичних осіб зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2018 рік та визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору. Крім того, податкову декларацію про майновий стан та доходи мають право подати окремі фізичні особи з метою отримання податкової знижки.

Податкову декларацію про майновий стан і доходи зобов’язані подати фізичні особи-платники податків, у разі, якщо протягом 2018 року вони отримували:

- доходи не від податкових агентів,- тобто, від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи, які не є підприємцями або не провадять незалежну професійну діяльність;

- доходи, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування;

- іноземні доходи;

- спадщину, чи подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

Граничні строки подання декларації:

- для громадян та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, що настає за звітним;

- для підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року)

- для громадян з метою використання права на податкову знижку – до 31 грудня 2019 року (включно).

Заповнити і подати декларацію можна в податковій інспекції за місцем реєстрації. У випадку, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією податковою адресою та не зареєстрована за іншою, вона повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

Змінено терміни подання скарг на рішення контролюючих органів

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що з 01.01.2019 набрали чинності норми Закону України від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Зокрема, чинною редакцією п.44.7 ст.44 ПКУ передбачено, що платник податків має право подати до контролюючого органу, який проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності у термін п’ять робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки. З 01.01.2019 цей термін змінено на 10 робочих днів.

Крім того, згідно з діючою редакцією п.56.2 ст.56 ПКУ, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п.56.3 ст.56 діючої редакції ПКУ). З 01.01.2019 строк подання вищезазначеної скарги також буде змінений з 10 календарних на 10 робочих днів.

Ставки єдиного податку з 01 січня 2019 року для підприємців

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Верховною Радою України прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 №2629 – VIII, яким встановлено, що з 1 січня 2019 року:

- мінімальна заробітна плата – 4173гривень;

- прожитковий мінімум для працездатних осіб (ПМПО) – 1 921 гривня.

Ставки єдиного податку з 01.01.2019 року для суб’єктів господарювання фізичних осіб – підприємців застосовуватимуться:

Для платників I групи у відсотках (до 10%) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня звітного року - 192,10 грн. на місяць. (1921 грн. х 10%).

Для платників II групи у відсотках (до 20%) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня звітного року - 834,60 грн. на місяць (4173 грн х 20%).

Для ФОП ІІІ групи ставка податку до обсягу задекларованого доходу становить:

1) 3 відсотки доходу – у разі сплати податку на додану вартість;

2) 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

 

Затверджено Тимчасовий порядок митного оформлення транспортних засобів на іноземній реєстрації

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Кабінет Міністрів України затвердив Тимчасовий порядок виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, який набрав чинності 21 грудня 2018 року.

Тимчасовий порядок затверджений на виконання Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 08.11.2018 №2612-VIII.

Тимчасовий порядок визначає механізм виконання митних формальностей під час здійснення митного оформлення транспортних засобів, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД та ввезені громадянами на митну територію України в період з 1 січня 2015 року до 25 листопада 2018 року, а також:

1) перебувають у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, поміщення в який здійснювалося шляхом вчинення дій, усного декларування або декларування з використанням іншого документа, ніж митна декларація, на бланку єдиного адміністративного документа;

2) перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, були вивезені за межі митної території України після 25 листопада 2018 р. та ввезені повторно.

Згідно з Тимчасовим порядком, митне оформлення таких транспортних засобів буде здійснюватися з певними особливостями, зокрема:

- визначено застосування виключно електронної митної декларації для декларування транспортних засобів;

- визначено документи, які необхідно подавати митницям, зокрема, рахунок або інший документ, що підтверджує вартість транспортного засобу, реєстраційний документ на автомобіль, виданий реєстраційним органом країни реєстрації, та документ, що підтверджує право власності на транспортний засіб або право розпоряджатися та декларувати автомобіль для вільного обігу на митній території України;

