Інформація 16.12.2016 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

229 Переглядів

Відповідає «гаряча лінія»!

На запитання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідав виконуючий обов’язки першого заступника начальника Галицької ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області Андрій Кобільник.

kobilnyk

Пропонуємо до уваги відповіді на питання, з якими абоненти звертались на «гарячу лінію»:

Який валютний (обмінний) курс НБУ використовується фізичною особою-підприємцем на загальній системі оподаткування, якщо доходи (витрати) отримані (понесені) в іноземній валюті?

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців визначений ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Враховуючи те, що виручкою фізичної особи – підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок або у касу, тобто застосовується касовий метод.

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування.

Крім того, сума доходів (витрат), одержаних (понесених) платником податку в іноземній валюті, розраховується шляхом перерахування її у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату фактичного одержання (понесення) таких доходів (витрат).

Як формується загальний оподатковуваний дохід та сума витрат ФОП на загальній системі оподаткування, а саме за касовим методом чи за першою подією?

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

При цьому, оскільки виручкою фізичної особи – підприємця вважається дохід, отриманий у грошовій та негрошовій формі, то датою при формуванні загального оподатковуваного доходу є дата фактичного надходження коштів на банківський рахунок (у касу) або отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів, тобто застосовується касовий метод.

До складу витрат включаються тільки витрати, які пов’язані з отриманням доходу та підтвердженні відповідними документами про їх оплату.

Які обов’язкові реквізити повинні мати первинні документи, що підтверджують витрати фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування?

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Згідно із частиною другою ст. 9 закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов’язкові реквізити:

назву документів (форми);

дату і місце складання;

назву фізичної особи – підприємця, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України ”Про електронний цифровий підпис”, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. 

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до зазначених Закону та Положення первинні документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву суб’єкта господарювання, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, від повальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код суб’єкта господарювання з Державного реєстру, номер документа, підстава, для здійснення операцій, дані про документ що засвідчує особу – одержувача тощо.

При цьому, відповідно до пункту 2.11 Положення № 88, вільні рядки в первинних документах підлягають обов’язковому прокреслюванню.

Який порядок зберігання податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, складених в електронній формі, для їх надання контролюючим органам під час проведення перевірки?

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2275-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Згідно із п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Відправлення, передавання, одержання, зберігання та організація обігу податкових накладних велектронній формі здійснюються у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п.п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.

При цьому оригіналом електронного документа відповідно до ст. 7 Закону № 851 вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис».

Порядок засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 680.

Враховуючи зазначене, податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, складені в електронній формі, повинні зберігатися платниками податку на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях.

Під час проведення перевірки платники ПДВ зобов’язані надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації, а у випадках, визначених законом, також надати копії податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, засвідчені в порядку, встановленому законодавством.

Чи обов’язково подавати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на паперових носіях разом з електронною формою на електронних носіях інформації, якщо платник виявив помилки в поданій електронній формі звіту до граничного терміну його подання?

Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 435), звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) до фіскальних органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у фіскальних органах, зокрема, на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації.

Електронна форма звіту, що подається на електронних носіях, повинна бути ідентичною звіту на паперових носіях (п. 7 розд. ІІ Порядку № 435).

Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 435 визначено, що звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог цього Порядку, у тому числі без обов’язкових реквізитів, передбачених п. 6 цього розділу, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.

Згідно з п. 15 розд. ІІ Порядку № 435 при прийнятті звіту, що подається особисто страхувальником або уповноваженою на це особою, відповідальна особа фіскального органу зобов’язана візуально перевірити наявність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених п. 6 цього розділу, на паперових носіях.

Відповідальна особа фіскального органу, яка приймає звіт від страхувальника, реєструє звіт, проставляє реєстраційний номер із зазначенням дати фактичного отримання фіскальним органом та обов’язково засвідчує власним підписом.

Розписка про одержання звіту заповнюється відповідальною особою фіскального органу, що прийняла пакет документів. При прийнятті документів розписка про одержання звіту завіряється штампом з грифом «ОТРИМАНО» та повертається страхувальнику.

Відповідальним за правильність та достовірність заповнення звіту є страхувальник (п. 16 розд. ІІ Порядку № 435).

При цьому, страхувальник, у разі виявлення помилки у звіті, має право до закінчення терміну подання цього звіту повторно сформувати та подати звіт у повному обсязі до фіскального органу за місцем обліку (п. 1 розд. V Порядку № 435).

Отже, платник єдиного внеску, який виявив помилки лише в електронній формі звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску до закінчення терміну його подання, повинен повторно подати даний звіт на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації. 

Електронна форма звіту повинна бути ідентичною звіту на паперових носіях.

Чи оподатковується юридичною особою - працедавцем сума компенсації вартості проїзду до місця роботи та/або з роботи до дому найманому працівнику?

