Інформація 12.09.2016-2 | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

269 Переглядів

Відповідає «гаряча лінія»!

На запитання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальник відділу перевірок ризикових підприємств управління аудиту Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Іванна Сулима – Балян.

Пропонуємо до уваги відповіді на актуальні питання.

Чи є заява зі скаргою на постачальника підставою для формування податкового кредиту?

Державна фіскальна служба України листом від 09.08.2016р. №17189/6/99-99-15-03-02-15
надала роз’яснення щодо формування податкового кредиту на підставі заяви зі скаргою на постачальника.

У листі зазначено, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Отримання контролюючим органом такої заяви із скаргою на продавця/покупця є підставою для проведення документальної позапланової перевірки продавця/покупця з метою з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за вказаною операцією.

При цьому така заява із скаргою не є підставою для покупця товарів/послуг для включення суми податку до складу податкового кредиту за податковою накладною, щодо якої таку скаргу складено.

З якої дати діє 120-денний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів?

Постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2016 року № 361 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова № 361), яка набрала чинності 29.07.2016, внесені зміни до постанови Правління Національного банку України від 07 червня 2016 року № 342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України».

Зокрема, п. 2 Постанови №361 (термін дії якого до 14.09.2016 включно) передбачено збільшення граничного строку для розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів з 90 календарних днів до 120 календарних днів.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність. Це означає, що до події, факту застосовується той закон (нормативно-правовий акт), під час якого вони настали або мали місце.

Отже, якщо на момент набрання чинності Постановою №361 не закінчився 90-денний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, то такі розрахунки здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

Чи за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі передбачена відповідальність?

Згідно із п.120 прим.1.1 ст.120 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст.201 ПКУ, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог ст.192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Пунктом 120 прим.1.2 ст.120 прим.1 ПКУ визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю – платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст.192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п.35 підр.2р. ХХ ПКУ норми пункту 120 прим.1.1 ст.120 прим.1 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 1 жовтня 2015 року.

Період з 1 лютого 2015 року до 1 липня 2015 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п.200 прим.1.3 ст.200 прим. 1 ПКУ.

Починаючи з четвертого робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних/ розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 року, здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною п.200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Якщо суб’єкт господарювання не зареєструвався платником ПДВ, але підлягає обов’язковій реєстрації, яка за це передбачена відповідальність?

Відповідно до ст.183 Податкового кодексу України будь – яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву, не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій понад 1 мільйон гривень.

Якщо така особа не подала своєчасно Заяву та не зареєструвалася як платник ПДВ, контролюючий орган зобов’язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов’язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25% (50% – при повторному порушенні) суми такого зобов’язання.

Як здійснюється валютний контроль за імпортними операціями, які здійснюються на умовах відстрочення поставки?

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за експорт- ними, імпортними операціями та відповідальність за пору- шення законодавчо встанов- лених строків таких розрахунків визначено Законом України від 23 вересня 1994 року N185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі – Закон N185).

Відповідно до ст. 2 Закону N185 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

На сьогодні постановою Правління Національного банку України від 07.06.2016р. N342 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено 90-денний строк розрахунків за експортними, імпортними операціями.

При цьому відповідно до п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 N136, у разі імпорту товару з увезенням його на територію України банк знімає з контролю таку операцію резидента після отримання інформації про цю операцію в реєстрі митних декларацій (далі – МД) (типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування») – якщо для митного оформлення продукції використовується МД.

Порушення резидентами строків, передбачених ст.1 і 2 Закону N185 або встановлених Національним банком України відповідно до ст.1 і 2 Закону N185, тягне за собою відповідальність, передбачену ст.4 Закону N185.

Детально в листі ДФС України від 19.08.2016 р. N 18026/6/99-99-15-02-02-15.

Як визначається дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ на митній території України?

Відповідно до п.187.1. ст.187р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку-дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Який порядок округлення показників у графі «Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ» податкової накладної?

Згідно із пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) форма та порядок заповнення податкової наклад- ної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 (далі – Порядок №1307), який набрав чинності з 01.04.2016, усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються у гривнях з копійками.