- з метою зменшення часу фізичного перебування автомобілів у зонах митного контролю митниць та зменшення фінансових витрат громадян на оплату послуг стоянки встановлено, що доставлення транспортного засобу в зону митного контролю здійснюється декларантом після подання електронної митної декларації та отримання від митниці повідомлення із зазначенням дати та часу пред’явлення автомобіля;

- скасовано необхідність оформлення митницями та видачі Посвідчення про реєстрацію транспортного засобу;

- регламентовано дії митниці та декларанта у разі перевірки заявленої фактурної вартості оцінюваного транспортного засобу. Для підтвердження заявленої фактурної вартості можуть подаватися, зокрема, такі документи: договір купівлі-продажу або документ, який його замінює, рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного транспортного засобу, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) продавця автомобіля.

Алгоритм дій митниці для перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу наступний:

- використовується індикатор ризику, значення якого для кожного транспортного засобу встановлюється окремо. Цей показник має бути на рівні нижньої межі діапазону вартості автомобіля, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваному транспортному засобу в країні експорту. В цьому випадку використовується інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, що мають дані про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортногозасобу;

- при заявлені фактурної вартості менше від встановленого індикатора, проводиться перевірка достовірності ціни;

- при проведенні перевірки достовірності заявленої фактурної вартості, митниця в якості джерел додатково використовує спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС та цінову інформацію, отриману в рамках домовленостей, укладених між ДФС та об’єднаннями імпортерів та виробників;

- у разі непідтвердження, особа, яка декларує транспортний засіб, повинна довести достовірність заявленої фактурної вартості;

- при неможливості аргументовано довести достовірність заявленої фактурної вартості орган доходів та зборів відмовляє у митному оформленні такого транспортного засобу та приймає рішення про коригування заявленої вартості.

Постанова КМУ від 12 грудня 2018 р. N1077

Тимчасовий порядок митного оформлення транспортноих засіб на іноземній реєстрайції

Платник податків має право повернути помилково сплачені суми грошового зобов’язання

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст.43 Податкового кодексу України (далі ПКУ) та ст.301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п.43.4 ст.43 ПКУ).

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п.200 прим.1.5 ст.200 прим.1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п.43.4 прим.1 ст.43 ПКУ).

Згідно п.43.5 ст.43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 43.6 ст.43 ПКУ визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

2019 рік. Податкова соціальна пільга

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до пп.169.1.1 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року.

Законом України від 23.11 2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатної особи на рівні 1921 грн.

Тобто, у 2019 році базовий розмір податкової соціальної пільги (100%) становитиме: 1921 грн х 50% = 960,50 грн.

Відповідно до абз. 1 пп.169.4.1 Податкового кодекс у України, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує певної суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

У 2019 році ця сума становитиме: 2690 грн.

Сплата державного мита при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу при відчуженні нерухомого майна

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст.657 ЦКУ).

Згідно з ст.55 Закону України від 02 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» із змінами та доповненнями посвідчення правочинів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину.

За посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об’єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження, згідно з п.п. «а» п.3 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №7-93 «Про державне мито» із змінами і доповненнями (далі – Декрет) сплачується державне мито у розмірі 1 відс. суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами (ст.1 Декрету).

Договір купівлі-продажу належить до типових двосторонніх договорів. З укладенням такого договору продавець, зокрема приймає на себе обов’язок передати покупцеві нерухоме майно і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець у свою чергу зобов’язаний здійснити оплату такого майна і водночас набуває права вимагати від покупця його передачі.

Відповідно до ст.628 ЦКУ зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Враховуючи вищезазначене, при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу при відчуженні житла та іншого нерухомого майна державне мито сплачується особою, в інтересах якої здійснюються дії. За домовленістю сторін сума державного мита ділиться між покупцем і продавцем.

Розміри єдиного внеску з 01 січня 2019 року

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що з 01 січня 2019 року набрав чинності Закон України від 23.11.2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік», яким встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у розмірі 4173 грн. на місяць, у погодинному розмірі – 25,13 грн.