Відповідно до пп.«а» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

При цьому, положеннями Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами і доповненнями (далі – КЗпП) передбачені випадки, коли юридична особа повинно компенсувати (відшкодувати) найманому працівнику витрати на проїзд, а саме:

у зв’язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість (ст.5 прим. 1 КЗпП);

у зв’язку з службовими відрядженнями (ст.121 КЗпП).

Таким чином, компенсація вартості проїзду в інших випадках може здійснюватися за рішенням керівника підприємства та вважатися додатковим благом найманого працівника.

Відповідно до пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума доходу у вигляді додаткового блага.

Згідно із пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставками, визначеними у ст.167 ПКУ.

Враховуючи те, що проїзд найманого працівника до місця роботи та/або з роботи до дому не пов’язано із виконання ним трудової функції та не підпадає під дію КЗпП, то у разі прийняття керівником підприємства рішення щодо виплати компенсації за проїзд працівнику сума такої компенсації буде оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб на підставі пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ.

Як буде змінюватись розмір мінімальної заробітної плати у 2017 році?

З 1 січня 2017 року розмір мінімальної заробітної плати підвищено до рівня 3200 гривень. Це матиме суттєвий вплив на податкову політику в Україні, зокрема, на розмір ставок єдиного податку та податку на нерухоме майно, визначення ряду показників  податку на доходи фізичних осіб тощо.

Який мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування у грудні 2016 року для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку?

Відповідно до Закону України від 19 травня 2016 року №1384-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата з 01.12.2016 року установлена в розмірі 1600 гривень.

Фізичні особи – підприємці платникам єдиного податку, а також особам, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, що мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування у грудні 2016 року становитиме 352 гривні, як обов’язковий платіж який необхідно сплатити до бюджету.

Відповідає «гаряча лінія»!

На запитання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідала начальник відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих платежів, екологічного податку та рентної плати управління податків та зборів з юридичних осіб Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Ірина Будинкевич.

budynkevych

Пропонуємо до уваги відповіді на питання, з якими абоненти звертались на «гарячу лінію»:

Що повинна подати до контролюючого органу неприбуткова організація для включення до реєстру?

Пунктом 6 Порядку №440 визначено, що для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою №1-РН згідно з додатком 1 до Порядку №440 і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою (за наявності) копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон), а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.

Чи вимагається від неприбуткових організацій надання копій установчих документів, що оприлюднені на порталі електронних сервісів?

Не вимагається від неприбуткових організацій надання копій тих установчих документів, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону №755.

Пунктом 17 статті 1 розділу 1 Закону №755 визначено, що установчий документ юридичної особи – установчий акт, статут, програма політичної партії, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо.

У разі, якщо неприбуткова організація діє на підставі установчих документів організації вищого рівня відповідно до закону, така неприбуткова організація може повідомити контролюючий орган щодо її належності до структури відповідної організації вищого рівня та подати копії документів, що підтверджують таку належність (підпорядкованість).

Протягом якого терміну розглядається реєстраційна заява та документи і приймається рішення?

Згідно з п.8 Порядку №440 за результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання контролюючим органом приймається рішення про:

- включення, повторне включення, відмову у включенні неприбуткової організації до Реєстру;

- виключення неприбуткової організації з Реєстру;

- зміну ознаки неприбутковості.

Як можна неприбутковій організації подати реєстраційну заяву та копії документів?

Реєстраційна заява та копії зазначених документів можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:

- особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;

- державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію. Така заява в електронній формі в установленому порядку передається технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію утворення юридичної особи згідно із Законом.

Контролюючий орган може проводити перевірку відомостей, що містяться у поданих документах, щодо відповідності вимогам, встановленим Кодексом та законодавством, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Чи необхідно бюджетній установі подавати до контролюючого органу документи про підтвердження її відповідності вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ, якщо установа діє на підставі положень чинного законодавства?

Відповідно до п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п.133.4 ст.133 і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені бюджетні установи.

Підпунктом 14.1.17 п.14.1 ст.14 ПКУ визначено, що бюджетна установа – це установа у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України (далі – БКУ).

Під бюджетними установами розуміють органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими (п.12 ст.2 БКУ).

Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (далі – Постанова №440) Державна фіскальна служба протягом двох місяців з дня набрання чинності Постанови №440 забезпечує надіслання до неприбуткових організацій, включених до Реєстру на день набрання чинності Законом України від 17.07.2015 №652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон №652), письмових запитів про надання у місячний строк з дня їх отримання відповіді, зокрема щодо відповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), та завірених нею копій установчих документів організації.

Такі запити не надсилаються неприбутковим організаціям, установчі документи яких оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755), та відповідають вимогам, встановленим п.133.4 ст.133 ПКУ.

Які є підстави не включення до Реєстру?

