Інформація 22.12 2015 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

644 Переглядів

Починаючи з 6 грудня фермерські господарства, с/г кооперативи та ФОП отримуватимуть компенсацію за мобілізованих працівників!

ДПІ у Пустомитівському районі інформує, що з 6 грудня 2015 року набрав чинності Закон України від 12.11.2015 №801-VIII«Про внесення змін до статті 119 Кодексу законів про працю України щодо працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період», згідно якого у частинах третій та четвертій статті 119 Кодексу законів про працю України слова «в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності» замінено словами «фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову». Тобто гарантії у вигляді збереження місця роботи, посади і компенсації із бюджету середнього заробітку мають тепер і призвані на строкову військову службу (прийняті за контрактом) працівники фермерських господарств, сільськогосподарських виробничих кооперативів незалежно від підпорядкування та форми власності і фізичних осіб – підприємців, де вони працювали на час призову.
В результаті третя – п’ята статті Кодексу законів про працю України мають наступну редакцію: «За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Вказані гарантії зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими».
Закон №801-VIII надрукований в газеті «Голос України» від 05.12.2015 №230. Його можна прочитати за посиланням: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/801-19

Учасники бойових дій мають право на застосування податкової пільги лише за умови дотримання окремих вимог

Відповідно до пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї згідно із законодавством виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (протягом 2015 року – 1710 грн.).
У разі перевищення місячної заробітної плати понад установлений розмір, незалежно від соціального статусу платника податку, питання щодо надання податкової соціальної пільги не розглядається.
Право на податкову соціальну пільгу мають платники податку у розмірах, що дорівнюють 150% чи 200% суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, якщо вони є учасниками чи відповідно інвалідами I і II групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни.
Що стосується осіб, які мають статус учасників бойових дій, які брали участь у антитерористичній операції, то вони не зазначені Кодексом як пільгова категорія платників, яка має право на збільшений розмір податкової соціальної пільги. Однак, такі платники мають право на застосування податкової соціальної пільги відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, як будь-який платник податку, за умови дотримання інших вимог ст. 169 Кодексу, зокрема, неперевищення розміру нарахованої заробітної плати понад 1710 грн. в місяць. (лист ДФС України від 04.09.2015 р. N 8397/В/99-99-17-03-03-15).

Сплата земельного податку платниками єдиного податку четвертої групи

Платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних умовах.
Нагадуємо, що відповідно до пункту 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.
Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України).
Зазначимо, що більш детально відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 112.02 категорії 112 розділу «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу, який знаходиться на головній сторінці офіційного веб – порталу Державної фіскальної служби України.

«Гаряча лінія»: Новації в податковому законодавстві

Нещодавно в ДПІ у Пустомитівському району відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку «Гаряча лінія» на тему: «Новації в податковому законодавстві».
На запитання платників відповідав начальник ДПІ у Пустомитівському районі Ганюк Руслан Володимирович. Пропонуємо до уваги відповіді на актуальні питання.
Руслан Володимирович, наше підприємство просить надати роз‘яснення який порядок сплати податку на прибуток починаючи з 2016 року?
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (Кодекс) платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов’язання з цього податку, без подання податкової декларації.
При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається з червня поточного звітного (податкового) року по травень наступного звітного (податкового) року включно.
Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році та не сплачують авансового внеску.
Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 20 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до контролюючих органів за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.
Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов’язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань.
Податкова декларація, в тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний (податковий) рік подаються до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.
Яка форма податкової декларації про майновий стан і доходи є на сьогодні чинною?
З 17.11.2015 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за №1298/27743, яким затверджено:
- нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи;
- інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.
Наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 № 793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» втратив чинність.
Головною новацією Декларації та додатків до неї є наявність граф для розрахунку військового збору. Серед нововведень слід виділити також зменшення кількості додатків з семи до чотирьох.
Знаємо, що з нового року не можна буде застосовувати касову техніку, яка створює контрольну стрічку в друкованому вигляді. А чи передбачена відповідальність, якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій?
З 1 січня 2016 року закінчується перехідний період для доопрацювання або заміни РРО, які створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді. Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Згідно внесених змін, з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Разом з тим, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 року електронних контрольно-касових апаратів, що подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z-звіти), встановлено перехідний період тривалістю до 01.01.2016 року для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.
З 01.01.2016 року відповідно до п. 5 ст. 17 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено відповідальність у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.
Займаюсь продажем товарів через Інтернет. Оплата за товари здійснюється за допомогою платіжних карт. Чи необхідно мені застосовувати РРО?
При здiйсненнi розрахункiв за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язанi застосовувати реєстратори розрахункових операцiй, у тому числi у разi здiйснення безготiвкових розрахункiв за допомогою платiжних карт Visa i MasterCard iз використанням мережi Інтернет. При цьому розрахунковi документи при продажу товарiв (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.
Водночас, якщо не визначено мiсце розрахункiв, проведених на пiдставi рахунку у безготiвковiй формi при наданнi iнформацiйно-консультацiйних послуг, отриманих комп’ютерними та iншими програмами за допомогою мережi Інтернет, РРО не використовується.
Який порядок подання звітності з ПДВ субєктом господарювання, реєстрація платника ПДВ якого анульовано?
У разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Такий порядок встановлено пунктом 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України.
Для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, спеціально визначених Податковим кодексом України, календарний квартал, з урахуванням певних встановлених особливостей (на підставі п. 202.1 ст. 202 цього Кодексу).
Податкові декларації, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 50.1 статті 50 Податкового кодексу України та р. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за № 1267/26044 (із змінами та доповненнями) у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Уточнюючий розрахунок подається або як окремий документ або як додаток до податкової декларації.
Враховуючи зазначене, особа, реєстрація платника ПДВ якої анулюється, зобов’язана подати податкову декларацію з ПДВ за останній звітний (податковий) період, який розпочинається з першого дня такого звітного періоду та закінчується днем анулювання реєстрації платника ПДВ, протягом 20 (40) календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду, в якому відбулося анулювання платника ПДВ.
Суб’єкт господарювання має право подати уточнюючий розрахунок у вигляді додатка до такої податкової декларації з ПДВ та виправити помилки за попередні податкові періоди (з урахуванням строків давності). При цьому, починаючи з дати анулювання реєстрації платника ПДВ уточнюючий розрахунок як окремий документ суб’єктом господарювання подаватися не може.