Водночас пунктом 16 Порядку №1307 передбачено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

Таким чином, вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми (крім показника графи 7, якщо для нього інше передбачено чинним законодавством).

При цьому Порядком №1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної.

Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у рядках V – IX податкової накладної.

Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається правильним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знака після коми округлення не призводить до збільшення такого знака на «1» (одиницю).

Якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у Класифікаторі системи позначень одиниць вимірювання та обліку (далі – КСПОВО), у графі 4 податкової накладної зазначається умовне позначення одиниці вимірювання такого товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах, а графа 5 – не заповнюється.

Також повідомляємо, що відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу податкова накладна, що містить помилки у реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Чи застосовуються штрафні санкції за порушення реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з поста- чання товарів/ послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу – платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Порушення платниками податку на додану вартість встановлених статтею 201 ПКУ граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, що підлягають наданню покупцям – платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до них тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, передбаченому підпунктами 1201.1, 1201.2 статті 1201 ПКУ.

При цьому якщо розрахунок коригування до податкової накладної на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника зареєстровано покупцем в ЄРПН з порушенням встановленого ПКУ терміну, то штрафні санкції відповідно до статті 1201 ПКУ визначаються виходячи з абсолютної величини суми податку, зазначеної в такому розрахунку коригування.

Враховуючи викладене, штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної застосовуються контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених статтею 1201 ПКУ, до особи, на яку покладено обов’язок щодо такої реєстрації, незалежно від причин, які призвели до порушення

Чи відображається чек на суму більше 200 грн. у звітності з ПДВ?

Відповідно до п.п.«б» п. 201.11 ст.201 Податкового кодексу України) підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Враховуючи те, що платник податку, при відсутності податкової накладної, не має права віднести до складу податкового кредиту ні всю суму ПДВ, ні її частину, вказану у касовому чеку, в якому загальна сума отриманих товарів/послуг перевищує 200 гривень, то відповідно такий чек у розділі ІІ податкової декларації з ПДВ не відображається.

Який граничний строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 ПКУ підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН.

Починаючи з 01.02.2015, реєстрації в ЄРПН підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.

Кодексом чітко визначений термін, протягом якого податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних мають бути зареєстровані в ЄРПН – 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН в інші терміни, ніж встановлено пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, є порушенням порядку їх реєстрації в ЄРПН.

При цьому Податковим кодексом України передбачено можливість реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН в інші терміни, ніж встановлено пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, але з нарахуванням штрафних санкцій за порушення порядку їх реєстрації в ЄРПН.

Чи має право платник ПДВ включити до податкового кредиту суму ПДВ на підставі касового чеку, що виданий при постачанні підакцизних/імпортованих товарів на суму, яка не перевищує 200 грн.?

Відповідно до пп.«б» п.201.11 ст.201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Тому, якщо касовий чек, що виданий при постачанні підакцизних/імпортованих товарів, містить загальну суму отриманих товарів, що не перевищує 200 гривень за день (без ПДВ), загальну суму нарахованого податку та податковий номер постачальника, то платник податку має право на формування податкового кредиту на підставі такого касового чеку.

Відповідає «гаряча лінія»!

На запитання платників податків під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідала в.о.начальника відділу адміністрування податку на прибуток, місцевих платежів екологічного податку та рентних платежів Галицької ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області Юлія Дзюдзь.

Пропонуємо до уваги відповіді на актуальні питання.

До якого числа потрібно подати заяву про перехід на спрощену систему оподаткування?

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до фіскального органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, щодо кількості найманих осіб, обсягу доходу та здійснення певних видів діяльності.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік. Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

Чи неохідно при перевищенні доходу 1 млн. грн. платнику єдиного податку III групи застосовувати касовий апарат?

Фізичним особам – платникам єдиного податку другої і третьої груп про те, що у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. гривень застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим.

Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням доходу понад 1 млн. гривень, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Нагадаємо, що відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі встановлення протягом календарного року, в ході проведення перевірки, факту не проведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції:

– вчинене вперше – 1 гривня;

–за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих товарів чи послуг.

