Інформація 14.07.2016-2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

285 Переглядів

Відповідає «гаряча лінія»!

На запитання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідала завідувач сектору обслуговування платників Сихівського відділення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Любов’ю Винницькою.

Пропонуємо до уваги відповіді на актуальні питання.

Чи може законний представник або уповноважена особа отримати реєстраційний номер облікової картки на неповнолітню особу?

Подати відповідному контролюючому органу Облікову картку за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та отримати документ, що засвідчує реєстрацію неповнолітньої особи у Державному реєстрі, може законний представник чи уповноважена особа за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, документа, що посвідчує особу довірителя (одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника) або його ксерокопії (з чітким зображенням), свідоцтва про народження дитини, а також засвідченої у нотаріальному порядку довіреності, наданої довірителем на здійснення таких дій.

Чи обов’язково отримувати реєстраційний номер облікової картки неповнолітнім особам, які не отримують доходів та не мають обов’язку щодо сплати податків?

Якщо фізична особа не має обов’язків щодо сплати податків, не отримує доходів, що підлягають оподаткуванню, та не підпадає під визначення платника податків, то немає підстав для включення відомостей про неї до Державного реєстру.

Податковим кодексом України не передбачена обов’язкова реєстрація громадян у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків ні з моменту їх народження, ні з настанням певного віку.

В який термін видається документ, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у разі його втрати?

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, надається протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи, її законного представника або уповноваженої особи до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Фізичні особи – громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до десяти робочих днів.

Яким чином до паспорта громадянина України можуть бути внесені дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків?

Відповідно до п. 12 р. VІІ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 року № 779, контролюючим органом за місцем проживання фізичної особи, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування на прохання фізичної особи до паспорта громадянина України можуть бути внесені (сьома, восьма або дев’ята сторінки) дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру за формою, наведеною у додатку 4 до цього Положення.

Чи може фізична особа, яка раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків, відмовитися від реєстраційного номера та якою датою закривається облікова картка платника податків?

Фізична особа, яка раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків, та через свої релігійні переконання відмовляється від реєстраційного номера облікової картки платника податків, подає повідомлення за ф. № 1П до контролюючого органу. При цьому, датою закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків є дата внесення відмітки до паспорта громадянина України.

Як отримати ідентифікаційний номер громадянину України, який тимчасово проживає у вашому районі, але зареєстрований у іншій області?

Реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше ідентифікаційний номер облікової картки платника податків) можна отримати у територіальному органі Державної фіскальної служби . При собі потрібно мати паспорт громадянина України та копію реєстраційного номера облікової картки платника податків.

При наявності копії довідки про присвоєння реєстраційного номеру (ідентифікаційного коду), отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків можна буде через п’ять робочих днів, якщо ідентифікаційний код – реєстраційний номер відсутній, то отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків може зайняти до десяти робочих днів.

Яким чином  можна отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків?

Громадянам, які не зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків потрібно подати до територіального органу Державної фіскальної служби Облікову картку платника податків за ф. 1ДР. При цьому повнолітні особи повинні мати при собі паспорт громадянина України. А за неповнолітніх осіб таку картку заповнює один з батьків (опікунів, усиновителів) згідно Свідоцтва про народження дитини та паспорта одного з батьків.

Як здійснюється взяття на облік платника податків в контролюючому органі за неосновним місцем обліку?

Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов’язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов’язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу реєстраційну заяву за ф.№ 1-ОПП або ф. № 5-ОПП з позначкою «облік за неосновним місцем обліку».

Які штрафні санкції передбачено за порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах?

Згідно із п. 117.1 ст. 117 р. ІІ Податкового кодексу України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 510 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.

Якщо змінилась адреса суб’єкта господарювання чи необхідно подати документів для формування нових посилених сертифікатів?

У разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи, необхідно звернутися до Центру сертифікації ключів з заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та п.п. 3.4.6 п. 3.4 розд. 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 17.02.2015 № 15 зі змінами, підписувач зобов’язаний своєчасно надавати Центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа.

Які документи потрібно подати при відмові від реєстраційного номера облікової картки платника податків?

Фізична особа, яка раніше не подавала Облікової картки і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати відповідному контролюючому органу Повідомлення за формою № 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред’явити паспорт громадянина України.

Взяття на облік фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється протягом п’яти робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення.

Який порядок отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків?

Фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася Облікова картка та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (додаток 2), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство.

Для заповнення Облікової картки використовуються дані документа, що посвідчує особу.

