Інформація 03.03.2015. | Щирець – старовинне мiстечко Львiвщини
Цікаві статті

Жимолость їстівна

Жимолость їстівна, корисні[...]

Гумі

Гумі, або Лох[...]

Папайя

Папайя (або хлібне[...]
Наша кнопка
Сайт Щирця
Допомога сайту
Календар свят і подій
Географія відвідувань
Курс валют
Загружается информеры для сайта от kurs.com.ua

1441 Переглядів

З 1 січня розпочалася деклараційна кампанія – 2015

 ДПІ у Пустомитівському районі повідомляє, відповідно до Податкового кодексу України кампанія декларування доходів громадян триватиме з 1 січня до 1 травня 2015 року.
Останній день подання податкової декларації громадянами за наслідками 2014 року – 30 квітня 2015 року.
В цей період громадяни зобов’язані подати річну декларацію про майновий стан і доходи, якщо протягом 2014 року, отримували:
– доходи, з яких при їх нарахуванні чи виплаті податок не утримувався, але не є звільненими від оподаткування;
– доходи від особи, яка не є податковим агентом, в тому числі:
від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна,
продажу (обміну) власного майна,
продажу власної сільгосппродукції фізичним особам тощо;
– нецільову благодійну допомогу, якщо її загальна сума у 2014 році перевищувала 1710 грн.;
– доходи від двох і більше податкових агентів і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих такими податковими агентами за 2014 рік перевищила 146160 гривень (1218 грн.*120);
– спадщина (дарунок) від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;
– доходи від продажу інвестиційних активів, якщо їх вартість у 2014 році перевищує 1710 грн.;
– іноземні доходи;
– інші доходи, з яких не сплачено податок на доходи фізичних осіб.
Також повідомляємо, що платники податку, які бажають скористатися правом на податкову знижку за підсумками 2014 року, мають право подати річну Податкову декларацію про майновий стан і доходи до 31 грудня 2015 року включно в ДПІ у Пустомитівському районі за адресою: м.Пустомити вул.. Радоцинська,1 ЦОП, тел.: 4-11-50.

Порядок сплати ПДВ до бюджету з 01.01.2015 року

З урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71), які набрали чинності з 1 січня 2015 року, система електронного адміністрування ПДВ запроваджується поетапно (п. 35 підр. 2 розд. ХХ ПКУ):
– з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України (далі – рішення ВРУ) про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Закону № 71) – у тестовому режимі;
– з 1 липня 2015 року – на постійній основі.
Пунктом 200 прим.1.6 ст. 200 прим.1 ПКУ визначено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 ПКУ.
Згідно із п. 200.2 ст. 200 ПКУ для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, реєстр платників. У реєстрі зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, не пізніше останнього дня строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету.
Таким чином, сплата ПДВ до бюджету за грудень 2014 року, січень 2015 року та ІV квартал 2014 року здійснюється з поточних рахунків платників податку безпосередньо на бюджетні рахунки.
За звітні податкові періоди, починаючи з лютого місяця 2015 року та І кварталу 2015 року перерахування сум податку до бюджету здійснюється у порядку, визначеному п. 200.2 ст. 200 ПКУ, з рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі ДФС України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 101.08) та у листі ДФС України від 19.01.2015
№ 1403/7/99-99-19-03-01-17 про систему електронного адміністрування ПДВ, який розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС України у банері «Податкові зміни 2015».

Роз’яснюємо порядок нарахування єдиного внеску

Законом України від 28 грудня 2014 року №77–VIIІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці” (далі – Закон №77), внесено зміни до статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464 “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Закон №2464), якою передбачено, що база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць.
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру. При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 Закону №2464, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
Базою нарахування єдиного внеску з заробітної плати (доходів) нарахованої фізичним особам, які працюють за сумісництвом (не основне місце роботи), є фактично нарахована заробітна плата незалежно від її розміру. При цьому роботодавець має право отримати від такого працівника (сумісника) підтвердження про місце основної роботи.
Щодо нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам, які працюють за основним місцем роботи на 0,75 ставки (умовно), де заробітна плата складає менше мінімальної (>1218,00 грн.),то підприємство має нарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати, при цьому утримання єдиного внеску із заробітної плати (доходу) найманого працівника здійснюється із фактично нарахованої заробітної плати (доходу).

Зареєстрували РРО до 1 липня – перевірок не буде до 
1 січня 2017 року

Державною фіскальною службою України 10 лютого 2015 року видано лист від 10.02.2015 р. №4315/7/99-99-22-07-03-17 «Про вжиття заходів», яким роз’яснено особливості застосування РРО у зв’язку із змінами, внесеними Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71) до Податкового кодексу України (Кодекс) та Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон №265).
Податківці нагадують, що основною зміною є те, що відповідно до пункту 296.10 Кодексу платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи – підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій. У всіх інших випадках платники єдиного податку фізичні особи – підприємці другої і третьої груп зобов’язані застосовувати РРО.
При цьому зазначені зміни, відповідно до Прикінцевих положень Закону №71, вступають у силу:
для платників єдиного податку третьої групи – з 1 липня 2015 року;
для платників єдиного податку другої групи – з 1 січня 2016 року.
Водночас змінами до Перехідних положень Кодексу встановлено, що платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи – підприємці) груп, крім визначених у пункті 296.10 Кодексу, які з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно почали застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 1 січня 2017 року звільняються від проведення відповідно до норм цього Кодексу перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.
У листі вказано, що у зв’язку із внесеними змінами, суб’єкти господарювання при продажу товарів у мережі Інтернет, у тому числі фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку 2 та 3 груп (починаючи із визначеного Кодексом для кожної групи терміну), повинні застосовувати РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми.
До пункту 1 статті 9 Закону 265 внесено зміни щодо обов’язкового застосування РРО та РК при наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Таким чином, розширюється сфера застосування РРО підприємствами, які надають послуги (перукарні, салони краси, спортивні клуби, хімчистки, сервісні центри з ремонту побутової техніки тощо). Підприємства сфери послуг при проведенні розрахунків мають застосовувати РРО на загальних підставах.

