Інформація 26.10.2016 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

245 Переглядів

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що 26.10.2016 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання діяльності податкової міліції». На запитання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідав завідувач сектору штабу оперативного управління Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Михайло Клебан.

Пропонуємо до уваги відповіді на актуальні питання.

 Які пріоритети і напрямки роботи податкової міліції ?

Пріоритетними завданнями з детінізації економіки залишаються:

- забезпечення максимального відшкодування збитків, завданих державі кримінальними правопорушеннями;

- викриття і припинення схем «конвертації» коштів;

- протидія незаконному обігу підакцизних товарів;

- попередження незаконного відшкодування ПДВ з бюджету.

 Чи проходять службу податкові міліціонери в АТО ?

Так проходять.

На виконання рішення РНБО, на ДФС покладено організацію у взаємодії із ЗСУ та іншими державними органами контроль за порядок пропуску транспортних засобів і вантажів до/з окремих територій зони АТО.

З цією метою з 2015 по 2016 роки 1 офіцер ОУ Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області пройшов та проходить по другому призову службу в зоні АТО.

Ротація відбувається кожні 3 місяці. Щоправда на даний час, йому не надано статусу учасника АТО чи бойових дій. Вирішення цього питання лежить в законодавчому полі.

 Скажіть, будь ласка, у проведенні яких перевірок підприємства мають право брати участь працівники податкової міліції?

Згідно з пунктом 61.3 статті 61 Податкового кодексу України працівники податкової міліції не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб’єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.

Також відповідно до положень пункту 78.3 статті 78 Податкового кодексу України працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов’язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України.

 Прошу сказати, в яких випадках проводиться виїмка (вилучення) оригіналів первинних фінансово-господарських та/або бухгалтерських документів у суб`єкта господарювання?

Відповідно до статті 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Згідно зі статтею 159 глави 15 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Крім цього, частиною 7 статті 163 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

 Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що 26.10.2016 року відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання щодо адміністрування податків і зборів з юридичних осіб». На запитання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідала начальник управління податків і зборів з юридичних осіб Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Лілія Зубейко.

Пропонуємо до уваги відповіді на актуальні питання.

Чи необхідно платнику подавати декларацію з туристичного збору, за звітні (податкові) періоди, протягом яких господарська діяльність не проводилася?

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з п.п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 ПКУ базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Водночас, п. 49.2 ст. 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

При цьому, ПКУ не містить норми, якою визначено, що платники не подають декларацію, у разі, якщо господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась.

Крім того, слід зазначити, що туристичний збір, як встановлено ст. 10 ПКУ належить до місцевих зборів та є обов’язковим до сплати на території відповідних територіальних громад (п. 8.3 ст. 8 ПКУ).

Встановлення місцевих зборів здійснюється у порядку, визначеному ПКУ. Рішення про встановлення місяцевих зборів у межах повноважень згідно з п. 12.3 ст. 12 ПКУ приймають сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник збору, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначені ст. 7 ПКУ з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ ПКУ для відповідного місцевого збору.

Чи має право ЮО – платник ЄП здійснювати діяльність за договором про спільну діяльність?

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання – юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

третя група – юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

четверта група – сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Крім того, пп. 291.5, 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ встановлений перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку.

Згідно із п. 64.6 ст. 64 ПКУ на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування учасником договору про спільну діяльність нормами ПКУ не передбачено.

Тобто, юридична особа – платник єдиного податку має право укладати договір про спільну діяльність та здійснювати діяльність за таким договором за умови виконання вимог та обмежень, встановлених п. 291.4 та пп. 291.5, 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ.

Разом з цим учасник спільного договору юридична особа – платник єдиного податку третьої групи повинен враховувати дохід від здійснення діяльності за договором про спільну діяльність у загальному порядку разом з результатами діяльності від провадження власної господарської діяльності.

Юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва не включає дохід від спільної діяльності до складу доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва.

Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція з оприбуткування надлишків товарно-матеріальних цінностей?

Пунктом 185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 Кодексу.

Відповідно до п.14.1.191 п.14.1 ст.14 р.І ПКУ постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Так як операція по оприбуткуванню надлишків товарно-матеріальних цінностей, не відповідає визначенню терміну „постачання товарів”, то така операція не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ.

Чи може комунальне підприємство обрати єдиний податок?

Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

При цьому п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Відповідно до ст. ст. 63, 78 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) комунальне підприємство – це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, утворюється органом, який є представником власника – відповідної територіальної громади і виконує його функції та майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання або на праві оперативного управління.

Отже, єдиним засновником (учасником) комунальних підприємств є територіальна громада в особі уповноважених органів. Тобто, їх частка у статутному фонді цих підприємств перевищує 25 відсотків.

Крім того, ст. 8 ГКУ передбачено, що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання.

Таким чином, оскільки засновники комунальних підприємств не є суб’єктами господарювання і їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків, зазначені підприємства не можуть обрати третю групу платників єдиного податку.

Чи потрібно відокремленим підрозділам неприбуткової організації подавати заяву про внесення їх до Реєстру неприбуткових установ та організацій?

Відповідно до п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) поняття «відокремлені підрозділи» вживаються у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) та Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Так, згідно зі ст. 95 ЦКУ філія – це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Підпунктом 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ встановлено, що платниками податку – резидентами є суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пп. 133.4 та 133.5 ст.133 ПКУ.

Отже, статус неприбуткової організації, яка відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ, надається тільки підприємствам, установам та організаціям зі статусом юридичні особи, то відокремлені підрозділи таких неприбуткових організацій без статусу юридичної особи не підлягають окремому включенню до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Як визначається сума рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, якщо у дозволі відсутня інформація щодо ширини смуги радіочастот, виду радіозв’язку?

Згідно із п. 254.3 ст. 254 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм.

Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (п.п. 254.5.2 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» від 01 червня 2000 року № 1770-III із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1770) дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою (далі – дозвіл на експлуатацію) – документ, який засвідчує право власника конкретного радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою на його експлуатацію протягом визначеного терміну в певних умовах.

Органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, яка утворюється відповідно до Закону України «Про телекомунікації» (ст. 12 Закону № 1770).

Згідно із ст. 16 Закону № 1770 державне підприємство «Український державний центр радіочастот» утворюється відповідно до закону. УДЦР відноситься до сфери управління національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.

Повноваження УДЦР поширюються на користувачів радіочастотного ресурсу України, які діють у смугах радіочастот загального користування.

УДЦР здійснює такі види діяльності, зокрема, присвоєння радіочастот, призначення позивних сигналів радіоелектронним засобам, видача дозволів на експлуатацію.

Отже, у разі відсутності у дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою інформації щодо ширини смуги радіочастот, виду радіозв’язку, користувачам радіочастотним ресурсом України необхідно звернутися до уповноваженого органу, що видає дозволи – державне підприємство «Український державний центр радіочастот».

 


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Серпень 2017
П В С Ч П С Н
« Лип    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  
Стрічка новин

Німецька молодь у Щирці

Українсько-німецька зустріч у Щирці  Спільні ознайомчі[...]

Вільна боротьба

Дві золоті медалі на чемпіонаті[...]

Вільна боротьба

Всеукраїнський турнір-меморіал імені Олега Сазонова 16-17[...]

Свято для футболістів

Відкриття майданчика зі штучним покриттям[...]

Вільна боротьба

Відкритий Кубок Львова  13 - 14[...]

Вільна боротьба

Міжнародний турнір у Польщі 2, 3[...]
Новини податкової

Інформація 15.08.2017

Як функціонує система автоматизованого моніторингу[...]

Інформація 14.08.2017-3

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]

Інформація 14.08.2017-2

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
9 Гостей, 5Роботів
Рекомендуємо!