Максимальна база нарахування єдиного соціального внеску дорівнює 15 мінімальним заробітним платам, тобто, у 2019 році вона становитиме 62595,0грн. (4173,0 х 15), а максимальний страховий внесок складе 13770,90 грн.

Мінімальний страховий внесок у 2019 році дорівнюватиме 918,06 грн.(4173,0 х 22%).

Право громадян на звернення є гарантією дотримання прав і свобод

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що право людини на звернення до органів влади передбачено cт.40 Конституції України. Воно є важливим засобом захисту та однією з організаційно-правових гарантій дотримання прав і свобод. Звернення громадян стосуються різних напрямів діяльності суспільства й держави, але як правило мають єдину мету – акцентувати увагу на необхідності розв’язати проблему, що зачіпає суспільні інтереси або інтереси конкретної особи.

Разом з тим звернення громадян, як носій інформації, мають важливе значення для вирішення питань, пов’язаних із забезпеченням прав і свобод людини й громадянина, державної, господарської та соціально-культурної розбудови, управління різними галузями та сферами економіки, адміністративно–політичної діяльності.

Своєчасний та об’єктивний розгляд звернень, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямком роботи органів ДФС. Це обов’язок посадових і службових осіб, що залишається фактором забезпечення суспільно-політичної та економічної стабільності в державі.

Відповідно до Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Кожен громадянин користується правом отримувати необхідну інформацію на підставі письмових звернень, звернень надісланих з використанням мережі Інтернет, засобами електронного зв’язку (електронне звернення), усних звернень викладених на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку. Звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян».

Якщо у повідомленні-рішенні нараховано податок на нерухомість на більшу площу нерухомості, яка є у власності фізичної особи, які дії такого громадянина?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що підпунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що фізичні особи – платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

-розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

-права на користування пільгою із сплати податку;

-розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Програма Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» про виплату заборгованості заробітної плати

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що Міністерство юстиції України презентувало випуск програми «Я МАЮ ПРАВО!» на тему «Виплата заборгованості заробітної плати». Відеоматеріал створений за підтримки проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який реалізується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром надання правової допомоги та фінансується Урядом Канади.

«Я МАЮ ПРАВО!» – загальнонаціональний правопросвітницький ТВ проект, спрямований на підвищення рівня правової обізнаності громадян.

У випуску роз’яснюється порядок виплати заробітної плати та стягнення заборгованості по заробітній платі у судовому та позасудовому порядках.

Заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні у терміни, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше 2-х разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Також роботодавець має здійснювати розрахунок з працівником у день його звільнення.

Для стягнення заборгованості з виплати зарплати працівник може звернутися до суду:

- в порядку позовного провадження, коли наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати зарплати та/або права на її отримання;

- в порядку наказного провадження, коли вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати, є безспірною.

Позовна заява подається до суду за місцем знаходження підприємства, установи чи організації або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

За наслідками розгляду позову суд ухвалює рішення, на виконання якого видається виконавчий лист.

Якщо підприємства визнане боржником, перебуває у стані ліквідації, але при цьому існує заборгованість із нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, працівник може звернутися до суду для видачі судового наказу.

Після видачі судового наказу стягувач звертається до відділу ДВС або до приватного виконавця з метою примусового виконання рішення.

У позасудовому порядку захистити право на оплату праці та стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, можна наступним чином:

1) провести усні переговори з власником чи уповноваженим ним органом безпосередньо або за участю профспілки;

2) подати відповідну письмову заяву без обмеження строку її подачі на ім’я роботодавця;

3) зробити письмове звернення до комісії з трудових спорів. У разі її створення розгляд має відбутись упродовж 10 днів з дня подання заяви.

Захищайте свої права! Програма: https://youtu.be/qQkDxKmc844

Платник єдиного податку другої групи надає послуги. Що необхідно знати про обмеження?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), другу групу єдиного податку мають право обирати фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:

- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

- обсяг доходу не перевищує 1,5 млн. гривень.

