Інформація 18.07.2016 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

340 Переглядів

Понад 1,4 мільярди гривень податків і зборів сплачено платниками податків Галицької ОДПІ до Зведеного бюджету за перше півріччя 2016 року

Про це повідомила начальник Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області Олена Парубій під час брифінгу для представників засобів масової інформації.

Зустріч відбулась з метою обговорення рівня надходжень податків до бюджетів усіх рівнів за перше півріччя 2016 року та підвищення фінансової спроможності місцевого бюджету.

Підсумовуючи результати роботи з надходжень до бюджетів усіх рівнів, Олена Володимирівна зазначила, що за перше півріччя 2016 року до Зведеного бюджету зібрано податків 1429,9 млн.грн., що складає 124,1 відсотка від доведеного індикативного показника.

Вона проінформувала, що станом на 01.07.2016 року Галицькою ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області забезпечено збір коштів до Державного бюджету в сумі 686,4 млн. гривень. Доведені індикативні показники виконано на 120,6 відсотків.

Найбільші надходження в розрізі податків склали:

- 282,3 млн. грн. податку на додану вартість;

-  84,9 млн. грн. податку на прибуток;

- 146,1 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб;

- 78,1 млн. грн. військового збору;

- 67,3 млн.грн. акцизного податку.

До Місцевого бюджету за січень – червень 2016 року надійшло 743,1 млн. грн., доведене завдання виконано на 127,3 відсотка.

Найбільші надходження в розрізі податків склали:

- 438,2 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб;

- 106,5 млн. грн. єдиний податок;

- 65,1 млн. грн. плата за землю;

- 102,1 млн.грн. акцизного податку.

Крім того, за шість місяців 2016 року платниками податків Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області сплачено 1017,5 млн. грн. єдиного внеску. Індикативні показники перевиконано на 41,7 млн. грн. Приріст надходжень у порівнянні з відповідним періодом минулого року склав 2,6 відсотка або 25,3 млн.гривень.

Звернула увагу, що тільки за червень 2016 року до бюджету надійшло 187,4 тис. гривень.

Крім того Олена Парубій зазначила, що податкові новації – 2016 – це, зокрема, підвищення фінансової спроможності місцевих бюджетів в основному за рахунок:

- встановлення місцевими радами максимально можливої ставки на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та додаткового оподаткування об’єктів елітної житлової нерухомості фізичних осіб;

- зміни ставок єдиного податку для платників третьої групи;

- збільшення ставки податку за викиди в атмосферу окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення;

- розширення бази оподаткування транспортним податком за рахунок легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років, включно та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Олена Володимирівна наголосила, що однією з найважливіших умов ефективної діяльності місцевого самоврядування є забезпечення його фінансової незалежності шляхом зміцнення фінансової бази. Невідкладним завдання фіскальної служби на сучасному етапі є підвищення ефективності формування доходів місцевих бюджетів, що призведе до збільшення обсягів місцевих бюджетів і сприятиме підвищенню їх впливу на хід соціально-економічного розвитку району, підвищенню рівня зайнятості, зростанню якості послуг, що надаються громадянам місцевою владою, розв’язанню невідкладних соціальних проблем. Тож підвищення фінансової спроможності місцевого бюджету є об’єктивною передумовою, закономірністю функціонування місцевих фінансів.

На завершення брифінгу Олена Парубій подякувала всім платникам податків за непосильний внесок в поповнення державного і місцевого бюджетів України.

Відповідає «гаряча лінія»!

На запитання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідала начальник відділу моніторингу доходів та обліково – звітних систем Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Зоряна Височанська.

Пропонуємо до уваги відповіді на актуальні питання.

Як заповнюється платіжне доручення при погашенні податкового векселя?

У разі погашення податкових векселів (податкових розписок) коштами при заповненні розрахункового документа в резервному полі необхідно проставляти номер векселя.

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.

Яким кодом виду сплати зазначається перерахування до бюджету Державною казначейською службою України ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ?

При заповнення поля «Призначення платежу» в разі сплати проставляється код виду сплати «242» – надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

Куди необхідно перераховувати єдиний податок фізичній особі – підприємцю, який перебуває на обліку в Галицькій ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області?

Перерахування коштів по єдиному податку повинно здійснюватись за кодом бюджетної класифікації 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб», а саме:

Розрахунковий рахунок – 31410699700004

Одержувач: УК у Галицькому районі

код одержувача (ЄДРПОУ): 38007573

банк одержувача: ГУДКСУ у Львівській області

код банку (МФО): 825014.

