Інформація 14.11.2016-2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

289 Переглядів

Звітувати з ЄСВ слід за оновленою формою у листопаді за жовтень 2016 року

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що 18 жовтня набрав чинності Наказ Міністерства фінансів України від 07.09.2016р. №813 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2016 р. за №1290/29420, яким внесено зміни до Порядку складання звіту з ЄСВ та Інструкції про нарахування ЄСВ. Внаслідок внесених змін, подавати звіт з ЄСВ (додаток 4) потрібно за оновленою формою.

Наказ №813 опубліковано у жовтні, тому вперше відзвітувати про ЄСВ за новою формою роботодавці повинні за жовтень 2016 року у листопаді.

Податкова знижка за 2015 рік

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що відповідно до статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) на податкову знижку має право фізична особа – виключно резидент, яка не є суб’єктом господарювання та отримує дохід у вигляді заробітної плати.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

Згідно з підпунктом 166.2.1 п.166.2 ст.166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами (квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів). При цьому, у зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Нагадуємо, що перелік витрат, які дозволено включати до податкової знижки з урахуванням відповідних обмежень до них, визначений пунктом 166.3 статті 166 ПКУ.

Для отримання податкової знижки за 2015 рік громадяни повинні надати до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) декларацію по 31 грудня 2016 року за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів від 02.10.2015 №859 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743).

Відповідно до положень підпункту 166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ, платник податку повинен скористатися правом нарахування податкової знижки за наслідками 2015 року до кінця поточного року, так як таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Договори оренди основних засобів укладаються на підставі норм Цивільного Кодексу України

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що відповідно до пп.14.1.30 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу поняття «відокремлені підрозділи» вживаються у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV, із змінами та доповненнями (далі – Цивільний кодекс) та Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «,Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Згідно зі ст.95 Цивільного кодексу філія – це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Відокремлені підрозділи (філії) юридичної особи не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого положення. Відомості про філії юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Підпунктом 133.1.1 п.133.1 ст.133 Податкового кодексу встановлено, що платниками податку – резидентами є суб’єкти господарювання – юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених п.133.4 та 133.5 ст.133 Податкового кодексу.

Отже, статус неприбуткової організації, яка відповідає вимогам п.133.4 ст.133 Податкового кодексу, надається тільки підприємствам, установам та організаціям зі статусом юридичні особи.

Оскільки з початку 2015 року платниками податку на прибуток є виключно юридичні особи та враховуючи, що статус неприбуткової організації, яка відповідає вимогам п.133.4 ст.133 Податкового кодексу, надається тільки підприємствам, установам та організаціям зі статусом юридичні особи, то відповідно відокремлені підрозділи таких неприбуткових організацій без статусу юридичної особи не підлягають окремому включенню до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Про подання декларації з ПДВ, якщо господарська діяльність не проводилась

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Державна фіскальна служба України надала роз’яснення в листі від 21.10.2016 № 22818/6/99-95-42-01-15 щодо обов’язку подання платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ) до контролюючих органів податкових декларацій з ПДВ за звітні податкові періоди, протягом яких такими платниками податку господарська діяльність не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню, в якому, зокрема, зазначено, що підпунктом 5 п.5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (далі – Порядок), визначено, що сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація)), відображається у рядку 21 декларації та переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 9 розд.ІІІ Порядку передбачено, що декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу.

Таким чином, якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась, але такий платник податку має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в декларації звітного (податкового) періоду, то декларація за такий звітний (податковий) період подається.

У разі якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то декларація за такий звітний (податковий) період на підставі п.49.2 ст.49 Кодексу не подається.

До Податкового кодексу України внесені зміни у частині благодійних телекомунікаційних повідомлень

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що 06.11.2016 набрав чинності Закон України від 06.10.2016 №1665-VIII «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень» (далі – Закон №1665).

Цей Закон спрямований на реформування діючого законодавства для створення сприятливих умов із впровадження та розвитку благодійності шляхом надсилання телеко- мунікаційних повідомлень, що забезпечить перерахування на благодійність всієї заявленої абонентом суми.

