1852 Переглядів
Корнякти прибули до Львова у XVI столітті. Родина походила з грецького острова Крит, правдоподібно не належала до шляхти, хоча і використовували герб Круціні (Crucini). По різному також писали своє прізвище: Korniat, Korneadi, Korneades, Carneadi, Coretho, Carinacto, Kornyath. Були надзвичайно підприємливі та дуже багаті. Багатство відкривало перед ними усі двері. Перший Корнякт, який замешкав у Львові, був Михаїл, старший брат Константа. Михаїл доробився значного маєтку на торгівлі вином. Помер у 1563 р. без потомства, залишаючи свій маєток Константу. Існує припущення, що до збільшення багатства Корняктів спричинились великі суми, позичені від недовго пануючого деспотичного господаря Молдови грека з Криту Якуба Базиліка, який панував у 1561-1563 рр.
Констант Корнякт (1520-1603) був ревним сповідником православ’я. Не перешкоджало це йому у добрих відносинах з єзуїтами. Після смерті волоського господаря Александра Лапушняну взяв на себе обов’язок опіки над розбудовою Волоської церкви, захищав руські права перед католицькою владою міста, за що у 1590 р. був прийнятим до Ставропігійського Братства. Однак під час суперечок Братства із львівським владикою Гедеоном Балабаном ставав по стороні єпископа. Кореспонденцію зі Ставропігійським Братством провадив польською, послуговуючись правдоподібно секретарем, бо сам польською мовою писав дуже слабо. У 1572 перестав управляти львівськими міськими пивницями. Констант Корнякт подбав собі про місце серед польських міщан. До його боржників належали такі магнати як Станіслав Диявол Стадніцкі та Ієронім Язлівецький. Був він власником принаймні 40 сіл на перемиській та львівській землях, двох містечок: Гусакова та Куликова, а також села Щирець біля Львова, що підлягав королівському праву.
Поширте та додайте в закладки
Напишіть відгук