Реєстрація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється протягом п’яти робочих днів від дня подання до контролюючого органу Облікової картки.

Відповідає «гаряча лінія»!

На запитання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідала  завідувач сектору податків і зборів з юридичних осіб Сихівського відділення Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Наталія Хемич.

Пропонуємо до уваги відповіді на актуальні питання.

Які додатки змінились з 1 липня 2016 року в декларації  з ПДВ?

З 1 липня 2016 року (дня оприлюднення в «Офіційному віснику України») набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.05.2016р. №503, яким внесено зміни до податкової звітності з податку на додану вартість, яка затверджена наказом Мінфіну від 28.01.2016р. № 21.

Оновлено редакцію Додатку 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» та Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з податку на додану вартість.

У Додатку 2 сума від’ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду відтепер розшифровується лише за періодами виникнення (місяць та рік). Відповідно, інформація стосовно постачальників та оплати за товари чи послуги або до Державного бюджету не відображається. Така інформація відтепер декларуватиметься в таблиці 2, яка з’явилася в оновленому Додатку 3. У разі формування від’ємного значення за рахунок ввезення товарів на митну територію України у графі 2 таблиці 2 зазначається власний індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Якщо від’ємне значення виникло внаслідок отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України там має бути зазначено умовний ІПН «500000000000».

Наступні нововведення теж стосуються додатків до декларації, а саме:

- змінено додаток 5, в якому вказуються розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів – виключено рядки «300000000000» та «500000000000» таблиці 1 та рядок «усього за основною ставкою та ставкою 7 %» таблиці 2.

- суттєвими є зміни до додатку 9 до податкової декларації з податку на додану вартість, в якому сільськогосподарські товаровиробники обраховують питому вагу вартості сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених протягом дванадцяти послідовних звітних періодів. Отож, до податкового періоду, за який проводиться обрахунок відтепер включаються дванадцять попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно, без урахування поточного звітного періоду.

- також набув редакційних змін додаток 10 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Чи реєстрація податкових накладних, що надаються покупцям – планикам ПДВ є обов’язковою?

Підприємство надає послуги замовнику – платнику ПДВ, який здійснює лише операції, звільнені від оподаткування ПДВ. Чи будуть застосовуватись до підприємства штрафні санкції, визначені статтею 120 1. Податкового кодексу України, у разі нереєстрації в ЄРПН податкових накладних, що надаються такому замовнику ?

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307.

Застосування штрафів за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної регулюється статтею 120 1. Кодексу.

Платник ПДВ на дату виникнення податкових зобов’язань зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН. У разі порушення платником ПДВ термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які підлягають наданню платникам ПДВ, незалежно від того, які операції здійснює покупець (пільгові, оподатковувані чи які не є об’єктом оподаткування ПДВ) до такого платника ПДВ застосовуються штрафні санкції, визначені статтею 120 1. Кодексу.

Що змінилось у формі декларації з податку на додану вартість?

Перше – виключено рядки «300000000000» та «500000000000» таблиці 1 та рядок «усього за основною ставкою та ставкою 7%» таблиці 2 додатка 5 до податкової декларації з податку на додану вартість;

Друге – нова редакція примітки «*» додатка 9 «Розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг (ДС9)» до декларації. Тобто слід відображати податковий період, який становить дванадцять попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно, а для новоствореного платника – звітний податковий період;

Третє – заміна є у додатку 10 до декларації: у рядку 11.1 таблиці 2 слово та цифру «таблиці 1» замінити словом та цифрою «таблиці 2»; у рядку 11.1 таблиці 3 слово та цифру «таблиці 1» замінити словом та цифрою «таблиці 3».

Також викладено в новій редакції Додатки 2 та 3 до декларації. Зокрема, тепер для розшифровки від’ємного значення (ряд. 21 Декларації з ПДВ), потрібно буде вказати тільки місяць, рік його виникнення та суму – до набрання чинності наказом №503 слід було також вказувати у графі 2 платника податку – покупця (індивідуальний податковий номер), а у графі 6 довідково потрібно було зазначати суму ПДВ, яку було сплачено постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, або нараховано при отриманні послуг від нерезидента на митній території України. З новою редакцією Додатку 2 можна ознайомитись тут: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/file/text/45/f457530n21.xls Додатку 3: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/file/text/45/f457530n22.xls

Також за посиланням http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0845-16 можна прочитати зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість. Вони такі: примітку «***» додатка 1 «Реєстраційна заява» до Положення доповнити реченням такого змісту: «Додаток до реєстраційної заяви до контролюючого органу не подається.», а примітку «**» додатка 3 «Заява про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість» до Положення доповнити реченням такого змісту: «Додаток до заяви до контролюючого органу не подається.».