Законом №1665 пункт 192.2 статті 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) стосовно особливостей визначення бази оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) доповнено абзацом наступного змісту:

«Зменшення суми податкових зобов’язань платника податку – постачальника – оператора телекомунікацій у разі відмови абонента від передплачених, але не отриманих телекомунікаційних послуг, дозволяється при перерахуванні частини суми передоплати телекомунікаційних послуг у якості благодійної пожертви при виконанні благодійного телекомунікаційного повідомлення за дорученням абонента».

Також статтю 197 ПКУ доповнено новим пунктом 197.24, відповідно до якого звільняються від оподаткування ПДВ операції оператора телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг у частині здійснення благодійного телекомунікаційного повідомлення на благодійні цілі.

Закон №1665 опубліковано у газеті «Голос України» від 05.11.2016 №211.

Оновлено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що 08.11.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19.09.2016 №827, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.10.2016 за №1341/29471 (далі – Наказ №827).

Зазначеним Наказом внесені зміни до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (зі змінами).

Так, Наказом №827 Порядок доповнено новим додатком 1 («Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету»).

За формою згідно з додатком 1 до Порядку подається до відповідного органу Казначейства «Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів» (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі – органи ДФС)).

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 («Висновок») до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124.

Наказ №827 опубліковано в «Офіційному віснику України» від 08.11.2016 №86.

В яких випадках СГ повинні повідомляти контролюючі органи про відсутність у звітному році об’єктів обчислення екологічного податку

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що відповідно до пункту 250.9 ст.250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до статті 250 ПКУ.

Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.

Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.

В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

Чи підлягає взяттю на облік у контролюючих органах нерезидент у разі придбання корпоративних прав юридичної особи – резидента

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що відповідно до п.п.14.1.193 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) постійне представництво – це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

Згідно із п.64.5 ст.64 ПКУ підставою для взяття на облік (внесення змін, перереєстрації) відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва нерезидента, є належна акредитація (реєстрація, легалізація) такого підрозділу на території України згідно із законом.

Статтею 167 Господарського кодексу України від 16.01.2003 №436-IV із змінами та доповненнями передбачено, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, якщо компанія – нерезидент не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва, то, у разі придбання корпоративних прав юридичної особи – резидента, ставати на облік у контролюючому органі не потрібно.

 Оподаткування ПДВ операцій з постачання імпортованих товарів

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Державна фіскальна служба України у листі від 18.10.2016 №22481/6/99-95-42-01-15 (далі – лист ДФС №22481) щодо визначення бази оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) операцій платника податку з постачання на митній території України товарів, раніше ввезених таким платником податку на митну територію України, повідомила наступне.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни).

Отже, для операцій платника податку з постачання на митній території України товарів, раніше ввезених таким платником податку на митну територію України, база оподаткування визначається за загальним правилом – виходячи з їх договірної вартості але не нижче ціни придбання, без урахування величини митної вартості.

Лист №22481 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/70023.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що 04.11.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №864 «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв» (далі – Постанова №864), якою внесені зміни до Порядку ведення Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 №806.

Порядок затверджено відповідно до статті 230 «Акцизні склади» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до пункту 2 Порядку адміністратором та держателем Єдиного реєстру товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв (далі – Реєстр) є Державна фіскальна служба.

Постановою №864 передбачено, що Реєстр адаптують до автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності».

Зміни, внесені Постановою №864, передбачають наступне:

- для формування та подання товарно-транспортних накладних (далі – ТТН) до Реєстру адміністратор Реєстру безоплатно надає суб’єктам господарювання спеціалізоване програмне забезпечення (п.11 Порядку);

- суб’єкт господарювання формує ТТН у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Після складення ТТН на них накладаються електронні цифрові підписи (далі – ЕЦП) у такому порядку:

- перший – ЕЦП бухгалтера або особи, відповідальної за облік відвантажених матеріальних цінностей;

- другий – ЕЦП керівника або особи, на яку покладено відповідні обов’язки;

- третій – ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки (за наявності).

Для надання права підпису ТТН зазначеним особам суб’єкт господарювання подає контролюючому органу за місцем реєстрації посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП таких осіб.

Підтвердженням факту реєстрації ТТН у Реєстрі є наявність квитанції в електронній формі (п.12 Порядку).

