Інформація 17.11.2016-2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

453 Переглядів

 Відповідає «гаряча лінія»!

Нещодавно в Сихівському відділенні Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання оподаткування юридичних осіб».

ivanchyshyn

На запитання платників відповідав в.о. завідувача сектору податків і зборів з юридичних осіб Сихівського відділення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Ігор Іванчишин.

Пропонуємо до уваги відповіді на питання, з якими абоненти звертались на «гарячу лінію»:

Який порядок оподаткування ПДВ новорічних подарунків та квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей?

Преамбулою Закону України від 30 листопада 2000 року №2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2117) визначено, що цей Закон регулює деякі питання фінансування заходів, пов’язаних з організацією новорічних і різдвяних свят для дітей і підлітків, як виняток із загальних положень, встановлених Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VI.

Відповідно до ст.2 Закону №2117 звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій. При цьому суми податку, сплачені виробниками дитячих святкових подарунків за придбання сировини та матеріалів для їх виробництва, відносяться до складу валових витрат і до податкового кредиту не включаються.

Згідно зі ст.5 Закону №2117 цей Закон діє щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року.

Тобто, операції з продажу виробничими та торговими підприємствами дитячих святкових подарунків, а також квитків на новорічно-різдвяні заходи для дітей, що закуповуються за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, профспілкових комітетів підприємств та організацій, інших неприбуткових організацій, щорічно в період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року, звільняються від оподаткування ПДВ.

Як при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток враховуються суми ПДВ?

Відповідно до п.44.2 ст.42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розд. III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

Ведення бухгалтерського обліку сум податку на додану вартість здійснюється на підставі Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 № 141 зі змінами та доповненнями.

Які терміни подання заяви за ф. №1-ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ?

Відповідно до п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року               №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку може бути подана державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця. Електронна копія реєстраційної заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючих органів одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

При цьому згідно з п. 183.3 ст.183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п.6 п.180.1 ст.180 ПКУ реєстраційна заява подається згідно з п.183.7 ст.183 ПКУ не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Чи повинна юридична особа – платник єдиного податку третьої та четвертої груп при виплаті дивідендів нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток та чи зменшується розмір податкового зобов’язання з єдиного податку на суму авансового внеску?

Відповідно до п.п.57.1 прим.1. 1 п. 57.1 прим. 1 ст.57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст.137 ПКУ. 

Згідно з п.п.57.1 прим.1. 2 п. 57.1 прим. 1 ст.57 ПКУ крім випадків, передбачених п.п. 57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст.57 ПКУ, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток. 

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 ПКУ. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених п.п.57.1 прим.1.3 п. 57.1 прим. 1 ст.57 ПКУ), базою для нарахування авансового внеску згідно з абзацами першим та другим цього підпункту є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована за звичайними цінами в операціях, визнаних відповідно до ст.39 ПКУ контрольованими. Обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п.136.1 ст.136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п.136.1 ст.136 ПКУ.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету. 

При цьому якщо платіж особою називається дивідендом, такий платіж оподатковується під час виплати згідно з нормами, визначеними згідно з положеннями п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, незалежно від того, чи є особа платником податку. 

Авансовий внесок, передбачений п.п.57.1 прим. 1. 2 п.57.1 прим. 1 ст.57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів, зокрема фізичним особам (п.п.57.1 прим.1. 3 п. 57.1 прим. 1 ст.57 ПКУ).

Таким чином, юридична особа – платник єдиного податку зобов’язана при виплаті дивідендів (за винятком виплати дивідендів фізичним особам) нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток за правилами, встановленими п. 57.1 прим.1 ст.57 ПКУ. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. При цьому суми нарахованого податкового зобов’язання з єдиного податку не зменшуються на суму авансового внеску податку на прибуток, сплаченого у зв’язку з виплатою дивідендів.

Які платники податку на прибуток мають пільги в оподаткуванні податком на прибуток підприємств?

Звільнення від оподаткування прибутку підприємств передбачено у ст. 142 Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.142.1 ст.142 ПКУ звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.

Підприємства та організації, на які поширюється дія цього пункту, реєструються у відповідному контролюючому органі в порядку, передбаченому для платників цього податку.

На період підготовки до зняття і зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему звільняється від оподаткування прибуток Чорнобильської АЕС, якщо такі кошти використовуються на фінансування робіт з підготовки до зняття і зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ (п. 142.2 ст. 142 ПКУ).

Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми – Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття» відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.

У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу (п.142.3 ст.142 ПКУ).

Також на період до 1 січня 2016 року передбачено застосування ставки 0 відсотків для платників податку на прибуток, які відповідають критеріям, визначеними у п.16 підр. 4 розд. ХХ ПКУ.