Платники єдиного податку, не зареєстровані як планики платники ПДВ, при імпорті товарів на територію України сплачують ПДВ без реєстрації платниками ПДВ? 

Платником ПДВ є, зокрема, будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Якщо особи, не зареєстровані як платники ПДВ, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники ПДВ.

Суб’єкти господарювання – платники єдиного податку, не зареєстровані як платники ПДВ, повинні сплачувати ПДВ при ввезенні (імпорті) товарів на митну територію України під час митного оформлення таких товарів без реєстрації як платники ПДВ.

Зазначена норма визначена п. 180.1 ст. 180 та п. 181.2 ст. 181 Податкового кодексу України.

Чи передбачена адміністративна відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відсутність факту реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкової накладної або порушення строків такої реєстрації не є підставою для не відображення платником податку – продавцем товарів/послуг суми податку на додану вартість за такими податковими накладними в податкових зобов’язаннях відповідного звітного періоду, а отже не призводить до порушення порядку ведення податкового обліку. Тобто відсутність факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН за умови відображення сум податку на додану вартість за такою податковою накладною у податкових зобов’язаннях звітного податкового періоду не передбачає притягнення до адміністративної відповідальності платника податку – продавця товарів/послуг.

Чи в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок відображаються всі заповнені рядки податкової декларації, що уточнюється?

В уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) відображаються всі заповнені рядки податкової декларації (далі – декларація), що уточнюється.

В графу 4 уточнюючого розрахунку переносяться показники декларації, що уточнюється; у графі 5 відображаються всі показники декларації з урахуванням виправлених помилок; в графі 6 відображається абсолютне значення помилки по всіх заповнених в уточнюючому розрахунку рядках з відповідним знаком (+/-), у разі якщо абсолютне значення дорівнює нулю, то відповідний рядок не заповнюється.

При цьому, слід зазначити, що не заповнені рядки в декларації, в уточнюючому розрахунку залишаються не заповненими.

Відповідно до п. 1 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ (далі – декларація), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі – уточнюючий розрахунок) до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

У графі 4 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі, якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється (п. 2 розд. VІ Порядку № 21).

У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення (п. 3 розд. VІ Порядку № 21).

У графі 6 уточнюючого розрахунку відображається сума помилки (абсолютне значення) (п. 4 розд. VІ Порядку № 21).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому п. 50.1 ст. 50 розд. II ПКУ. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (п. 5 розд. VІ Порядку № 21).

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2 (п. 6 розд. VІ Порядку № 21).

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.3 уточнюючого розрахунку.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

В якому звітному податковому періоді суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг та зазначені в податковій накладній, відносяться до податкового кредиту, якщо така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН своєчасно або з порушенням терміну її реєстрації?

Податок на додану вартість, зазначений у податковій накладній, яка була зареєстрована в ЄРПН з порушенням терміну, встановленого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України або п. 39 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, може бути включена до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вона зареєстрована в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного періоду, але не пізніше 365 календарного дня з дати складання такої податкової накладної.

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

Чи може бути включена до складу податкового кредиту податкова накладна, складена з помилками?

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Коли постачальник має право відкоригувати податкові зобов’язання у разі зменшення суми компенсації вартості товарів?

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу-платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем.

У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника (продавця) підлягають коригуванню на підставі складеного та зареєстрованого покупцем в ЄРПН розрахунку коригування.

Яка відповідальність передбачена за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Пунктом 120¹.1 ст. 120¹ Податкового кодексу України (з урахуванням внесених змін) передбачені штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у таких розмірах:

– 10 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

– 20 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

– 30 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

– 40 відсотків від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Зазначені штрафи застосовуються у разі, якщо такі накладні та розрахунки коригування підлягають наданню покупцям – платникам ПДВ.

Також п.120¹.2 ст.120¹ Податкового кодексу України визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладання штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній/розрахунку коригування.

Водночас, відповідно до п. 35 підр.2 р. ХХ Податкового кодексу України норми абзацу другого п.120¹.1 ст.120¹ Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, складених у період з 1 лютого до 1 липня 2015 року.

 Про актуальні питання оподаткування йшлося на семінарі

Фахівці Галицької, Личаківської та Залізничної ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області провели семінар для платників податків Львова на тему: «Нове в оподаткуванні. Актуальні питання оподаткування для платників податків – юридичних осіб».