Відповідно до пункту 2 Постанови №864 вона набирає чинності через рік з дня її опублікування (опублікована у газеті «Урядовий кур’єр» від 04.11.2015 №205).

Внесені зміни до програмних забезпечень ДФС для формування та подання звітності в електронному вигляді

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) в електронному сервісі «Електронна звітність» у розділі «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»» розміщено перелік змін та доповнень станом на 03.11.2016 до програмних забезпечень (далі – ПЗ):

- «Системи формування та подання до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв’язку податкової звітності, податкових накладних в електронному вигляді» (версія 1.36.4.0);

- спеціалізованого клієнтського ПЗ для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (версія 1.25.3.0).

Так, зокрема, зазначені зміни містять нові версії наступних документів:

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств (річна) (код форми J0108103) з додатками до неї;

- податкової декларації з податку на прибуток підприємств (для сільськогосподарських підприємств) (код форми J0100515) з додатками до неї;

- розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 20__рік (код форми J0303306);

- товарно-транспортної накладної на переміщення спирту етилового (коди форм F/J1204101);

- товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв (коди форм F/J1204201).

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 07.09.2016 №813 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.09.2016 за №1290/29420) внесено зміни у такі форми:

- звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (Додаток 4) (коди форм F/J3000410);

- Таблиця 2. Нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб (заповнюється районними (міськими) управліннями праці та соціального захисту населення) (код форми J3040210);

- Таблиця 8 Додатка 4. Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом… (код форми J3040810).

З повним переліком змін та доповнень можна ознайомитись на веб-порталі ДФС шляхом їх завантаження за посиланням: http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Як платник податків може повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання?

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що пунктом 43.1 ст.43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 ПКУ та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п.43.2 ст.43 ПКУ).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.43.3 ст.43 ПКУ).

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (п.43.4 ст.43 ПКУ).

Згідно з п.43.5 ст.43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за №1679/28124).

Внесені зміни до порядків реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2016 №837 (зареєстрований у Мінітерстві юстиції України 06.10.2016 за №1323/29453) (далі – Наказ №837) внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

Так, зокрема, відповідно до змін, внесених Наказом №837, передбачено наступне:

«у разі наявності у суб’єктів господарювання книг обліку розрахункових операцій (далі – книги ОРО) за формами, наведеними у додатках 1 та 2 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року №417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за №1618/24150 (у редакції наказу Міністерства доходів і зборів України від 24 грудня 2013 року №844) (далі – Порядок №417), такі книги ОРО можуть бути зареєстровані, перереєстровані у відповідному контролюючому органі, а також використовуватись відповідно до абзацу п’ятого цього пункту;

зареєстровані книги ОРО за формами, наведеними у додатках 1 та 2 до Порядку №417, можуть використовуватись суб’єктами господарювання до скасування реєстрації таких книг ОРО. У разі наявності розрахункових операцій за підакцизні товари такі книги ОРО можуть використовуватись за умови відображення сум акцизного податку (або іншого податку) у графах, в яких відображається сума податку на додану вартість».

Наказ №837 набрав чинності 04.11.2016 (опубліковано в «Офіційному віснику України» від 04.11.2016 №85).

Хто є платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин орендованими стаціонарними джерелами?

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що відповідно до підпункту 240.1.1 п.240.1 ст.240 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Стаціонарне джерело забруднення це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п.п.14.1.230 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Об’єктом та базою оподаткування є, зокрема, обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.п.242.1.1 п.242.1 ст.242 ПКУ).

Отже, платником екологічного податку за здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, у разі використання орендованих стаціонарних джерел забруднення, є орендар, під час провадження діяльності якого на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.

Затверджено перелік товарів, робіт і послуг, на вартість яких на період проведення АТО не проводиться коригування фінрезультату

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Кабінет Міністрів України постановою від 26.10.2016 №758 (далі – Постанова №758) затвердив перелік товарів, виконаних робіт, наданих послуг, вартість яких на період проведення антитерористичної операції (АТО) включається до інших витрат звичайної діяльності або на вартість яких не проводиться коригування фінансового результату оподаткування.