Контролюючий орган відмовляє неприбутковій організації у включенні до Реєстру у разі:

- подання неприбутковою організацією неповного пакета документів, визначених п.6 Порядку №440;

- невідповідності неприбуткової організації вимогам, встановленим п.7 Порядку №440.

Відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку №440 готується у двох примірниках, один з яких надається неприбутковій організації, а другий залишається у контролюючому органі.

Після отримання рішення про відмову у включенні до Реєстру неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи до контролюючого органу відповідно до п.6 Порядку №440, не змінюючи при цьому положення установчих документів, до яких контролюючим органом не висловлено зауважень. Повторно надіслана реєстраційна заява розглядається у строки, зазначені в абзаці першому п.8 Порядку №440.

Як здійснюється реєстрація неприбуткових організацій та установ контролюючими органами?

Відповідно до п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 №440 (далі – Порядок №440).

Включення неприбуткової організації до Реєстру здійснюється контролюючим органом з присвоєнням їй ознаки неприбутковості згідно з п.4 Порядку №440 (п.5 Порядку №440).

Присвоєння неприбутковій організації ознаки неприбутковості здійснює контролюючий орган за основним місцем обліку неприбуткової організації (п.4 Порядку №440).

Чи потрібно відокремленим підрозділам неприбуткової організації подавати заяву про внесення їх до Реєстру неприбуткових установ та організацій?

Відповідно до п.п.14.1.30 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) поняття «відокремлені підрозділи» вживаються у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16.01.2003 №435-IV зі змінами та доповненнями (далі – є) та Законом України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Так, згідно зі ст.95 ЦКУ філія – відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Підпунктом 133.1.1 п.133.1 ст.133 ПКУ встановлено, що платниками податку на прибуток підприємств – резидентами є суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених підпунктами 133.4 та 133.5 ст.133 ПКУ.

Кому надається статус неприбуткової організації?

Статус неприбуткової організації, яка відповідає вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ, надається тільки підприємствам, установам та організаціям зі статусом юридичні особи.

З Реєстром неприбуткових установ та організацій де можна ознайомитись?

Державною фіскальною службою України доопрацьовано електронний сервіс Електронний кабінет платника (оновлена версія) в частині розширення функціональних можливостей режиму «Інформація з реєстрів». Зокрема, створено нову вкладку «Реєстр неприбуткових організацій та установ», що забезпечує оприлюднення та пошук даних щодо платників податків, яких включено до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (інформація оприлюднюється відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру»).

Також найближчим часом за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) буде надано можливість подання реєстраційної заяви за формою 1-РН в електронному вигляді.

Звертаю увагу, що реєстраційна заява за ф.№1-РН може бути подана засобами електронного зв’язку в електронному вигляді, якщо установчі документи неприбуткової організації оприлюдненні на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (абзац п’ятий пункту 6 Постанови №440).

Нагадую, що інформація з реєстрів ДФС, яка є відкритою та загальнодоступною, оприлюднюється у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» в режимі реального часу за посиланням: https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx. Користувачі мають можливість завантажити, зберегти та роздрукувати оприлюднену інформацію.

Хто відноситься до неприбуткових організацій?

До неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ і не є платниками податку, зокрема можуть бути віднесені: – бюджетні установи;

- громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

- спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;

- житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

- об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

- професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;

- сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

- інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ.

Отже, оскільки з 01.01.2015 платниками податку на прибуток підприємств є виключно юридичні особи та враховуючи, що статус неприбуткової організації, яка відповідає вимогам п.133.4 ст.133 ПКУ, надається тільки підприємствам, установам та організаціям зі статусом юридичні особи, то відокремлені підрозділи таких неприбуткових організацій без статусу юридичної особи не підлягають окремому включенню до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

До якого терміну порібно привести свої установчі документи?

З метою включення до нового Реєстру організації зобов’язані до 01.01.2017 привести свої установчі документи у відповідність до норм п.133.4 ст.133 ПКУ та здійснювати свою діяльність на підставі діючих установчих документів, дотримуючись вимог положень п.133.4 ст.133 ПКУ.

Відповідає «гаряча лінія»!

На запитання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідав начальник відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб та майнових податків і зборів з фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Андрій Андрейко.

andrejko

Пропонуємо до уваги відповіді на питання, з якими абоненти звертались на «гарячу лінію»:

Чи має право фізична особа підприємець - платник ПДВ, що здійснює придбання, спорудження, будівництво нерухомого або рухомого майна, на формування податкового кредиту з ПДВ?

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. 

Для юридичних осіб чи фізичних осіб-підприємців (далі – ФОП), які є платниками ПДВ, норми розд. V ПКУ не передбачають будь – яких відмінностей при визначені сум ПДВ, що підлягають включенню до податкового кредиту такого платника податку та бюджетному відшкодуванню.