Які реквізити платника вказувати при заповненні платіжного доручення якщо платник відмовився від реєстраційного номера облікової картки платника податків?

При заповненні платіжного доручення якщо платник відмовився від реєстраційного номера облікової картки платника податків зазначається серія та номер паспорта громадянина України  фізичної особи – підприємця (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта).

Які реквізити заповнювати в платіжному дорученні у полі «Призначення платежу» у разі сплати грошового зобов’язання, визначеного за результатами камеральної перевірки підрозділів оподаткування юридичних осіб?

При заповнення поля «Призначення платежу» в разі сплати грошового зобов’язання, визначеного за результатами камеральної перевірки підрозділів оподаткування юридичних осіб, проставляється код виду сплати «130» – сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами камеральної перевірки підрозділів оподаткування юридичних осіб.

Чи можна одним платіжним дорученням провести сплату по погашенню податкового боргу та сплату податкових зобов’язань визначених в декларації?

Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ, а саме: в даному випадку буде зазначено код виду сплати «140» – надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу / недоїмки з єдиного внеску та «101» – сплата суми податків і зборів / єдиного внеску.

При неправильному заповненні платіжного документа яким кодом сплати кошти будуть внесені в карту особового рахунку?

У разі заповнення поля «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у Порядку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 р. № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати 101).

Якщо у платника є заборгованість за попередні періоди по єдиному внеску та проведенні поточні нарахування, в якому порядку будуть зараховані кошти?

У разі наявності у платника податків / платника єдиного внеску податкового боргу / недоїмки з єдиного внеску, розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у полі «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України, а такому виду сплати органами ДФС присвоюється код виду сплати 140.

Яким кодом виду сплати проводиться зарахування коштів по розстрочених та відстрочених сумах?

При заповнення поля «Призначення платежу» в разі сплати розстрочених та відстрочених сум, проставляється код виду сплати «145» – надходження розстрочених (відстрочених) сум.

Яким чином заповнюються реквізити отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ?

При заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:

- у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

- у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

- у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

- у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;

- у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.

Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22.

Відповідно до п. 3.8 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у полі № 4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».

У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 р. № 666.

Які документи потрібно подати до контролюючого органу якщо сплату проведено на бюджетний рахунок Галицької ОДПІ платником Залізничної ОДПІ?

В даному випадку платник подає заяву в Галицьку ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на повернення на розрахунковий рахунок платника або перезарахування на бюджетні рахунки платника у Залізничній ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області помилково сплачених коштів, крім того до заяви додається копія платіжного доручення.

Які умови повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань?

Відповідно до п.43.3 ст.43 Податкового кодексу України обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру отриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та /або надміру сплаченої суми.

Відповідає «гаряча лінія»!

На запитання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідала начальник управління аудиту Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Наталія Кочмар.

Пропонуємо до уваги відповіді на актуальні питання.

Чи вважаються контрольованими операції, що здійснюються між резидентом і постійним представництвом нерезидента – пов’язаної з таким резидентом особи?

У разі якщо господарські операції в обсягах, визначених у п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), здійснюються резидентом з постійним представництвом нерезидента – пов’язаної особи чи постійним представництвом нерезидента, що має юрисдикцію у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, такі операції для резидента визнаватимуться контрольованими за умови досягнення ним обсягу річного доходу більше як 50 млн. гривень.

Резидент, який протягом звітного періоду здійснював контрольовані операції з постійним представництвом нерезидента – пов’язаної особи з таким резидентом чи постійним представництвом нерезидента, що має юрисдикцію у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, зобов’язаний в установлений термін подати звіт про контрольовані операції.

При цьому для постійного представництва нерезидента такі операції не вважаються контрольованими.

Чи змінилась форма та порядок звіту про контрольовані операції?

З набранням чинності наказу Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8 «Про затвердження форм та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №669 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції».

У зв’язку з цим звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків починаючи з 1 січня 2015 року, заповнюється та подається за оновленою формою та в Порядку, затвердженим наказом №8.

Водночас ДФС України забезпечено такі можливості для платників податків, які здійснювали контрольовані операції у 2013 та 2014 роках:

- подання уточнюючих звітів про контрольовані операції за 2013 та 2014 звітні роки за формою, затвердженою наказом №669;

- виконання вимог ч. 2 п. 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України щодо обов’язку подання звіту у разі застосування штрафних санкцій за його неподання у встановлений строк.