До зазначеного переліку входять: спеціальні засоби індивідуального захисту; технічні засоби спостереження; лікарські засоби; засоби особистої гігієни; продукти харчування; предмети речового забезпечення, які добровільно передані Збройним Силам, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, що утримуються за рахунок коштів держбюджету.

Зазначена Постанова дозволить тимчасово, на період проведення АТО, суб’єктам господарювання, які надають благодійну допомогу учасникам АТО, отримати податкову пільгу зі сплати податку на прибуток підприємств.

Зазначений перелік затверджено відповідно до пункту 33 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Постанова №758 набрала чинності 02.11.2016.

Затверджені нові типові форми з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору та порядок їх складання

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Наказом Міністерства фінансів України від 13.09.2016 №818, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.10.2016 за № 1336/29466 (далі – Наказ №818), затверджені нові типові форми з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору, а саме:

- Акт введення в експлуатацію основних засобів;

- Акт приймання-передачі основних засобів;

- Акт внутрішнього переміщення основних засобів;

- Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів;

- Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів;

- Акт списання основних засобів (часткової ліквідації);

- Акт списання групи основних засобів;

- Акт списання транспортних засобів;

- Акт списання вилучених документів з бібліотечного фонду;

- Інвентарна картка обліку об’єкта основних засобів;

- Інвентарна картка групового обліку основних засобів;

- Інвентарна картка обліку тварин і багаторічних насаджень;

- Розрахунок амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів);

- Розрахунок амортизації інших необоротних матеріальних активів;

- Акт переоцінки основних засобів.

Зазначеним Наказом також затверджено Порядок складання типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору.

Наказ №818 набрав чинності 04.11.2016, тобто з дня його офіційного опублікування (опубліковано в «Офіційному віснику України» від 04.11.2016 №85).

Внесено зміни до податкової декларації про майновий стан і доходи та інструкції щодо її заповнення

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Міністерство фінансів України наказом від 15.09.2016 №821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» (далі – Наказ №821) внесені зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та у новій редакції викладена Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Відповідно до пункту 3 Наказу №821, він набирає чинності з 31.12.2016.

Так, зокрема, оновлена податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) складається із семи розділів та містить два додатки, а саме:

- Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами (додаток Ф1);

- Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою (додаток Ф2).

Нагадаємо, що до внесення змін Декларація складалася з восьми розділів та чотирьох додатків, а саме:

- Розрахунок податку на доходи фізичних осіб при отриманні доходів у формі заробітної плати від двох і більше податкових агентів згідно з підпунктом «є» пункту 176.1 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України (додаток Ф1);

- Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами (додаток Ф2);

- Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, з доходів, отриманих з джерел за межами України (додаток Ф3);

- Розрахунок податкових зобо’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою (додаток Ф4).

Умови застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – платниками єдиного податку визначені у пункті 296.10 ст.296 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, відповідно до якого РРО не застосовуються ФОП – платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень.

У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Яким чином у звіті про суми податкових пільг виправляються помилки та чи передбачена відповідальність у разі їх виправлення?

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням подат- кових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1233 (далі – Порядок №1233).

Зазначений Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання (далі – СГ), які відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (п.1 Порядку №1233).

Пунктом 3 Порядку №1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг (далі – Звіт) подається СГ за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли СГ пільгами не користується, Звіт не подається.

Форма Звіту визначена додатком до Порядку №1233.

Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПА України від 29.03.2011 №167 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.04.2011 за №483/19221) (далі – Порядок №167).

Враховуючи те, що формою Звіту, а також Порядком №167 не передбачено механізм подання уточненого Звіту, а також враховуючи те, що зазначений Звіт складається наростаючим підсумком з початку року, то допущені помилки слід виправляти у черговому Звіті у межах року

При цьому, виправлення помилок у Звіті не призводить до нарахування штрафних санкцій.

Особливості заповнення податкової декларації з рентної плати та додатків до неї для звітного періоду – календарний місяць

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Законом України від 24.12.2015 №909-VIІI «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909) змінено базовий податковий (звітний) період з календарного кварталу на календарний місяць для рентної плати за:

- користування надрами для видобування вуглеводневої сировини (додаток 2);

- користування радіочастотним ресурсом України (додаток 4);

- транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами (додаток 10);

- транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України (додаток 11).