У юридичної особи- платника єдиного податку, змінились види господарської діяльності чи потрібно повідомляти контролюючий орган?

Відповідно до п.299.7 ст.299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку: найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи); податкова адреса суб’єкта господарювання; місце провадження господарської діяльності; ставка єдиного податку та група платника податку; дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; дата реєстрації; види господарської діяльності; дата анулювання реєстрації.

Згідно з п.п.298.3.1 п.298.3 ст.298 ПКУ платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, повинні подати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни (п.298.6 ст.298 ПКУ).

Тобто, нормами ПКУ не визначено конкретного терміну подання заяви про внесення змін щодо видів господарської діяльності юридичною особою – платником єдиного податку.

3 огляду на зазначене та для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності, юридична особа – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку.

При цьому, рішення щодо термінів подання зазначеної заяви приймається юридичною особою – платником єдиного податку самостійно.

Разом з цим у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п.7 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ).

Також, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку третьої групи вимог, встановлених гл. 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п.299.11 ст.299 ПКУ).

При переході із спрощеної системи оподаткування на загальну, як стати платником податку на додану вартість?

Відповідно до п.183.4 ст.183 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених гл.1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п.181.1 ст.181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п.182.1 ст.182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п.183.3 ст. 183 ПКУ.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п.4 п.293.8 ст.293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Згідно з п.183.3 ст.183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п.6 п.180.1 ст.180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Коли затверджено нові форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств?

З 19.08.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.07.2016 №585 (далі – Наказ №585), яким затверджено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), затвердженої нака- зом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (далі – Наказ №897), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860.

Зокрема:

у графі 2 заголовної частини Декларації з’явилося поле для уточнення базового податкового періоду – квартальний або річний;

в основній частині Декларації підкориговано порядок розрахунку разового авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку, нарахованого за три квартали 2016 року (пункт 38 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України);

у новій редакції викладено додатки АВ і ЗП до Декларації;

зазнали змін додатки РІ та ПН до Декларації.

З оновленим текстом Наказу №897 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ( http://zir.sfs.gov.ua).

При переході на сплату єдиного податку, як відмовитись від платника податку на додану вартість?

Згідно із п.п.«в» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) та п.п.«в» п.5.1 розд. V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за №1456/26233 із змінами (далі – Положення №1130), реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ (далі – Реєстр) і відбувається у разі якщо, будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ.

Підпунктом 298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, анулюється реєстрація ПДВ у порядку, встановленому ПКУ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка включає ПДВ до складу єдиного податку (п.п.298.1.5 п.298.1 ст.298 ПКУ).

Відповідно до п.5.3 розд. V Положення №1130 для анулювання реєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою №3-ПДВ. Платники ПДВ, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати заяву за ф.№3-ПДВ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника ПДВ приймається контролюючим органом протягом 10 календарних днів.

Для зручності платники ПДВ, які відповідно до норм ПКУ прийняли рішення про перехід на спрощену систему оподаткування із ставкою, яка не передбачає сплату ПДВ можуть подати заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ одночасно із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.

Згідно із п.5.4 розд. V Положення №1130 якщо на підставі заяви суб’єкта господарювання, який зареєстрований платником ПДВ, контролюючим органом прийнято рішення про те, що особа з певного звітного періоду переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням ставки єдиного податку, що не передбачає сплату ПДВ, то після внесення відповідного запису до реєстру платників єдиного податку проводиться виключення контролюючим органом такого суб’єкта з Реєстру на підставі поданої ним заяви про анулювання реєстрації згідно з п.п.«в» п.184.1 ст.184 ПКУ останнім днем звітного періоду, що передує переходу платника податків на обрані ним умови сплати єдиного податку при застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Неприбутковій організації річну звітність подавати за новою формою?

Міністерство фінансів України наказом від 17.06.2016 N553 затвердило форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації. Зазначений наказ набрав чинності 02 серпня 2016 року.

Неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п.п.133.4.1 п.133.4 ст.133 Податкового кодексу України, як і раніше, звіт за базовий звітний (податковий) рік подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Отже, звіт за 2016 рік за новою формою неприбуткові організації повинні подати до 1 березня 2017 року.

