Інформація 23.09.2016-2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

358 Переглядів

Відповідає «гаряча лінія»!

На запитання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідав головний державний податковий інспектор сектору податків і зборів з фізичних осіб Сихівського відділення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Богдан Копчик.

Пропонуємо до уваги відповіді на актуальні питання.

В який термін податковий агент повинен перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб у разі нарахування оподатковуваного доходу, який не було виплачено платнику податку?

Відповідно до пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Таким чином, виходячи із вищезазначеного, податковий агент повинен перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб у разі нарахування оподатковуваного доходу, але не виплаченого, у строк не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Чи має право платник податку на податкову знижку за навчання, якщо освіта отримується у декількох навчальних закладах (у т.ч. за кордоном)?

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту –фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (підпункт 166.4.1 п.166.4 ст.166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ)).

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 ст.164 ПКУ (підпункт 166.4.2 п.166.4 ст.166 ПКУ).

Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування; платників податків та зборів; їх права та обов’язки; компетенцію контролюючих органів; повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 ст.1 ПКУ).

Платник податків, який навчається у декількох навчальних закладах України, за умови виконання усіх умов, передбачених ПКУ, має право скористатися податковою знижкою на навчання.

Платники податків, які навчаються за кордоном, права на податкову знижку у частині витрат у вигляді суми коштів, сплачених на користь закордонних закладів освіти, не мають.

Який порядок сплати ПДФО з доходів, одержаних фізичною особою від надання нерухомості в оренду фізичні особі, яка не є суб’єктом господарювання?

Згідно з п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755 – VІ (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього ПКУ.

Відповідно до п.п.170.1.5 п.170.1 ст.170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку – орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені цим ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу и за податковою адресою платника податку – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Чи виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи у разі придбання рухомого майна у юридичної особи при наданні індивідуальної знижки?

Відповідно до п.п.«в» пп.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, зокрема доходів від продажу рухомого та нерухомого майна.

При цьому, пп.164.2.4 п.164.2 ст.164 ПКУ передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст.172-173 ПКУ.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна встановлений ст.173 ПКУ.

Крім того, пп.«е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ визначено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

Якщо продаж рухомого майна здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.

Однак, якщо при продажу рухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки.

Як правильно підприємцю розрахувати авансовий платіж?

Відповідно до п.п.177.5.1 п.177.5 ст.177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ (п.п.177.5.3 п.177.5 ст.177 ПКУ).

Як бути з податком на доходи фізичних осіб, якщо візитка за кошти роботодавця?

Згідно з п.п.«є» п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Візитні картки, виготовлені для працівників, на яких зазначені, зокрема, логотип, реквізити суб’єкта господарювання та особисті дані конкретного працівника, є додатковим благом, отриманим платником податків від роботодавця та їх вартість включається до загального оподаткованого місячного доходу, з якого утримується податок за ставкою, встановленою п. 167.1 ст.167 ПКУ (18 відсотків).

Фізичній особі списано борг до закінчення строку позовної давності. Як бути з податком на доходи фізичних осіб?

Відповідно до п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 ПКУ), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід, отриманий від продажу житлового (садового) будинку та земельної ділянки, на якій він розташований (обидва об’єкти перебувають у власності понад три роки), незалежно від кількості цивільно-правових договорів, якими оформляється відчуження?

Відповідно до ст.172 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ, зі змінами та доповненнями, (далі – ПКУ) дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

При цьому зазначена умова щодо перебування такого майна у власності платника податків понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Разом з тим, згідно із п.172.2 ст.172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою (5%), визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього ПКУ.

Отже, оподаткування доходу, отриманого від продажу нерухомого майна, визначеного у п.172.1 ст.172 ПКУ, залежить від кількості цивільно-правових договорів, а саме: при продажу житлового (садового) будинку та земельної ділянки, на якій розташований такий будинок, окремими цивільно-правовими договорами, слід розглядати як продаж більш як одного з об’єктів протягом звітного податкового року з відповідним оподаткування за ставкою 5 %.