Разом з цим повідомляємо, що використання електронних форм звітності, заповнених відповідно до форм та Порядку, затверджених наказом №669, можливе виключно для звітних періодів 2013 та 2014 років.

Нагадаємо, відповідно до п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України всі платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом протягом 2015 звітного року перевищив 5 млн. гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції.

Чи враховується кредит-нота при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій?

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону № 2709 зовнішньоекономічний договір, хоч би однією стороною якого є юридична особа України, укладається у письмовій формі незалежно від місця укладення, якщо інше не встановлене законом або міжнародним договором України. Порядок укладення зовнішньоекономічного договору згідно з Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) затверджено наказом Мінекономіки від 06 вересня 2001 року № 201 (далі – Положення № 201).

Згідно з частиною першою ст. 32 Закону № 2709 зміст правової угоди може регулюватися правом, яке обране сторонами, якщо інше не передбачене законом. Тобто, якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.

Якщо ж такої умови у зовнішньоекономічному договорі немає, за умовчанням застосовуватиметься право країни продавця-нерезидента (ч. 3 ст. 32, ч. 1 ст. 44 Закону № 2709), відповідно до якого і регулюватимуться умови надання кредит-ноти.

Умова щодо ціни і загальної вартості договору (контракту) є обов’язковою умовою зовнішньоекономічного договору (п. 1.6 Положення № 201), у зв’язку з чим умови щодо можливості зміни суми компенсації товару за договором слід вказати у такому договорі. Водночас, факт надання знижки (кредит-ноти) можливо оформити у вигляді додаткової угоди до конкретного договору, суму компенсації вартості товарів по якому було зменшено.

Оскільки базою для визначення вартісного критерію контрольованих операцій є договірна (контрактна) ціна товару, а кредит-нота змінює визначену договором з нерезидентом вартість поставлених товарів, то при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій обсяг контрольованих операцій обраховується за договірною (контрактною) ціною такого товару з урахуванням змін згідно з наданою нерезидентом кредит-нотою.

Чи враховуються при визначенні вартісного критерію обсягу річного доходу платника податків для цілей застосування трансфертного ціноутворення інші доходи, зокрема доходи від операційної (неопераційної) курсової різниці?

Відповідно до п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) господарські операції, передбачені п.п. 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і п.п 39.2.1.5 п.п. 39.2.1 ст. 39 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Згідно з п. 7 П(с)БО 15, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи.

Податковим кодексу України не встановлено окремий порядок розрахунку вартісного критерію річного доходу платника податків для цілей трансфертного ціноутворення. В той же час для цілей п.п 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи. Отже, для цілей ст. 39 ПКУ розрахунок річного доходу здійснюється відповідно до вимог, встановлених п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.

Відповідно до Методичних рекомендацій № 433, дохід від операційних курсових різниць відображається у статті «Інші операційні доходи» (ряд. 2120 Звіту про фінансові результати), а дохід від неопераційних курсових різниць відображається у статті «Інші доходи» (ряд. 2240 Звіту про фінансові результати).

Отже, дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення.

Чи враховуються непрямі податки у графі 20 розділу «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про контрольовані операції?

У графі 20 розд. «Відомості про контрольовані операції» додатка до Звіту про контрольовані операції зазначається загальна вартість контрольованої операції (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податку.

Які показники річної фінансової звітності мають враховуватись для визначення обсягу річного доходу від будь якої діяльності платника податків для цілей застосування трансфертного ціноутворення?

Враховуючи, що п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що до обсягу річного доходу не включаються непрямі податки, обсяг річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення, розраховуються як сумарне значення наступних показників «Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід). Форма № 2»:

- чистий дохід у від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ряд. 2000),

- інші операційні доходів (ряд. 2120),

- дохід від участі в капіталі (ряд. 2200),

- інші фінансові доходи (ряд. 2220),

- інші доходи (ряд.2240).

У п.п. 39.2.1.7 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України зазначено, що для розрахунку річного доходу платника податків та обсягу контрольованих операцій з кожним контрагентом не враховуються непрямі податки. Які саме податки вважаються непрямими?

Непрямі податки це податки на товари і послуги, що встановлюються як надбавка до цін на товари або тарифи на послуги і не залежать від доходів платників податків. В Україні використовуються три види непрямих податків: податок на додану вартість, акцизний податок і мито.

Правове регулювання справляння цих податків викладено насамперед у Податковому та Митному кодексах України:

- податок на додану вартість – розділ V Податкового кодексу України;

- акцизний податок – розділі VІ Податкового кодексу України;

- мито – розділ IX Митного кодексу України.

