Щирецька трагедія | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

1530 Переглядів

Безвинна кров на святому місці

Все більше часу віддаляє нас від тої страшної трагедії, яка трапилася у Щирці 26-27 червня 1941 року на подвір’ї римо-католицького приходу. Це майже у самому центрі населеного пункту. Червоні «визволителі», відступаючи, залишили по собі кривавий слід. У муках, здираючи шкіру, виколюючи очі, забиваючи в тіло цвяхи, було вбито 26 молодих хлопців із навколишніх сіл, зокрема зі Щирця, Сердиці, Пісок, Ланів, Гуменця, Добрян, Хоросно, Підтемного, Поляни, Рудник.
Більшість з них мали по 20-25 років. Найстаршому – тридцять. Розквіт життя. Були схоплені у полі, на дорозі, чи викликані повісткою з райвійськкомату. Ніхто з них не думав, що ці червневі дні будуть останніми у їхньом житті.
Щоб не було чути людських стогонів від катувань, енкаведисти пригнали трактор, який безперестанку працював на холостому ході. Про це Петро Адермах, голова Щирецької «Просвіти», навіть присвятив свого вірша. Було виставлено й охорону, яка не пропускала людей у цьому напрямку.
Рідні відразу після відходу червоноармійців забили на сполох. Почали шукати своїх близьких. На це ніхто не зміг відразу дати відповіді, де вони поділися. Це викликало хвилювання. Натрапити на українських мучеників вдалося випадково. На приходство вернувся кінь. Та коли його хотіли завести у стайню, він пручався, бив ногами, ставав дибки. Така поведінка тварини здивувала людей. Вони почали ретельно оглядати вхід у приміщення. Відкинувши настіл із соломи, побачили свіжонасипану землю. Почали копати і за штиком, другим наткнулися на перші жертви. Виявилось, що саме у цій ямі були скинуті замордовані тіла. Так «визволителі» хотіли приховати свій злочин.
Почувши про страшну знахідку, у Щирець приїхали рідні вбитих. Сум полонив серця людей. Декого з мучеників було важко впізнати, так були понівечені.
Було вирішено усіх закатованих поховати у спільній могилі на Золотій горі. Похорон відбувся 8 липня. Тисячі людей прийшли провестии в останню дорогу без невинних українських мучеників. На дні могили поклали пляшку з прізвищами закатованих хлопців.
Довгі роки люди боялися вголос говорити про цю подію. Лише пошепки розповідали про це дітям, щоб ніколи вони не забували. У приміщенні, де катували людей, діяв столярний цех. Двом із цього пекла вдалося вийти, уникнути смерті. Це Петро Штангрет із Полянки та Степан Панчишин зі Сердиці, а опісля щирчанин. Останній, будучи повстанцем, після війни був кинутий у тюрму і відбував покарання у Сибірських таборах.

Schirec'ka_tragedіja

Сьогодні на місці смерті безневинно-убієнних діє «Музей жертв сталінських репресій», стоїть каплиця, а також зведено Стелу із хрестом та словами «Слава Героям, полеглим у боротьбі за волю України 1940-1955 роки». На ній викарбовано прізвища замордованих і воїнів УПА, які полягли. Цьогорічна Літургія і панахида, які відправляли священики Щирецької УГКЦ Святой Трійці отець Богдан та отець Іван, була багаточисельною . Віддати шану мученикам прийшла і юнь, і люди старшого покоління, які були і очевидцями цієї трагедії. – Двадцять шість закатованих людей, українські блаженці, – говорив отець Богдан. – Перед Богом вони вже святі. Своє молоде життя вони віддали за ідеї народу й нації, будучи ревними християнами. А місце це – святе. Тут пролита кров. Червоні дияволи піддали хлопців жорстоким катуванням. Про ці страшні червоні дні понад сімдесятирічної давності ми ніколи не повинні забувати, а передавати з покоління в покоління. Це Щирецька Голгофа.