При цьому відповідно п. 1 та п. 2 ст. 325 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Тобто, суб’єктом права власності законодавством визначається фізична особа, яка може бути власником будь-якого майна, крім майна, яке не може знаходитись взагалі у власності фізичної особи. Отже, такий суб’єкт права власності як ФОП не відокремлюється.

Враховуючи те, що суб’єкт підприємницької діяльності - ФОП не може бути власником нерухомого або рухомого майна, а придбання, спорудження, будівництво такого майна суб’єктом підприємницької діяльності - ФОП, який зареєстрований платником ПДВ, може здійснюватись ним виключно як фізичною особою, то право на податковий кредит за операцією з придбання, спорудження, будівництва зазначеного майна не виникає.

Чи звільняється від подання звітності з ПДВ фізична особа підприємець - платник ПДВ у зв’язку з мобілізацією до Збройних сил України?

 Відповідно до вимог частини третьої ст. 39 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період не припиняється реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців (далі – ФОП).

Разом з тим, з 8 червня 2014 року набрав чинності Закон України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (далі – Закон № 1275), згідно з яким тимчасово мобілізовані на військову службу підприємці і самозайняті особи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) або єдиного податку, а також єдиного внеску (далі – ЄСВ) за себе на весь період такої служби.

Вказані вище норми Закону №1275 застосовуються з першого дня мобілізації і протягом всього періоду мобілізації відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію».

Таким чином, Законом № 1275 ФОП - платника ПДВ не звільнено від обов’язку нарахування, сплати ПДВ та подання звітності з ПДВ.

Разом з цим інформуємо, що п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що за звітний період, в якому не виникають об’єкти оподаткування, або у разі відсутності показників, які підлягають декларуванню, податкова звітність не подається.

Таким чином, ФОП - платник ПДВ, мобілізований до Збройних сил України, за звітні періоди, в яких відсутні операції з постачання або придбання товарів/послуг та відсутні інші показники, які підлягають декларуванню, не зобов’язаний подавати податкову звітність з ПДВ.

Хто є податковим агентом при продажу фізичною особою об’єкта рухомого майна юридичній особі  або фізичній особі-підприємцю?

Відповідно до п.173.3 ст.173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо стороною договору купівлі – продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені р.IV ПКУ функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до п.173.1 або п.173.2 ст.173 ПКУ з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

Чи має право на податкову знижку фізична особа-підприємець, яка є найманою особою та отримує дохід у формі заробітної плати?

 Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом п.п. 14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст.166 ПКУ.

Згідно із п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Враховуючи викладене, право на податкову знижку має фізична особа-підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.

Чи може фізична особа-підприємець використовувати кошти з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, для власних потреб?

 Згідно з ст. 42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ), підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. 

Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – підприємець має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством.

Чи зараховується до загального оподатковуваного доходу фізичної особи-підприємця на загальній системі оподаткування сума списаної кредиторської заборгованості?

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.     

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (негрошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Кредиторська заборгованість – це заборгованість платника податку перед іншими суб’єктами господарювання за отримані товари (роботи, послуги).

Враховуючи вищевикладене, якщо кредитором списується заборгованість фізичній особі–підприємцю на загальній системі оподаткування, то сума списаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.

Який розмір мінімальної заробітної плати буде у 2017 році?

З 1 січня 2017 року розмір мінімальної заробітної плати підвищено до рівня 3200 гривень. Це матиме суттєвий вплив на податкову політику в Україні, зокрема, на розмір ставок єдиного податку та податку на нерухоме майно, визначення ряду показників  податку на доходи фізичних осіб тощо.

Який мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування у грудні 2016 року для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку?

Відповідно до Закону України від 19 травня 2016 року №1384-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата з 01.12.2016 року установлена в розмірі 1600 гривень.

Фізичні особи – підприємці платникам єдиного податку, а також особам, які провадять незалежну професійну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, що мінімальний розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування у грудні 2016 року становитиме 352 гривні, як обов’язковий платіж який необхідно сплатити до бюджету.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Серпень 2017
П В С Ч П С Н
« Лип    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  
Стрічка новин

Німецька молодь у Щирці

Українсько-німецька зустріч у Щирці  Спільні ознайомчі[...]

Вільна боротьба

Дві золоті медалі на чемпіонаті[...]

Вільна боротьба

Всеукраїнський турнір-меморіал імені Олега Сазонова 16-17[...]

Свято для футболістів

Відкриття майданчика зі штучним покриттям[...]

Вільна боротьба

Відкритий Кубок Львова  13 - 14[...]

Вільна боротьба

Міжнародний турнір у Польщі 2, 3[...]
Новини податкової

Інформація 15.08.2017

Як функціонує система автоматизованого моніторингу[...]

Інформація 14.08.2017-3

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]

Інформація 14.08.2017-2

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
3 Гостей, 1 Робот
Рекомендуємо!