Платник податків у 2015 році проводив господарську діяльність з придбання товарів та послуг від підприємства, яке має місцезнаходження в АР Крим. Чи визнаються господарські операції із таким підприємством контрольованими та за яких умов?

Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України визначено Законом 1636.

Згідно із п. 5.2 ст. 5 Закону № 1636 взаємовідносини між особами, які мають податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», та особами, які мають податкову адресу на іншій території України, є контрольованими операціями згідно із ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Засади визначення операцій контрольованими встановлено п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ.

Так, відповідно до п.п. 39.2.1.1 та п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ контрольованими операціями визнаються:

а) господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами – нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів – нерезидентів.

в) господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, відповідно до п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ такі господарські операції будуть визнано контрольованими у разі, якщо додатково одночасно виконуються наступні умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Юридична особа, яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента (п. 5.3 ст. 5 Закону № 1636). Територію ВЕЗ «Крим» не включено до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Отже господарські операції з особою, яка має податкову адресу на території ВЕЗ «Крим», будуть визнані контрольованими згідно із статтею 39 ПКУ тільки у випадках, якщо така особа є пов’язаною із платником податків відповідно до норм п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, або якщо така особа є комісіонером у зовнішньоекономічних господарських операціях з продажу товарів, з одночасним дотриманням критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст.39 ПКУ.

Як здійснити самостійне виправлення помилок, допущених у Звіті про контрольовані операції за минулі звітні (податкові) періоди та чи застосовуються при цьому штрафні санкції?

У разі самостійного виявлення платником помилок, що містяться у раніше поданому Звіті, платник зобов’язаний подати уточнюючий Звіт, про що робиться відмітка у графі 1 заголовної частини Звіту.

Уточнюючий Звіт включає всю інформацію з раніше поданого Звіту (всі додатки разом з інформацією до додатків) із виправленням помилкових даних.

Якщо платник виявив контрольовані операції, які були не задекларовані у Звіті, то такий платник сплачує штраф у розмірі 1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції.

Із врахуванням вимог п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі Звіти за будь-який звітний (податковий) період.

Чи є контрольованою операція здійснена з нерезидентом – непов’язаною особою, зареєстрованим у державі що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України?

Господарська операція здійснена резидентом з нерезидентом – непов’язаною особою, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України, визнається для резидента контрольованою за умови досягнення ним обсягу річного доходу більше як 50 мільйонів гривень та обсягу господарських операцій з таким контрагентом більш як 5 мільйонів гривень.

Чи повинен платник податків повідомляти контролюючий орган про оскарження податкового повідомлення-рішення в суді?

Платник податків має право оскаржити податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу в суді незалежно від того, чи проводиться процедура адміністративного оскарження такого податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України).

Водночас платник податків повинен повідомити контролюючий орган про надання позовної заяви до суду.

Чи враховуються при визначені критеріїв передбачених п.п. 39.2.1.7 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України курсові різниці за операціями в іноземній валюті?

Для визнання господарських операцій контрольованими при обчисленні річного доходу платника податків (понад 50 мільйонів гривень) враховуються доходи від курсової різниці за відповідний податковий (звітний) рік.

Що стосується обчислення обсягу господарських операцій платника податків (з кожним контрагентом понад 5 мільйонів гривень), то при його обчисленні операції в іноземній валюті враховуються на дату їх здійснення у гривневому еквіваленті. Тому курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, не враховуються при визначенні обсягу господарських операцій для цілей трансфертного ціноутворення.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Грудень 2017
П В С Ч П С Н
« Лис    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Стрічка новин

Єдиноборства

Брати Данилки – майстри спорту[...]

Міні-футбол

Кубок Миколая  Цієї неділі (10 грудня[...]

Вільна боротьба

Всеукраїнський меморіал тренера Богдана Степановича Сцібайла  17-19[...]

Вільна боротьба

  Медалісти на Чемпіонаті області  4-5 листопада[...]

Співпраця Щирець-Ґуденсберґ

Українсько-німецька зустріч у Щирці В рамках[...]

Щирецька селищна рада повідомляє

ІНФОРМАЦІЯ про результати громадського обговорення питання «Перепоховання[...]
Новини податкової

Інформація 14.12.2017

Для переходу на спрощену систему[...]

Інформація 12.12.2017-2

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]

Інформація 12.12.2017

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
3 Гостей, 2Роботів
Рекомендуємо!