Пільги, які було передбачено ст.154 та п.п.15-22 підр.4 розд. ХХ ПКУ у редакції, чинній до 01.01.2015, скасовано Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Чи виникають різниці при нарахуванні амортизації малоцінних необоротних активів та як заповнюються рядки 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ та додаток АМ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств?

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розд. III «Податок на прибуток» ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначаються відповідно до вимог ст.138 ПКУ.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п.138.3 ст.138 ПКУ (пп.138.1, 138.2 ст.138 ПКУ).

Нормативним документом, що регламентує облік основних засобів та їх відображення у фінансовій звітності, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, відповідно до якого основні засоби – матеріальні активи, які підприємство/установа утримує з метою використання їх у процесі виробництва/діяльності або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації)яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

На відміну від правил бухгалтерського обліку, у податковому обліку до малоцінних необоротних матеріальних активів відносяться активи вартістю не більше 6000 гривень та строком корисного використання не більше одного року (до 01.09.2015 – 2500 гривень). 

Отже, оскільки малоцінні необоротні матеріальні активи не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст.138 ПКУ, за такими активами не виникають. 

Відображення різниць, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів та передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на підставі пп. 138.1, 138.2 ст.138 ПКУ, здійснюється у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі – додаток РІ до Декларації), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897:

у рядку 1.1.1 додатка РІ до Декларації відображається сума нарахованої амортизації необоротних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

у рядку 1.2.1 АМ додатка РІ до Декларації відображається сума розрахованої амортизації необоротних активів відповідно до п.138.3 ст.138 ПКУ.

Таким чином, у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів без врахування амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів.

За які земельні ділянки платник ЄП четвертої групи повинен сплачувати земельний податок?

Відповідно до п.292 прим. 1.1 ст.292 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п.4 п. 297.1 ст.297 ПКУ).

Відповідно до ст.22 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. 

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею 59 ЗКУ визначено, що громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. 

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб.

Отже, платники єдиного податку четвертої групи, які є власниками/користувачами земель сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

За інші земельні ділянки, в тому числі за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, платники єдиного податку четвертої групи сплачують земельний податок на загальних умовах.

3 якої дати юридичній особі необхідно сплачувати земельний податок у разі придбання земельної ділянки приватної власності за цивільно-правовою угодою?

Відповідно до ст.ст.269, 270 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Згідно зі ст.125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗКУ визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями (ст.126 ЗКУ).

Отже, у разі придбання земельної ділянки приватної власності за цивільно-правовою угодою юридична особа – новий власник сплачує земельний податок починаючи з дня виникнення права власності на таку ділянку, тобто з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому попередній власник земельної ділянки сплачує податок до фактичного припинення/переходу відповідного права на таку земельну ділянку.

 Про актуальні питання оподаткування йшлося на семінарі

Фахівці Галицької, Личаківської та Залізничної ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області провели семінар для платників податків Львова на тему: «Нове в оподаткуванні. Актуальні питання оподаткування для платників податків – фізичних осіб – підприємців».

Пропонуємо найбільш актуальні питання та відповіді, які роз’яснено на семінарі.

З якого терміну звітність з ЄВ потрібно подавати за оновленою формою?

ДФС України листом від 08.11.2016р. №35758/7/99-99-13-02-01-17 роз’яснила, що звітність зі змінами, внесеними наказом Мінфіну України від 07.09.2016р. №813, до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого власним від 14.04.2015р. №435, подаватиметься платниками єдиного внеску починаючи з 01.12.2016р.

Який порядок виправлення помилок податковими агентами в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за ф.1-ДФ?

Розрахунок за ф.№1-ДФ подається до податкового органу за місцезнаходженням податкового агента окремо за кожний квартал протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Розрахунок за ф. №1-ДФ подається лише у випадку нарахування сум доходів на користь платника податку протягом звітного періоду незалежно від їх фактичної виплати. Нарахований дохід у Розрахунку за ф. № 1-ДФ відображається повністю без жодних, передбачених чинним законодавством вирахувань за такого доходу.

Порядок коригування наданого та прийнятого розрахунку 1-ДФ на підставі виявлених податковим агентом помилок або повідомлень про помилки, виявлені податковим органoм: при необхідності проведення коригувань форми 1-ДФ до закінчення терміну її надання представляється новий звітний 1-ДФ, а Уточнюючий розрахунок 1-ДФ представляється при необхідності проведення коригувань після закінчення терміну її надання. Уточнююча 1-ДФ може надаватися як за звітний період, тaк і зa попередні періоди. У обох випадках для виправлення помилки необхідно представляти інформацію лише по уточнюваних (що виправляються) рядках і реквізитах. При цьому вказується інформація, яку необхідно виключити, а також інформація, яку необхідно включити в 1-ДФ для виправлення помилки. На прикладах розглянуто коригування (уточнення) окремо двох розділів форми.