Отже, підприємці – платники єдиного податку 2-ї групи мають право надавати послуги тільки платникам єдиного податку або населенню.

Тобто, якщо платник єдиного податку 2-ї групи у господарських відносинах з іншим суб’єктом господарювання, який не є платником єдиного податку, відповідно до умов договору виступає як виконавець послуг, то такий підприємець не може перебувати на 2-й групі єдиного податку.

У разі недотримання зазначеного обмеження, необхідно перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася заборонена діяльність.

Крім того, відповідно до п.293.4 ст.293 ПКУ до доходу, отриманого платником єдиного податку 2-ї групи від провадження забороненої діяльності, застосовується ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Чи застосовується ПДВ до субсидій та дотацій?

Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДФС у Львівській області А.Кобільник, що згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» оплата житлово-комунальних послуг населенням здійснюється як у повному розмірі затвердженого тарифу з урахуванням ПДВ, так і у зменшеному на розмір субсидії (надається малозабезпеченим верствам населення) та дотації (надається окремим пільговим категоріям населення, наприклад, ветеранам війни, військовослужбовцям та ін.). Такі субсидії та дотації оплачуються не безпосередньо населенням, а відшкодовуються виробникам житлово-комунальних послуг з відповідних місцевих бюджетів. У разі затвердження відповідним органом місцевого самоврядування тарифів нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, виробник житлово-комунальних послуг має право на відшкодування втрат. Таке відшкодування надається з відповідного місцевого бюджету.

Таким чином, виробник житлово-комунальних послуг отримує у якості компенсації наданих ним послуг:

- тариф, який сплачується населенням у повному обсязі;

- частину тарифу, яка сплачується пільговими категоріями населення;

- частину тарифу, яка оплачується з відповідних місцевих бюджетів у розмірі субсидій та дотацій, наданих пільговим категоріям населення;

- різницю між затвердженими тарифами та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (виробнича дотація на покриття збитків від постачання послуг за тарифом);

- тариф, який сплачується іншими категоріями покупців (бюджетні організації, комерційні структури та ін.)

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, згідно з пп.197.1.28 п.197.1 ст.197 ПКУ операції з постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету звільняються від оподаткування ПДВ.

При наданні житлово-комунальних послуг вартість таких послуг, яка була оплачена населенням чи бюджетами відповідного рівня (у зв’язку з наданням населенню пільг та субсидій) у межах встановленого регульованого тарифу, підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою. Різниця між фактичними витратами на виготовлення (придбання) житлово-комунальних послуг (собівартістю) і регульованими тарифами на їх продаж населенню (різниця між собівартістю і тарифом) звільняється від оподаткування податком на додану вартість.

Отже, при наданні житлово-комунальних послуг об’єктом оподаткування ПДВ є операція з постачання таких послуг платником, а не кошти, які отримуються постачальником у рахунок оплати вартості поставлених послуг. При цьому, база оподаткування податком на додану вартість таких операцій визначається відповідно до ст.188 ПКУ, з урахуванням того, що відповідно до пп.197.1.28 п.197.1 ст.197 ПКУ частина вартості житлово-комунальних послуг, яка перевищує тариф, і яка отримується з бюджету у вигляді дотації, звільняється від оподаткування ПДВ.

 


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Вересень 2019
П В С Ч П С Н
« Чер    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30  
Стрічка новин

Інформація 19.06.2019-2

Дії платника ПДВ, якщо протягом[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]

Вільна боротьба

Пам’яті Олекси Довбуша У місті Коломиї[...]
Новини податкової

Інформація 19.06.2019-2

Дії платника ПДВ, якщо протягом[...]

Інформація 19.06.2019

З початку 2019 року до[...]

Інформація 13.06.2019

До уваги розпорядників акцизних складів![...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
2 Гостей, 2Роботів
Рекомендуємо!