До уваги підприємців! Якщо у вас обсяг до 1 млн. гривень, можна анулювати реєстрацію платника ПДВ

Змінами до Податкового кодексу України збільшено граничний рівень обсягу операцій з постачання товарів-послуг для обов’язкової реєстрації платників ПДВ з 300 тис. грн. до 1 млн. гривень. Зазначені зміни набрали чинності з 1 січня 2015 року.
Статтею 184 Податкового кодексу України передбачено, що анулювання реєстрації платника податку відбувається якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 ПКУ, за умови сплати суми податкових зобов’язань у випадках, визначених цим розділом.
Отже, платники ПДВ, у яких станом на 01.01.2015 року обсяг оподатковуваних ПДВ операцій за останні 12 календарних місяців не перевищує 1 млн. гривень, мають право анулювати реєстрацію платника ПДВ шляхом подання відповідної заяви до територіального органу фіскальної служби.

«ГАРЯЧА ЛІНІЯ» по податковому компромісу

Днями в ДПІ у Пустомитівському районі ГУ ДФС у Львівській області відбувся черговий сеанс «гаряча лінія».
Цього разу з платниками податків району спілкувалася заступник начальника ДПІ у Пустомитівському районі Любов Броніславівна Михайлів на тему: «Податковий компроміс: умови його досягнення». До Вашої уваги пропонуємо деякі запитання та відповіді, що обговорювалися під час сеансу «гаряча лінія»:
Які особливості уточнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість під час застосування процедури податкового компромісу?
З метою застосування податкового компромісу платник подає окремий уточнюючий розрахунок з ПДВ за кожний окремий звітний період.
До затвердження окремої форми уточнюючого розрахунку платникам ПДВ, які бажають скористатись податковим компромісом відповідно до підрозділу 9 2 розд. ХХ Податкового кодексу України, слід використовувати форму уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за № 1267/26044.
Процедура податкового компромісу застосовується за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України, отже, подання уточнюючих розрахунків з ПДВ обмежується звітними періодами (місяць, квартал), які припадають на період з квітня 2011 року по березень 2014 року включно.
Які платники податків можуть скористатися процедурою податкового компромісу?
Згідно із пунктом 1 підрозділу 9 2 р. ХХ Податкового кодексу України податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.
Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта
оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.
За якою формою подається заява про намір досягнення податкового компромісу під час судового чи адміністративного оскарження, та на протязі якого терміну платник зобов’язаний сплатити податкові зобов’язання?
Заява про компроміс по податкових повідомленнях – рішеннях для досягнення компромісу по неузгоджених сумах податкових зобов’язань подається до контролюючого органу у довільній письмовій формі. У такій заяві доцільно зазначати дату, номер податкового повідомлення-рішення, стан узгодження, відповідний фіскальний або судовий орган, де перебуває на оскарженні податкове повідомлення-рішення, суму податку на прибуток та/або ПДВ, щодо якої платник податків бажає досягнути податкового компромісу (із зазначенням податкових (звітних) періодів, операцій, по яких були здійснені донарахування в акті перевірки, контрагентів тощо).
Сплата платником податків узгодженої суми податкового зобов’язання здійснюється протягом 10 календарних днів з дня надання ним Заяви про компроміс по податковому повідомленню-рішенню у розмірі 5 відсотків від суми податкового зобов’язання.
До яких періодів застосовується процедура податкового компромісу?
Відповідно до п. 11 підр. 9 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 Податкового кодексу України застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди. Підпунктом 2.1 п. 2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 року № 13 визначено, що податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 Податкового кодексу України.
Під строками давності згідно із ст. 102 Податкового кодексу України розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, – за днем її фактичного подання.
Чи може платник податків скористатись правом на податковий компроміс при виявленні контролюючим органом заниження податкового зобов’язання під час перевірки?
Відповідно до п. 7 підр. 9 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України
процедура податкового компромісу щодо розміру та строків сплати заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, встановлена цим підрозділом, поширюється також на випадки, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки. У таких випадках платник податків має право подати до контролюючого органу, який призначив документальну перевірку або склав акт за результатами такої перевірки, відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань до податкових декларацій за звітні податкові періоди в порядку, визначеному п. 1 підр. 92 розд. ХХ Податкового кодексу України.


Поширте та додайте в закладки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Пошук
Custom Search
Натисніть
Календар публікацій
Березень 2024
П В С Ч П С Н
« Лют    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Стрічка новин

Інтерв'ю з письменником

                                      «Час минає й слідів[...]

Оголошення

ОГОЛОШЕННЯ Всім, хто бажає придбати книгу[...]

Оголошення

Оголошення У неділю, 28 жовтня 2018 року, о[...]

Єдиноборства

Щирецькі чемпіони  За підтримки Громадської організації[...]

Аргентина 2018

Олімпійське срібло у Оксани Чудик  З[...]
Новини податкової

Інформація 10.02.2022-3

Навчальний семінар з актуальних питань[...]

Інформація 10.02.2022-2

На «гарячій лінії» у Львівській[...]

Інформація 10.02.2022-1

У Львівській ДПІ відбувся семінар -[...]
Погода
Погода в Україні
Музичний плеєр

Here is the Music Player. You need to installl flash player to show this cool thing!

Хто онлайн
14 Гостей, 1 Робот
Рекомендуємо!