Форма податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) та додатки (розрахунки) до неї затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496 (далі – Наказ №719).

Додатки є невід’ємною частиною Декларації. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, в якому обчислюється податкове зобов’язання, для такого об’єкта оподаткування до Декларації не додається.

Форма Декларації та усі додатки (розрахунків) до неї, затверджені Наказом №719, передбачають декларування податкових зобов’язань за податковий (звітний) період – квартал.

Відповідно до пункту 46.6 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Отже, до набрання чинності нової форми податкової декларації з рентної плати, якою передбачено її складання за звітний (податковий) період, який дорівнює місяцю, Декларація з додатками до неї подається за формами, затвердженими Наказом №719.

До внесення відповідних змін до Декларації для її подання за звітний період, який дорівнює місяцю, рекомендовано платникам, починаючи з січня поточного року, виконувати заповнення з урахуванням такого:

- під штампом про затвердження форми Декларації у верхньому правому куті зазначати примітку у такій редакції: «З урахуванням Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VIІI»;

- у полях рядків 1.1 та 1.2 Декларації та додатків, передбачених для внесення номера кварталу, зазначати порядковий номер місяця у році, викресливши слово «квартал» та зазначивши слово «місяць»;

- у графі «порядковий №» зазначати номер Декларації арабськими цифрами починаючи з 1 (одиниці) послідовно у порядку зростання кількості поданих з початку року Декларацій за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю;

- відповідно до пункту 257.1 статті 257 розділу ІХ ПКУ до Декларації за звітний (податковий) період, який дорівнює місяцю, у разі наявності об’єкта оподаткування, подавати додатки 2, 4, 10 та 11 для обчислення податкових зобов’язань з рентної плати;

- у рядку 12 додатка 2 «ставка плати» зазначати десятковим дробом встановлену ПКУ ставку плати для виду корисної копалини, який зазначений платником у рядку 8.2 додатка 2;

- податкові зобов’язання, які підлягають декларуванню за звітний (податковий) місяць поточного року, зазначати для додатка 2 – у рядку 13, для додатка 4 – у рядку 5, для додатка 10 – у рядку 9, для додатка 11 – у рядку 9.

Для подання та приймання Декларації в електронній формі за звітний (податковий) період, який дорівнює місяцю, розроблено та розміщено на веб-порталі ДФС адаптовані електронні формати.

Більш детальна інформація із зазначених питань викладена у листі Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) від 02.02.2016 №3276/7/99-99-15-04-02-17, з яким можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/66248.html

Оподаткування ПДВ компенсації орендної плати за землю комунальної власності, отриманої орендарем від суборендаря

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Державна фіскальна служба України у листі від 13.09.2016 №19853/6/99-99-15-03-02-15 (далі – лист ДФС №19853) щодо оподаткування ПДВ компенсації орендної плати за землю, отриманої орендарем земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, від підприємства, яке фактично здійснює свою господарську діяльність на такій земельній ділянці, повідомила наступне.

За своєю економічною сутністю надання орендованої земельної ділянки у користування іншому підприємству є операцією з надання такої земельної ділянки в суборенду.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору.

Враховуючи вказані положення ПКУ, операція з передачі платником податку орендованої ним земельної ділянки у користування особі для цілей оподаткування ПДВ є операцією з постачання послуг з оренди (суборенди) майна, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновста- новленому порядку за ставкою 20%.

Отже, кошти, які надійшли платнику податку згідно з укладеним договором як компенсація сплаченої ним орендної плати за землю, включаються до бази оподаткування ПДВ платника податку.

Лист №19853 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за посиланням:

http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69872.html

Які дії суб’єкта господарювання у випадку помилкового подання звітності?

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.2 ст.49 ПКУ).

Платники, визначені п.п.212.1.15 п.212.1 ст.212 ПКУ (особи, які реалізують пальне), а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п.49.21 ст.49 ПКУ).

Згідно з п.49.8. ст.49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ст.48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

ПКУ не передбачені дії суб’єкта господарювання у випадку, якщо ним помилково подано податкову звітність до контролюючого органу (подано звітність, яку взагалі не потрібно подавати або подано не до того контролюючого органу).