Schirec'ka_tragedіja_2
На відзнаку цієї сумної події приїхали близькі загиблих із Сердиці, Поляни… Церковний хор, усі присутні виконують сумну пісню «Як ви умирали, вам дзвони не грали», також Гімн України.
Бажаючі заходять у «Музей…», який лише цьогоріч відвідали десятки сотень учнів, делегації з області та Львова, навіть група людей з Німеччини. Його директор Надія Кривченко розповідає про нові експонати, які поповнилися останнім часом. Особливо цікавим є документ, переданий родиною із Попелян – шкільне свідоцтво Українського Січового Стрільця Миколи Пташника, датоване 1905 роком.

Р.Скочиляс

Двадцять шість поклали тут життя!

У погожу вересневу днину
В сонце-променях купалася земля.
Із великої праматері Вкраїни
Насувались визволителі з Кремля.

Ми такого лиха не чекали,
Накотила хвиля ця страшна:
Мов орда, московськая навала
Розметали все святе дотла.

Без вини нас кидали у тюрми.
Табори Гулагу, у Сибір.
Гнав народ, немов нікчемні юрби.
Більшовицький кровожерний звір.

Чорний вихор рвав ногами двері
І плював у серце нам свинцем:
«Націоналісти і бандери» -
На чолі нам випекли вогнем.

Канули літа оті у роси.
Відійшли і промайнули пріч.
Тільки пам’ятають у Щирці і досі
Ту страшну, криваву чорну ніч

Сорок перший рік, як виклик долі.
Трактори і день, і ніч гули.
А за кілька днів, в старій стодолі
Двадцять шість вже неживих знайшли.

Нагло вбиті на самім світанні.
Чорна звістка по Щирцю летить:
І плачі в окрузі, і ридання,
І біль втрати досі нас болить.

І не чути криків, ні ридання,
Гул надійно злочин в ніч хова.
Тільки не сховати злодіяння.
Пам’ять людська вічна і жива.

Руки туго за спину зв’язали.
Страх змією у душі заліг:
«Може, тисне?» – підло запитали
І одним ударом збили з ніг.

Кулю у висок… Аж кров по стінах била.
Ще живий – багнетом у живіт.
Та яка вас мати народила?
Хто убивць пустив на білий світ?

Двадцять шість невинних жертв епохи.
Сталінського пекла, смерті й зла.
Кожен з них хотів пожити трохи.
Та рука убивці не дала.

Зовсім молоді, ще жити й жити.
Невблаганна ж смерть уже гряде.
І багнет, і кулю не спинити.
Бо страшна рука в «НКВД».

Ми сьогодні монумент їм ставим.
Імена вкарбовані в граніт.
Ми героїв України славим,
Що за неї полягли в борні.

На могилах хай цвіте калина,
І не буде цьому забуття:
Щоб постала вільна Україна –
Двадцять шість поклали тут життя!

Роман Мазій, поет, член Національної
Спілки письменників України, Щирець


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Листопад 2017
П В С Ч П С Н
« Жов    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930  
Стрічка новин

Вільна боротьба

Всеукраїнський меморіал тренера Богдана Степановича Сцібайла  17-19[...]

Вільна боротьба

  Медалісти на Чемпіонаті області  4-5 листопада[...]

Співпраця Щирець-Ґуденсберґ

Українсько-німецька зустріч у Щирці В рамках[...]

Щирецька селищна рада повідомляє

ІНФОРМАЦІЯ про результати громадського обговорення питання «Перепоховання[...]

Щирецька ДПК діє

Разом гасимо палаючі торф’яники 19[...]

Кікбоксинг

Міжнародний турнір з єдиноборств 8 жовтня[...]
Новини податкової

Інформація 15.11.2017-2

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]

Інформація 15.11.2017

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС[...]

Інформація 13.11.2017

Основні питання щодо реєстрації податкових[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
2 Гостей, 2Роботів
Рекомендуємо!