Пропонуємо найбільш актуальні питання та відповіді, які роз’яснено на семінарі.

Чи є операційними днями для реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у ЄРАН вихідні та святкові дні?

При реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального.

Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Для реєстрації в ЄРАН акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді.

Акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються протягом операційного дня.

Операційний день для реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування у ЄРАН триває щодня з 8 до 19 години.

Отже, не передбачено обмежень щодо можливості реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН у вихідні та святкові дні.

Зазначена норма визначена п. 231.5, п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України та п. 2 «Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних», затвердженого постановою КМУ від 24.02.16 № 114.

Який порядок відображення податкових зобов’язань в податковій декларації з ПДВ у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг)?

У випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації. Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21. До податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий п. 1 розділу ІІІ Порядку). Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п. 6 розділу ІІІ Порядку). Отже, в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації

Який порядок подання Заяви про зміну даних, які вносяться до облікової картки?

Фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 11) або за формою № 5ДРП (додаток 12) відповідно.

Фізичні особи подають зазначені Заяви особисто або через законного представника чи уповноважену особу до контролюючого органу за місцем проживання, у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання, або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу громадянина, та інших документів, які подаються у разі зміни таких даних.

Внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом п’яти робочих днів від дня подання Заяви до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи. У разі звернення до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до десяти робочих днів.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, або внесенні відмітки до паспорта.

Коли набрали чинності зміни до декларації з ПДВ, додатків до декларації та положення про реєстрацію платників?

З 1 липня 2016 року набрали чинності затверджені наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 №503 зміни до п.19 Порядку заповнення податкової накладної, форми податкової декларації з податку на додану вартість та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість. Наказ №503 зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 червня 2016 року за №843/28973. Він набрав чинності з дня офіційного опублікування у виданні «Офіційний Вісник України» (№49 від 1 липня 2016 року).

Зокрема з набранням чинності наказом №503 платники ПДВ, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, у разі якщо ці операції мають безперервний або ритмічний характер постачання, можуть складати:

1. покупцям – платникам ПДВ зведені податкові накладні не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти. Такі зведені податкові накладні складаються на кожного платника податку, з яким постачання мають безперервний або ритмічний характер характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;

2. покупцям – особам, не зареєстрованим платниками ПДВ, зведену податкову накладну не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти. Така зведена податкова накладна складається з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом складення місяця.

Зміни до Порядку можна прочитати за посиланням: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0843-16

Чи можна подати через електроний кабінет платника звіт сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?

З 1 липня поточного року для платників єдиного внеску розширено функціонал електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (cabinet.sfs.gov.ua). Так, платники мають можливість  підготувати, заповнити та надіслати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за новими формами.

Нові можливості кабінету забезпечують повний спектр послуг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування (І та ІІ група) щодо подання звітності відповідно до вимог чинного законодавства.

Користуючись режимом приватної частини «Введення звітності», платники мають змогу створити та надіслати до контролюючих органів в електронному вигляді:

податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця та податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи;

податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (податковий розрахунок за ф. 1-ДФ);

звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

повідомлення про прийняття працівника на роботу.

За результатами обробки звітності квитанції 1 та 2 розміщуються в режимі «Вхідні/вихідні документи» особистого кабінету.

Завдяки доопрацюванню ЕКП в частині подання звітності кількість користувачів зазначеного сервісу збільшилась вдвічі та станом на 06.07.2016 складає 1,8 млн.осіб.

Нагадуємо, що вхід до особистого кабінету здійснюється при наявності електронного цифрового підпису. Його можна отримати у будь якому Акредитованому центрі сертифікації ключів, а також безкоштовно в АЦСК Інформаційно – довідкового департаменту ДФС (http://acskidd.gov.ua/).

Які додатки змінились з 1 липня 2016 року деклації з ПДВ?

З 1 липня 2016 року (дня оприлюднення в «Офіційному віснику України») набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.05.2016р. №503, яким внесено зміни до податкової звітності з податку на додану вартість, яка затверджена наказом Мінфіну від 28.01.2016р. № 21.

Оновлено редакцію Додатку 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» та Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з податку на додану вартість.

У Додатку 2 сума від’ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду відтепер розшифровується лише за періодами виникнення (місяць та рік). Відповідно, інформація стосовно постачальників та оплати за товари чи послуги або до Державного бюджету не відображається. Така інформація відтепер декларуватиметься в таблиці 2, яка з’явилася в оновленому Додатку 3. У разі формування від’ємного значення за рахунок ввезення товарів на митну територію України у графі 2 таблиці 2 зазначається власний індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Якщо від’ємне значення виникло внаслідок отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких визначено на митній території України там має бути зазначено умовний ІПН “500000000000″.