Чи має право платник податку на податкову знижку за витратами, понесеними на користь закладів освіті у разі здобуття другої вищої освіти?

Відповідно до пп.166.3.3 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України платник (далі – ПКУ) податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 цього ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.

Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн., у розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року (у 2015 році – 1710 грн.). Здобуття другої вищої освіти є складовою вищої освіти. Тому для компенсації її вартості платник податку має право включити такі витрати до податкової знижки з урахуванням обмежень, встановлених пп.166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ.

Чи необхідно ФОП на загальній системі оподаткування застосовувати РРО?

Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Суб`єкти господарювання – фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО з дотриманням норм Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 (далі – Постанова №1336), розробленою на виконання ст.10 Закону, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2 Постанови №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим, тобто, для окремих форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах Переліку, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій граничний розмір складає 200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності або 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)), в залежності від форми та умов проведення діяльності. Водночас нормами ПКУ не передбачено можливості платникам єдиного податку другої та третьої груп, обсяг доходу яких перевищив 1000000 гривень, проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Чи можна власнику нерухомого майна звернутися до контролюючих органів для звірки даних?

Фізичні особи – власники нерухомого майна відповідно до п.п.266.7.3 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення – рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

У разі зміни суб’єктом господарювання місцезнаходження, як сплатити єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язаний подавати звітність до фіскального органу за основним місцем обліку у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435, якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у пункті 1, 2, 4 цього розділу, у звітному періоді змінює місцезнаходження, місце реєстрації або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.

Таким чином, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.

Чи можна подати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування через «Електронний кабінет платника»?

Так, з 1 липня поточного року для платників єдиного внеску розширено функціонал електронного сервісу «Електронний кабінет платника» ( cabinet.sfs.gov.ua). Платники мають можливість підготувати, заповнити та надіслати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за новими формами.

Нові можливості кабінету забезпечують повний спектр послуг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування (І та ІІ група) щодо подання звітності відповідно до вимог чинного законодавства.

Користуючись режимом приватної частини «Введення звітності», платники мають змогу створити та надіслати до контролюючих органів в електронному вигляді:

- податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця та податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи;

- податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (податковий розрахунок за ф. 1-ДФ);

- звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- повідомлення про прийняття працівника на роботу.

За результатами обробки звітності квитанції 1 та 2 розміщуються в режимі «Вхідні/вихідні документи» особистого кабінету.

Вхід до особистого кабінету здійснюється при наявності електронного цифрового підпису. Його можна отримати у будь якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, а також безкоштовно в АЦСК Інформаційно – довідкового департаменту ДФС України ( http://acskidd.gov.ua/).

Як правильно вирахувати єдиний внесок, якщо найманий працівник працює неповний робочий день та отримує менше мінімальної?

Відповідно до ст.8 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», у разi якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума ЄВ розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки ЄВ.

Таким чином роботодавець розраховує суму єдиного внеску, як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки єдиного внеску незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її роботи.

Чи повинні нараховувати та сплачувати єдиний внесок, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які є пенсіонерами за віком?

Відповідно до п.4 частини першої ст.4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ) є фізичні особи – підприємці (ФОП), в тому числі платники єдиного податку (ФОП ЄП).

Згідно з п.2 частини першої ст.7 Закону для платників, зазначених у п.4 ст.4 Закону, а саме ФОП (крім ФОП ЄП) ЄВ нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом. Отже, ФОП на загальній системі оподаткування, яка отримує пенсію за віком, повинна нараховувати та сплачувати ЄВ на загальних підставах. Зазначимо, що винятків та пільг для ФОП на загальній системі оподаткування чинним законодавством не передбачено.

Як визначається «максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»?

Відповідно до п. 4 частини першої ст.1 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п’яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом №2464, на яку нараховується єдиний внесок. З 01.05.2016 року максимальна величина бази нарахування ЄВ дорівнюватиме 36 250 грн. (1450 грн. *25). Відповідно максимальний розмір нарахованого ЄВ з 01.05.2016 року становитиме 7975 грн. (36250 грн. * 22%) або 3048,63 грн. (36250 грн. *8,41%) при нарахуванні ЄВ на зарплату працівника з інвалідністю, якщо роботодавцем є юридична особа.

