Сторінки трагічні і славні. | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

1518 Переглядів

Україно, пам’ятай.

Після окупації західноукраїнських земель у вересні 1939 року, радянська влада, не приховуючи своїх намірів, розпочинає пропагандистський наступ супроти Української Греко-Католицької Церкви, звинувативши її в антирадянській агітації. В квітні 1945 Й.Сталін затвердив план з 10-ти пунктів, опрацьований діячами української компартії, який передбачав її ліквідацію та посилення православних структур Московського патріархату в Україні. Радянська преса атакувала історію та традиції Греко-Католицької Церкви. Масові репресії духовенства змушують УГКЦ перейти у підпілля. Спіткала нелегка доля і духовенство Пустомитівщини. У «Музеї пам’яті жертв сталінських репресій», що у Щирці, можемо знайти імена тих священиків, яким був присуд- заслання! Надія Василівна Кривченко, директор музею, цінує історію свого рідного краю і всіляко намагається віднайти нові відомості про мешканців околиць, згадати їхню жертовну діяльність. Стараннями Надії Кривченко у музеї з’явилася експозиція «Репресоване духовенство УГКЦ Щирецької округи» (на світлині).

Kativnja

«Приводом для створення експозиції, – пояснює вона, – став приїзд у Щирець сина одного з репресованих священиків -пана Романа Пітули. Він надав низку документів про свого батька – отця Данила Романовича Пітулу, що правив у Щирці з 1935 до 1950 року. Серед документів: диплом про закінчення національного збору теологічного і філософічного відділів греко-католицької Богословської академії у Львові; направлення о. Пітули у Щирець за рекомендаціями Андрея Шептицького; постанова на арешт; обвинувальний акт, реабілітаційне посвідчення та лист ради у справах Російської Православної церкви при раднаркомі до М. С. Хрущова про план заходів щодо ліквідації УГКЦ». Отець Пітула відбував заслання у м. Ангарську Іркутської області з 1950 до 1955 р. Повернувшись на Батьківщину, оселився в м. Стрию. Можна подивуватися сміливості та героїзму священиків тих часів, адже більшість з них знали про своє складне становище і всупереч всім заборонам продовжували навчати людей Слова Божого. Зокрема, в обвинувальному акті о. Пітули читаємо: «Хранил у себя на квартире с лета 1944 г. большое количество антисоветской националистической литературы, пропагандируещей католицизм». Дещо з протоколу судового засідання 31 березня 1951 р.: «Книжки читав [відповідає обвинувачений], знаю, що їх писав Андрей Шептицький, але антирадянський зміст в них не вбачаю»… Прокурор просить 10 років. Підсудний Притула сказав, що він цілком задоволений доводами прокурора і нічого говорити не хоче. Вирок суду. У судовому засіданні та дачі показів Пітула не міг скрити свого ворожого погляду відносно радянської влади. Проявлялось це в окремих виразах та репліках… у таких виявився антирадянський настрій його. Присуд залишили в силі». Отак, знаючи про майбутні жорстокі тортури заслання, не відмовився від своїх поглядів, не шукав прихистку у таборі ворога, показав вольовий стрижень і не злякався десяти років ув’язнення, з яких відбув п’ять.

Сьогодні Надія Кривченко готує матеріали про Архиєпископа Володимира Стернюка – виконувача обов’язків Глави Української Греко-Католицької Церкви впродовж 1972-1991 років; одного із провідників Катакомбної Греко-Католицької Церкви у часи комуністичного режиму. Надії Василівні хочеться, аби нащадки пам’ятали про те, що на Пустомитівщині була така людина – Володимир Стернюк, який жертовно відстоював позиції Греко-Католицької Церкви у Західній Україні.

З приходом більшовиків на західноукраїнські землі було знищено близько 700 храмів, із них 346 УГКЦ. 246 – використовувалися не за призначенням, 9 збереглося як музеї української церковної архітектури. У Щирецькому деканаті відомо про 19-ох священиків, які були засуджені з різних причин, але рукою одного тирана.

Варто пам’ятати слова Сергія Єфремова: «Мало якому народові в світі доводилося переживати трагічнішу долю, ніж та, що зазнав за своє історичне життя народ український. Ще не одному поколінню доведеться добре попрацювати над висвітленням трагічних сторінок нашої історії. Адже ми не маємо права забувати жодного імені, принесеного в жертву кровожерливій варварсько-тоталітарній системі».

Оксана АНДРУЩАК


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Серпень 2017
П В С Ч П С Н
« Лип    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  
Стрічка новин

Німецька молодь у Щирці

Українсько-німецька зустріч у Щирці  Спільні ознайомчі[...]

Вільна боротьба

Дві золоті медалі на чемпіонаті[...]

Вільна боротьба

Всеукраїнський турнір-меморіал імені Олега Сазонова 16-17[...]

Свято для футболістів

Відкриття майданчика зі штучним покриттям[...]

Вільна боротьба

Відкритий Кубок Львова  13 - 14[...]

Вільна боротьба

Міжнародний турнір у Польщі 2, 3[...]
Новини податкової

Інформація 15.08.2017

Як функціонує система автоматизованого моніторингу[...]

Інформація 14.08.2017-3

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]

Інформація 14.08.2017-2

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
1 Гість
Рекомендуємо!