Однак, платник податків може звернутись письмово до контролюючого органу з обґрунтуванням обставин помилково поданої податкової звітності та проханням не визнавати дану звітність як податкову.

Порядок отримання довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою №3ДФ

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (далі – Порядок), а також форма довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (далі – Довідка) затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 №32, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 31.01.2014 за №201/24978.

Довідка свідчить про наявність у фізичної особи земельних ділянок, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України, що відповідно до Податкового кодексу України є підставою для невключення до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходів, отриманих від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на цих земельних ділянках (далі – власник сільськогосподарської продукції) (п. 1 Порядку).

Довідка безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом 5-ти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої Довідки (п. 2 Порядку).

Пунктом 2 Порядку також визначено, що Довідка надається на підставі відомостей з Державного земельного кадастру (за наявності).

Відповідно до пункту 4 Положення Довідка реєструється сільською, селищною міською радою. У разі втрати чи пошкодження Довідки видається дублікат, про що вчиняється відповідний запис на бланку Довідки.

Довідка видається строком на 5 років (п.5 Порядку).

Пунктом 7 Порядку визначено, що інформація про видачу Довідки передається сільською, селищною міською радою контролюючому органу за місцем розташування земельної ділянки протягом 10 днів з дати видачі Довідки власнику сільськогосподарської продукції.

Фізичну особу – підприємця – платника ПДВ мобілізовано до Збройних сил України: порядок звітування з ПДВ

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що відповідно до вимог частини третьої статті 39 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не припиняється реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП).

Також, з 08.06.2014 набрав чинності Закон України від 20.05.2014 №1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (далі – Закон №1275). Згідно з цим Законом тимчасово мобілізовані на військову службу підприємці і самозайняті особи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) або єдиного податку, а також єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе на весь період такої служби.

Вказані вище норми Закону №1275 застосовуються з першого дня мобілізації і протягом усього періоду мобілізації відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 №303 «Про часткову мобілізацію».

Таким чином, Законом №1275 ФОП – платника ПДВ не звільнено від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з ПДВ.

Пунктом 49.2 ст.49 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями передбачено, що за звітний період, в якому не виникають об’єкти оподаткування, або у разі відсутності показників, які підлягають декларуванню, податкова звітність не подається.

Таким чином, ФОП – платник ПДВ, мобілізований до Збройних сил України, за звітні періоди, в яких відсутні операції з постачання або придбання товарів/послуг та відсутні інші показники, які підлягають декларуванню, не зобов’язаний подавати податкову звітність з ПДВ.

Нова форма подання на повернення з бюджету помилково або надміру зарахованих коштів

Як зазначила начальник Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області О.Парубій, що Наказ Міністерства фінансів від 19.09.2016р. №827 «Про затвердження Змін до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2016р. за №1341/29471 (далі – Наказ), опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 08 листопада 2016 року №86. Наказ набрав чинності з дати оприлюднення – 8 листопада 2016 року.

Документом затверджено форму Подання на повернення з бюджету помилково або надміру зарахованих коштів.

Зокрема, встановлено, що подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів і платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи державної фіскальної служби України (далі – органи ДФС) подається до відповідного органу казначейства за встановленою формою згідно з додатком 1 до Наказу.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за №1679/28124. 


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Вересень 2017
П В С Ч П С Н
« Сер    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930  
Стрічка новин

Оголошення

24.09.2017 року (неділя) відбудеться свято Дня[...]

Вітання

Храмовий празник   // З[...]

Добровільна пожежна команда

Шквал у Щирці Негода не вибирає.[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат світу серед кадетів 8 -[...]

Оголошення

Повідомлення про проведення громадського обговорення питання «Перепоховання[...]

Німецька молодь у Щирці

Українсько-німецька зустріч у Щирці  Спільні ознайомчі[...]
Новини податкової

Інформація 15.09.2017

Протягом місяця з дня зміни[...]

Інформація 14.09.2017-2

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС[...]

Інформація 14.09.2017

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
9 Гостей
Рекомендуємо!