Діалог за “круглим столом”

В ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області відбулося засідання «круглого столу» за участі представників малого та середнього бізнесу за участю начальника інспекції Руслана Володимировича Ганюка, під час якого обговорено актуальні питання діяльності фіскальної служби щодо наповнення дохідної частини бюджету, адміністрування акцизного податку та основних аспектів податкової реформи .
На початку заходу начальник інспекції Руслан Ганюк ознайомив присутніх з підсумками роботи інспекції в напрямку забезпечення надходжень до бюджету за 11 місяців поточного року. За його словами, незважаючи на нестабільну економічну ситуацію в країні надходження до бюджетів всіх рівнів зросли. Зокрема, за 11 місяців 2015 року державною податковою інспекцією забезпечено надходжень до зведеного бюджету в сумі 350,4мл.грн., що на 134,8 млн.грн. більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. До місцевого бюджету Пустомитівського району надійшло 186,3млн.грн., що на 69,6млн.грн., та на 65,3млн.грн. перевищує планові показники.
Основну частину надходжень до місцевого бюджету складає податок на доходи фізичних осіб – 79,3млн.грн., плата за землю – 14,9 млн.грн., єдиного податку – 26,9 млн.грн., акцизного податку – 52,5 млн..гривень.
В ході зустрічі розглянуті оприлюднені ініціативи Міністерства фінансів України та парламентського комітету з питань податкової та митної політики щодо основних напрямків реформування податкової системи. Відповідними проектами законодавчих актів передбачається зменшення навантаження на заробітну плату завдяки зниженню ставок податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування, реформування спрощеної системи оподаткування, спрощення адміністрування податків і зборів тощо.
Міністерство фінансів передбачає, що чотири ключові податки – єдиний внесок, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість та податок на прибуток – мають бути встановлені на однаковому рівні 20 відсотків. Реформування торкнеться і єдиного податку, пропонують об’єднання 2 і 3 груп та обмеження максимального об’єму доходів до 2 млн. гривень.
Альтернативна пропозиція, яку презентував Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики урядового законопроекту №3630 «Про створення конкурентних умов в оподаткуванні та стимулювання економічної діяльності в Україні», передбачає знизити ставку податку на прибуток з 18% до 15%, ставку ПДВ – до 15%, по ПДФО – 10% та по ЄСВ – 20%. Щодо спрощеної системи оподаткування, то пропонується збільшення ставок для «єдинщиків» 3 групи ( у 2016 році – 3% + сплата ПДВ, або 6% без ПДВ; у 2017 році – 4% + сплата ПДВ, або 8% без ПДВ, у 2018 році -5% + сплата ПДВ, або 10% без ПДВ), зменшення річного обсягу доходу до 5 млн. гривень.
На думку учасників заходу, реформа податкової системи є вкрай важливою в умовах сьогодення та повинна забезпечити, перш за все, податкову стабільність, уникнення подвійного тлумачення норм Податкового кодексу, протиріч та непорозумінь у його застосуванні на практиці. Це з одного боку, полегшить становище платників податків, а з іншого, призведе до можливості чіткого виконання податковими органами своїх контролюючих функцій.
На завершення зустрічі учасники отримали відповіді на проблемні запитання, які їх цікавили.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Серпень 2017
П В С Ч П С Н
« Лип    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  
Стрічка новин

Німецька молодь у Щирці

Українсько-німецька зустріч у Щирці  Спільні ознайомчі[...]

Вільна боротьба

Дві золоті медалі на чемпіонаті[...]

Вільна боротьба

Всеукраїнський турнір-меморіал імені Олега Сазонова 16-17[...]

Свято для футболістів

Відкриття майданчика зі штучним покриттям[...]

Вільна боротьба

Відкритий Кубок Львова  13 - 14[...]

Вільна боротьба

Міжнародний турнір у Польщі 2, 3[...]
Новини податкової

Інформація 15.08.2017

Як функціонує система автоматизованого моніторингу[...]

Інформація 14.08.2017-3

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]

Інформація 14.08.2017-2

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
11 Гостей, 2Роботів
Рекомендуємо!