Наступні нововведення теж стосуються додатків до декларації, а саме:

- змінено додаток 5, в якому вказуються розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів – виключено рядки “300000000000″ та “500000000000″ таблиці 1 та рядок “усього за основною ставкою та ставкою 7 %” таблиці 2.

- суттєвими є зміни до додатку 9 до податкової декларації з податку на додану вартість, в якому сільськогосподарські товаровиробники обраховують питому вагу вартості сільськогосподарських товарів/послуг, поставлених протягом дванадцяти послідовних звітних періодів. Отож, до податкового періоду, за який проводиться обрахунок відтепер включаються дванадцять попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно, без урахування поточного звітного періоду.

- також набув редакційних змін додаток 10 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Який порядок заповнення колонки 2 табличної частини додатка 2 до податкової декларації з ПДВ «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду(Д2)»?

Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг. У разі, якщо за результатами (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов’язання у платника формується від’ємне значення податку на додану вартість звітного (податкового) періоду, яке відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПКУ може бути зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду відображається у додатку 2 до податкової декларації з ПДВ «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)», порядок заповнення і подання якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21. Отже, для відображення сум ПДВ, за рахунок яких сформовано від’ємне значення звітного (податкового) періоду, у колонці 2 додатка 2 до податкової декларації з ПДВ «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» слід зазначати індивідуальний податковий номер постачальника.

Чи можливо скасувати посилений сертифікат виданий АЦСК ІДД у телефонному режимі?

Відповідно до Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту заява в усній формі подається клієнтом (підписувачем) до Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (далі АЦСК ІДД) засобами телефонного зв’язку за номером, який опублікований на власному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД, при цьому клієнт (підписувач) повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

- ідентифікаційні дані власника посиленого сертифіката;

- реєстраційний номер посиленого сертифіката;

- ключову фразу голосової автентифікації.

Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних підписувача з інформацією в реєстрі підписувачів).

За червень звітність платниками єдиного внеску подається за новими формами?

З 1 липня 2016 року Звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за звітний період «червень 2016 року» та наступні звітні періоди подаються платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2016 р. №441.

Нові електронні формати Звіту розміщені на офіційному веб-порталі ДФС України в розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Для подання Звіту в електронному вигляді за новими формами платникам єдиного внеску у випадку відсутності діючого Договору про визнання електронних документів з відповідним територіальним органом ДФС необхідно укласти такий Договір.

Платник єдиного внеску також може підготувати, заповнити та надіслати Звіт в електронному вигляді за новими формами, скориставшись електронним сервісом «Електронний кабінет платника».

Водночас, Звіт за попередній звітний період до 2016 року, який не подавався, подається до контролюючого органу за формою, що діяла з 1 травня 2015 року та подається лише один раз за один звітний період.

До якого контролюючого органу необхідно звертатись власнику декількох об’єктів житлової нерухомості для проведення звірки даних?

Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Як отримати витяг з Реєстру платників ПДВ?

За запитом платника податку контролюючий орган надає безоплатно та безумовно протягом двох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру. Витяг діє до внесення змін до Реєстру. Запит про отримання витягу з реєстру платників податку на додану вартість за формою № 1-ЗВР подається особисто платником податку або уповноваженою на це особою або надсилається поштою до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Усі розділи запиту підлягають заповненню. 


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Серпень 2017
П В С Ч П С Н
« Лип    
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031  
Стрічка новин

Німецька молодь у Щирці

Українсько-німецька зустріч у Щирці  Спільні ознайомчі[...]

Вільна боротьба

Дві золоті медалі на чемпіонаті[...]

Вільна боротьба

Всеукраїнський турнір-меморіал імені Олега Сазонова 16-17[...]

Свято для футболістів

Відкриття майданчика зі штучним покриттям[...]

Вільна боротьба

Відкритий Кубок Львова  13 - 14[...]

Вільна боротьба

Міжнародний турнір у Польщі 2, 3[...]
Новини податкової

Інформація 15.08.2017

Як функціонує система автоматизованого моніторингу[...]

Інформація 14.08.2017-3

В Пустомитівському відділенні Галицької ОДПІ[...]

Інформація 14.08.2017-2

В Галицької ОДПІ ГУ ДФС[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
7 Гостей, 4Роботів
Рекомендуємо!