Як юридичній особі – платнику єдиного податку третьої групи перейти на загальну систему оподаткування у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу?

Відповідно до абз. другого п.п. 3 п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ (5000000 гривень), до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п.293.3 ст.293 ПКУ, а також зобов’язані у порядку, встановленому гл.1 розд.XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Як юридичній особі перейти на спрощену систему оподаткування з четвертого кварталу 2016 року?

Підпунктом 298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, тобто не пізніше 15 вересня 2016 року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п.291.4 ст.291 ПКУ, а саме не перевищено обсяг доходу 5000000 гривень.

Де можна переглянути нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису?

Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набувають чинності з 5 вересня 2016 року відповідно до наказу Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 10.08.2016 №118 «Про внесення змін до наказу ІДД ДФС від 17.02.2015 №15» (далі – Наказ).

Цим Наказом затверджено нову редакцію наступних реєстраційних форм:

Реєстраційна картка (для юридичної особи);

Реєстраційна картка (для фізичної особи/ фізичної особи – підприємця);

Додаток до розділу 2 Реєстраційної картки.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 2 вересня 2016 року включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна у розділі «Реєстрація користувачів» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС.

Що змінилось у новій формі декларац з податку на прибуток підприємств?

Так, 19.08.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.07.2016 №585, яким затверджено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

Зокрема, нова форма декларації доповнена рядками, де відображаються відомості про:

- відсотки, доходи (дисконти) на державні цінні папери, або облігації місцевих позик, або боргові цінні папери, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, які продані (розміщені) нерезидентами за межами території України через уповноважених агентів нерезидентів;

- відсотки за отримані державою або до бюджету АР Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), які відображаються в Держбюджеті або місцевих бюджетах чи кошторисі Національного банку, або за кредити (позики), які отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями;

- доходи за операціями з розміщення державних деривативів і доходи, що виплачуються за державними деривативами, відповідно до умов угод з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом.

Крім того, встановлено, що розрахунок авансового внеску в розмірі 2/9 податку на прибуток, що підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року, заповнюється платником податку у Податковій декларації з податку на прибуток підприємств за три квартали 2016 року.

З оновленим текстом Наказу №897 можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ( http://zir.sfs.gov.ua).

Який Порядок реєстрації неприбуткових організацій та установ контролюючими органами?

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440 (далі – Порядок).

Для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до податкової інспекції реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Порядку і засвідчені підписом керівника або представника такої організації та скріплені печаткою копії установчих документів неприбуткової організації (крім тих, що оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», а житлово-будівельні кооперативи також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.

За результатами розгляду реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, протягом 14 календарних днів з дня їх отримання фіскальними органами приймається рішення про:

включення, повторне включення, відмову у включенні неприбуткової організації до Реєстру;

виключення неприбуткової організації з Реєстру;

зміну ознаки неприбутковості.

Відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку готується у двох примірниках, один з яких надається неприбутковій організації, а другий залишається в контролюючому органі. 


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Листопад 2017
П В С Ч П С Н
« Жов    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930  
Стрічка новин

Вільна боротьба

  Медалісти на Чемпіонаті області  4-5 листопада[...]

Співпраця Щирець-Ґуденсберґ

Українсько-німецька зустріч у Щирці В рамках[...]

Щирецька селищна рада повідомляє

ІНФОРМАЦІЯ про результати громадського обговорення питання «Перепоховання[...]

Щирецька ДПК діє

Разом гасимо палаючі торф’яники 19[...]

Кікбоксинг

Міжнародний турнір з єдиноборств 8 жовтня[...]

Вільна боротьба

Чемпіонат Львівської області серед юнаків[...]
Новини податкової

Інформація 13.11.2017

Основні питання щодо реєстрації податкових[...]

Інформація 10.11.2017

До уваги платників ЄСВ Як зазначив[...]

Інформація 25.10.2017

Критерії блокування податкових накладних Про це[...]
Погода
Погода в Україні
РАДІО ОНЛАЙН
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
6 Гостей, 2Роботів
Рекомендуємо!