Чи підлягає розстроченню зобов’язання або заборгованість по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI розстрочення зобов’язання або заборгованості по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не передбачено.

Який термін сплати єдиного внеску підприємцем, який використовує працю найманих працівників?

Фізичні особи – підприємці, які використовують працю найманих працівників, сплачують нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не пізніше 20 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

При цьому, під час кожної виплати заробітної плати, на суми якої нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, одночасно з видачею зазначених сум роботодавці зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Як нараховується єдиний внесок у разі тимчасової непрацездатності працівника?

Обов’язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи передбачено у разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами). Такий порядок нарахування ЄВ передбачає Закон України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Для працівника, який перебував на лікарняному повний місяць, у якому сума нарахованого лікарняного менше за мінімальний розмір заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої відповідно до статті 8 Закону №2464.

Для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, де загальна сума нарахованого доходу (сукупна сума заробітної плати за відпрацьований час та лікарняного) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати сума єдиного внеску розраховується таким чином:

- єдиний внесок на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності розраховується як добуток суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та ставки єдиного внеску, встановленої відповідно до ст.8 Закону №2464;

- єдиний внесок на суму нарахованої заробітної плати розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), зменшеної на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності за цей місяць, та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Варто зауважити, що у випадку, коли у працівника, в якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності).

Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, виникає потреба за минулий місяць (місяці) донарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Чи підлягає списанню заборгованість платника податків по єдиному внеску ?

Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно, до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.

Строк давності щодо стягнення сум недоїмки по ЄВ, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Чи нараховується єдиний внесок на безповоротну фінансову допомогу, виплачену роботодавцем?

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є безповоротна фінансова допомога, що має систематичний характер та виплачена роботодавцем працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах.

Не є базою нарахування єдиного внеску сума безповоротної фінансової допомоги разового характеру та безповоротна фінансова допомога, виплачена роботодавцем особам, які не перебувають з ним у трудових відносинах.

Чи переноситься граничний термін сплати єдиного внеску, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий день?

Відповідно до частини восьмої ст.9 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – роботодавці зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Порядок нарахування і сплати ЄВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Згідно з п.11 розд. ІV Інструкції №449 у разі якщо останній день строків сплати ЄВ, зазначених у Інструкції №449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Який строк давності щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?

Згідно з ч.16 ст.25 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Це означає, що орган ДФС України може донарахувати суми ЄВ, застосовувати штрафні санкції за порушення порядку нарахування та сплати ЄВ, стягувати недоїмки та штрафні санкції за весь період існування СГД, починаючи з дати його взяття на облік як платника ЄВ.

Це також означає, що платник ЄВ зобов’язаний і має можливість виправити помилки щодо ЄВ за звітний період будь – якої давності, і за такі допущені і навіть самостійно виправлені помилки він буде нести фінансову відповідальність, передбачену ст.25 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Жовтень 2017
П В С Ч П С Н
« Вер    
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031  
Стрічка новин

Щирецька селищна рада повідомляє

ІНФОРМАЦІЯ про результати громадського обговорення питання «Перепоховання[...]

Щирецька ДПК діє

Разом гасимо палаючі торф’яники 19[...]

Кікбоксинг

Міжнародний турнір з єдиноборств 8 жовтня[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Львівської області серед юнаків[...]

Оголошення

08 жовтня 2017 року (неділя)[...]

Оголошення

Щирецька селищна рада повідомляє: 8 жовтня[...]
Новини податкової

Інформація 20.10.2017-2

Відповідає «гаряча лінія»! На запитання платників[...]

Інформація 20.10.2017

Галицька об’єднана державна податкова інспекція[...]

Інформація 18.10.2017-2

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
7 Гостей, 1 Робот
Рекомендуємо!