Чи є об’єктом оподаткування рентна плата за спец водокористування?

ДФС України листом від 10.10.2016р. №32993/7/99-99-12-03-04-17 поіформувала, що якщо суб’єктом господарювання – орендодавцем приміщення було укладено договір на поставку води з підприємством, що надає послуги з централізованого водопостачання, а орендарями приміщень не було укладено окремі договори на поставку води, такі передані обсяги води вважаються об’єктом оподаткування рентною платою водокористувача-постачальника.

Чи є якісь зміни щодо РРО?

Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України, Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон №265).

Закон №265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1,0 млн. гривень.

Якщо товар при митному оформленні не оподатковується – вказуємо в МД код звільнення?

Згідно листа ДФС України від 07.11.2016р. №35557/7/99-99-19-01-01-17, зазначено що до внесення змін до класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Мінфіну України від 20.09.2012 р. №1011, при митному оформленні товарів, які ввозяться у зв’язку з або на підтримку проекту, що фінансується НАТО, та публікацій, пов’язаних з проектом, що фінансується НАТО, у графі 36 митної декларації має наводитися код звільнення від сплати мита, акцизного податку та ПДВ «175».

Які встановлені терміни подання податкової декларації платника єдиного податку – ФОП з позначкою «Довідково»?

Відповідно до пункту 296.8 ст.296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платники єдиного податку мають право для отримання довідки про доходи подавати до контролюючого органу податкову декларацію за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, що не звільняє такого платника податку від обов’язку подання податкової декларації у строк, встановлений для квартального (річного) податкового (звітного) періоду.

Така податкова декларація складається з урахуванням норм підпунктів 296.5 та 296.6 ст.296 Кодексу та не є підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов’язання.

Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578, який набрав чинності 28.07.2015.

Для отримання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (далі – ФОП – платник ЄП) довідки про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, нею подається декларація з позначкою «Довідково» (рядок 04 у полі 01 декларації) та у полі «місяць» поля 02 декларації зазначається номер календарного місяця, за який подається декларація з позначкою «Довідково».

Для ФОП – платників ЄП, які бажають отримати довідку про доходи за інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період, Кодексом не визначено термін подання декларації з типом «Довідково».

Отже, рішення щодо термінів подання декларації з типом «Довідково» приймається ФОП – платником ЄП самостійно.

Який порядок розрахунку та сплати єдиного внеску новоствореними ФОП – платниками єдиного податку?

Відповідно до п.4 частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку.

ФОП – платники єдиного податку зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст.9 Закону №2464).

Згідно з п.п.2 п.6 розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція №449), такі платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу у розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Для зазначеної категорії платників єдиний внесок встановлюється у розмірі 22% суми, що визначається такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п.4 розділу ІІІ Інструкції №449).

Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п.5 частини першої ст.1 Закону №2464).

Обов’язки платників єдиного внеску виникають, зокрема, у ФОП – платників єдиного податку з дня їх державної реєстрації відповідно до Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями (абзац другий частини четвертої ст.5 Закону №2464).

Враховуючи викладене вище, новостворені ФОП – платники єдиного податку сплачують за себе єдиний внесок у розмірі, який самостійно визначили, але не менше мінімального страхового внеску на місяць, у термін до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

При цьому, платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансових платежів до 20 числа кожного місяця поточного кварталу, які враховуються ними при остаточному розрахунку, що здійснюється за календарний квартал.

Які дії фізичної особи підприємця – платника єдиного податку у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника єдиного податку відповідної групи?

Відповідно до п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) ставки, встановлені п.293.3 – 293.5 ст.293 Кодексу, застосовується з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 Кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Шановні платники податків!

Галицька ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області повідомляє, що діє управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Львівській області.

Адреса розміщення підрозділу м.Львів, вул.Стрийська, 35, поштовий індекс 79003, контактний телефони службовий телефон (032) 297 36 09, номер телефону антикорупційного сервісу ДФС України «Пульс» (044) 284 00 07.

За вказаною адресою та номерами телефонів громадяни мають можливість цілодобово повідомляти про неправомірні дії або бездіяльність працівників ДФС у Львівській області та Львівської митниці ДФС.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Червень 2018
П В С Ч П С Н
« Тра    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  
Стрічка новин

Вільна боротьба

Чемпіонат Європи 14-17 травня в місті[...]

Рукопашний бій

Чемпіонат України 14-15 квітня 2018 р.[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ 17 квітня (вівторок) 2018 року[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Львівської області  11 квітня 2018[...]

Щирчани, бережіть природу!

Не паліть листя та суху[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат України 26 – 30 березня[...]
Новини податкової

Інформація 25.05.2018

Запроваджено сервіс з подання скарги[...]

Інформація 24.05.2018-2

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]

Інформація 24.05.2018

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
3 Гостей, 1 Робот
Рекомендуємо!